Рішення № 130116770, 28.08.2025, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 752/22234/24

пр. № 2-др/759/159/25

28 серпня 2025 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді П`ятничук І.В.,

за участю секретаря Кульбовської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс» до ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутого майна,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Бутенко М.О. який діє в інтересах ПрАТ «СК «Інтер-Поліс» 09.10.2024 року звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутого майна, яким просить стягнути з відповідача на користь ПрАТ «СК «Інтер-Поліс» завданих збитків у розмірі 42804,31 грн. та судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 18.08.2025 року у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс» до ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутого майна було відмовлено.

18.08.2025 року від представника відповідача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, якою просить стягнути з ПрАТ «СК «Інтер-Поліс» на користь ОСОБА_3 понесені витрати на оплату правової допомоги у сумі 24000,00 грн.

Згідно ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Питання про ухвалення додаткового рішення, згідно із ст. 270 ЦПК України, вирішено без виклику сторін.

Суд, дослідивши матеріали справи та подану заяву про ухвалення додаткового рішення приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 18.08.2025 року у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс» до ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутого майна було відмовлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положення ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомогу.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

Вищевказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в додатковій постанові від 24.01.2019 у справі № 922/15944/17. Яка на підставі положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України має ураховуватися судом при застосуванні відповідних норм.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05 липня 2012 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини друга-четверта статті 137 ЦПК України).

Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 187 ЦПК України відзив повинен містить попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи.

На підтвердження понесення відповідачем витрат на правову допомогу, представником відповідача надано до суду договір № 19/12/2024 про надання правової (правничої) допомоги від 19.12.2024 року, додаток № 01 до договору № 19/12/2024 року від 19.12.2024 року, щодо вартості правничої допомоги, акт № 01 надання правничої допомоги від 23.12.2024 року, акт № 2 надання правничої допомоги від 30.12.2024 року, акт № 3 надання правничої допомоги від 09.05.2025 року, акт № 4 надання правничої допомоги від 19.06.2025 року, акт № 5 надання правничої допомоги від 07.07.2025 року, акт № 6 надання правничої допомоги від 15.07.2025 року, акт № 8 надання правничої допомоги від 18.08.2025 року, рахунок на оплату № 01 від 18.08.2025 року, відповідно до якого вартість наданих робіт становить 24000,00 грн.

Верховний Суд дотримується позиції (постанови КГС ВС від 07.08.2018 у справі № 916/1283/17, від 30.07.2019 у справі № 902/519/18), що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених вимогами процесуального законодавства. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Верховний Суд у своїх рішеннях зазначив, що для визначення суми відшкодування необхідно керуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанови КГС ВС від 10.10.2018 у справі № 910/21570/17, від 14.11.2018 у справі № 921/2/18, додаткова постанова КГС ВС від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, від 10.10.2019 у справі № 909/116/19, від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19, постанова ВП ВС від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

За приписами ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, оскільки в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс» до ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутого майна було відмовлено, то на позивача покладається обов`язок відшкодувати судові витрати, понесені відповідачем.

При визначені розміру компенсації відповідачу ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу, суд враховує категорію справи, яка не відноситься до категорії складних, обсяг матеріалів у справі, обсяг фактичних витрат, понесених стороною відповідача, їх необхідність та доцільність.

Керуючись принципом законності, співмірності та справедливості, з урахуванням загальної тривалості розгляду справи в суді, вважаю необхідним стягнути з позивача на користь відповідача частину витрат на правову допомогу у розмірі 20000,00 грн., що буде відповідати принципу справедливості та розумності та не буде нести надмірний фінансовий тягар для позивача, й не призведе до збагачення відповідача за рахунок позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 133,137, 141, 270 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс» до ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутого майна - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс» ( код ЄДРПОУ 19350062, місце знаходження: м. Київ, вул. Володимирська, 69) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати пов`язані з отриманням професійної правничої допомоги у розмірі 20000 (двадцять тисяч ) грн. 00 коп.

У решті заявлених вимог - відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: І.В. Пятничук