Рішення № 130119422, 10.09.2025, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/8890/25

Провадження №2/592/2193/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2025 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі: головуючого судді Катрич О.М., за участю секретаря судового засідання Дядечко Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача Гурського Германа Юрійовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Гурський Г.Ю., який діє в інтересахТОВ «КОШЕЛЬОК» звернувся до суду з вказаним позовом, який мотивує тим, що 05.12.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «КОШЕЛЬОК» було укладено договір №3223814853-537035 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, на умовах строковості, зворотності, платності, за яким останній зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов та правил, зазначених у договорі. Відповідно до умов кредитного договору, ТОВ «КОШЕЛЬОК» взяло на себе зобов`язання надати ОСОБА_1 кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту, становить 5050 грн.; початковий строк кредитування становить 21 днів; відсоткова ставка становить 1,39 % на добу за початковий строк кредитування визначений п.2.3, п.3.6, п.3.7 договору; сума кредиту та нараховані відсотки, за початковий строк користування позикою на 21 днів, становить 6524,09 грн. (5050 грн. тіло кредиту + 1474,10 грн. відсотки за користування позикою за перші 21 днів). Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит відповідно до умов укладеного договору та перерахував грошові кошти на банківську картку № НОМЕР_1 , яку ОСОБА_1 вказав в особистому кабінеті як банківська картка. Враховуючи вище викладене, загальна сума боргу, що підлягає стягненню №3223814853-537035 від 05.12.2021 станом на дату подання позову до суду становить 16523,10 грн., яка складається з: заборгованості за сумою кредиту 5050 грн., заборгованості за відсотками за користування позикою 11473,10 грн. Тому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОШЕЛЬОК» заборгованість за кредитним договором №3223814853-537035 від 05.12.2021 в розмірі 16523,10 грн., 2422,40 грн. судового збору та 10000 грн. витрат на правничу допомогу.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Авраменко О.В. надав до суду відзив на позов, у якому позовні вимоги ТОВ «КОШЕЛЬОК» визнав частково. Зазначив, що відповідно до п. 2.1. договору кредит надається строком на 21 день (Лояльний період). Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, ним здійснено нарахування відсотків за період 05.12.2021 року-25.12.2021 року за ставкою 1,39% на день від суми кредиту, що загалом за цей період складає 1474,10 грн. (насправді арифметично сума складає 1474,20 гривень); та з 26.12.2021 року по 25.03.2022 року за ставкою 2,20% на день від суми кредиту, що загалом за цей період складає 9999,00 грн. Вважає наведений позивачем розмір заборгованості необґрунтованим. Посилання позивача на продовження строку кредитування на 90 днів у відповідності до п. 3.6. з огляду на те, що користування позичальником сумою кредиту після закінчення Лояльного періоду користування кредитом є відкладальною обставиною, є необґрунтованими. З урахуванням того, що у договорі визначений строк кредитування і строк виконання зобов`язання щодо повернення суми кредиту (25 грудня 2021 року), які є істотними умовами договору позики, а також з урахуванням встановленої законом та договором відповідальності за порушення грошового зобов`язання, то доводи позивача про встановлення пунктом 3.6. цього договору відкладальної обставини, якою обумовлюється зміна строку кредитування є помилковими. Строк кредитування за договором №3223814853-537035 становить 21 календарний день, з 05.12.2021 року по 25.12.2021 року, і жодним чином не є продовженим. На користь такого висновку свідчать і інші положення договору №3223814853537035. Так, п. 3.5. договору оперує поняттям «понадстрокове користування кредитом», під яким розуміється користування кредитом з боку позичальника більше за визначений Лояльним періодом (з 05.12.2021 року по 25.12.2021 року) тобто з 26.12.2021 року. Тобто у разі користування кредитом з боку позичальника з 26.12.2021 року таке користування є таким, що здійснюється не в межах строку кредитування, а є понадстроковим. Крім того, п. 3.9. встановлює, що з наступного дня після закінчення Лояльного періоду (тобто з 26.12.2021 року) у відповідності до положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3 проценти річних від простроченої суми. Тобто, пунктом 3.9. договору користування кредитом після 26.12.2021 року самим кредитодавцем визнано неправомірним. При цьому користування кредитом не може бути одночасно правомірним та неправомірним. А тому, враховуючи, що строк кредитування встановлений в п 2.1. договору складав 21 день і не є продовженим, оскільки зазначена у п. 3.6. обставина не є і не може вважатись відкладальною обставиною; та п. 3.5. договору визнає користування з 26.12.2021 року понадстроковим, тобто неправомірним, і п. 3.9. визначає відповідальність позичальника за неправомірне користування кредитом з 26.12.2021 року; а п. 3.8. договору не передбачає строку для нарахування процентів (протягом іншого строку кредитування, ніж визначений п. 2.1.), то положення п.п. 3.5., 3.8. слід тлумачити таким чином, що даними пунктами встановлено відповідальність позичальника за користування кредитом після закінчення визначеного у п.2.1. договору строку кредитування у відповідності до частини другої статті 625 ЦК України. Разом з тим, позивачем не заявлено вимогу про стягнення з відповідача відсотків за період прострочення ним з 26.12.2021 року грошового зобов`язання на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України у встановленому договором розмірі 803% річних (або ж 2,2% на день). За таких обставин, частково визнається борг за кредитним договором у розмірі 6524,00 грн., з яких 5050,00 грн. - заборгованість за сумою кредиту та 1474,20 грн. - заборгованість за відсотками за користування позикою. Просить суд зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн., оскільки розмір заявлених витрат на правничу допомогу є надмірним порівняно з ціною позову, адже складає більше ніж 60% від розміру вимог та майже вдвічі більший за розмір отриманого відповідачем кредиту та стягнути судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог (а.с.44-48).

