Рішення № 130120747, 10.09.2025, Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 689/439/25

2/689/272/25

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

10.09.2025 року селище Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Шевчик О.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Фурман Н.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні с-ща Ярмолинці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець Терлеєв Іван Миколайович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Укр Кредит Фінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О., приватний виконавець Терлеєв І.М. про визнання виконавчого напису вчиненого 01.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. і зареєстрованого в реєстрі за № 4160, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 0534-0081 від 12.11.2020 року в розмірі 28 350 грн. таким, що не підлягає виконанню. Також стягнути з ТОВ «Укр Кредит Фінанс» судові витрати.

В позові зазначила, що 01.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. було вчинено виконавчий напис про стягнення з неї на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованості на загальну суму 28 350 грн 00 коп, в тому числі, заборгованість за сумою кредиту 10 000,00 грн., заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом 18 000,00 грн. та плата за вчинення виконавчого напису. Вказаний виконавчий напис відповідачем по справі пред`явлений до виконання приватному виконавцю Терлеєву І.М. 30.08.2021 відкрито виконавче провадження № 66646660 щодо виконання вказаного виконавчого напису.

Позивач зазначає, що підставою визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, є спір щодо заборгованості.

У судове засідання позивачка не з`явилась, представник позивачки подав до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити без участі позивачки та її представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Треті особи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені, у зв`язку з чим судом ухвалено проводити судове засідання за відсутності вказаних осіб.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача, на підставі наявних в справі доказів і, відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, зі згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, в силу ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 01.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. було вчинено виконавчий напис про стягнення з позивачки на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за кредитним договором № 0534-0081 від 12.11.2020 року.

Вказаний виконавчий напис відповідачем у справі пред`явлений до виконання приватному виконавцю Терлеєву І.М. 30.08.2021 відкрито виконавче провадження № 66646660 щодо виконання вказаного виконавчого напису. Ця обставина підтверджується копією постанови про відкриття виконавчого провадження приватного виконавця Терлеєва І.М.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з пп.2.1 п.2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (пп.2.2 п.2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Зазначена правова позиція сформульована в Постанові Верховного Суду України № 6-887цс 17 від 5 липня 2017 року.

Аналогічний за змістом висновок зробила і Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 16 травня 2018 року по справі № 320/8269/15-ц, зазначивши, що сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стовно заборгованості як такого. Під час розгляду справ такої категорії суд перевіряє право стягувача на вчинення вказаної дії, повноваження щодо вчинення нотаріальних дій нотаріуса та встановлює той факт, чи дійсно розмір заборгованості, що підлягає стягненню, у тому числі розмір процентів, неустойки (штрафу, пені), якщо такі належать до стягнення, відповідає сумі, вказаній у виконавчому документі, та залежно від встановленого ухвалює рішення про відмову чи задоволення позову.

В позовній заяві позивачка заперечила проти заборгованості, вказаної в оспорюваному виконавчому написі. Зазначила, що згідно з умовами кредитного договору, кредитодавець надає позичальникові грошові кошти в сумі 10 000 грн зі сплатою процентів в розмірі 4200 грн, разом 14200 грн на строк 21 день (пункти 1-3 Договору) ( а.с.16). А у виконавчому написі заборгованість за кредитним договором становить 28 000 грн, яка включає: заборгованість за сумою кредиту 10 000 грн та заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом 18 000 грн (а.с.14). Зазначає, що відсотки за користування кредитом нараховані поза межами строку дії договору, що суперечить виновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи те, що сума заборгованості за виконавчим написом є спірною, відповідачем не надано суду доказів безспірності заборгованості, суд вважає, що оспорюваний виконавчий напис необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1 816 грн 80 коп, в тому числі 1211,20 грн. за подання позову та 605,60 грн за подання заяви про забезпечення позову.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 1 816 грн 80 коп.

На підставівикладеного,керуючись ст.ст.12,13,77-83,89,141,263-265,280ЦПК України,

вирішив:

Позов задовольнити.

Виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за № 4160, що вчинений 01 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиом Олександровичем, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за кредитним договором №0534-0081 від 12 листопада 2020 року, визнати таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (місце знаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, п/р НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ 38548598) на користь позивача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , поштова адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 1 816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн 80 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Ярмолинецького районного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Шевчик О.М.