Рішення № 130108799, 10.09.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2025 року Справа№200/6459/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного (письмового) провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі відповідач 2) про:

- визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 104650021652 від 02.04.2025 року про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах за віком;

- визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 104650021652 від 21.07.2025 року про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з часу первісного звернення із заявою про призначення пенсії (26.03.2025 року), виходячи з пільгового стажу роботи за професією, що передбачена списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який становить 12 років 10 місяців 9 днів та зарахувавши до страхового стажу період навчання згідно дипломом НОМЕР_1 , виданого Докучаєвським торговим технікумом Мінвуглепрому СРСР 02.07.1988 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу виповнилось 55 років і 26.03.2025 року вона звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення» з доданими документами, яку було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 02.04.2025 року № 104650021652 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з недостатністю необхідного пільгового стажу, передбаченого частиною 2 статті 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - 10 років. Пільговий стаж позивача згідно вказаного рішення за Списком № 2 складає 2 роки 3 місяці 28 днів.

14.07.2025 року позивач повторно звернулася до Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, додавши додатково на підтвердження пільгового характеру роботи уточнюючу довідку ПАТ «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» від 20.01.2022 року № 36.

За принципом екстериторіальності повторна заява розглянута Головним управлінням ПФУ в Харківський області.

Рішенням Головного управління ПФУ в Харківській області від 21.07.2025 року № 104650021652 ОСОБА_1 знову відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

У спірному рішенні відповідач 2 зазначив, що страховий стаж заявника становить 30 років 2 місяці 4 дні, а пільговий стаж заявника за Списком № 2 взагалі не підтверджений.

За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано: період навчання з 01.09.1985 по 29.06.1988 згідно з дипломом НОМЕР_1 , оскільки в дипломі ім`я заявника не відповідає паспортним даним. Також не взято до уваги пільгову довідку від 20.01.2022 року № 36, оскільки відсутні накази про атестацію робочого місця.

Позивач вважає такі рішення відповідачів про відмову в призначенні пенсії протиправними та такими, що порушують право виходу на пенсію при необхідному віці, страховому та пільговому стажі роботи.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачем 1 надано письмовий відзив від 04.09.2025 року. В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що 26.03.2025 ОСОБА_1 у встановленому законом порядку звернулася до органів Фонду з заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058.

Вказує, що згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку: жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Пункт 20 Порядку № 637 визначає особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників відповідно до якого, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

Зазначає, що відповідно до наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж позивачки станом на дату звернення з заявою від 26.03.2025 складає 32 роки 09 місяців 03 дні, пільговий стаж роботи за Списком № 2 становить 02 роки 03 місяці 28 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058. До страхового стажу зараховані всі періоди роботи. До пільгового стажу роботи за Списком № 2 зараховано всі періоди роботи. Уточнююча довідка відсутня.

З огляду на вищевикладене, прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу, підтвердженого в установленому законодавством порядку.

Будь-яке порушення прав та законних інтересів позивачки з боку відповідача відсутні.

14.07.2025 ОСОБА_1 повторно звернулася до органів Фонду з заявою про призначення пенсії. Розгляд даної заяви здійснювався з урахуванням принципу екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.

21.07.2025 відповідачем 2 прийнято рішення № 104650021652 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Звертає увагу, що до заяви від 14.07.2025 позивачкою додана уточнююча довідка 20.01.2022 № 36, видана ПрАТ «Великоанадольський вогнетривкий комбінат», яка не була врахована ГУ ПФУ в Харківській області під час прийняття рішення від 21.07.2025 у зв`язку з відсутністю наказів про атестацію робочих місць.

З зазначених причин відповідач 1 просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

05.09.2025 року позивачем надано відповідь на відзив. Зазначає, що відповідач 1 посилається на правову позицію Верховного Суду у постанові від 11.07.2019 у справі № 336/3067/17 та від 04.04.2019 у справі № 344/17505/16-а стосовно підтвердження спеціального трудового стажу уточнюючою довідкою у разі, якщо у трудовій книжці не зазначені (зазначені не повні) відомості про умови праці та характер виконуваної роботи.

Звертає увагу, що саме таку уточнюючу довідку було надано позивачем разом з заявою про призначення пенсії. Довідка про підтвердження стажу роботи для призначення пільгової пенсії за результатами атестації робочих місць за умовами праці, що видана ОСОБА_1 ПАТ «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» від 20.01.2022 № 36.

Зазначена довідка оформлена відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсії та перерахування підприємствами та організаціями коштів на її виплату відповідно до постанови КМУ від 18.07.2007 № 937 (Додаток 1).

