Рішення № 130108812, 10.09.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2025 року Справа№200/5807/25

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Міністерства оборони України (далі - відповідач) у якій просить:

визнати протиправним та скасувати пункт 27 рішення Міністерства оборони України, оформлене витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 04.04.2025 № 29/д, прийняте за результатами розгляду заяви позивача про призначення і виплату йому одноразової грошової допомоги як члену сім`ї, загиблого військовослужбовця, ОСОБА_2 ;

зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву позивача з приводу призначення одноразової грошової допомоги у порядку п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 у зв`язку із загибеллю батька, військовослужбовця Збройних Сил України - ОСОБА_2 , під час захисту Батьківщини з урахуванням висновків суду у справі та призначити виплату позивачу такої одноразової грошової допомоги.

Позов мотивовано таким.

ОСОБА_1 , у зв`язку із загибеллю батька - військовослужбовця Збройних Сил України, звернувся до Міністерства оборони України із заявою про виплату одноразової грошової допомоги. Однак комісія Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України дійшла висновку про повернення на доопрацювання документів для призначення одноразової грошової допомоги, оскільки заявник не відноситься до неповнолітньої дитини загиблого.

Позивач, наголошуючи на протиправності такого висновку, звертає увагу суду на зміни, внесені до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Законом від 09.12.2023 № 3515-ІХ відповідно до яких законодавець для визначення осіб, які є членами сім`ї застосував критерій «родинних відносин» без обмеження їх віком. Тобто діти загиблого військовослужбовця, незалежно від досягнення ними повноліття, вважаються членами його сім`ї.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги (далі - ОГД) 06.01.2025, після набрання чинності Законом України від 09.12.2023 № 3515-ІХ, утім Міністерство оборони України у порушення ст.ст. 19, 58 Конституції України, ухвалюючи спірне у справі рішення, не взяло до уваги зміни, внесені до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Законом від 09.12.2023 № 3515-ІХ, чим порушило права позивача, а тому він звернувся до суду за їх захистом.

Ухвалою від 06.08.2025 позовну заяву залишено без руху та позивачу встановлено десятиденний строк з дня вручення вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк недоліки позовної заяви усунені шляхом подання доказів доплати судового збору.

Ухвалою суду від 12.08.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами, витребувано у відповідача докази у справі, згідно наведеного в ухвалі переліку.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, де викладено прохання у позові відмовити, з огляду на таке.

Дійсно, 06.01.2025 ОСОБА_1 звернувся із заявою про призначення та виплату йому ОГД, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 та рішенням Комісії, оформленим витягом з протоколу від 04.04.2025, документи позивача повернуто на доопрацювання.

Підставою для такого рішення стало те, що відповідно до редакції ст.16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», чинної на дату загибелі військовослужбовця ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), право на ОГД мали, зокрема діти, які не досягли повноліття. Оскільки позивач є повнолітнім та не надав доказів перебування на утриманні загиблого військовослужбовця, Комісія встановила відсутність у нього права на ОГД.

Відповідач наголошує, що єдиним правильним підходом для врегулювання спірних правовідносин є застосування закону, чинного на дату виникнення матеріального права на допомогу, тобто дата загибелі військовослужбовця.

Посилається на постанови Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 640/6477/19 та від 24.01.2024 у справі № 420/9003/23.

Позивачем у спростування доводів, викладених відповідачем у відзиві, надано відповідь на відзив, де вказано про таке.

Дата смерті військовослужбовця є подією, яка ознаменовує початок виникнення правовідносин щодо отримання ОГД. Проте ці правовідносини є триваючими, оскільки відповідне право може бути реалізовано особами протягом 3 років.

Законом від 09.12.2023 № 3515-ІХ розширено коло осіб, які мають право на ОГД, зокрема замість «діти, які не досягли повноліття» законодавцем вжито «діти». Тобто, на переконання позивача це свідчить, що діти загиблого військовослужбовця, незалежно від віку, мають право на ОГД.

Позивач є сином загиблого військовослужбовця, звернувся у межах трирічного строку, після внесення змін законом від 09.12.2023 № 3515-ІХ, тобто має право на отримання ОГД.

Зазначає, що ОГД має компенсаторний характер та є формою майнової підтримки від держави за моральні страждання, які зазнає особа внаслідок втрати близької людини.

У зв`язку із вичерпанням строку на надання заяв по суті справи та достатністю доказів у матеріалах справи, суд розгляд такої здійснив по суті.

Установлені судом фактичні обставини справи.

ОСОБА_1 , громадянин України, паспорт ID-картка № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) про що свідчить Свідоцтво про народження від 19.09.2001 серія НОМЕР_3 .

Свідоцтвом про смерть від 26.05.2023 серія НОМЕР_4 підтверджено факт смерті ОСОБА_2 01.04.2023.

Витягом з наказу командира ІНФОРМАЦІЯ_3 від 02.08.2023 № 214-рс підтверджується, що солдат за призовом ОСОБА_2 виключений зі списків Збройних Сил України у зв`язку зі смертю внаслідок отримання вогневого поранення несумісного із життям під час виконання бойових завдань в районі проведення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Загибель настала під час виконання обов`язків військової служби при захисті Батьківщини.

Аналогічне викладено у витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_6 (по стройовій частині) від 02.08.2023 № 577.

06 січня 2025 року позивач звернувся до керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою за формою згідно Додатка 1 до Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, де просив виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв`язку із загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_1 батька - солдата ОСОБА_2 .

У витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 04.04.2025 № 29/l зазначено про повернення документів ОСОБА_1 для призначення ОГД на доопрацювання, оскільки коло осіб, які мають право на призначення та отримання ОГД, визначені у ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», чинній у редакції станом на момент смерті військовослужбовця. Заявник не відноситься до неповнолітньої дитини загиблого, також з поданих документів не можливо установити чи є він непрацездатним (особою з інвалідністю) і перебував на його утриманні.

З огляду на викладене, вирішено повернути документи ОСОБА_1 на доопрацювання з метою надання документів, які відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» підтверджують, що заявник перебував на утриманні загиблого військовослужбовця.

Правова оцінка суду.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ.

Статтею 41 вказаного закону передбачено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011, у редакції, чинній станом на 01.04.2023)

1. Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

2. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

Стаття 16-1. Особи, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги

1. У випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Стаття 16-2. Розмір одноразової грошової допомоги

3. Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 16-3. Призначення і виплата одноразової грошової допомоги

1. Одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги від 09.12.2023 № 3515-IX (далі - Закон № 3515), який набрав чинності 29.03.2024 ст. 16-1 викладена у такій редакції:

1. У випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.

4. До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать:

діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав;

вдова (вдівець);

батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті);

внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли);

жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;

утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";

Розділ II. Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3515.

1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування, крім пункту 3 цього розділу, який набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

2. Цей Закон застосовується до правовідносин, які виникли до набрання ним чинності та пов`язані з призначенням та отриманням одноразової грошової допомоги для дітей загиблої (померлої) особи, зачатих за життя загиблої (померлої) особи та народжених після її смерті, за умови що одноразова грошова допомога не призначалася жодній із осіб, які мали право на отримання такої допомоги.

Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 (далі - Постанова № 168, у редакції станом на дату загибелі військовослужбовця)

2. Установити, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Наказом Міністерства оборони України 25 січня 2023 року № 45 затверджено Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану.

Пункт 1.1. Цей Порядок і умови визначають завдання органів військового управління, військових частин, установ, військових навчальних закладів щодо оформлення документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - ОГД), алгоритм її призначення та виплати, перелік необхідних документів.

Пункт 1.2. ОГД призначається та виплачується у разі загибелі військовослужбовця Збройних Сил України (далі - військовослужбовець) під час дії воєнного стану, а також смерті осіб, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого на військовій службі в Збройних Силах України у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва) (далі - під час захисту Батьківщини).

Пункт 1.3. Сім`ям загиблих військовослужбовців відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується ОГД, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Пункт 1.4. Особи, які мають право на отримання ОГД, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі (смерті) особи, зазначеної у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», що вказана у свідоцтві про смерть. Право осіб на отримання ОГД визначається станом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця.

Пункт 1.7. ОГД призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. Заява (додаток 1) подається до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2) незалежно від місця реєстрації заявника.

Рішення про відмову у призначенні ОГД може бути оскаржене в установленому законодавством порядку до суду. У разі звернення отримувача ОГД до суду керівник уповноваженого органу забезпечує участь у судовому засіданні представника уповноваженого органу.

Висновки суду.

У цій справі спірним питанням є наявність у позивача права на отримання ОГД, передбаченої п. 2 Постанови № 168, як повнолітнього сина загиблого військовослужбовця.

Позивач, вважає, що має таке право з огляду на зміни, внесені до ст. 16-1 Закону №2011, Законом № 3515-ІХ.

Відповідач, заперечуючи позицію позивача, покликається на необхідність регулювання спірних відносин законодавством, чинним на момент виникнення права на ОГД, яким є дата загибелі військовослужбовця - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Станом на вказану дату позивач, як повнолітній син загиблого, не належав до кола осіб, які мають право на ОГД.

Сторони мають різне бачення щодо дати виникнення спірних правовідносин, а тому суд першочергово надасть оцінку цьому питанню, оскільки це є визначальним для темпорального застосування норм права.

У теорії права розмежовують такі види дії норми у часі:

пряма дія норми означає, що вона поширюється на факти та відносини, які виникли після набрання нею чинності;

ультраактивна дія - це реалізація норми стосовно майбутніх подій;

ретроспективна (зворотна) дія - надання чинності норми стосовно минулих подій, що допустимо лише у випадках, коли закон пом`якшує або скасовує відповідальність особи.

