Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 761/35604/25
Провадження № 1-кс/761/23184/2025
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника ТОВ «СПЕЙСИКС»- адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 720 240 015 000 000 01 від 03.05.2024,
в с т а н о в и в:
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання представника ТОВ «СПЕЙСИКС»- адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 720 240 015 000 000 01 від 03.05.2024, в порядку ст..174 КПК України.
На обґрунтування доводів клопотання адвокат зазначає, що Бюро економічної безпеки України, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 720 240 015 000 000 01 від 03.05.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 203-2, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України.
В рамках вказаного кримінального провадження 06.05.2025 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва було накладено арешт на грошові кошти ТОВ «Даймонд Пей» у безготівковій формі в сумі 183 634 155, 19 гривень, що знаходяться на транзитному рахунку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (код за ЄДРПОУ 14360570; код банку (МФО) 305299) № НОМЕР_1 шляхом заборони розпорядження вказаними грошовими коштами та зупинення видаткових операцій по зазначеному рахунку, за винятком видаткових операцій виключно до бюджетів всіх рівнів та державних цільових фондів.
Разом з тим, кошти, в сумі 183 634 155,19 грн, на які накладено арешт, належать ТОВ «СПЕЙСИКС», як користувачу небанківського надавача платіжних послуг. Вказані кошти ніколи не належали ТОВ «ДАЙМОНД ПЕЙ», натомість останнє їх лише обслуговувало, з метою надання платіжних послуг на користь ТОВ «СПЕЙСИКС». Вказані кошти тимчасово опинились на транзитному рахунку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у ході їх перерахування на виконання ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2025 у справі № 904/4326/24 з транзитного рахунку, відкритого в ПАТ «МТБ БАНК», на користь приватного виконавця, який зобов`язаний їх перерахувати на користь законного та єдиного власника - ТОВ «СПЕЙСИКС».
Адвокат наголошує, що арештоване майно, тобто грошові кошти, в сумі 183 634 155,19 грн. були отримані законним шляхом, в межах законної господарської діяльності ТОВ «СПЕЙСИКС» зі здійснення організації азартних ігор в мережі Інтернет та вказані грошові не є речовим доказом та не відповідає ознакам визначеним ст.98 КПК України, оскільки не містить відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що у своїй сукупності свідчить про необґрунтованість у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
В судовому засіданні представник власника майна підтримав доводи та вимоги свого клопотання, яке просив задовольнити з підстав наведених у клопотанні. Також наголошував, що станом на день розгляду даного клопотання компанією ТОВ «СПЕЙСИКС» добровільно відшкодування збитки та сплачено до бюджету України в повній мірі суму податків, в підтвердження чого надав копії відповідних платіжних інструкцій, а отже, станом на теперішній час будь-яких підстав визначених ст.170 КПК України для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна на даний час відсутні.
Прокурор ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, при цьому надіслав заяву про розгляд вказаного клопотання без його участі, також зазначив, що заперечує проти задоволення вказаного клопотання, при цьому будь-якого правового обґрунтування своєї позиції не навів.
Заслухавши доводи представника власника майна, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Положеннями ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 11 ст. 170 КПК України встановлено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Приписами ст. ст. 131, 132 КПК України передбачено, що арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
При цьому, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Як вбачається з матеріалів клопотання, Бюро економічної безпеки України, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 720 240 015 000 000 01 від 03.05.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 203-2, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України.
В рамках вказаного кримінального провадження 06.05.2025 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва було накладено арешт на грошові кошти ТОВ «Даймонд Пей» у безготівковій формі в сумі 183 634 155, 19 гривень, що знаходяться на транзитному рахунку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (код за ЄДРПОУ 14360570; код банку (МФО) 305299) № НОМЕР_1 шляхом заборони розпорядження вказаними грошовими коштами та зупинення видаткових операцій по зазначеному рахунку, за винятком видаткових операцій виключно до бюджетів всіх рівнів та державних цільових фондів.
Підставою для накладення арешту зазначено, що на час розгляду клопотання у органу досудового розслідування були достатні підстави для висновку, що арешт на вищезазначене майно необхідно накласти з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні.
В той же час об`єктивних даних, які б підтверджували, що вказане в клопотанні майно, а саме грошові кошти можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі бути предметом, чи об`єктом кримінально протиправних дій, отриманим внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, передбачених, з наданих матеріалів не вбачається.
