Рішення № 13011189, 09.12.2010, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 2-382/10

2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«09» грудня 2010 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Дем'яненко І.В.,

за участю секретаря Скворцової Л.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Люботин Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Люботинської міської ради Харківської області, ОСОБА_3, третьої особи: Другої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями в порядку спадкування за законом після смерті матері,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Люботинської міської ради Харківської області, ОСОБА_3, третьої особи: Другої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями в порядку спадкування за законом після смерті матері. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 в бюро не зареєстровано згідно довідки з Люботинської БТІ № р-20974 від 07 червня 2010 року. В період з 1941 по 1985 р.р. мати позивача - ОСОБА_4 побудувала житловий будинок літ. «А-1», веранду літ. «а», гараж літ. «Б», сарай літ. «В», льох літ «Г», убиральню літ. «Д», сарай літ. «Е», огорожу 1-2 в АДРЕСА_1, але права власності на них не оформила. ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_4 померла. В шлюбі вона не перебувала.

Після смерті матері, спадкоємцями за законом є позивач, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сестра позивача - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. Але, як зазначив позивач, спадщину прийняв тільки він, фактично вступивши в управління майном.

Рішенням виконкому Люботинської міської ради Харківської області № 44 від 20 січня 2010 року було надано дозвіл на розміщення самочинно побудованих об'єктів на земельній ділянці по АДРЕСА_1 веранди літ. «а», гаражу літ. «Б», сараю літ. «В», льоху літ. «Г», убиральні літ. «Д»,сараю літ. «Е». Згідно листа № 01-20/р-20 від 20 січня 2010 року з Державного архіву Харківської області рішення про виділення земельної ділянки ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 немає. Згідно листа № 01-20/р-2484 від 29 грудня 2009 року з Державного архіву Харківської області в рішеннях міськвиконкому за 1953 рік відомостей про надання земельної ділянки по АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_4 немає.

Коли позивач звернувся до Другої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області з проханням оформити свої спадкові права після смерті своєї матері ОСОБА_4, йому було відмовлено в зв'язку з відсутністю реєстрації права власності на вищезазначений житловий будинок за матірю та запропоновано звернутися до суду. Відповідачка ОСОБА_3 не претендує на оформлення спадщини та не заперечує проти того, щоб позивач оформив право власності на своє ім'я.

У звязку з наведеним, позивач просить позов задовольнити та визнати за ним право власності на житловий будинок літ.«А-1», з верандою літ. «а», та надвірними будівлями: гараж літ. «Б», сарай літ. «В», льох літ «Г», убиральню літ. «Д», сарай літ. «Е», огорожу 1-2, які розташовані в АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Відповідач - Люботинської міська рада Харківської області про час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, представник до суду не з'явився.

Від відповідача ОСОБА_3 до суду надійшла заява, в якій вона просить розглядати справу без її участі, не заперечує проти того, щоб брат ОСОБА_1 оформив право власності на своє ім'я.

Від відповідача Люботинської міської ради та 3-ї особи надійшли листи, в яких зазначено, що Люботинської міська рада та Друга держнотконтора Харківського району Харківської області просять розглядати справу у відсутності представника відповідача та 3-ї особи за наявними у справі документами та відповідно до вимог чинного законодавства.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити у відсутності сторін по справі, які були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, висловили свою думку щодо позовних вимог ОСОБА_1

Суд, вислухавши позивача, враховуючи думку сторін по справі, дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані докази по справі, вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Житловий будинок з надвірними будівлями, які розташовані в АДРЕСА_1 в бюро не зареєстровано, що підтверджується довідкою Люботинської БТІ № р-20974 від 07 червня 2010 року. В період з 1941 по 1985 р.р. мати позивача - ОСОБА_4 побудувала житловий будинок літ. «А-1», веранду літ. «а», гараж літ. «Б», сарай літ. «В», льох літ «Г», убиральню літ. «Д», сарай літ. «Е», огорожу 1-2 в АДРЕСА_1, як вбачається з технічного паспорту (а.с.5-8). Будинок прийнято в експлуатацію, але права власності на своє імя в Люботинської БТІ не зареєструвала.

В шлюбі мати позивача не перебувала. ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим на підставі актового запису № 398, виконаного 10 жовтня 1989 року в книзі реєстрації актів про смерть Люботинської міським відділом реєстрації актів цивільного стану Люботинської міського управління юстиції (а.с.10).