Представник позивача ТОВ «КОШЕЛЬОК» надав до суду долаткові пояснення по справі, в яких вважає відзив необґрунтованим, безпідставним та таким, що суперечить матеріалам справи. Відповідач не надав належних доказів, які б спростовували розрахунок заборгованості. Так, дійсно існують такі правові висновки Великої Палати Верховного Суду (постанова від 31.10.2018 р. у справі № 202/4494/16-ц), зазначаючи, що право кредитодавця на нарахування відсотків припиняється після спливу строку кредитування. Однак у даному випадку кредитний договір містить умови щодо продовження зобов`язань позичальника щодо сплати відсотків за користування кредитом до повного погашення боргу. Згідно п. 3.6. та п. 3.7. кредитного договору, строк користування кредитними коштами було продовжено на 90 днів, тобто з 26.12.2021 року до 25.03.2022 року, за ставкою 2,2% на добу. Таким чином, на момент подання позовної заяви у Відповідача виникла заборгованість по сплаті кредиту та відсотків за користування позикою у розмірі (5050,00 грн. тіло кредиту + 1474,10 грн. відсотки за початковий строк користування позикою + 9999,00 грн. відсотки за продовжений строк користування позикою) 16523,10 грн. Тобто пунктом 3.6. кредитного договору, за якими позичальник був попередньо ознайомлений та погодився, встановлено, що Сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Лояльного Періоду користування кредитом є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК, що має наслідком подовження строку користування Кредитом на наступних умовах: п. 3.7. Зобов`язання щодо повернення основної суми переносяться на наступний день після закінчення Лояльного Періоду, але не більше ніж на 90 днів після закінчення Лояльного Періоду, п. 3.8. З наступного дня після закінчення Лояльного періоду позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 803 ( вісімсот три ) процента річних, що становить 2.2 проценти в день від суми Кредиту за кожен день користування ним. Факт укладення кредитного договору визначає погодження Відповідачем в тому числі з пунктом 3.6. кредитного договору, за якими позичальник був попередньо ознайомлений та погодився, встановлено, що Сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Лояльного Періоду користування кредитом є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК, що має наслідком подовження строку користування Кредитом на умовах визначених п. 3.7. та п. 3.8. договору. Таким чином всі відсотки були нараховані відповідно до умов та меж кредитного договору №3223814853-537035 від 05.12.2021 року та норм Законодавства України, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором № 3223814853-537035 від 05.12.2021 року. У відзиві на позовну заяву не містяться обґрунтованих вимог щодо зменшення до певної суми, а тому відсутні підстави для зменшення розміру витрат, адже суд в силу принципу змагальності не може виступати на стороні відповідача та за власної ініціативи відшукувати докази та доводи, визначати вартість робіт всупереч договору між адвокатом та замовником. Крім того робота адвоката полягає не тільки у складанні документів необхідних для відстоювання інтересів своїх клієнтів, а досить велику частку робочого часу адвоката займає саме рутина - направлення процесуальних документів, адвокатських запитів тощо. Враховуючи вище наведене, заявлений позивачем розмір адвокатського гонорару не є завищеним і не перевищує середньо-ринковий розмір послуг адвокатів по Київському регіону України (а.с.52-57).

Ознайомившись та дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено,що 05.12.2021 року між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_1 було укладено договір №3223814853-537035 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (а.с.10 зворот - 13).

Відповідно до умов кредитного договору, ТОВ «КОШЕЛЬОК» взяло на себе зобов`язання надати ОСОБА_1 кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту, становить 5050 грн. (п.1.1 договору, р. 3 паспорту кредиту); строк кредитування становить 21 день (п.2.1 договору, р.3, р.4 паспорту кредиту, п.1 графіку розрахунків); відсоткова ставка становить 1,39 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом п.1.3.2 договору, пп.1 п.2 графіку розрахунків.

Згідно з п. 3.4. Договору та відповідно до вимог частини 4 статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" сукупна вартість кредиту для позичальника (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової (процентної) ставки за кредитом та вартості всіх послуг, пов`язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням цього Договору, за умови дотримання позичальником Графіку розрахунків, що є Додатком цього Договору, становить 6520 грн., або 129% від суми отриманого кредиту та включає в себе проценти за користування кредитом 1540 грн. або 29% від суми кредиту.

ТОВ «КОШЕЛЬОК» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору та перерахував грошові кошти на картковий його рахунок НОМЕР_1 (а.с.16, 17).

Згідно повідомлення системи «xPay» 05.12.2021 була проведена успішна транзакція (ордер ID транзакції 46554602) про зарахування коштів клієнту в сумі 5050 грн., опис замовлення видача кредитних коштів, договір займу №3223814853-537035 (а.с.17).

Відповідно до детального розрахунку заборгованості за Договором №3223814853-537035 від 05.12.2021, заборгованість ОСОБА_1 становить у сумі 16523,10 грн., з яких: 5050 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 11473,10 грн. - заборгованість за відсотками за користування позикою (а.с.14).

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язання є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 № 675-VIII визначаєорганізаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12Закону України«Про електроннукомерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення ст.11Закону України«Про електроннукомерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

На підтвердження укладення договору та погодження умов, «xPay» надано повідомлення, що 03.11.2021 була проведена успішна транзакція (ордер ID транзакції 43417322) про зарахування коштів клієнту в сумі 12500,00 грн, опис замовлення видача кредитних коштів, договір займу №3518404320-507417.

Доказів внесення коштів на погашення заборгованості відповідачем не надано.

Відтак позивач довів належними та достатніми доказами, що зазначена заборгованість дійсно має місце та що вона виникла саме внаслідок порушення відповідачем умов договору.

Щодо розміру заборгованості за наданим кредитом, суд зазначає наступне.

Відповідно до умов договору №3223814853-537035 від 05.12.2021 строк кредитування становить 21 день, отже дата повернення кредиту 25.12.2021, що також відображено у графіку розрахунків, що є Додатком №1 до договору.

Пунктом 3.6. кредитного договору, з яким позичальник був попередньо ознайомлений та погодився, встановлено, що сторони погодили факт користування позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення лояльного періоду користування кредитом є відкладальною обставиною в розумінні ст. 212 ЦК України, що має наслідком подовження строку користування Кредитом на умовах, визначених п. 3.7. та п. 3.8.

Пунктом 3.7. Договору передбачено, що зобов`язання щодо повернення основної суми переносяться на наступний день після закінчення Лояльного періоду, але не більше ніж на 90 днів після закінчення Лояльного періоду.

Згідно з п. 3.8 Договору з наступного дня після закінчення лояльного періоду позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 803% річних, що становить 2,2% в день від суми кредиту за кожен день користування ним.

Водночас, відповідно до п. 2.2. Договору сторони погодили, що встановлений в п. 2.1. Договору строк Лояльного періоду може бути продовжений позичальником шляхом оплати ним протягом Лояльного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом.

Згідно п. 2.1 договору та паспортом кредиту сторони погодили, що кредит надається строком на 21 днів, початком якого є дата підписання, а закінченням є дата зарахування на поточний рахунок кредитодавця.

Пунктом 2.3 Договору позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом до закінчення строку, визначеного п. 2.1. цього Договору.

Сума отриманого кредиту становить 5050 грн. строк дії договору 21 день. Відсотки за користування кредитом становлять 1,39% на добу. Розмір відсотків погоджено сторонами у графіку розрахунків, який є додатком №1 до договору.

Отже, відповідач мав повернути кредит не пізніше 25.12.2021.

Позивачем не надано доказів продовження позичальником лояльного періоду та сплати позичальником нарахованих відсотків, а отже відсотки, нараховані позивачем за користуванням кредитом за межами строку дії кредиту, передбаченого договором, не підлягають до стягнення, тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині у зв`язку з їх необгрунтованістю.

Таким чином заборгованість за кредитним договором становить 5050 грн. заборгованість за сумою кредиту, 1474,10 грн. (5050 х 1,39% х 21) відсотки за користування кредитом, всього 6524,10 грн., однак суд вважає за необхідне стягнути 6525 грн., тобто саме ця сума була погоджена сторонами в додатку №1 до договору.

Враховуючи вищевикладене, позов слід задовольнити частково стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОШЕЛЬОК» заборгованість за кредитним договором в сумі 6525 грн.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у сумі 956,61 грн. (6525 грн. х 2422,40 грн. / 16523,10 грн).

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно доч.ч.3-4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт(наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витратна оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надав суду: договір про надання правничої (правової) допомоги від 12.02.2025 укладений між адвокатським бюро «Герман Гурський та партнери» в особі керуючого бюро Гурського Г.Ю. та ТОВ «КОШЕЛЬОК» (а.с.26); додаток до договору про надання правової допомоги від 12.02.2025, згідно якого розмір гонорару (винагороди) виконавця, що підлягає сплаті становить 10000 грн. (а.с.27).

За змістом частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежне від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 цього Кодексу).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у справі № 922/2604/20 витрати на надання професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного Суду, зокрема, у справах № 923/560/17, № 329/766/18.

Разом з тим, відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, позивач надав докази документально підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу у розмірі 10000 грн., за тому, з урахуванням того, що рішенням суду позовні вимоги позивача задоволено частково, то дані витрати підлягають розподілу за правилами п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог 3949 грн. (39,49%) (10000 х 39,49 / 100 = 3949).

Враховуючи фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОШЕЛЬОК» слід стягнути суму у розмірі 3949 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 526, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 76-83, 141, 264, 265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги представника позивача Гурського Германа Юрійовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» суму заборгованості за кредитним договором №3223814853-537035 від 05.12.2021 в розмірі 6525 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» судовий збір у сумі 956 грн. 61 коп. та 3949 грн. витрат на правову допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК», Київська область, Києво Святошинський район, с. Чайки, вул. Антонова, 8А, ЄДРПОУ 40842831.

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано.У разіподання апеляційноїскарги рішення,якщо йогоне скасовано,набирає законноїсили післяповернення апеляційноїскарги,відмови увідкритті чизакриття апеляційногопровадження абоприйняття постановисуду апеляційноїінстанції занаслідками апеляційногоперегляду.

Суддя О.М. Катрич