Крім того, в судовому засіданні встановлено, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2024 у справі 904/4326/24 позов ТОВ «СПЕЙСИКС» задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ «ДАЙМОНД ПЕЙ» на користь ТОВ «СПЕЙСИКС» вказані 676 543 498,19 грн та 847 840,00 грн витрат по сплаті судового збору.
З метою виконання вказаного судового рішення, було відкрито виконавче провадження № 77081666 про стягнення з ТОВ «ДАЙМОНД ПЕЙ» на користь ТОВ «СПЕЙСИКС» 676 543 498,19 грн та витрат по сплаті судового збору в сумі 847 840,00 грн.
Вказані кошти в сумі 183 634 155,19 грн були стягнуті з транзитного рахунку в
ПАТ «МТБ БАНК» на користь ТОВ «СПЕЙСИКС» на підставі ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2025 у справі № 904/4326/24 та підлягали перерахуванню на депозитний рахунок приватного виконавця, відкритий у АТ КБ «ПРИВАТБАНК», для їх подальшого перерахування на користь ТОВ «СПЕЙСИКС».
З наведеного слідує, що кошти, в сумі 183 634 155,19 грн, на які накладено арешт, належать ТОВ «СПЕЙСИКС», як користувачу небанківського надавача платіжних послуг.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини продовження заходів забезпечення кримінального провадження як впродовж досудового розслідування, так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Аналіз наявних в розпорядженні слідчого судді матеріалів свідчить про відсутність підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, оскільки вищевказані обставини в своїй сукупності викликають сумніви в розумності і співрозмірності подальшого обмеження права власності з завданнями кримінального провадження, враховуючи, зокрема, і наслідки арешту майна для третіх осіб.
Крім того, в судовому засіданні представником власника майна надано копії відповідних платіжних інструкцій щодо добровільно відшкодування ТОВ «СПЕЙСИКС» збитків та сплатою до бюджету України в повному розмірі суму податків, в підтвердження чого надав, а отже відсутні підстави уважати що станом на день розгляду вказаного клопотання наявні підстави визначені ст.170 КПК України, для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
Також, за період досудового розслідування жодній особі про підозру повідомлено не було, також слідчому судді не надано будь-яких фактичних даних на можливу причетність, зокрема службових осіб ТОВ «СПЕЙСИКС» до вчинення протиправних дій.
В той же час, прокурор в судове засідання не з`явився та не довів, що на даний час не відпали обставини, які слугували підставою для вжиття заходу забезпечення кримінального провадження.
Крім того, органом досудового розслідування надано доказів того, що зазначене майно, на яке накладено арешт, має значення для кримінального провадження, а також те, що вказане майно здобуте злочинним шляхом. Також не доведено, що майно було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди, містить інші відомості, які могли б бути використані як доказ для продовження заходу забезпечення, а саме арешту, чи обставин, що встановлені під час досудового розслідування даного кримінального провадження.
Аналізуючи наведене, слідчий суддя, виходячи з принципу змагальності сторін у кримінальному провадженні, приходить до висновку, що доводи, зазначені в клопотанні є обґрунтованими.
Одночасно вирішуючи клопотання, необхідно врахувати загальні засади застосування заходів забезпечення кримінального провадження у відповідності до Розділу ІІ КПК України, якими передбачено обґрунтування необхідності такого ступеню втручання у права і свободи особи потребами досудового розслідування, принцип співмірності.
За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість клопотання адвоката та доведеності, що в подальшому відпали обставини, які слугували підставою для вжиття заходу забезпечення кримінального провадження та наявність підстав для скасування вжитого заходу забезпечення у виді арешту майна.
Керуючись статтями 131-132, 170, 172, 173, 174, 309, 372, 376, 532 КПК України, слідчий суддя,
п о с т а н о в и в:
Клопотання представника ТОВ «СПЕЙСИКС»- адвоката ОСОБА_4 - задовольнити.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 06.05.2025 (справа № 761/17726/25) в рамках кримінального провадження № 720 240 015 000 000 01 від 03.05.2024, а саме: арешт грошових коштів у безготівковій формі в сумі 183 634 155, 19 гривень, що знаходяться на транзитному рахунку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (код за ЄДРПОУ 14360570; код банку (МФО) 305299) № НОМЕР_1 .
Скасувати заборону розпорядження вказаними грошовими коштами та зупинення видаткових операцій по зазначеному рахунку.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошений 09.09.2025 о 08 год. 45 хв.
Слідчий суддя:
Судове рішення № 130126690, Шевченківський районний суд міста Києва було прийнято 04.09.2025. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 761/35604/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: