Рішення № 130109308, 10.09.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2025 року Справа № 320/10002/22

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Войтович І. І.,

при секретарі Парфьонової А.М.,

за участю:

представники відповідача Украерорух - Мостової М.І., Лисова Д.О.,

представника відповідача Міноборони - Матієнко О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача адвоката Чучковської А.В. про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року у справі №320/10002/22 вирішено:

"1. Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Державного підприємства обслуговування повітряного руху України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 як військовослужбовцю Збройних Сил України, відрядженому для проходження військової служби до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

3. Зобов`язати Державне підприємство обслуговування повітряного руху України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 як військовослужбовцю Збройних Сил України, відрядженому для проходження військової служби до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, додаткову винагороду передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» з 24.02.2022 до 30 000,00 грн. пропорційно до кількості днів перебування у лютому 2022 року, у період з березня 2022 року по 15 грудня 2022 року до 30 000,00 грн. пропорційно до кількості днів перебування щомісячно враховуючи кількість днів перебування у загальній сумі 289 516,13 грн.; у період з 16 грудня 2022 року по 26 січня 2023 року у розмірі до 100 000 грн пропорційно часу участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у загальній сумі 135 483,87 грн.; у період з 27 січня 2023 року по серпень 2023 року по 30 000,00 грн. щомісячно враховуючи кількість днів перебування у загальній сумі 177 096,58 грн., з урахуванням висновків суду.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (код ЄДРПОУ 19477064) понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 копійок)."

17.02.2025 (зареєстрована судом 24.03.2025) через систему Електронний суд представником позивача адвокатом Чучковською А.В. подано до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на користь ОСОБА_1 судових витрат у розмірі 194 673,40 грн., з яких витрати на професійну правничу допомогу становлять 191 200,00 грн. та витрати на сплату судового збору - 3 473,40 грн.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду 24.03.2025 заяву визначено до розгляду головуючому судді Войтовичу І.І.

Отримавши заяву, ухвалою суду від 23 червня 2025 року призначено судове засідання з розгляду заяви представника позивача Чучковської А.В. про ухвалення додаткового судового рішення на 9 липня 2025 року о 10:15 год. Ухвала суду надіслана сторонам по справі належним чином.

27.06.2025 та 30.06.2025 через систему Електронний суд від представника відповідача Державного підприємства обслуговування повітряного руху України надійшли заяви в якій просить відмовити в задоволенні заяви щодо розподілу судових витрат у справі.

Судове засідання призначене на 09.07.2025 о 10:15 год. знято з розгляду у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Войтовича І.І.

Наступне судове засідання призначено на 29.07.2025 о 12:00 год., про що сторони у справі повідомлені належним чином.

Судове засідання призначене на 29.07.2025 на 12:00 год. знято з розгляду у зв`язку з несправністю системи ВКЗ.

Наступне судове засідання призначено на 10.09.2025 о 12:30 год., про що сторони у справі повідомлені належним чином.

10.09.2025 до суду прибули представники відповідача Украерорух - Мостова М.І., Лисов ДО., представник відповідача Міноборони - Матієнко О.Б.

Представник позивача не прибув.

Представники відповідачів проти задоволення заяви заперечували, просили суд зменшити витрати на правничу допомогу наполягаючи на неспівмірності заявлених таких витрат та відсутності підстав для стягнення заявлених судових витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно частини 2 вказаної статті заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частина третя статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України).

Вирішуючи заяву про ухвалення додаткового судового рішення суд враховує наступне.

Представник обґрунтовує заявлену суму до розподілу доказами наявними у справі, практикою Європейського суду з прав людини: п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26 лютого 2015 року, п.п. 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інші проти України» від 10 грудня 2009 року, п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30 березня 2004 року, згідно яких заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим, а також висновками Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у своїй постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 щодо розподілу витрат на правничу допомогу незалежно від того, чи їх уже фактично стороною сплачено чи тільки має бути сплачено.

Щодо розподілу понесених судових витрат за подання апеляційної скарги та касаційної скарги, представник вказує на норми процесуального законодавства визначені ст. 139 КАС України.

Представником відповідача Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух) заявлено про неспівмірність заявлених представником позивача витрат на правничу допомогу покликаючись серед іншого на висновки Верховного Суду сформовані у постанові від 25.07.2023 у справі №340/4492/22, у постанові від 02.02.2024 у справі №910/9714/22, зазначає, що представник позивача не навів поважності складання та подання Акту №2 17 лютого 2025 року, який охоплює послуги за період від дати подання апеляційної скарги 21 квітня 2023 року і аж по ухвалення рішення по суті позовних вимог 13 лютого 2025 року в результаті направлення справи на новий розгляд, та вважає відсутні будь-які об`єктивні обставини неможливості представнику позивача подати до суду розмір судових витрат, зазначених у акті №2 від 17.02.2025 до ухвалення рішення суду по суті позовних вимог. Враховуючи, що рішення суду першої та апеляційної інстанції були скасовані, а суд касаційної інстанції направив справу на новий розгляд, у представника взагалі відсутні підстави для заявлення стягнення судових витрат на правничу допомогу із відповідача за представництво інтересів позивача у цих інстанціях. Відмітив, що згідно пункту 3.5. Договору про надання професійної правничої допомоги від 11.08.2022 №15, підтвердженням факту надання Адвокатським Об`єднанням правової допомоги Клієнту є Акт виконаних робіт та сплата Клієнтом 100% обумовленого гонорару (винагороди) та фактичних витрат, пов`язаних із виконанням даного Договору на розрахунковий рахунок Адвокатського Об`єднання. При цьому, відповідно до Додаткової угоди №2 від 10.03.2023 до Договору №15 від 2022 року, поданої представником позивача, сплата вартості послуг з надання правової допомоги згідно Договору №15 від 11.08.2022 здійснюється після набрання чинності рішення суду у справі №320/10002/22. Вважає, що неможливо підтвердити факт понесення позивачем судових витрат на правничу допомогу до набрання рішення суду законної сили (виходячи з умов Договору та додаткових угод, укладених між позивачем та його представником). Застосовуючи також висновки Верховного суду сформовані у постанові від 28 липня 2023 року по справі №640/583/20 зазначає, що посилання представника на постанову Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 стосовно необов`язковості подання доказів фактичної сплати послуг правничої допомоги не заслуговують на увагу оскільки суперечать умовам укладеного між представником позивача та позивачем Договору про надання професійної правничої допомоги від 11.08.2022 №15.

Також, представник звертає увагу суду, що розмір витрат на правничу допомогу, заявлених представником позивача, становить фактично 1/3 від розміру задоволених позовних вимог позивача, як військовослужбовця Збройних Сил України, відповідно, послуги адвоката, які розраховані у розмірі 3000 грн за годину та 4000 грн за годину і сукупно 191 200, 00 грн за 44 години роботи перевищують не лише загально прийняту вартість подібних робіт, а й навіть погодинне/поденне грошове забезпечення самого позивача при виконанні обов`язків військової служби. Додає, що частину заявлених представником позивача витрат є такими, що були понесені позивачем через дії свого представника та не можуть бути покладені на відповідача, а також такими, що дублюють один одного, не обґрунтовано розраховані та заявлені, що узгоджується із правовими висновками сформованими Верховним Судом у справі №560/9332/22.

Представник вказує на рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, Заява № 19336/04, п. 269 та рішення Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії від 28.11.2002) де суди при визначенні суми відшкодування необхідно виходити з критеріїв: реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру; виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, застосовуючи також практику сформовану у постановах Верховного Суду у справах №301/1894/17, №906/194/18, № 915/237/18, № 922/1964/21, №922/1964/21, №910/9714/22.

