Рішення № 130110197, 09.09.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2025 рокусправа № 380/6520/25

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Інститут екології Карпат Національної академії наук України до Мукачівської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Національної академії наук України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

Інститут екології Карпат Національної академії наук України (далі - позивач, Інститут екології Карпат НАН України) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Мукачівської міської ради, у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Мукачівської міської ради щодо нерозгляду у встановлені законом строки заяви Інституту екології Карпат НАН України від 04.09.2024 про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки державної власності у постійне користування, орієнтовною площею 1,0827 га, для будівництва та обслуговування будівель і споруд закладів науки (код КВЦПЗ 03.11), яка розташована за адресою: Закарпатська обл., м. Мукачево, вул. Береста Олексія, 1;

- зобов`язати Мукачівську міську раду на найближчому пленарному засіданні розглянути заяву Інституту екології Карпат НАН України від 04.09.2024 та надати Інституту екології Карпат НАН України дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки державної власності у постійне користування, орієнтовною площею 1,0827 га, для будівництва та обслуговування будівель і споруд закладів науки (код КВЦПЗ 03.11) яка розташована за адресою: Закарпатська обл., м. Мукачево, вул. Береста Олексія, 1;

- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що Інститут екології Карпат НАН України є користувачем нерухомого майна - комплексу будівель та споруд громадського призначення, загальною площею 458,8 кв.м, що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., Мукачівський р-н, м. Мукачево, вул. Береста Олексія, буд. 1, який перебуває у власності держави в особі Національної академії наук України та переданий позивачу на праві оперативного управління. Вказане нерухоме майно, яке перебуває у користуванні позивача, знаходиться на земельній ділянці, яка не внесена до Державного реєстру земель, земельній ділянці, необхідній для його обслуговування не присвоєно кадастровий номер. З метою забезпечення використання нерухомого майна за його цільовим призначенням, позивач 04.09.2024 звернувся до органу місцевого самоврядування - Мукачівської міської ради, з заявою про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки державної власності у постійне користування за цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель і закладів науки. Станом як на 04.10.2024, так і на 02.04.2025 Мукачівською міською радою заява Інституту екології Карпат НАН України про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки державної власності у постійне користування від 04.09.2024 не розглянута і жодне рішення уповноваженим органом місцевого самоврядування не прийнято, що порушує право позивача як на користування та розпорядження нерухомим майном, так і на отримання земельної ділянки для його обслуговування на праві постійного користування згідно з вимогами закону, в тому числі перешкоджає у здійсненні статутної діяльності Інституту.

Ухвалою від 07.04.2025 суддя прийняла позовну заяву та відкрила спрощене позовне провадження в адміністративній справі, без повідомлення сторін. Також залучила до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Національну академію наук України (вул. Володимирська, 54, м. Київ, 01601).

Ухвалою від 08.05.2025 суд ухвалив перейти із спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до розгляду справи № 380/6520/25 за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 19.05.2025 суд допустив представника Національної академії наук України Подлящук Оксану Петрівну ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до участі у розгляді справи у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Відповідач подав відзив на позовну заяву від 25.04.2025 (вх. № 34655), у якому зазначає, що станом на день звернення позивача з позовом до Львівського окружного адміністративного суду, заява Інституту екології Карпат Національної академії наук України опрацьована та, відповідними виконавчими органами Мукачівської міської ради розроблено проект рішення Мукачівської міської ради «Про надання Інституту екології Карпат Національної академії наук України дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування». Відповідний проект рішення було винесено на розгляд постійної комісії з питань комунальної власності та земельних відносин Мукачівської міської ради. Розгляд вищезазначеного проекту було проведено в засіданнях профільної комісії 11.09.2024, 09.10.2024, 16.10.2024, 24.10.2024, 14.11.2024, 05.03.2025, 12.03.2025, 19.03.2025, 26.03.2025, 27.03.2025. Наведене вище виключає твердження позивача про наявність бездіяльності органу місцевого самоврядування. Звертає увагу, що прийняттю Мукачівською міською радою рішення з відповідного питання, передує його підготовка у відповідній постійній комісії з наданням відповідних висновків та рекомендацій, проте, постійна комісія з питань комунальної власності та земельних відносин проект рішення Мукачівської міської ради «Про надання Інституту екології Карпат Національної академії наук України дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування» не рекомендувала виносити на розгляд сесії міської ради. Просить у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача подав відповідь на відзив від 05.05.2025 (вх. № 37144), у якій зазначає, що саме на орган місцевого самоврядування - відповідну селищну, сільську чи міську раду, покладено обов`язок у місячний строк розглянути заяву зацікавленої особи про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою та ухвалити одне з двох рішень: надати дозвіл на розроблення документації із землеустрою чи надати мотивовану відмову у його наданні, за наявності для такої відмови визначених законом підстав. Вказує, що у спірних правовідносинах відповідач не мав права відмовити позивачу у наданні дозволу на виготовлення проєкту землеустрою на земельну ділянку, на якій розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать державі та передані позивачу в користування на праві оперативного управління, у зв`язку з відсутністю визначених чинним законодавством підстав для такої відмови, що свідчить про відсутність у відповідача можливості вибору конкретного рішення з певного кола варіантів на власний розсуд та наявність у відповідача обов`язку надати дозвіл.

