Рішення № 130116495, 09.09.2025, Піщанський районний суд Вінницької області

Єдиний унікальнийномер 142/189/25

Номер провадження 2-а/142/8/25

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09 вересня 2025 року смт. Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Гринишиної А.А.,

з участю

секретаря судового засідання Курасевич В.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні заправилами,передбаченими статтями268-271,статтею 286КАС України,з повідомленнямсторін адміністративнусправу заадміністративним позовом ОСОБА_1 доГоловного управлінняНаціональної поліціїУкраїни уВінницькій областів особіполіцейського ВП№1Тульчинського РВПГУНП уВінницькій областістаршого сержантаГончара АнатоліяАнатолійовича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-

ВСТАНОВИВ:

28 березня 2025 року до Піщанського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області в особі поліцейського ВП №1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області старшого сержанта Гончара Анатолія Анатолійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, в якому позивач просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4234798 від 10 березня 2025 року, винесену інспектором поліції Гончарем Анатолієм Анатолійовичем відносно нього, як незаконну.

В обґрунтування своїх вимог вказує, що постановою ЕНА № 4234798 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 10 березня 2025 року, винесеною інспектором поліції Гончарем Анатолієм Анатолійовичем його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, а саме за те, що 09 березня 2025 року, близько 23 год. 30 хв., керував автомобілем «BA3-21213» реєстраційний номер НОМЕР_1 , на вул. Гагаріна в смт. Піщанка, в якому не підсвічувався державний номерний знак, чим, начеб то, порушив п. 2.9.в., 9.9. б Правил дорожнього руху, за що накладено стягнення в розмірі 1190,00 грн. Позивач вважає, що постанова ЕНА № 4234798 від 10 березня 2025 року про накладення адміністративного стягнення є незаконною, та підлягає скасуванню з тих підстав, що 09 березня 2025 року, близько 23 год. 30 хв., він їхав вказаним автомобілем в напрямку виїзду з селища Піщанка та був зупинений поліцейським патрулем. До нього підійшов поліцейський з вимогою передати для перевірки посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Він передав вказані документи. Відповідач звинуватив позивача в тому, що на автомобілі не працює освітлення заднього номерного знака. Його заперечення про те, що освітлення працює, до уваги не брались. Позивач вийшов з автомобіля, впевнився, що номер підсвічується, показав це патрульним, між нами виникла перепалка та, як наслідок, відповідач виніс оскаржувану постанову. Зазначає, що, відповідно під п. «в» п. 2.9 Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом без номерного знака або з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості). Відповідно п. 31.5 Правил дорожнього руху, у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил. У нього, вказує позивач, була технічна можливість усунути несправність, якби така була, на місці зупинки транспортного засобу, проте уявна несправність була лише причиною для зупинки його автомобіля. Необхідно зазначити, що в разі не усунення зазначеної несправності, відповідно п. 31.7 Правил дорожнього руху, забороняється експлуатація транспортного засобу шляхом доставки його на спеціальний майданчик чи стоянку Національної поліції у випадках, передбачених законодавством, чого відповідачем зроблено не було. Вважає, що його притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, без доказів вчинення адміністративного правопорушення, що, в свою чергу, порушує положення ст. 9 КУПАП, яка вказує, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, та ст. 251 КУПАП, згідно якої доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. П 1.6 Розпорядження МВС України № 466 від 21.05.2009 р., прямо вказує - «Виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото -, відеоматеріалів, показів свідків тощо)». В п. 7 оскаржуваної постанови зазначено, що до неї додається відеозапис. Оскільки позивач такого відеозапису на жодному носієві не отримував, відповідно ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України, просить витребувати його у відповідача. Також позивач просить поновити йому строк звернення до адміністративного суду з даним позовом для оскарження вищевказаної постанови, як пропущений з поважної причини, так як отримав поштою копію постанови 18 березня 2025 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 березня 2025 року дану справу було передано для розгляду судді Гринишиній А.А.

Ухвалою від 01 квітня 2025 року в даній адміністративній справі було відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами, передбаченими статтями 268-271, статтею 286 КАС України, призначено по справі судове засідання, встановлено відповідачу строк для надання до суду відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 163 КАС України, і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову до початку судового засідання.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Представник позивача в судове засідання адвокат Близнюк В.В. не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином через підсистему «Електронний суд», користувачем якої він являється.

Відповідач по справі - Головне управління Національної поліції України у Вінницькій області свого уповноваженого представника в судове засідання не направив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у відзиві на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 10 квітня 2025 року, в якому представник відповідача Орленко В.В., який діє на підставі довіреності, просить суд залишити постанову, серії ЕНА № 4234798 від 10.03.2025 року, по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - без задоволення.