Верховний Суд у постанові від 19.09.2024 у справі № 120/10413/22 зазначив, що новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності; якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування.

Застосування стосовно триваючих відносин до їх завершення нормативно-правового регулювання, яке діяло на час їх виникнення, допускається за окремим рішенням і розглядається з позицій встановлення спеціального регулювання перехідного періоду - "переживаючої" (ультраактивної) дії нормативно-правових актів. Водночас, таке застосування повинно бути чітко обумовлено при прийнятті відповідних нормативно-правових актів. Відсутність такого застереження не надає суб`єкту владних повноважень права на самовільне застосування нечинних правових норм.

Адміністративні суди оцінюють законність рішень суб`єктів владних повноважень виключно з точки зору законодавства, яке діяло на момент прийняття таких рішень.

Ураховуючи викладене, суд звертає увагу, що момент виникнення права, як об`єктивна категорія, не переводить це право у суб`єктивну площину (у суб`єктивне право). Таким моментом є 06.01.2025 - дата реалізації такого права шляхом звернення із відповідною заявою до територіального ІНФОРМАЦІЯ_2 . Станом на дату звернення і дату вирішення по суті питання заявника відповідач мав застосовувати норми законодавства у діючій редакції (пряма дія), тобто норми Закону № 2011 у редакції Закону № 3515.

Отже, доводи позивача у цій частині знайшли своє підтвердження.

Наступна розбіжність у тлумаченні норми ч. 4 ст. 16-1 Закону № 2011 у редакції Закону № 3515 між сторонами полягає у тому чи є застосування законодавцем терміну «діти» виключно для виокремлення осіб з вікової категорії до 18 років, чи мається на увазі ступінь родинний зв`язку між особами.

Для цього суд проаналізує буквально положення ч. 4 ст. 16-1 Закону № 2011 у редакції, чинній станом на 01.04.2023 та станом на 06.01.2025 та

Стаття 16-1. станом на 01.04.2023

1. У випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають …, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).

Стаття 16-1 станом на 06.01.2025 та станом на 04.04.2025.

4. До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав;

Тобто законодавцем змінено формулювання «діти, які не досягли повноліття» на «діти» вочевидь аби розширити коло осіб, які мають родинний зв`язок, виключивши обмеження за віковим цензом.

Аналогічна правова конструкція використана законодавцем у статті 1261 Цивільного кодексу України, а саме у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті… .

Тому суд погоджується з доводами відповідача й в означеній частині та визнає його таким, що належить до кола осіб, які мають право на ОГД за ч. 4 ст. 16-1 Закону № 2011 у редакції Закону № 3515.

Також суд взяв до уваги, що аналогічні висновки викладено у постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2025 у справі № 400/1045/25 у відкритті касаційного провадження на яку за касаційною скаргою Міністерства оборони України відмовлено ухвалою Верховного Суду від 04.08.2025.

Щодо посилання відповідача на постанови Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 640/6477/19 та від 24.01.2024 у справі № 420/9003/23.

Висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 29.06.2022 у справі №640/6477/19 є не релевантними як за предметом спору, суб`єктним складом (питання вирішувалося щодо малолітньої особи) так і застосовною редакцією Закону № 2011.

Висновки суду щодо посилання на постанову Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 420/9003/23, аналогічні викладеним вище.

Щодо способу захисту.

КАС України.

Стаття 245. Повноваження суду при вирішенні справи

1. При вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

2. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

3. У разі скасування … індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

На підставі викладеного, належним способом захисту буде зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 06.01.2025, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Ураховуючи усе, викладене позов належить задовольнити частково шляхом визнання протиправним та скасуванням пункту 27 рішення Міністерства оборони України, оформлене витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 04.04.2025 № 29/д та зобов`язання повторно розглянути заяву позивача з приводу призначення одноразової грошової допомоги у порядку п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 у зв`язку із загибеллю батька військовослужбовця Збройних Сил України - ОСОБА_2 під час захисту Батьківщини з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Судовий збір належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача повністю, оскільки по суті позов задоволено (основну вимогу) із обранням судом належного способу захисту.

Про інші судові витрати не заявлено.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Міністерства оборони України (03049, м. Київ, пр-т Повітряних Сил, 6, ЄДРПОУ 00034022) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 27 рішення Міністерства оборони України, оформлене витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 04.04.2025 № 29/д, прийняте за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення і виплату йому одноразової грошової допомоги, як члену сім`ї загиблого військовослужбовця, ОСОБА_2 .

Зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 з приводу призначення одноразової грошової допомоги у порядку п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 у зв`язку із загибеллю батька військовослужбовця Збройних Сил України - ОСОБА_2 під час захисту Батьківщини з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України (03049, м. Київ, пр-т Повітряних Сил, 6, ЄДРПОУ 00034022) судовий збір у розмірі судовий збір в сумі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі - 10.09.2025.

Суддя І.В. Буряк