Третя особа подала пояснення від 16.05.2025 (вх. № 41129), у яких зазначає, що Мукачівською міською радою допущено бездіяльність при розгляді заяви позивача від 04.09.2024 про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки державної власності у постійне користування, орієнтовною площею 1,0827 га, для будівництва та обслуговування будівель і споруд закладів науки, яка розташована за адресою Закарпатська обл., м. Мукачево, вул. Береста Олексія, 1, оскільки - в межах встановленого місячного строку для розгляду вказаної заяви позивача від 04.09.2024, а саме - до 04.10.2024, відповідачем не прийняте жодне рішення.

У судовому засіданні 21.05.2025 ухвалою суду, що занесена в протокол судового засідання суд ухвалив розглянути справу в порядку і строки передбачені ст. 258 та ст. 262 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав від 15.04.2024 № 374199963, комплекс будівель та споруд громадського призначення, загальною площею 458,8 кв.м, що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., Мукачівський р-н, м. Мукачево, вул. Береста Олексія, буд. 1, перебуває у власності держави в особі Національної академії наук України.

Постановою бюро Президії НАН України від 17.03.2023 № 119 «Про передачу нерухомого майна з балансу Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України на баланс Інституту екології Карпат НАН України» в порядку перерозподілу майна НАН України та за умови отримання погодження ФДМ України Інституту екології Карпат НАН України передане на баланс нерухоме майно, яке розташоване на вулиці Береста Олексія, 1 в місті Мукачеве Закарпатської області, загальною площею 458,8 кв.м.

Передачу вказаного нерухомого майна на баланс позивача здійснено відповідно до акту приймання-передачі, який затверджено розпорядженням Президії НАН України від 11.12.2023 № 604.

Згідно з розпорядженням президії Національної академії наук України від 03.04.2024 № 219 «Про закріплення об`єктів майнового комплексу НАН України за Інститутом екології Карпат НАН України» відповідно до статей 135, 137 Господарського кодексу України, статті 3 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» закріплено за Інститутом екології Карпат Національної академії наук України (код ЄДРПОУ 05540066) на праві оперативного управління об`єкти майнового комплексу Національної академії наук України, що розташовані в Закарпатській області, Мукачівському районі, м. Мукачево по вулиці Береста Олексія, 1, та які зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 2906474121040, а саме: будівля адміністративна літ. А загальною площею 92,3 кв. м; будинок жилий літ. Б загальною площею 145,8 кв. м; будинок жилий літ. В загальною площею 132,4 кв. м; лабораторія літня літ. Г загальною площею 88,3 кв. м.

Згідно з п. 2 цього ж розорядження зобов`язано Інститут екології Карпат Національної академії наук України здійснити в установленому законодавством порядку державну реєстрацію права оперативного управління на закріплене за установою майно.

Інститут екології Карпат НАН України 04.09.2024 звернувся до Мукачівської міської ради з заявою про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки державної власності у постійне користування за цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель і закладів науки. Додатки: викопіювання та схема земельної ділянки, на 2 арк., витяг ЄДРПОУ, постанова № 119 від 17.03.2023, розпорядження № 604 від 11.12.2023, розпорядження № 219 від 03.04.2024, акт приймання-передачі № 604 від 11.12.2023, лист № 10-62-7328 від 18.03.2024, свідоцтво про Державну реєстрацію юридичної особи, витяг з Державного реєстру речових прав на 2-х аркушах, довіреність на уповноваженого представляти інтереси Національної Академії наук України.

Згідно з витягом з протоколу від 11.09.2024 № 56 засідання постійної комісії з питань комунальної власності та земельних відносин, з порядком денним про надання Інституту екології Карпат Національної академії наук України дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки державної власності у постійне користування, комісія вирішила повернутись до розгляду даного питання після виїзду на місце.