Також зазначає про те, що згідно постанови Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18 суд не зобов`язаний присуджувати стороні на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та якщо він є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Застосовуючи безпосередньо висновки Верховного Суду у справі №910/9714/22 зазначає, що суд може обмежити розмір витрат з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у даній справі не підтверджені належними та допустимими доказами, в розумінні процесуального законодавства та практики Верховного суду стосовно розгляду подібних питань. Встановлена ціна на послуги представника позивача є неспівмірною з обсягом і складністю даної справи. Після аналізу поданих представником позивача даних та оцінки проведених юридичних послуг в даній справі, вказує, що розмір витрат перевищує об`єктивні потреби справи та не відповідає актуальним ринковим стандартам, а сума, яку позивач стверджує було витрачено на юридичну допомогу є надмірною та необґрунтованою з точки зору обсягу робіт, що було виконано. Витрати на правничу допомогу мають відповідати ціновій політиці на ринку юридичних послуг. Представник позивача безпідставно заявив про вартість своїх послуг, яка істотно перевищує звичайні ринкові ціни на подібні правові послуги у подібних справах.

Відмічає, що позивачем не було подано під час подання позовної заяви, апеляційної скарги та касаційної скарги заяв та доказів на відшкодування понесених витрат у справі, у зв`язку із чим є необґрунтованим та безпідставним заявлення таких до суду. Покликаючись на постанову Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 14.02.2019 у справі №916/24/18, на постанову Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 19.03.2020 у справі №640/6209/19, зазначає, що питання розподілу витрат у справі вирішується тим судом який закінчує розгляд справи. Додає, що оскільки касаційну скаргу позивача задоволено частково та справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції, відсутні правові підстави задоволення заяви представника позивача про стягнення судових витрат за представництво інтересів позивача при первісному розгляді позовних вимог у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій.

Представник також зазначив, що Державне підприємство обслуговування повітряного руху України є юридичною особою публічного права, яке перебуває на самобалансі та єдиним джерелом надходження коштів до підприємства є надання послуг аеронавігаційного обслуговування України. У зв`язку із повномасштабною агресією рф проти України, органами ОЦВС та Державіаслужбою України вжито заходів щодо закриття повітряного простору України для цивільних користувачів, надання АНО у повітряному просторі України призупинено (згідно Рішення Державіаслужби України з безпеки польотів від 11.08.2022 №01/2022). Відповідно до Положення про нагляд за безпекою польотів у системі ОрПР, затвердженого наказом Мінтрансзв`язку від 31.10.2010 № 320 (далі Положення) та Рішення з безпеки польотів від 11.08.2022 № 01/2022 стосовно аеронавігаційного обслуговування провайдерам аеронавігаційного обслуговування визначено тимчасово призупинити надання обслуговування за типами (видами/підвидами) обслуговування, задекларованими в додатках до сертифікатів провайдерів аеронавігаційного обслуговування та видати відповідні NOTAM (крім організації видання та отримання NOTAM (Notice to аirmen)). Дана обставина є загальновідомою та не потребує доказування. Починаючи із 24 лютого 2022 року Украерорух не здійснює своєї господарської діяльності із обслуговування повітряного руху, не отримує доходів від господарської діяльності та існує в режимі економії коштів. Подібні економічні умови для підприємства, які безперервно існують протягом трьох років та перебувають поза волею відповідача, безпосередньо впливають на фінансовий стан відповідача. Відтак, у випадку задоволення заяви представника позивача про стягнення з Украероруху 191200,00 грн. на послуги адвоката у даній справі, розрахунок яких є об`єктивно завищеним та необґрунтованим відповідно до позовних вимог у даній справі, створить неспівмірне навантаження на відповідача.

Розглянувши подану заяву про ухвалення додаткового рішення, заяви відповідачів, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви і вирішення її по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За змістом пункту 1 частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята статті 134 КАС України).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 КАС України).

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява № 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Також суд зазначає, що Верховний Суд в своєму висновку викладений у постанові 21.01.2021 № 280/2635/20, вказав, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Водночас, суд звертає увагу, що не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2019 у справі № 810/3806/18 та від 10.12.2019 у справі № 10.12.2019.