Таким чином, окрім відповідних записів у трудовій книжці позивача про роботу за професією, що передбачена Списком № 2, ця обставина підтверджена уточнюючою довідкою підприємства з посилання на відповідні накази, в тому числі про атестацію робочого місця за Списком № 2.

Отже, позивачем спростовано висновки відповідача про недостатність доказів підтвердження пільгового стажу, тому просить відхилити заперечення Головного управління ПФУ в Донецькій області на позовну заяву ОСОБА_1 .

Відповідачем 2 не надано відзиву на позовну заяву, тому суд на підставі ч. 6 ст. 162 КАС України розглядає справу на підставі наявних в ній матеріалів.

Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України даний предмет спору віднесено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача у відповідності до норм законодавства повідомлено про наявність даного позову.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є громадянкою України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_2 . Згідно до паспортних даних позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, що позивач, досягла 55-річного віку, тому 26.03.2025 року звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення» з доданими документами, яку було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 02.04.2025 року № 104650021652 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з недостатністю необхідного пільгового стажу, передбаченого частиною 2 статті 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - 10 років. Відповідачем 1 було встановлено, що пільговий стаж позивача за Списком № 2 складає 02 роки 03 місяці 28 днів.

14.07.2025 року позивач повторно звернулася до Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, додатково надавши на підтвердження пільгового характеру роботи довідку ПАТ «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» від 20.01.2022 року № 36.

Вказана повторна заява за принципом екстериторіальності була розглянута Головним управлінням ПФУ в Харківський області.

Рішенням Головного управління ПФУ в Харківській області від 21.07.2025 року № 104650021652позивачу знову було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

У спірному рішенні відповідач 2 зазначив, що страховий стаж заявника становить 30 років 02 місяці 04 дні, а пільговий стаж заявника за Списком № 2 взагалі відсутній.

За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано:

-період навчання з 01.09.1985 по 29.06.1988 згідно з дипломом НОМЕР_1 , оскільки в дипломі ім`я заявника не відповідає паспортним даним;

-не взято до уваги пільгову довідку від 20.01.2022 року № 36, оскільки відсутні накази про атестацію робочого місця.

Отже, спірним питанням даної справи є неврахування до страхового стажу працівника часу навчання в технікумі та до пільгового стажу часу роботи на підприємстві, що дає право на отримання пенсії на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю даних про атестацію робочих місць при наявній уточнюючій довідці.

Перевіряючи правомірність рішень відповідачів щодо неврахування до страхового та пільгового стажу при призначені пенсії за віком на пільгових умовах спірних періодів роботи, суд виходить з такого.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 2 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку: жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

За приписами ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637 встановлено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.

Суд зазначає, що вищевказаний Порядок, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до пункту 3 Порядку, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці. Крім того, після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено Законом України «Про пенсійне забезпечення» (статті 13, 62), і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Водночас, суд зауважує, що в трудових книжках позивача НОМЕР_3 від 29.01.1992 року та НОМЕР_4 від 18.12.2023 року належно відображено всі спірні періоди роботи позивача за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи. Тобто, всі спірні періоди належним чином відображені в трудовій книжці позивача і спору між сторонами з цього приводу немає.

Зокрема, в трудовій книжці позивача НОМЕР_5 наявні наступні такі записи:

-з 01.09.1985 по 02.07.1988 навчання в Докучаєвському торговому технікумі, що становить 2 роки 10 місяців 21 дні;

-з 23.01.1992 по 01.12.2004 робота на Великоанадольському вогнетривкому комбінаті (після перейменування ПАТ «Великоанадольський вогнетривкий комбінат») на посадах ученика транспортувальникау вогнетривкому цеху, транспортувальником в вогнетривкому цеху, транспортувальником (обслуговування механізмів) вогнетривкому цеху, що становить 12 років 10 місяців 9 днів;

-з 02.12.2004 по 26.09.2012 робота контролером на КПП ділянки комбінату ПАТ «Великоанадольський вогнетривкий комбінат», що становить 7 років 9 місяців 25 днів;

-з 31.10.2012 по 24.10.2013 безробіття 0 років 11 місяців 24 дні;

-з 21.12.2018 по 11.06.2025 робота машиністом насосних установок в ПАТ «Великоанадольський вогнетривкий комбінат»(звільнена за наказом № 14-з від 11.06.2025), що становить 6 років 5 місяців 21 день.

Трудовою книжкою позивача НОМЕР_4 підтверджено роботу:

-з 19.12.2023 по 01.02.2025 робота оператором чесального улаштування в ТОВ «Анпол» - 1 рік 1 місяць 13 днів (перетин періоду роботи в ПАТ «Великоанадольський вогнетривкий комбінат»).

Крім того, до страхового стажу зараховується період догляду за дитиною до досягнення 3-років згідно свідоцтва про народження доньки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 з 23.03.1989 по 22.01.1992.

