Рішення № 130111649, 10.09.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

10 вересня 2025 року №520/5081/25

Харківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Лариси Мар`єнко, розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви від 01.04.2025, просить суд:

1) визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) щодо поновлення ОСОБА_1 на військовому обліку;

2) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку, у зв`язку із визнання засудженим на підставі ч.5 пункту "г" статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", відповідно до довідки, виданої взамін військового квитка за №0820580 від 26.12.2002 року ІНФОРМАЦІЯ_4 АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що його було виключено з військового обліку на підставі довідки (взамін військового квитка) ІНФОРМАЦІЯ_5 №0820580 від 26.12.2002 за пп."г" п.5 ст.37 Закону України "Про загальний військовий обов`язок і військову службу". Однак, під час неправомірних дій співробітників ІНФОРМАЦІЯ_2 при спробі примусової мобілізації, ОСОБА_1 дізнався, що відповідач поновив його на військовому обліку та вніс відповідний запис до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін у судове засідання та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

В установлений судом строк, відповідач правом надіслати відзив на позовну заяву не скористався, заяву про визнання позову суду також не надсилав.

Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Позивач ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) з 28.02.2012 року виключений з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_7 згідно п.г ч.5 ст.37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", що підтверджується записом у довідці (взамін військового квитка) № НОМЕР_2 від 26.12.2002, виданого ІНФОРМАЦІЯ_8 .

З електронного військово-облікового документу від 27.02.20258 року у додатку "Резерв+" позивачу стало відомо, що відомості про виключення його з військового обліку не внесено до реєстру "Оберіг" і він перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_9 , у зв`язку з чим звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_10 із запитом про надання інформації щодо підстав поновлення його на військовому обліку.

Також, позивач надіслав на адресу відповідача заяву про внесення актуальних даних до реєстру "Оберіг" стосовно виключення ОСОБА_1 з військового обліку.

Листом від 26.11.2024 №15730 відповідач повідомив позивача, що згідно даних АІСТ "Оберіг" Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів громадянин ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_11 з 28.10.2024. Також зазначено, що відповідно до п.3 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, вй1ськовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 №559 у військово-обліковому документі заявника відмітки про військовий облік та виключення з військового обліку (графи 13 та 14 у Формі військово-облікового документу, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 №559) не відповідають відомостям в АІСТ "Оберіг" Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, у зв`язку з чим запропоновано звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_11 особисто.

26.12.2024 позивач звернувся з заявою до Міністерства оборони України, в якому вказавши на неправомірність дій посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_12 щодо його примусової мобілізації та поновлення на військовому обліку, просив внести актуальні відомості про виключення його з військового обліку до реєстру "Оберіг".

Листом ІНФОРМАЦІЯ_13 від 12.02.2025 №686/МВ повідомив позивача, що Законом України №3633-ІХ від 11.04.2024 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" до ст.37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" до ст.37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" були внесені зміни, відповідно до яких п.6: виключенню з військового обліку у відповідних ІНФОРМАЦІЯ_14 , які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі. В редакції Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" до 18.05.2024 існував пп.6 п.6 ст.37, яким було передбачено: виключення з військового обліку у РТЦК та СП громадян України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого та особливо тяжкого злочину.

Крім того зазначено, що відповідно до абзацу 4 ст.39 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", на військову службу за призовом під час мобілізації , на особливий період можуть бути призвані засуджені особи, які звільненні від відбування покарання з випробуванням, крім тих, які засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, засуджені за вчинення умисного вбивства двох або більше осіб, або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи засуджені за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 258-258-6, ч.4 ст.286-1, ст.348 Кримінального кодексу України, а також засуджені службові особи, які згідно з пп.1 п.3 примітки до ст.368 Кримінального кодексу України займали особливо відповідальне становище. Такі особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин. Заявника було виключено з військового обліку 28.02.2012 на підставі норми ст.37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", що діяла на момент виключення.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо поновлення позивача на військовому обліку та невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі п.г ч.5 ст.37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України від 12.05.2015 №389-VIII "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року який триває по день розгляду даної адміністративної справи.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлені Законом України від 21.10.93 №3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон №3543-XII).

У статті 1 Закону № 3543-XII містяться визначення понять "мобілізація" та "особливий період", відповідно до яких:

мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу; Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій

За частинами 1, 2 ст.4 Закону №3543-XII (в редакції, що діяла станом на час виникнення спірних правовідносин), організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України. Загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Частиною п`ятою статті 4 Закону №3543-XII регламентовано, що вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.