Верховний Суд в додатковій постанові від 12.09.2018 (справа №810/4749/15) зазначив, що з аналізу положень ст.134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постановах від 22.12.2018 у справі №826/856/18 та від 30.09.2020 у справі №360/3764/18 при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації, понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 107706741), в якій також зазначено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

У цій постанові Велика Палата Верховного Суду зауважила, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Так, на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу в розмірі 191 200,00 грн. представник позивача надав, відповідно суд дослідив наступні копії документів:

- Договору про надання професійної правничої допомоги від 11.08.2022 №15 укладеного між Адвокатським об`єднанням "Чучковських" і Горбатовим Ю.І.;

- Додаткової угоди № 1 від 11.08.2022;

- оригінал ордеру від 28.10.2022 (адвокат Чучковська А.В.);

- свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю №2006/10 від 25.12.2001;

- Додаткової угоди №2 від 10 березня 2023 року до Договору про надання професійної правничої допомоги №15 від 11.08.2022;

- акту №2 від 17 лютого 2025 року.

Судом встановлено, що в п. 5.1 Договору від 11.08.2022 №15 визначено, що детальний перелік послуг, а також розмір (без ПДВ) та порядок оплати Клієнтом Адвокатському об`єднанню гонорару та фактичних витрат пов`язаний із виконанням даного договору, окремо обумовлюється сторонами та може визначатись додатковими угодами до даного договору.

Відповідно до Додаткової угоди №1 від 11 серпня 2022 року до договору про надання професійної правничої допомоги №15 від 11.08.2022 вартість послуг з надання правової допомоги згідно Договору № 15 від 11.08.2022 року становить п`ятнадцять тисяч гривень з розрахунку три тисячі гривен за одну годину роботи адвоката об`єднання.

Відповідно до акту-рахунку №1 від 28 жовтня 2022 року адвокат Адвокатського об`єднання «Чучковських» виконала, а клієнт-позивач по справі прийняв роботи (послуги) щодо складання позовної заяви про визнання протиправною бездіяльність Державного підприємства обслуговування повітряного руху України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 як військовослужбовцю Збройних Сил України, відрядженому для проходження військової служби до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, зобов`язання нарахувати та виплачувати додаткову винагороду, стягнення судових витрат відповідно до вимог ст. 160-161 КАС. Загальна вартість наданих робіт складала 15 000,00 грн., з розрахунку 3 000,00 грн. (як вартість години роботи адвоката) за 5 годин виконання роботи (надання послуги).

Відповідно до Додаткової угоди №2 від 10 березня 2023 року до договору про надання професійної правничої допомоги №15 від 11.08.2022 вартість послуг з надання правової допомоги згідно Договору № 15 від 11.08.2022 у справі № 320/10002/22 становить чотири тисячі гривен за кожну годину роботи адвоката Адвокатського Об`єднання (складання процесуальних документів по справі та адвокатських запитів, участь у судових засіданнях по справі тощо). Окрім цього позивач та Адвокатське об`єднання «Чучковських» погодили, що сплата вартості послуг з надання правової допомоги згідно Договору № 15 від 11.08.2022 здійснюється після набрання чинності рішення суду у справі № 320/10002/22.

Відповідно до акту № 2 від 17.02.2025 року, адвокат Адвокатського об`єднання «Чучковських» Чучковська А.В. виконала, а клієнт-позивач по справі прийняв наступні роботи:

1) Складання апеляційної скарги: витрачено часу (кількість годин) - 8 год., загальна вартість послуги (виконаної роботи) - 32 000,00 грн.;

2) Участь у судових засіданнях в суді апеляційної інстанції: 21.06.2023 року 10:19-11:46= 1 год. 27 хв.; 26.07.2023 року 10:54 11:18= 22 хв.;

За надання даної послуги (виконання роботи) витрачено часу (кількість годин) 1 год. 49 хв., загальна вартість послуги (виконаної роботи) - 7 266,00 грн.;

