Рішення № 130110526, 10.09.2025, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2025 р. № 400/7525/25 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТНС ПІВДНЯ», , до відповідачаГоловного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області, , провизнання протиправним та скасування рішення від 28.01.2025 № 000007,

ВСТАНОВИВ:

16 липня 2025 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТНС ПІВДНЯ» (далі позивач) до Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 28.01.2025 № 000007 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 18.12.2024 відповідач надіслав позивачу повідомлення про встановлення шляхом здійснення фотофіксації 17.12.2024 факту наявності зовнішньої реклами біля магазину «НОВИЙ ФОРМАТ», який знаходиться за адресою: вул. Космонавтів, 93, м. Миколаїв. 28.01.2025 на підставі матеріалів справи та протоколу засідання № 000007 відповідач прийняв рішення № 000007 про накладення на позивача штрафу в розмірі 1700,00 грн за порушення частини другої статті 26 Закону України «Про рекламу», оскільки ним не було подано інформації про вартість розповсюдженої реклами та / або виготовленої реклами та / або вартість розповсюдженої реклами з порушенням вимог пункту 8 частини другої статті 22 та частини четвертої статті 8 Закону України «Про рекламу». На переконання позивача, рішення відповідача від 28.01.2025 № 000007 є протиправним, оскільки рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.06.2025 у справі № 400/535/25 визнано протиправним і скасовано рішення відповідача від 08.01.2025 № 000001, в рамках якого позивач не надав відповідачу копії відповідних документів.

17.07.2025 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі та розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

31.07.2025 його представниця позивача подала заяву про продовження строку для подання відзиву.

Проте, станом на 10.09.2025 відповідач відзив так і не подав.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно і всебічно, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.06.2025 у справі № 400/535/25, залишеного без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду 05.08.2025, рішення відповідача від 08.01.2025 № 00001 визнано протиправним і скасовано.

У вказаному рішенні суд встановив, що 18.12.2024 відповідач склав протокол № 00053 та запропонував позивачу надати до 06.01.2025 документи. 08.01.2025 відповідач прийняв рішення № 000001 про накладення штрафу на позивача за порушення законодавства про рекламу, оскільки на рекламному банері на паркані біля магазину «НОВМЙ ФОРМАТ» міститься зображення алкогольних напоїв, відсутні відомості про дату початку та закінчення дії знижки ціни на товар, чим порушено вимоги п. 8 ч. 2 ст. 22 та ч. 4 ст. 8 Закону України «Про рекламу». Відповідно до частини сьомої статті 27 Закону України «Про рекламу» накладено на рекламодавця- позивача штраф у розмірі 5083,00 гривні.

28.01.2025 відповідач прийняв рішення № 000007 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу (форма № 4), згідно з яким за недотримання встановлених вимог частини другої статті 26 Закону України «Про рекламу» накладено на рекламодавця, позивача, штраф у розмірі 1700,00 гривень.

Вважаючи вищевказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про рекламу» цей Закон регулює відносини, пов`язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України.

Абзацами першим і другим частини першої статті 26 Закону України «Про рекламу» встановлено, що контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, щодо захисту прав споживачів реклами (у тому числі щодо спорудження житлового будинку), а також щодо виконання вимог частини десятої статті 8 цього Закону, крім випадків, якщо зазначена реклама є рекламою азартних ігор та організаторів азартних ігор.

Згідно з частиною другою статті 26 Закону України «Про рекламу» на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, за фактом виявлення такими органами порушення або в ході розгляду повідомлення (звернення, скарги, заяви тощо) третіх осіб про порушення вимог законодавства про рекламу рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та аудіозаписи, а також іншу інформацію, що стосуються виявленого порушення чи повідомлення про нього та необхідні для здійснення такими органами повноважень щодо державного контролю.

Крім того, відповідний орган державної влади має право:

вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства;

вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю;

надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень;

приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження;

приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.

Органи державної влади зобов`язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п`ять робочих днів до дати розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2016 № 667, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який реалізує державну політику, зокрема у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.

Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами, приймає рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження (підпункт 9 пункту 4 вищенаведеного Положення).

Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи (абзац перший пункту 7 вищенаведеного Положення).

Згідно з абзацом першим пункту 1 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області (нова редакція), затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 24.02.2020 № 158 (http://dpssmk.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Polozhennia.pdf), Головне управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області (далі Головне управління) є територіальним органом Держпродспоживслужби та їй підпорядковане.

Таким чином, до повноважень відповідача, як територіального органу Держпродспоживслужби, належить здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами.

Відповідно до преамбули Закону № 877-V цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища (абзац другий статті 1 Закону № 877-V).

Згідно з частиною першою статті Закону № 877-V дія цього Закону не поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Вичерпний перелік відносини, на які не поширюється дія Закону № 877-V, визначені статтею 2 Закону № 877-V, поміж яких відсутні правовідносини щодо здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами.

Водночас Закон України «Про рекламу» не містить правових норм, що встановлюють спосіб, порядок та форми здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про рекламу.