Відповідно до статті 2 Закону № 3543-XII, правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України "Про оборону України", цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України №2232-XII від 25.03.1992 "Про військовий обов`язок і військову службу" (із змінами) (далі - Закон №2232-XII.)

Згідно зі статтею 1 Закону № 2232-XII, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до частини п`ятої статті 1 Закону №2232-XII, від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Частина дев`ята статті 1 Закону №2232-XII визначає такі категорії громадяни України щодо військового обов`язку: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом (частина друга статті 2 Закону №2232-XII).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 24 Закону №2232-XII, початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону № 2232-XII, призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом № 3543-XII.

Статтею 22 Закону №3543-XII встановлені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації. Громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Відповідно до частини третьої вищезазначеної статті під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки).

Також, частина шоста статті 22 Закону №3543-XII встановлює, що громадянам, які перебувають на військовому обліку, з моменту оголошення мобілізації забороняється зміна місця проживання без дозволу посадової особи, визначеної у частині третій цієї статті.

Статтею 23 Закону №3543-XII встановлено вичерпний перелік осіб, яким надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та перелік осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відповідно до п.6 ч.6 ст.37 Закону №2232-ХІІ, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Судом з матеріалів справи встанволено, ОСОБА_1 з 28.02.2012 виключений з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_7 згідно п.6 ч.6 ст.37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (як громадянин України, який був раніше засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину), про що свідчить запис у довідці (замість військового квитка) № НОМЕР_2 від 26.12.2002, виданого ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Відповідно до п.6 ч.6 ст.37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (в редакції, яка діяла на момент виключення позивача з військового обліку), виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах (військовозобов`язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних Служби зовнішньої розвідки України у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Тобто, підстави для виключення позивача з військового обліку обумовлені тим, що його раніше було засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

11.04.2023 Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" №3633-ІХ, який набрав чинності 18.05.2024 (далі - Закон №3633-ІХ).

Так, вищевказаним Законом №3633-ІХ внесені зміни до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та ч.6 ст.37 викладено в новій редакції, а саме, зазначено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку".

Отже, станом на момент подання заяви про виключення позивача з військового обліку від 08.11.2024, частина 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" не містила такої підстави для виключення з військового обліку, як попереднє засудження особи до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Окрім того, згідно пункту 4 розділу "Загальні питання" Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані:

- особи, звільнені з військової служби у зв`язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади". Такі особи, призвані на військову службу під час мобілізації, призначаються на військові посади, крім посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади;

- особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України;

- особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;

- засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, які засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин.

З огляду на наведені вище положення Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та Порядку №560, з 18.05.2024 особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, підлягають взяттю на військовий облік та можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 39 Закону №2232-ХІІ, призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.

Статтею 23 Закону №3543-XII встановлено перелік осіб, яким надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та перелік осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Водночас слід зазначити, що перелік осіб, визначених ч. 1 ст. 23 Закону №3543-ХІІ не є вичерпним та певні категорії громадян, які не можуть бути призвані під час мобілізації, мають бути визначені виключно законами.

Разом з тим, ані Закон №2232-ХІІ, ані Закон №3543-ХІІ не містять застережень щодо комплектування військових формувань військовослужбовцями шляхом призову громадян України на військову службу під час мобілізації з числа осіб раніше засуджених до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 09.03.2023 у справі №600/2520/22-а (п.69), громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, котрі відповідно до пп.6 п.6 ст.37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" підлягають виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) і не входять до кола осіб, визначених Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", як такі, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

Суд зауважує, що виключення з військового обліку засуджених за тяжкий злочин стосується лише військового обліку громадян та не є підставою звільнення останніх від призову та проходження військової служби, оскільки на військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.

Також, матеріалами справи підтверджується відсутність будь-яких доказів щодо наявності у відповідача інформації про те, що позивач не підлягав призову на військову службу.

Оскільки станом на момент подання заяви про виключення позивача з військового обліку від 08.11.2024, частина 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" не містила такої підстави для виключення з військового обліку, як попереднє засудження особи до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, а також, зважаючи на те, що виключення з військового обліку осіб, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, з урахуванням приписів Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не є підставою, за якої військовозобов`язані не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Витрати зі сплати судового збору підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.19, 139, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв`язку з бойовими діями на території м.Харків та Харківської області, повний текст рішення складено 10 вересня 2025 року.

Суддя Лариса МАР`ЄНКО