Вирок № 130120024, 11.09.2025, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/2146/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2025 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , її законного представника ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , його захисника ОСОБА_7 , перекладача ОСОБА_8 , розглянувши у закритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024071060000427 від 06.05.2024 року, яке поступило з обвинувальним актом по обвинуваченню:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,

за ч. 1 ст. 155 КК України,

ВСТАНОВИВ:

05 травня 2024 року біля 20 години ОСОБА_6 , перебуваючи на околиці с. Вари Берегівського району, Закарпатської області, а саме біля дерева породи «Верба», яке знаходиться на відстані 25 метрів від пляжу річки Боржава, діючи умисно з метою задоволення статевої пристрасті, достовірно знаючи, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не досягла шістнадцятирічного віку, за взаємною згодою без застосування фізичного та психологічного насильства та погроз застосування такого насильства вступив з ОСОБА_4 у природні статеві зносини, тобто вчинив дії сексуального характеру пов`язані із вагінальним проникненням в тіло неповнолітньої особи з використанням геніталій.

Доказами на підтвердження встановлених обставин є наступне.

Так, обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні свою вину визнав повністю, щиро розкаявся і показав, що з потерпілою ОСОБА_4 почали спілкуватись 22 лютого 2024 року через мобільний застосунок «Тік Ток». Вперше, вони зустрілись 05 травня 2024 року, а саме на прохання потерпілої він забрав її на автомобілі марки «ВАЗ» біля реформаторської церкви в с. Шаланки Берегівського району Закарпатської області близько 18 години. Після зустрічі вони поїхали до нього додому, а потім пішли до магазину. Під час того як вони стояли з молоддю в селі, йому зателефонував друг та повідомив, що його розшукує поліція. Тоді, вони з потерпілою вирішили втекти до річки Боржави. Там, вони спілкувалися, обіймалися та відбувся статевий акт. При цьому, обвинувачений зазначив, що до статевого акту він не примушував потерпілу, це відбувалося за її згоди. Через деякий час вони з потерпілою повернулись до села де вже на них очікували працівники поліції. З потерпілою до цього часу перебувають в дружніх відносинах, про те, що потерпіла ОСОБА_4 була малолітньою він дізнався вже в поліції, оскільки про її вік не виникало питань бо її зовнішній вигляд справляв враження дорослої дівчини.

Незважаючи на визнання вини обвинуваченим ОСОБА_6 , вона повністю доведена наступним.

Допитана в судовому засіданні неповнолітня потерпіла ОСОБА_9 за участю її законного представника ОСОБА_5 та спеціаліста ОСОБА_10 показала, що з обвинуваченим ОСОБА_6 вони познайомились в 2024 році через мобільний за стосунок «Тік Ток», а надалі спілкувались також через інший мобільний застосунок. Вперше, вони зустрілись 05 травня 2024 року з її ініціативи. Потерпіла повідомила, що обвинувачений заїхав за нею на автомобілі та вони поїхали до нього додому, щоб познайомитися з його сім`єю. Після цього, вони пішли до річки, де і стався між ними статевий акт. Також, потерпіла ОСОБА_4 зазначила, що жодних насильницьких дій з боку обвинуваченого до здійснення статевого акту не було, це сталося з її добровільної згоди. За весь час спілкування з обвинуваченим ОСОБА_6 жодних питань про її вік не виникало.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11 показала, що є сестрою обвинуваченого ОСОБА_6 .. Так, вона познайомилась з потерпілою ОСОБА_4 , коли її привів до них додому обвинувачений ОСОБА_6 .. Після цього, її брат з потерпілою пішли кудись гуляти, про їх відносини їй особливо нічого невідомо. При цьому, підтвердила, що у них є традиція молодим людям, які кохають один одного ховатися від батьків, а коли настає відповідний вік, то вони йдуть до РАЦСу.

Крім цього, вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України доведена дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.

Згідно Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження за № 12024071060000427 від 06.05.2024 року встановлено, що 06.05.2024 року до Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області надійшла заява від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про те, що просить прийняти міри до ОСОБА_6 , який 05.05.2024 року вчинив дії сексуального характеру, пов`язані з вагінальним проникненням в тіло доньки заявниці ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з використанням гені талій за добровільної згоди останньої (том 1 а.с. 204).

Згідно висновку експерта №35/Б від 06 травня 2024 року встановлено, що в ході проведення судово-медичної експертизи постраждалої ОСОБА_4 встановлений розрив дівочої плівки з переходом на присінок піхви, що утворився від дії тупого твердого предмету, індивідуальні особливості діючої поверхні якого не відобразились, за механізмом стиснення-розтягнення.

Враховуючи морфологічні ознаки вищевказаного тілесного ушкодження, воно могло бути отримано у строк вказаний у постанові.

За ступенем тяжкості розрив дівочої плівки з переходом на слизову оболонку присінку піхви викликають незначні скороминущі наслідки, тривалість яких не перевищує 6 діб і за цією ознакою відносяться до легких тілесних ушкоджень (відповідно до п.п. 2.3.2. «б», 2.3.5., «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17 січня 1995 року). Будь-яких судово-медичних даних, які б вказували на наявність стійких наслідків для здоров`я, що спричинені тілесними ушкодженнями встановленими у ОСОБА_4 , у наданій медичній документації та при сумісному огляді не встановлено (том 1 а.с. 218-219).

Протоколом огляду предмету від 04 липня 2024 року з фототаблицями до нього встановлено, що зайшовши в меню мобільного телефону марки XIAOMI Redmi, голубого кольору, ІМЕІ-1 НОМЕР_1 , який належить потерпілій ОСОБА_4 оглянуто встановлені мобільні додатки такі як Instagram, Tik-Tok, Mesenger та галерею з фото.

Так, в додатку Instagram власник телефону зареєстрований під ніком (ІНФОРМАЦІЯ_5). Під час огляду листування в додатку було виявлено переписку з особою (demonalpha. 18), який належить ОСОБА_6 . В переписці за 05.05.2024 року з 17 години 16 хвилин ведуться текстові переписки, голосові повідомлення та відео-аудіо дзвінки. Зі змісту листування встановлено що гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_6 домовляються про зустріч, а саме гр. ОСОБА_6 підшуковує транспорт щоб приїхати за гр. ОСОБА_4 , а остання пояснює щоб швидше шукав транспорт, та буде його чекати біля церкви (том 1 а.с. 229-233).

На думку суду обвинуваченого ОСОБА_6 слід визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 155 КК України, як вчинення повнолітньою особою дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням в тіло особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, з використанням геніталій.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Отже, суд обираючи покарання враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Зокрема, розкаяння передбачає, окрім визнання собою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття це не формальна вказівка на визнання своєї вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.

У зв`язку з наведеним можна зробити висновок, що щире каяття це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.

Так, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні висловив думку щодо засудження своєї поведінки та обіцяв у майбутньому не вчиняти кримінальних правопорушень.

Отже, обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , відповідно до ст. 66 КК України слід визнати його щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до характеристики по місцю проживання встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 характеризується позитивно, ввічливий, врівноважений, доброзичливий до односельців, допомагає батькам, працелюбний, скарги на адресу до старостату на поведінку ОСОБА_6 не надходили (том 1 а.с. 228).

Потерпіла ОСОБА_4 та її законний представник ОСОБА_5 жодних претензій до обвинуваченого не мають, просять суд суворо не карати обвинуваченого ОСОБА_6 ..

Згідно вимоги про судимість, наявної в матеріалах кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є не судимим (том 1 а.с. 220).

Згідно досудової доповіді, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також середній рівень ризику вчинення повторного правопорушення та середній ризик небезпеки для суспільства, у томучислі для окремих осіб, орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у тому числі окремих осіб). На думку, органу пробації, якщо суд дійде висновку про можливість призначення ОСОБА_6 покарання не пов`язаного з позбавленням волі, буде доцільно, з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень у майбутньому, застосувати заходи нагляду, соціально-виховні заходи, які можуть вплинути на фактор ризику та знизити ризик повторного кримінального злочину.

Положеннями ст. 50 КК України, визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

В судових дебатах прокурор просив призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 155 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 1 рік 6місяців, на підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_6 від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік. Також, прокурор просив вирішити долю речових доказів та стягнення процесуальних витрат.

Захисник ОСОБА_7 в судових дебатах погодилась з позицією прокурора щодо призначення такого виду покарання обвинуваченому ОСОБА_6 ..