Після смерті матері, спадкоємцями за законом є діти ОСОБА_4 - позивач, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сестра позивача - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. Але, як зазначив позивач, спадщину прийняв тільки він, фактично вступивши в управління майном.

Відповідно до листа № 01-20/р-20 від 20 січня 2010 року з Державного архіву Харківської області рішення про виділення земельної ділянки ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 немає. Згідно листа № 01-20/р-2484 від 29 грудня 2009 року з Державного архіву Харківської області в рішеннях міськвиконкому за 1953 рік відомостей про надання земельної ділянки по АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_4 немає.

Тому, рішенням виконкому Люботинської міської ради Харківської області № 44 від 20 січня 2010 року було надано дозвіл на розміщення самочинно побудованих об'єктів на земельній ділянці по АДРЕСА_1 а саме надвірних будівель: веранди літ. «а», гаражу літ. «Б», сараю літ. «В», льоху літ. «Г», убиральні літ. «Д»,сараю літ. «Е». 28 жовтня 2010 року № 647 надано згоду на виділення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,1000 га під уже збудоване нерухоме майно в АДРЕСА_1

Коли позивач звернувся до Другої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області з проханням оформити свої спадкові права після смерті своєї матері ОСОБА_4, йому було відмовлено в зв'язку з відсутністю реєстрації права власності на вищезазначений житловий будинок за матірю та запропоновано звернутися до суду.

Відповідно до повідомлення Харківського обласного державного нотаріального архіву від 06 вересня 2010 року № 2701/01-22, що після померлої ОСОБА_4, яка на момент смерті мешкала в АДРЕСА_1 спадкова справа вважається відкритою. 17 березня 1990 року до Другої держнотконтори Харківського району Харківської області звернувся із заявою ОСОБА_1, заяву зареєстровано за порядковим номером 178, заведено спадкову справу № 115/1990. 07 квітня 1990 року до Другої держнотконтори після смерті ОСОБА_4 із заявою звернулася ОСОБА_3. Заяву зареєстровано за № 234, спадкова справа № 115/1990. Заповіти від імені ОСОБА_4. не посвідчувалися, свідоцтво про право на спадщину не видавалось(а.с.40).

Як вбачається з повідомлення Другої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області від 23 листопада 2010 року № 2171/01-14, що після смерті ОСОБА_4., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, яка на момент смерті мешкала за адресою: в АДРЕСА_1 з заявами про прийняття спадщини, звернулися син ОСОБА_1 та донька ОСОБА_3. Зазначене вбачається із заяв, оригінали яких знаходяться в спадковій справі № 115/1990 в Другій держнотконтори Харківського району Харківської області (а.с.69-71). Зазначені обставини позивач ОСОБА_1 не оспорює.

Враховуючи, що ОСОБА_4, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, тобто в період дії Цивільного кодексу України 1963 року, суд вважає за доцільне керуватися нормами ЦК України в редакції 1963 року, так як відповідно до п.4 Перехідних положень ЦК України в редакції 2003 року, Цивільний кодекс України 2003 року застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Відносно цивільних правовідносин, які виникли до вступу в силу Цивільного кодексу України в редакції 2003 року, його положення застосовуються до тих прав і обовязків, які виникли та продовжують існувати після вступу його в силу. В звязку з тим, що вказані правовідносини виникли та продовжували існувати до 01 січня 2004 року, тобто до вступу в силу Цивільного кодексу України в редакції 2003 року, суд вважає за необхідне застосувати до правовідносин між сторонами по справі правові норми, передбачені Цивільним кодексом України в редакції 1963 року.

Відповідно до ст. 529 ЦК України (в редакції 1963 року) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є діти, дружина, батьки померлого. Відповідно до ст. 549 ЦК України 1963 року спадкоємець, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він на протязі шести місяців з дні відкриття спадщини фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або звернувся до нотконтори із заявою про прийняття спадщини.

Беручи до уваги, що ОСОБА_1 в спірному будинку, після смерті спадкодавці - матері протягом шести місяців доглядав за будинком, ремонтував його, обробляв присадибну ділянку та разом з сестрою вчинив дії, які свідчать про прийняття спадщини звернулися в шестимісячний термін після смерті спадкодавця до державної нотконтори із заявами про прийняття спадщини, то спадкоємцями першої черги за законом є позивач ОСОБА_1 та його сестра ОСОБА_3 в рівних частках, що відповідає вимогам ст. 549 ЦК України 1963 року.

Згідно зі ст. 548 ЦК України, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.

Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини .

Таким чином, Ѕ частина спадщини після смерті ОСОБА_4, тобто Ѕ частина житлового будинку літ.«А-1» з верандою літ. «а», та надвірних будівель гараж літ. «Б», сарай літ. «В», льох літ «Г», убиральню літ. «Д», сарай літ. «Е», огорожу 1-2, які розташовані в АДРЕСА_1, вважається такою, що належить ОСОБА_3 після смерті матері ОСОБА_4, з моменту відкриття спадщини, так як ОСОБА_3 прийняла спадщину, про що свідчить її заява до нотаріальної контори 03 квітня 1990 року (а.с.70).

А інша Ѕ частина житлового будинку літ.«А-1» з верандою літ. «а», та надвірних будівель гараж літ. «Б», сарай літ. «В», льох літ «Г», убиральню літ. «Д», сарай літ. «Е», огорожу 1-2, які розташовані в АДРЕСА_1, вважається такою, що належить ОСОБА_1 після смерті матері ОСОБА_4, з моменту відкриття спадщини, так як ОСОБА_1 прийняв спадщину, про що свідчить його заява до нотаріальної контори 17 березня 1990 року (а.с.71).

Стаття 553 Цивільного кодексу України передбачає вимоги щодо відмови від спадщини:

Спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При цьому він може заявити, що відмовляється від спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або за заповітом, а також на користь держави або окремих державних, кооперативних або інших громадських організацій. Наступне скасування спадкоємцем такої заяви не допускається.

Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу).

Як вбачається з матеріалів справи, та чого не оспорює позивач, ОСОБА_3 заяв протягом шести місяців з часу відкриття спадщини після смерті матері про відмову від прийняття спадщини по подавала, не відмовлялася від спадщини на користь ОСОБА_1 В звязку з чим, відповідачка повинна отримати спадщину після смерті матері в рівних частках з позивачем. Інших спадкоємців не має.

Таким чином та обставина, що від відповідачки ОСОБА_3 до суду надійшла заява, в якій вона не заперечує проти того, щоб брат ОСОБА_1 оформив право власності на своє ім'я, не дає позивачу права визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері на будинок в цілому.

Відповідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

ОСОБА_1 не надано суду доказів, які б свідчили про те, що він єдиний має право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року, на спірний будинок з надвірними будівлями, які розташовані в АДРЕСА_1, в цілому.

Тому, на підставі аналізу зібраних по справі доказів, суд вважає за необхідне визнати за ОСОБА_1, право власності лише на Ѕ частину житлового будинку літ.«А-1» з верандою літ. «а», та надвірних будівель гараж літ. «Б», сарай літ. «В», льох літ «Г», убиральню літ. «Д», сарай літ. «Е», огорожу 1-2, які розташовані в АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року. А право власності на іншу Ѕ частину спірного будинку залишити відкритим. Таким чином, необхідно в решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

В звязку з тим, що позивач при зверненні з позовом до суду сплатив державне мито в більшому розмірі, ніж передбачено законом, державне мито на підставі ст. 83 ЦПК України, в сумі 101 гривні 09 копійок необхідно повернути позивачу.

Відповідно до ст. ст. 10, 11, 60, 83, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 223 ЦПК України, ст. ст. 524-527, 529, 548, 549, 553 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року), суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1, право власності на 1/2 частину житлового будинку літ.«А-1» з верандою літ. «а», та надвірних будівель гараж літ. «Б», сарай літ. «В», льох літ «Г», убиральню літ. «Д», сарай літ. «Е», огорожу 1-2, які розташовані в АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

В решті позову відмовити. Право власності на 1/2 частину житлового будинку літ.«А-1» з верандою літ. «а», та надвірних будівель гараж літ. «Б», сарай літ. «В», льох літ «Г», убиральню літ. «Д», сарай літ. «Е», огорожу 1-2, які розташовані в АДРЕСА_1 залишити відкритими.

Зобовязати відділення держказначейства в м. Люботин Харківської області повернути ОСОБА_1, що мешкає за адресою: 62433, АДРЕСА_2, зайво сплачений ним судовий збір державне мито в сумі 101 (сто одна) гривня 09 (девять) копійок 07 червня 2010 року, на рахунок відділення казначейства а м. Люботин Харківської області 31413537700018, ідентифікаційний код 24134538, ВДК м. Люботина, МФО 851011.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Люботинський міський суд Харківської області в десяти денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя І.В. Дем'яненко