3) Складання касаційної скарги: витрачено часу (кількість годин) - 8 год., загальна вартість послуги (виконаної роботи) - 32 000,00 грн.;

4) Складання клопотання про оголошення перерви в зв`язку з неотриманням відзиву від 22.07.2024 року: витрачено часу (кількість годин) - 15 хв., загальна вартість послуги (виконаної роботи) - 1 000,00 грн.;

5) Складання клопотання про продовження процесуального строку на подання відповіді на відзив від 05.08.2024: витрачено часу (кількість годин) - 15 хв., загальна вартість послуги (виконаної роботи) - 1 000,00 грн.;

6) Складання відповіді на відзив від 22.08.2024 року: витрачено часу (кількість годин) - 6 год., загальна вартість послуги (виконаної роботи) -24 000,00 грн.;

7) Складання розрахунку розміру додаткової винагороди, яка повинна бути нарахована та виплачена ОСОБА_1 як позивачу у межах адміністративної справи, на вимогу постанови ВС: витрачено часу (кількість годин) - 4 год., загальна вартість послуги (виконаної роботи) - 16 000,00 грн.;

8) Складання правової позиції по адміністративній справі №320/10002/22 з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 15.05.2024 року від 22.08.2024 року: витрачено часу (кількість годин) - 5 год., загальна вартість послуги (виконаної роботи) - 20 000,00 грн.;

9) Складання додаткових пояснень щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи з клопотанням про приєднання доказів від 16.01.2025 року: витрачено часу (кількість годин) 3 год., загальна вартість послуги (виконаної роботи) 12 000,00 грн.;

10) Складання промови у судових дебатах: витрачено часу (кількість годин) 5 год., загальна вартість послуги (виконаної роботи) 20 000,00 грн.

11) Участь у судових засіданнях в суді першої інстанції під головуванням судді Войтовича І.І.: 22.07.2024 року 10:30-10:56 = 26 хв.; 05.08.2024 року 11:40-11:47 = 7 хв.; 23.10.2024 року 13:21-13:33 = 12 хв.; 20.11.20224 року 10:30-11:45 = 1 год 15 хв.; 20.01.2025 року 13:15 13:29 = 14 хв.; 13.02.2025 року 11:00-11:30 = 30 хв.

За надання даної послуги (виконання роботи) витрачено часу (кількість годин) 2 год. 44 хв., загальна вартість послуги (виконаної роботи) - 10 933,00 грн.

Відповідно до акту №2 від 17.02.2025 сторонами погоджено, що загально на складання процесуальних документів та участь у судових засіданнях витрачено 44 год. 3 хв., що еквівалентно до загальної вартості наданих послуг у розмірі 176 200,00 грн.

В свою чергу, сторони обумовили вартість однієї години роботи адвоката Адвокатського об`єднання «Чучковських» в розмірі 3000,00 грн. до 09 березня 2023 року включно, а з 10.03.2023 року по 4000,0 грн. за одну годину роботи адвоката.

Відтак, загальна вартість наданих Клієнту послуг з правової допомоги в даній справі склала 191 200,00 грн. (15 000,00 грн. відповідно до акту-рахунку №1, 176 200,00 грн. відповідно до акту №2), що заявлена представником до розподілу в даній справі, розмір якої обумовлений наданою адвокатом правничою допомогою до скасування судом касаційної інстанції судового рішення в даній справі під час першого перегляду справи та понесених витрат за надані послуги адвоката під час нового розгляду Київським окружним адміністративним судом даного спору по суті.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Враховуючи вищезазначене, з огляду на предмет спору, складність даної справи, спосіб доказування, суд зазначає, що надані адвокатом послуги не потребували за собою вчинення адвокатом додаткових дій (надання послуг) на забезпечення їх виконання, відповідно розмір, перелік і обсяг наданих послуг мали визначатись не лише за домовленістю сторін, враховувати ринкові ціни послуг, а безпосередньо фінансову спроможності особи клієнта.

