Постанова № 130120883, 11.09.2025, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/3198/25

3/583/1308/25

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 вересня 2025 року м. Охтирка Сумської області

Суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Ярошенко Т.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , не працюючого, протокол серії ЕПР1 №393214 від 16.07.2025 року

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 16.07.2025 року о 12 годині 27 хвилин в м.Охтирка по вул. Сумська,146, Сумської області, керував мопедом Дельта, без номерного знаку, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, про що в матеріалах справи мається довідка про доставку смс повідомлення, в судове засідання призначене на 24.07.2025 не з`явився, від його захисника Собини П.М. надійшла заява про відкладення розгляд у справи, у зв`язку з чим розгляд справи було відкладено.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, про що в матеріалах справи мається довідка про доставку смс повідомлення, в судове засідання призначене на 11.09.2025 року повторно не з`явився, від його захисника Собини П.М. надійшла заява про відкладення розгляд у справи, у зв`язку з хворобою, однак доказів поважності причин неявки суду не надав.

Від ОСОБА_1 будь-яких заяв не надійшло.

ЄСПЛ неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у §1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 р, «не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції і переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати §1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (рішення від 12.07.2001 у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адамс II проти Німеччини» (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany). «Роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними» (п. 28 рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі «Шульга проти України», заява № 16652/04; рішення від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України») і «запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у процесі є завданням саме державних органів» (п. 24 рішення ЄСПЛ від 20.01.2011 у справі «Мусієнко проти України», заява № 26976/06). «Неможливість суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України», заява № 36655/02; рішення від 27.04.2000 у справі «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France), заява № 30979/96).

У іншому своєму рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (Uniуn Alimentaria Sanders S.A. v. Spain), ЄСПЛ зазначив, що «заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання».

З огляду на викладене, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 та його захисника, оскільки це не суперечить положенням ст.268,294 КУпАП. При цьому судом було надано достатньо можливостей для ОСОБА_1 реалізувати своє право на доступ до суду, брати участь в розгляді справи, так як судові засіданні призначалися протягом тривалого періоду часу, в жодне судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча підстави для подання заяв про відкладення розгляду справи 24.07.2025 року та 11.09.2025 року були пов`язані виключно із неможливістю участі захисника ОСОБА_2 , а не його безпосередньо, при цьому рухом справи він не цікавився, своєї правової позиції в будь-який доступний спосіб, у тому числі через участь свого захисника, не висловив, а відтак такі дії неодмінно перешкоджають справедливому розгляду справи і спрямовані на свідоме затягування судового процесу, що є проявом зловживання процесуальним правом, незважаючи на відсутність уКУпАПзагального положення (визначення) про заборону зловживання процесуальними правами, так як така заборона є загальноправовим принципом і поширюється на всі галузі права.

Суд, проаналізував матеріали справи, дослідивши письмові докази, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього кодексу та інших законів України, а згідно положень ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика ЄСПЛ є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права. Провадження в справах здійснюється на основі суворого додержання законності (ч. 2 ст. 7 КУпАП), а завданнями провадження є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).

Факт скоєння правопорушення, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №393214 від 16.07.2025 року, який відповідаєвимогам ст.256КУпАП щодозмісту,оскільки впротоколі зазначенодату йогоскладання,дані прослужбову особу,яка йогосклала,та особу,яка притягуєтьсядо адміністративноївідповідальності,місце,час вчиненнята сутьправопорушення,нормативний акт,який передбачаєвідповідальність задане правопорушення,протокол підписанийособою,яка йогосклала таособою,що притягуєтьсядо адміністративноївідповідальності;направленням водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, відеозаписом, доданим до протоколу.

До протоколу додано 16.07.2025 року о 12 годині 27 хвилин в м.Охтирка по вул. Сумська,146 інспектором поліції зупинено мопед під керуванням ОСОБА_1 , в якого виявлені ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці або в закладі охорони здоров`я, на що останній відмовився.

Будь-яких сумнівів щодо достовірності доказів, доданих до протоколу, у суду не виникає, суд вказані докази приймає до уваги як належні та допустимі.

Протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 відповідає вимогам ст.256 КУпАП щодо змісту, оскільки в протоколі зазначено дату його складання, дані про службову особу, яка його склала та особу правопорушника, місце, час вчинення та суть правопорушення.

Наведені обставини дають суду підстави дійти висновку, що протокол про адміністративне правопорушення складено поліцейським у відповідності до вимог діючого законодавства, зазначені письмові докази, досліджені судом, суд вважає достатньо переконливими, чіткими та такими, що узгоджуються між собою, одержані законним шляхом, а тому у суду не виникло жодних сумнівів щодо доведеності вини ОСОБА_1 у скоєному.

Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 року усправі «Кобець проти України»(з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, такими, що не викликають жодних сумнівів.

Аналізуючи приведені докази та даючи їм оцінку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 в скоєному доведена в судовому засіданні поза розумним сумнівом, так як наведені вище докази є в їх сукупності вагомими, чіткими і узгодженими між собою.

Згідно довідки Головного сервісного центру МВС від 17.07.2025 року ОСОБА_1 має посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 28.08.2018 року.

При призначенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, зокрема те, що ОСОБА_1 скоїв грубе порушення правил дорожнього руху, тому вважає за доцільне застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції статті за вказане правопорушення з позбавленням права керування транспортними засобами.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 40-1, 130, 268, 276, 283 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень) в доход держави, що підлягає сплаті на рахунок: UA628999980313090149000018001, отримувачГУК Сумській обл./Сумська обл./21081300, код за ЄДРПОУ37970404, код бюджетної класифікації доходів 21081300, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Строк позбавлення права керування транспортними засобами рахувати з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір в сумі 605,60 грн. на користь держави, що підлягає сплаті на рахунок: отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/22030106, код отримувача 37993783, банк отримувач: Казначейство України (ЕАП), рахунок UA908999980313111256000026001, кодкласифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір п. 5.

У відповідності із ст.307та ч. 2 ст.308КУпАПштраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається в порядку примусового виконання та з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена в Сумський апеляційний суд через Охтирський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду Т.О. Ярошенко