Згідно з витягом з протоколу від 09.10.2024 № 58 засідання постійної комісії з питань комунальної власності та земельних відносин, з порядком денним про надання Інституту екології Карпат Національної академії наук України дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки державної власності у постійне користування, комісія вирішила повернутись до розгляду даного питання після виїзду на місце.

Згідно з витягом з протоколу від 16.10.2024, 24.10.2024 № 59 засідання постійної комісії з питань комунальної власності та земельних відносин, з порядком денним про надання Інституту екології Карпат Національної академії наук України дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки державної власності у постійне користування, комісія вирішила не рекомендувати даний проект рішення виносити на розгляд сесії міської ради.

Згідно з витягом з протоколу від 14.11.2024 № 63 засідання постійної комісії з питань комунальної власності та земельних відносин, з порядком денним про надання Інституту екології Карпат Національної академії наук України дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки державної власності у постійне користування, комісія вирішила, що питання буде розглянуто комісією після детального вивчення.

Згідно з витягом з протоколу від 05.03.2025 № 75 засідання постійної комісії з питань комунальної власності та земельних відносин, з порядком денним про надання Інституту екології Карпат Національної академії наук України дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки державної власності у постійне користування, комісія проголосувала запросити на наступне засідання представників інституту та заслухати їхнє бачення використання даної земельної ділянки.

Згідно з витягом з протоколу від 12.03.2025 № 76 засідання постійної комісії з питань комунальної власності та земельних відносин, з порядком денним про надання Інституту екології Карпат Національної академії наук України дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки державної власності у постійне користування, комісія проголосувала перенести розгляд даного питання на наступне засідання комісії.

Згідно з витягом з протоколу від 19.03.2025 № 78 засідання постійної комісії з питань комунальної власності та земельних відносин, з порядком денним про надання Інституту екології Карпат Національної академії наук України дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки державної власності у постійне користування, комісія проголосувала не рекомендувати даний проект рішення виносити на розгляд сесії міської ради.

Згідно з витягом з протоколу від 26.03.2025, 27.03.2025 № 80 засідання постійної комісії з питань комунальної власності та земельних відносин, з порядком денним про надання Інституту екології Карпат Національної академії наук України дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки державної власності у постійне користування, комісія проголосувала не рекомендувати даний проект рішення виносити на розгляд сесії міської ради.

Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Даючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 59 Закону № 280/97-ВР рада у межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.

Частиною 1 статті 71 Закону № 280/97-ВР передбачено, що територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.

Отже, оскільки питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях відповідної ради, тому способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, з регулювання земельних відносин, є прийняття нею рішення.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 221/285/17, від 25.07.2023 у справі № 920/1034/21 та інших.

Спеціальним законом, що регулює земельні правовідносини в Україні, є Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III (далі - ЗК України).

Згідно з частинами 1, 2 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до абзаців першого і другого частини другої статті 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за документацією із землеустрою, звертається з заявою про надання дозволу на розробку документації із землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У заяві зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До заяви додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з частиною третьою статті 123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає заяву і дає дозвіл на розроблення документації із землеустрою або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

З огляду на викладене, чинним законодавством встановлено, що за результатами розгляду клопотання заінтересованої особи у вирішенні питання щодо надання дозволу чи відмову у наданні дозволу на виготовлення документації із землеустрою повинно прийматись рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

При цьому, слід зазначити, що за наслідком розгляду саме на пленарних засіданнях органу місцевого самоврядування питань щодо земельних відносин, приймається одне із двох рішень, зокрема надається дозвіл на виготовлення документації із землеустрою або мотивована відмова у його наданні.

На час розгляду справи, за наслідком розгляду заяви позивача, відповідачем не прийнято рішення щодо відмови або надання позивачу дозволу на виготовлення документації із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки. Доказів вирішення порушеного позивачем питання у поданому клопотанні відповідачем суду не надано.

Щодо доводів відповідача про те, що відповідачем не допущена бездіяльність, оскільки прийняттю Мукачівською міською радою рішення з відповідного питання, передує його підготовка у відповідній постійній комісії з наданням відповідних висновків та рекомендацій, проте, постійна комісія з питань комунальної власності та земельних відносин проект рішення Мукачівської міської ради «Про надання Інституту екології Карпат Національної академії наук України дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування» не рекомендувала виносити на розгляд сесії міської ради, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог статті 47 Закону № 280/97-ВР постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.