Суд враховує те, що не має втручатись у визначені Договором обов`язки та права сторін, визначення ними ціни послуг, та, переглядаючи обсяг наданих послуг адвокатом у порівняні із витраченим часом, встановлену вартість наданих послуг, незалежно від ринкової вартості спірних послуг, остання є значено завищеною для самого позивача. Розмір витрат на правничу допомогу не має безпосередньо залежати від довгого розгляду справи в судах. Суд не заперечує важливого значення справи для позивача та це не має надавати підстави для завищення вартості послуг адвоката.

На переконання суду вартість виставлених послуг адвоката не має нести фінансовий тягар для клієнта і не залежати від оспорюваної суми за предметом спору у справі. Такі витрати клієнта мають бути фактичними та неминучими, не перевищувати дійсну спроможність клієнта їх сплатити, навіть у майбутньому.

Відтак, суд дійшов висновку, що заявлена сума витрат на правничу допомогу 191 200,00 грн. не є співмірною, несе надмірний фінансовий тягар не лише для відповідача Украерорух,а й для самого позивача, а тому наявні підстави для зменшення розміру заявлених витрат до 40 000,00 грн, що буде, за даних обставин справи, справедливим і співмірним відшкодуванням таких.

Визначений судом розмір витрат на правничу допомогу 40 000,00 грн. відповідно підлягає стягненню з відповідача Украерорух.

Суд зазначає, що розподіл понесених витрат у справі, а саме щодо витрат на правничу допомогу, здійснюється судом який закінчує розгляд справи, що узгоджується із висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 19.03.2020 у справі №640/6209/19, відповідно, доводи відповідача про не використання права позивача на заявлення до стягнення витрат на правничу допомогу під час першого перегляду справи як в суді першої, апеляційної так і касаційної інстанції, суд зазначає про необґрунтованість даної позиції, враховуючи, що позивачем у позовній заяві зазначалось про відшкодування понесених витрат у справі, та відповідно за наслідками вирішення справи питання щодо розподілу витрат не підлягало вирішенню судами.

Щодо заявлених представником до розподілу витрат на сплату судового збору 3 473,40 грн., суд враховує, що вказаний розмір витрат представником визначений до розподілу як такі, що були понесені позивачем в даній справі у вигляді сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1 488,60 грн. (квитанція №4210 від 21.04.2023; т. 1, а.с. 231) та за подання касаційної скарги у розмірі 1 984,80 грн. (квитанція №237510023; т. 2 а.с.71).

Суд зазначає наступне.

Переглядаючи справу апеляційним судом, в апеляційній скарзі позивач зазначив про понесені витрати зі сплати судового збору (т.1, а.с. 210-224) та постановою ШААС від 04.10.2023 (т. 1, а.с. 47-52) залишено без змін рішення суду першої інстанції, відповідно розподіл витрат у справі не здійснено.

В касаційній скарзі позивачем зазначено про понесені витрати зі сплати судового збору (т.2, а.с. 55-70), постановою касаційного суду від 15.05.2024 (т.2 а.с. 104) скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції із направленням справи на новий розгляд до КОАС, суд зазначив про відсутність підстав для розподілу витрат у справі.

Враховуючи зазначене вище, норми процесуального законодавства, розподіл витрат у справі щодо сплати судового збору який було сплачено у відповідному розмірі за звернення до відповідного суду, здійснюється безпосередньо судом, який приймає рішення у справі та виключно за наслідками прийнятого рішення.

Відтак, суд відмовляє в розподілі заявлених представником позивача витрат на сплату судового збору 3 473,40 грн.

Керуючись ст.ст.134, 139, 143, 252, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

Заяву представника позивача адвоката Чучковської А.В. про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (код ЄДРПОУ 19477064) понесені витрати на професійну правничу допомогу у сумі 40 000,00 грн. (сорок тисяч гривень 00 копійок).

В решті заяви відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини додаткового рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення.

Суддя Войтович І. І.