Таким чином, загальний страховий стаж позивача за наведеним розрахунком становить 33 роки 3 місяці 21 день, а пільговий стаж за професією транспортувальника у вогнетривкому цеху, транспортувальника (обслуговування механізмів) вогнетривкому цеху з 23.01.1992 по 01.12.2004 становить 12 років 10 місяців 9 днів.

В спірний період роботи позивача діяли Списки, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173 «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та пільгових розмірах», постанова РМ СРСР від 26.01.1991 № 10, постанова КМУ від11.03.1994 № 162 та постанова КМУ від 24.06.2016 № 461 відповідно до яких, посада транспортувальник у вогнетривких відділеннях внесена до Списків № 2.

Водночас, відповідачами не оспорюється віднесення професії транспортувальника до Списку № 2, а спірний період не прийнято виключно з підстав не підтвердження записів у трудовій книжці уточнюючою довідкою.

Позивачем надано уточнюючу довідку ПАТ «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» від 20.01.2022 року № 36 про підтвердження стажу роботи для призначення пільгової пенсії за результатами атестації робочих місць за умовами праці про те, що:

- ОСОБА_1 працювала повний робочий день на (в) Приватному акціонерному товаристві «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» і в період з 23.01.1992 по 01.12.2004 (12 років 10 місяців 9 днів)за професією транспортувальник (обслуговування механізмів) вогнетривкого цеху № 3 (приймальна записка від 13.01.1992, наказ про переведення від 01.12.2004).

-Виконувала обов`язки: обслуговувала транспортні механізми, забезпечувала своєчасне подавання у виробництво сировини, напівфабрикатів та матеріалів, наглядала за справним станом механізмів.

-Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461 із змінами «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», розділVпункту 5а, відповідає професії списку № 2.

-Згідно з наказами по підприємству «Про проведення атестації робочих місць за умовами праці для підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення згідно списку № 2» від 29.01.2004 № 47, від 11.02.1999 № 53, від 16.02.1994 № 96, від 30.03.1989 № 106, та, згідно з колективним договором до стажу роботи, який дає право на пільгову пенсію, і згідно з пунктом 2-2 розділу ХV«Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зазначена робота дає право на пенсію до досягнення пенсійного віку.

-Великоанадольський вогнетривкий комбінат перейменовано в Приватне акціонерне товариство «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» згідно наказу від 01.12.1993 № 152-п.

Вказана довідка від 20.01.2022 року № 36 підписана керівником підприємства, начальником відділу кадрів та головним бухгалтером підприємства, підписи яких завірені печаткою підприємства та оформлена відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсії та перерахування підприємствами та організаціями коштів на її виплату відповідно до постанови КМУ від 18.07.2007 року № 937 (Додаток 1).

Таким чином, окрім відповідних записів у трудових книжках позивача про роботу за професією, що передбачена Списком № 2, ця обставина підтверджена уточнюючою довідкою підприємства з посилання на відповідні накази, в тому числі про атестацію робочого місця за Списком № 2.

Отже, в трудових книжках позивача належно відображені спірні періоди пільгової роботи, які додатково підтверджені уточнюючою довідкою від 20.01.200 року № 36, тому відповідачі протиправно не врахували період роботи позивача з 23.01.1992 по 01.12.2004 (12 років 10 місяців 9 днів)до її пільгового стажу, а отже цей період має бути врахований до спеціального стажу роботи позивача.

Оцінюючи спірні правовідносини, суд бере до уваги і практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» має застосовуватися при розгляді справ як джерело права.

Так, під час розгляду справ проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), проти Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v/ the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibiacase), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Як зазначив ЄСПЛ у справі «Andrejeva v. Latvia» (п. 77 рішення Великої палати ЄСПЛ від 18.02.2009р.) стаття 1 Протоколу № 1 до Конвенції не накладає ніяких обмежень на свободу держави, що ратифікувала Конвенцію, приймати рішення про те, чи створювати якусь схему соціального забезпечення, або обирати тип або розмір виплат, які надаються відповідно до будь-якої такої схеми. Однак якщо в державі існують чинні законодавчі норми, що передбачають такі виплати на основі права на соціальну підтримку незалежно від того, чи обумовлені вони попередньою сплатою внесків ці норми слід вважати такими, що створюють майновий інтерес, що потрапляє в сферу дії статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції для осіб, що відповідають пропонованим до благоотримувачів вимогам.

У справі «Будченко проти України» (рішення від 24 квітня 2014 року, заява № 38677/06) ЄСПЛ також зазначив, що якщо у Договірній державі є чинне законодавство, яким виплату коштів передбачено як право на соціальні виплати (обумовлені чи не обумовлені попередньою сплатою внесків), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію статті 1 Першого протоколу, відносно осіб, які відповідають її вимогам.