Відтак діяльність відповідача з контролю за додержанням законодавства про рекламу є видом державного нагляду (контролю), на яку поширюється дія Закону № 877-V.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 826/24133/15 і від 22.06.2022 у справі № 810/3148/17.

За таких обставин суд відхилив як необґрунтоване твердження відповідача про те, що на спірні правовідносини не поширюється дія Закону № 877-V.

Абзацом сьомим статті 1 Закону № 877-V встановлено, що спосіб здійснення державного нагляду (контролю) процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Згідно з абзацом третім статті 1 Закону № 877-V заходи державного нагляду (контролю) планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Пунктом 1 Постанови № 303 постановлено припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Законом України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні».

Згідно з пунктом 2 Постанови № 303 за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан, строк дії якого Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/2023, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 № 271/2024, від 23.07.2024 № 469/2024, від 28.10.2024 № 740/2024, від 14.01.2025 № 26/2025, від 15.04.2025 № 235/2025 і від 14.07.2025 № 478/2025 продовжено з 05 години 30 хвилин відповідно 26.03.2022 строком на 30 діб, з 25.04.2022 строком на 30 діб, з 25.05.2022 строком на 90 діб, з 23.08.2022 строком на 90 діб, з 21.11.2022 строком на 90 діб, з 19.02.2023 строком на 90 діб, з 20.05.2023 строком на 90 діб, з 18.08.2023 строком на 90 діб, з 16.11.2023 строком на 90 діб, з 14.02.2024 строком на 90 діб, з 14.05.2024 строком на 90 діб, з 12.08.2024 строком на 90 діб, з 10.11.2024 на 90 діб, з 08.02.2025 строком на 90 діб, з 09.05.2025 строком на 90 діб та з 07.08.2025 на 90 діб.

Отже, воєнний стан в Україні діє з 24.02.2022 до 05.11.2025, і в цей період відповідно до Постанови № 303 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю), зокрема здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами. Вказані позапланові заходи державного нагляду (контролю) можуть бути здійсненні на підставі рішення Держпродспоживслужби, як центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері.

У рішенні від 06.06.2025 у справі № 400/535/25, залишеного без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду 05.08.2025, Миколаївський окружний адміністративний суд встановив, що 17.12.2024 посадові особи відповідача здійснили фотофіксацію зовнішньої реклами, розміщеної на паркані біля магазину «Новий формат», який знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 93. У повідомленні відповідача від 18.12.2024 № 14.5.4-2-09/8237-24 та в його рішенні від 08.01.2025 № 000001 не вказано підстави проведення 17.12.2024 відповідного заходу державного контролю (нагляду). У відзиві відповідач не заперечив той факт, що захід контролю був проведений за відсутності рішення Держпродспоживслужби. Вищенаведене у сукупності свідчить про те, що відповідач допустив процедурні порушення під час здійснення заходу державного контролю, які за своєю суттю не можна вважати формальними.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, обставини, встановлені у рішенні Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.06.2025 у справі № 400/535/25, мають преюдиціальне значення при розгляді цієї справи.

Законодавчо закріплена процедура прийняття рішень суб`єктами публічного права має на меті створення гарантій для суб`єкта приватного права та встановлення меж реалізації повноважень органами публічної влади і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження до суду таких рішень (дій) особою, чиї інтереси вони зачіпають. Установлена законом процедура є важливою гарантією недопущення зловживань з боку суб`єктів владних повноважень під час прийняття рішень та вчинення дій, яка повинна забезпечувати, передусім, справедливе ставлення до особи, а також дотримання загального принципу юридичної визначеності, складовою якого є принцип легітимних очікувань.

Такі висновки містяться, зокрема, у постановах Верховного Суду від 01.11.2022 у справі № 640/6452/19 та від 06.11.2024 у справі № 520/9243/22.

Таким чином, відповідач не довів дотримання ним вищезазначених вимог Закону №877-V та Постанови № 303, а тому проведений ним контрольний захід не є правомірним, у зв`язку з чим і рішення, прийняті за результатом такого заходу, є протиправними і підлягають скасуванню.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Абзацом першим частини першої статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступила його посадова чи службова особа.

Платіжною інструкцією від 15.07.2025 № 1292 підтверджується понесення позивачем судових витрат на сплату судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 3028,20 гривень. Тому ця сума підлягає відшкодуванню шляхом стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТНС ПІВДНЯ» (вул. Новозаводська, 7А/1, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54056; код ЄДРПОУ 44734335) до Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області (пр-т Центральний, 288, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54003; код ЄДРПОУ 40327023) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області від 28.01.2025 № 000007 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.

3. Стягнути на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТНС ПІВДНЯ» (вул. Новозаводська, 7А/1, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54056; код ЄДРПОУ 44734335) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області (пр-т Центральний, 288, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54003; код ЄДРПОУ 40327023) судовий збір у розмірі 3028 (Три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.Г.Ярощук

Рішення складено в повному обсязі 10 вересня 2025 року