Обвинувачений ОСОБА_6 в судових дебатах підтримав позицію свого захисника.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_6 вчинив нетяжкий злочин, в якому щиро розкаявся, реалізуючи принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_6 , слід призначити в межах санкцій ч. 1 ст. 155 КК України. При цьому, суд вважає за можливе виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 без відбування покарання, а тому на підставі ст. 75 КК України слід звільнити його від відбування основного покарання з покладанням на нього обов`язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, що буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним в майбутньому нових кримінальних правопорушень.

Суд вважає, що таке покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень.

Згідно ухвали Берегівського районного суду Закарпатської області від 08 травня 2024 року обвинуваченому ОСОБА_6 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів із визначенням розміру застави 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України (том 1 а.с. 110-112).

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

При цьому, ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 10 березня 2025 року заставу в сумі 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок, внесену 15 травня 2024 року за обвинуваченого ОСОБА_6 на розрахунковий рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області код отримувача 26213408, р/р UA198201720355209001000018501 Державна казначейська служба України м. Київ, згідно квитанції № 1296 на підставі ухвали Берегівського районного суду Закарпатської області від 08.05.2024 року по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024071060000427 від 06.05.2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України - повернуто заставодавцю ОСОБА_12 (том 1 а.с. 132-135).

Відповідно до ст. 72 КК України зарахувати в строк відбуття покарання період тримання ОСОБА_6 під вартою, а саме: з 06 травня 2024 року о 15 годині 40 хвилин по 15 травня 2024 року.

Відповідно до ст. 100 КПК України, речові докази:

- мобільний телефон марки «Redmi» IME11: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , з сім-картою оператора «Водафон» № НОМЕР_4 , який добровільно надала ОСОБА_4 та зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області за адресою: м. Берегове, вул. Іштвана Сечені, 13, Закарпатської області, слід повернути потерпілій ОСОБА_4 як власнику;

- мобільний телефон марки «Redmi» IMEI1: НОМЕР_5 , IMEI2: НОМЕР_6 , без сім-карти, який добровільно надав ОСОБА_6 та зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області за адресою: м. Берегове, вул. Іштвана Сечені, 13, Закарпатської області, слід повернути обвинуваченому ОСОБА_6 як власнику;

скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 08 травня 2024 року (том 1 а.с. 213-214, 215-217).

-труси рожевого кольору та труси червоного кольору, які добровільно надали потерпіла ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_6 , які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області за адресою: м. Берегове, вул. Іштвана Сечені, 13, Закарпатської області, слід знищити (том 1 а.с. 213-214).

Процесуальні витрати відсутні.

Цивільний позов не заявлений.

Підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи у даному кримінальному провадженні відсутні.

Викривач у кримінальному провадженні відсутній.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 155 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового злочину, поклавши на нього обов`язки відповідно до п.п. 1 і 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації та повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи.

Відповідно до ст. 72 КК України зарахувати в строк відбуття покарання період тримання ОСОБА_6 під вартою, а саме: з 06 травня 2024 року о 15 годині 40 хвилин по 15 травня 2024 року.

Відповідно до ст. 100 КПК України, речові докази:

- мобільний телефон марки «Redmi» IME11: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , з сім-картою оператора «Водафон» № НОМЕР_4 , який добровільно надала ОСОБА_4 та зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області за адресою: м. Берегове, вул. Іштвана Сечені, 13, Закарпатської області - повернути потерпілій ОСОБА_4 як власнику;

- мобільний телефон марки «Redmi» IMEI1: НОМЕР_5 , IMEI2: НОМЕР_6 , без сім-карти, який добровільно надав ОСОБА_6 та зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області за адресою: м. Берегове, вул. Іштвана Сечені, 13, Закарпатської області - повернути обвинуваченому ОСОБА_6 як власнику;

скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 08 травня 2024 року (том 1 а.с. 213-214, 215-217).

-труси рожевого кольору та труси червоного кольору, які добровільно надали потерпіла ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_6 , які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області за адресою: м. Берегове, вул. Іштвана Сечені, 13, Закарпатської області - знищити (том 1 а.с. 213-214).

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Берегівський районний суд Закарпатської області протягом 30 діб з моменту його оголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_13