Отже, враховуючи те, що майновий інтерес позивача ґрунтується на положеннях чинного законодавства, зокрема, ст. 14 Закону № 1788, стандарти ЄСПЛ можуть і повинні бути застосовані до цього випадку. ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п. 53 рішення у справі «Ковач проти України», п. 59 рішення у справі «Мельниченко проти України», п. 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» тощо). Суд повинен оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними, тобто людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав навіть теоретично. Більше того, відповідно до ст. 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою.

Аналізуючи наведені положення законодавства, яке дає позивачу право на пенсію за віком на пільгових умовах суд зазначає, що відсутність у позивача уточнюючих довідок про характер роботи та характеристики виконуваної роботи чи наказу про атестацію робочого місця, що стало підставою для відмови позивачу у призначенні такої пенсії, не спростовує наявність у позивача пільгового стажу, що дає йому право на пенсію на пільгових умовах.

При цьому, позивач має належним чином оформлену трудову книжку, в якій містяться записи про відповідний трудовий стаж із відомостями, які відповідають вимогам законодавства на підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Щодо не врахування до страхового стажу позивача періоду навчання в технікуму з підстав невідповідності імені позивача паспортним даним суд зазначає таке.

Відповідно до п. «д» ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788 до стажу роботи, який дає право на пенсію, зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах з підготовки кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Судом встановлено, що диплом НОМЕР_1 , виданий Докучаєвським торговим технікумом Мінвуглепрому СРСР 02.07.1988 року оформлено українською та російською мовами на ім`я ОСОБА_3 .

Прізвище ОСОБА_4 є дошлюбним прізвищем позивача, що підтверджено копією свідоцтва про народження НОМЕР_6 від 09.03.1970 року.

Після укладення шлюбу позивачу прізвище позивача змінилося на ОСОБА_5 , що підтверджено копією свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_7 від 24.09.1988 року.

Зазначені свідоцтва заповнені російською мовою.

Згідно паспорту позивача НОМЕР_2 українською мовою ім`я позивача - ОСОБА_6 .

Період навчання позивача в Докучаєвському торговому технікумі зазначений у трудовій книжці позивача НОМЕР_8 . Зокрема, на підставі диплому № НОМЕР_9 первинне оформлення трудової книжки на дошлюбне прізвище « ОСОБА_7 » вказано російською мовою.

Таким чином, розбіжність в написанні імені позивача українською мовою виникла 06.06.1996 року під час оформлення паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 .

Водночас, відповідач 1 зарахував період навчання до страхового стажу, що підтверджується формою РС-право.

Таким чином, не зарахування відповідачем 2 до страхового стажу позивача періоду навчання згідно з дипломом НОМЕР_1 , виданим Докучаєвським торговим технікумом Мінвуглепрому СРСР 02.07.1988є протиправним та цей період мав бути зарахований ним до страхового стажу позивача.

Відповідно до вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, відмовляючи позивачу у врахуванні до пільгового стажу зазначеного вище періоду роботи та до страхового стажу періоду навчання, не дотримались принципу повного, всебічного та обґрунтованого розгляду документів.

Відповідно до п. 10 ч. 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачами не наведено належного обґрунтування правомірності прийнятих рішень, тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 104650021652 від 02.04.2025 року про відмову позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах за віком та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 104650021652 від 21.07.2025 року про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є неправомірними та підлягають скасуванню.

Прийнявши неправомірні рішення, відповідачі діяли поза межами статті 19 Конституції України та законів України, не визнавши право позивача на отримання пенсії, що призвело до його порушення, а тому воно підлягає захисту судом.

На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

З зазначених причин, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, проте не у спосіб, обраний позивачем.

Як зазначено вище, відповідно до форми РС-право Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області зараховано до страхового стажу позивача 02 роки 09 місяців 29 днів періоду навчання згідно з дипломом НОМЕР_1 , виданим Докучаєвським торговим технікумом Мінвуглепрому СРСР 02.07.1988, тому відповідач 1 не порушував права позивача в цій частині і підстав для зобов`язання його повторно зарахувати період навчання до страхового стажу немає.

За вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, на підставі положень Конституції України, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; фактична адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_10 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) (відповідач-2) про визнання протиправними рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 104650021652 від 02.04.2025 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно з пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 104650021652 від 21.07.2025 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.03.2025 року, зарахувавши до пільгового стажу роботи за Списком № 2 період роботи з 23.01.1992 по 01.12.2004 (12 років 10 місяців 9 днів) та призначити пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 26.05.2025 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_10 ) судові витрати з судового збору у розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_10 ) судові витрати з судового збору у розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 10 вересня 2025 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.Б. Голубова