Організація роботи постійної комісії ради покладається на голову комісії. Голова комісії скликає і веде засідання комісії, дає доручення членам комісії, представляє комісію у відносинах з іншими органами, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями, а також громадянами, організує роботу по реалізації висновків і рекомендацій комісії. У разі відсутності голови комісії або неможливості ним виконувати свої повноваження з інших причин його функції здійснює заступник голови комісії або секретар комісії.

За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються відкритим поіменним голосуванням більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності - заступником голови або секретарем комісії. Протоколи засідань комісії, в яких зазначаються результати поіменного голосування, підписуються головою і секретарем комісії. Проекти порядку денного засідань постійної комісії ради, висновки і рекомендації постійної комісії, протоколи її засідань є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Отже, Закон № 280/97-ВР передбачає можливість підготовки постійними комісіями рад висновків і рекомендацій за результатами попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, але не прийняття рішень, що віднесено законом до виключної компетенції органу місцевого самоврядування.

Суд зазначає, що рішенням від 03.12.2020 № 25 Мукачівська міська рада затвердила Регламент Мукачівської міської ради 8-го скликання, відповідно до статті 4.4.3 якого за результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації, які вносяться у відповідний протокол. Висновки і рекомендації постійної комісії міської ради приймаються більшістю голосів від загального складу. Протоколи засідань комісії підписуються головою (в разі його відсутності - заступником голови комісії) і секретарем комісії.

Відповідно до статті 3.2.1 Регламенту Мукачівської міської ради 8-го скликання, винесенню питання на розгляд на пленарному засіданні міської ради передує його підготовка у відповідних постійних комісіях міської ради. У випадках необхідності питання на розгляд пленарного засідання міської ради може бути винесено без його попередньої підготовки головою, постійними комісіями, депутатами.

Таким чином, постійні комісії не є єдиними суб`єктами винесення питання на розгляд пленарного засідання міської ради.

Враховуючи наведене, суд критично оцінює доводи відповідача, оскільки вони суперечать ст. 26, 47, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" і не є підставою для звільнення відповідача від виконання обов`язку, встановленого статтею 123 Земельного кодексу України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач, як орган місцевого самоврядування, допустив протиправну бездіяльність у зв`язку з неприйняттям всупереч вимогам частини сьомої статті 123 ЗК України жодного рішення за результатами розгляду заяви позивача щодо надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки державної власності у постійне користування.

При цьому, вирішення питання про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки державної власності у постійне користування, віднесено законом до виключної компетенції органу місцевого самоврядування, а наведеними вище положеннями чинного законодавства чітко визначені підстави, порядок, строки, процедура надання відповідачем такого дозволу, підстави для відмови у його наданні, а також форма прийняття відповідних рішень за наслідками голосування.

Таким чином, відповідач як орган місцевого самоврядування зобов`язаний реалізовувати надані йому повноваження у спосіб, встановлений законом, із застосуванням норм законодавства, чинних на час вирішення відповідного питання регулювання земельних відносин.

Спосіб захисту порушеного права має бути реальним та ефективним. У той же час, зобов`язання відповідача прийняти певне рішення на користь позивача може мати місце у випадку, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на свій розсуд.

У спірній ситуації відповідач за наслідками розгляду заяви позивача не прийняв жодного рішення - ні про надання дозволу, ні про відмову в його наданні, з наведенням мотивів. Отже, у суду відсутні підстави для зобов`язання відповідача надати дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки державної власності у постійне користування, а тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Враховуючи зазначене, з метою відновлення порушеного права позивача, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача розглянути на пленарному засіданні заяву Інституту екології Карпат НАН України від 04.09.2024 про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки державної власності у постійне користування, орієнтовною площею 1,0827 га, для будівництва та обслуговування будівель і споруд закладів науки (код КВЦПЗ 03.11) яка розташована за адресою: Закарпатська обл., м. Мукачево, вул. Береста Олексія, 1, та прийняти відповідне рішення.

Щодо клопотання про встановлення судового контролю суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 382 КАС України передбачено, що суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Тобто, даною нормою передбачено право, а не обов`язок суду щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

На даний час у суду відсутні підстави вважати, що відповідач не виконуватиме чи ухилятиметься від виконання судового рішення у даній справі.

Крім того, позивачем не аргументовано підстави застосування судового контролю у цій справі.

Таким чином, клопотання позивача про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення задоволенню не підлягає.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими частково, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат розподілити відповідно до вимог ст. 139 КАС України.

При вирішенні питання про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 27 500,00 грн суд враховує таке.

Згідно з ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до положень пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1- 3 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Приписами частини 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частинами 5, 6 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Зі змісту вказаних норм висновується, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Суд встановив, що 24.03.2025 між адвокатським бюро "Галина Бідула та Партнери" (виконавець) та Інститутом екології Карпат Національної академії наук України (замовник) укладений договір про надання професійної правничої допомоги № 09/03/25-ЮО (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору за надання професійної правничої допомоги, замовник сплачує виконавчцю винагороду (гонорар) на підставі акту прийому-передачі наданиї професійниї правничих послуг та/ або на підставі рахунку виконавця.

Відповідно до акту від 02.05.2025 № 09/03/25-ЮО.01 про надання професійної правничої допомоги Виконавець надав Замовнику професійну правничу допомогу відповідно з пунктів 1.2.1, 1.2.2 та 1.2.3 Договору про надання професійної правничої допомоги № 09/03/25-ЮО від 24.03.2025, а саме:

- вивчення матеріалів справи в тому числі поза офісом виконавця, збір доказів у справі та підготовка адвокатських запитів, надання усних консультацій з спірних правовідносин - 4 год., 6000,00 грн;

- підготовка позову до Мукачівської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій - 8 год., 15000,00 грн;

- підготовка відповіді на відзив на позов у справі № 380/6520/25 - 4 год., 6500,00 грн.

Вартість наданої професійної правничої допомоги згідно цього Акту становить 27500 (двадцять сім тисяч п`ятсот) грн 00 коп. без ПДВ.

Суд, вирішуючи питання про відшкодування судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України враховує висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладений у постанові 21.01.2021 № 280/2635/20, відповідно до якого КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Разом з тим, відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477- IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача задоволено, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

На переконання суду, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, у розмірі 27 500,00 гривень є досить завищеними.

Так, надані адвокатом послуги, що пов`язані із вивчення матеріалів справи в тому числі поза офісом виконавця, збір доказів у справі та підготовка адвокатських запитів, надання усних консультацій з спірних правовідносин підготовка позову є подібними за своїм змістом та охоплюються єдиною метою, якою є підготовка до складання позовної заяви, а тому обсяг виконаної роботи є неспівмірним із складністю роботи, пов`язаної із наданням таких послуг.

Отже, більшість послуг, що надані на виконання умов згаданого договору, були пов`язані із підготовкою до складання позовної заяви, а тому деталізація таких (поділ на окремі частини) не свідчить про надання послуг у більшому обсязі.

Виходячи з обсягу та характеру доказів у справі (відсутності експертиз, відсутності виклику свідків, тощо); кількості учасників у справі; виходячи з фактично витраченого представником позивача часу, суд дійшов висновку про те, що розмір вартості наданих послуг визначених в рахунках неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, а відтак, вимоги про відшкодування 27 500,00 грн як витрат на правничу допомогу - необґрунтованими.

З огляду на викладене, суддів дійшов висновку, що співмірною та розумною у цій справі загальною компенсацією вартості наданих адвокатом послуг є сума 5000,00 грн.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

1. Позов Інститут екології Карпат Національної академії наук України (вул. Козельницька, 4, м. Львів, 79026, ЄДРПОУ 05540066) до Мукачівської міської ради (вул. О.Духновича, 2, м. Мукачево, Закарпатська область, 89600, ЄДРПОУ 38625180), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Національної академії наук України (вул. Володимирська, 54, м. Київ, 01601, ЄДОПОУ 00019270) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Мукачівської міської ради щодо нерозгляду у встановлені законом строки заяви Інституту екології Карпат НАН України від 04.09.2024 про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки державної власності у постійне користування, орієнтовною площею 1,0827 га, для будівництва та обслуговування будівель і споруд закладів науки (код КВЦПЗ 03.11), яка розташована за адресою: Закарпатська обл., м. Мукачево, вул. Береста Олексія, 1.

3. Зобов`язати Мукачівську міську раду розглянути на пленарному засіданні заяву Інституту екології Карпат НАН України від 04.09.2024 про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки державної власності у постійне користування, орієнтовною площею 1,0827 га, для будівництва та обслуговування будівель і споруд закладів науки (код КВЦПЗ 03.11) яка розташована за адресою: Закарпатська обл., м. Мукачево, вул. Береста Олексія, 1а, та прийняти рішення відповідно до норм Земельного кодексу України, з урахуванням висновків суду.

4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути з Мукачівської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань в користь Інститут екології Карпат Національної академії наук України 4844,80 грн судових витрат.

6. Стягнути з Мукачівської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань в користь Інститут екології Карпат Національної академії наук України витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 (П`ять тисяч) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 09.09.2025.

Суддя Кедик М.В.