Представник відповідачазазначає,що ГУНПу Вінницькійобласті вважає,що спірнапостанова складенауповноваженою особоюу відповідностідо вимогчинного КодексуУкраїни проадміністративні правопорушеннята ЗаконуУкраїни «Продорожній рух»від 30червня 1993року №3353,встановлений правиламидорожнього руху,затвердженими постановоюКабінету МіністрівУкраїни від10жовтня 2001року №1306,інспектор поліціїпід часвинесення оскаржуваноїпостанови діяву межахповноважень тау спосіб,що передбаченийзаконодавством України.Постанова винесенауповноваженим працівникомполіції намісці вчиненняправопорушення увідповідності дост.258,283КУпАП.ГУНП уВінницькій областінаголошує,що стягнення,передбачене ч.1ст.121-3КУпАП,накладено умежах наданихйому повноваженьі підчас виконанняслужбових обов`язківта булиздійсненні увідповідності довимог чинногозаконодавства України,зафіксовані упостанові пронакладання адміністративногостягнення серіїЕНА №4234798від 10.03.2025року.Вказує,що доказомтого,що позивачскоїв адміністративнеправопорушення,є будь-якіфактичні дані,на основіяких посадоваособа,особисто спостерігаючипорушення ПДР,встановлює наявністьадміністративного правопорушення.ГУНП уВінницькій областізазначає,що обставинивчинення правопорушенняпідтверджуються складеноюпостановою усправі проадміністративне правопорушення,із змістуякої чітковбачаються часта місцевчинення правопорушення,а такожособа,яку притягнутодо відповідальності. Частиною1статті 23ЗУ «ПроНаціональну поліцію»:«Поліція відповіднодо покладенихна неїзавдань:здійснює превентивнута профілактичнудіяльність,спрямовану назапобігання вчиненнюправопорушень;вживає заходівз метоювиявлення кримінальних,адміністративних правопорушень;припиняє виявленікримінальні таадміністративні правопорушення;у випадках,визначених законом,здійснює провадженняу справахпро адміністративніправопорушення,приймає рішенняпро застосуванняадміністративних стягненьта забезпечуєїх виконання;регулює дорожнійрух таздійснює контрольза дотриманнямПравил дорожньогоруху йогоучасниками таза правомірністюексплуатації транспортнихзасобів навулично-дорожніймережі»,а згідноз частини1статті 40ЗУ «ПроНаціональну поліцію»:«Поліція длявиконання покладенихна неїзавдань таздійснення повноважень,визначених законом,може застосовуватитакі технічніприлади,технічні засобита спеціалізованепрограмне забезпечення:фото -і відеотехніку,у томучислі техніку,що працюєв автоматичномурежимі,технічні приладита технічнізасоби звиявлення та/абофіксації правопорушень.Поліція можевикористовувати інформацію,отриману задопомогою фото - і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні».

Крім того, 10 квітня 2025 року на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача Орленка В.В., який діє на підставі довіреності, в якому просить суд долучити до даної справи докази в електронній формі, а саме один відеофайл із портативного відеореєстратора.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заявлений адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи у їх сукупності і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою ЕНА № 4234798 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 10 березня 2025 року, винесеною інспектором поліції Гончаром Анатолієм Анатолійовичем, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, а саме за те, що 09 березня 2025 року, близько 23 год. 30 хв., керував автомобілем «BA3-21213» реєстраційний номер НОМЕР_1 , на вул. Гагаріна в смт. Піщанка, в якому не підсвічувався державний номерний знак, чим порушив п. 2.9.в., 9.9. б Правил дорожнього руху, за що накладено стягнення в розмірі 1190,00 грн.

Норми права, якими керується суд при вирішенні адміністративного спору.

Відповідно до п. 2.9. в ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий номерний знак.

Відповідно доп.9.9.б ПДРУкраїни аварійнасвітлова сигналізаціяповинна бутиввімкнена у разі зупинки на вимогу поліцейського або внаслідок засліплення водія світлом фар.

Згідно з ч. 1 ст. 121-3 КУпАП керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака,- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст.2 КАС України однією з основних засад адміністративного судочинства є верховенство права.

Відповідно до ч. 2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з п. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.

При цьому відповідач не скористався своїм процесуальним правом щодо долучення до відзиву доказів на його обґрунтування та підтвердження обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі "Hasan and Chaush v. Bulgaria" № 30985/96).

У відповідності до ч. 1, 4 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частиною третьою цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові ВС/КАС від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а, де вказано, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Отже, факт вчинення позивачем правопорушення, а саме: керування автомобілем « ВАЗ-21213» реєстраційний номер НОМЕР_1 , в якому не підсвічувався державний номерний знак в темну пору доби та не увімкнення аварійної сигналізації під зупинки працівниками поліції, крім постанови серії ЕНА № 4234798 від 10 березня 2025 року, належними та допустимими доказами відповідачем не підтверджено.

Однак, суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядати як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.

Відповідно до п. 3 ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Зважаючи на той факт, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б у встановленому законом порядку підтверджували вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та відповідно наявність складу вказаного адміністративного правопорушення, суд вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4234798 від 10 березня 2025 року, винесена інспектором поліції Гончарем Анатолієм Анатолійовичем із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1190,00 гривень, без додержання законності та підлягає скасуванню, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - слід закрити за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в частині вимог про скасування постанови серії ЕНА № 4234798 від 10 березня 2025 року.

Керуючись п. 2 ч.1, ч. 3 ст. 241, ст. 242, ч.1-ч. 3 ст. 243, ст. ст. 245-246 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4234798 від 10 березня 2025 року, - задовольнити.

Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення ЕНА № 4234798 від 10 березня 2025 року, винесену інспектором поліції Гончарем Анатолієм Анатолійовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1190,00 (тисяча сто дев`яносто) гривень.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції України у Вінницькій області, що знаходиться в м. Вінниця, вул. Театральна, 10, ЄДРПОУ 40108672

Повний текст судового рішення складено 09 вересня 2025 року.

Суддя: