Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа 202/3190/25
Провадження 2/206/2163/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ЗАОЧНЕ)
09 вересня 2025 року м. Дніпро
Самарський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Гаркуші В.В.,
за участю секретаря судового засідання Цибань Є.Ю.,
розглянувши увідкритому судовомузасіданні упорядку спрощеногопозовного провадженняз повідомленням(викликом)сторін цивільнусправу запозовом ТОВ«ФК КЕШТУ ГОУ»,яке знаходитьсяза адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82 до ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
До Самарського районного суду міста Дніпра від Індустріального районного суду міста Дніпра надійшла позовна заява від позивача ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 , в якій представник позивача просить суд:
- стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість у розмірі 44415,40 грн.
- стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
І. Стислий виклад позиції позивача.
Позовні вимоги обгрунтовані наступним.
07.05.2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ОСОБА_2 (далі за текстом - Відповідач) укладено кредитний договір № 1888137 про надання коштів на умовах споживчого кредиту який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір Відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст.641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання договору. Відповідно до п. 1.2 Кредитного договору, Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором на наступних умовах:
Сума виданого кредиту: 13700,00 грн, строк кредиту: 28 днів, цільове призначення - на споживчі потреби, стандартна процентна ставка 1,90 % в день. Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 10.01.2025 року загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 44415,40 грн., (Сорок чотири тисячi чотириста п`ятнадцять гривень 40 копiйок), яка складається з:
-прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі становить 13700,00 гривень (Тринадцять тисяч сiмсот гривень 00 копiйок).
-- Прострочена заборгованість за процентами в розмірі становить 30715,40 грн (Тридцять тисяч сiмсот п`ятнадцять гривень 40 копiйок).
Згідно п. 2.1. Кредит надається Товариством, в межах дії Договору про надання коштів шляхом кредитування у безготівковій формі та перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки Клієнта На підтвердження виконання Товариством п. 2.1 Кредитного договору №1, позивач надає лист ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 04.03.2024, відповідно до якого 07.05.2021 року на картковий рахунок Відповідача №1 було перераховано кредитні кошти в сумі 13700,00 грн. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , що являється доказом видачі кредитних коштів. На виконання вимог ч. 4 ст. 16 ЗУ «Про споживче кредитування» п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивач повідомляє що останнім на адресу ОСОБА_3 була направлена вимога про дострокове погашення заборгованості за Кредитним договором № 1888137 від 07.05.2021 року, проте станом на дату подачі позову зазначена вимога була залишена Відповідачем без виконання (докази направлення додаються).
24.12.2021 між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу № 02-24122001 відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» відступило ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 24.12.2021 до договору факторингу №02- 24122001 ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .
На підставі викладеного просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за кредитним договором № 1888137 від 07.05.2021 року, в сумі 44415,40 грн., (Сорок чотири тисячi чотириста п`ятнадцять гривень 40 копiйок), яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі становить 13700,00 гривень (Тринадцять тисяч сiмсот гривень 00 копiйок), простроченої заборгованісті за процентами в розмірі становить 30715,40 грн (Тридцять тисяч сiмсот п`ятнадцять гривень 40 копiйок), судовий збір у сумі 2 422,40 гривень (а.с.3-13).
Представник позивача в судове засідання не з`явився, прохальна частина позову містить клопотання про розгляд справи у відсутність представника позивача, а також те, що представник позивача не заперечує проти ухвалення заочного рішення суду в разі неявки відповідача.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника позивача відповідно до ст. 211 ч. 3 ЦПК України, враховуючи що він скористався своїми процесуальними правами.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином і в установленому законом порядку повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. Направлені судом судові повістки повернулися до суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 37-40). Окрім того суд завчасно 06.08.2025 повідомляв Відповідача про дату, час та місце розгляду справи, шляхом розміщення оголошення на сайті «Судова влада України» (а.с. 26). Заяв про розгляд справи без його участі або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву відповідачем у визначений судом строк до суду не подано.
Згідно з п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв`язку з викладеним, суд ухвалив провести заочний розгляд даної цивільної справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.
ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Гаркуші В.В. (а.с. 19).
Ухвалою Самарського районного суду міста Дніпра від 14.07.2025 року відкрито спрощене провадження з викликом сторін у справі (а.с. 20).
06.08.2025 представник позивача Пархомчук С.В. надіслав через систему «Електронний суд» на адресу Самарського районного суду міста Дніпра заяву про розподіл судових витрат, відповідно до якої просив стягнути з ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 10500,00 грн (а.с. 37-36).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.
07.05.2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1888137 про надання коштів на умовах споживчого кредиту який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.
Відповідно до п.п. 1.2, 1.3, 1.4 Кредитного договору, товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором на наступних умовах: сума виданого кредиту: 13700,00 грн.; дата надання кредиту: 07.05.2021; строк кредиту: 28 днів; валюта кредиту: UAH; цільове призначення - на споживчі потреби; стандартна процентна ставка 1,90 % в день.
Згідно п.2.1.Кредит надаєтьсятовариством,в межахдії договорупро наданнякоштів шляхомкредитування убезготівковій форміта перерахуваннякоштів кредитуза реквізитамиплатіжної картки№ № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки клієнта (підсистема «Електронний суд»).
На підтвердження виконання Позивачем п. 2.1 Кредитного договору, надано лист ТОВ «Універсальні платіжні рішення»» Вих. №28267-0403 від 04.03.2024 відповідно до якого 07.05.2021 року на картковий рахунок Відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 13700,00 грн. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_2 , що є доказом видачі кредитних коштів (підсистема «Електронний суд»).
Згідно випискиз особовогорахунку закредитним договором,станом на10.01.2025року загальнийрозмір заборгованостіза кредитнимдоговором становить 44415.40 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту - 13700,00 грн., прострочена заборгованість за процентами 30715,40 грн (підсистема «Електронний суд»).
24.12.2021 між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу № 02-24122001, відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» відступило ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників (підсистема «Електронний суд»).
Відповідно до реєстру боржників від до договору факторингу № 02-24122001 від 24 грудня 2021р. ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 (підсистема «Електронний суд»).
ІV. Норми законодавства застосовані судом, висновки та мотиви прийнятого рішення.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України про електронну комерцію.
Згідно із п. 5 ч. 1 ст.3Закону України«Про електроннукомерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст.11Закону України«Про електроннукомерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4, 5 ст. 11 Закону).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 6 ст.11 Закону України«Про електроннукомерцію» доповідьособи,якій адресованапропозиція укластиелектронний договір,про їїприйняття (акцепт)може бутинадана шляхом:надсилання електронногоповідомлення особі,яка зробилапропозицію укластиелектронний договір,підписаного впорядку,передбаченомуст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномуст.12 Закону України про електронну комерцію вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст.12Закону України«Про електроннукомерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Статтею 638ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 514 ЦК України, передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У статті 526ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Відповідно до ст.610цьогоКодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідно до ч.1 ст.1048 та ч.1 ст.1049ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абз. 2 ч.1 ст.1048ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч.2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 31.10.2018 року у справі № 202/4494/16-ц.
Дослідивши надані суду докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що між ТОВ«ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та Відповідчем на підставі укладеного Кредитного договору виникли кредитні правовідносини, які регулюються нормамиЦивільного кодексу України, інших актів законодавства.
24.12.2021 між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу № 02-24122001, відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» відступило ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників.
Таким чином суд встановив, що право вимоги до відповідача за Кредитним договором перейшли від кредитодавця до позивача, і останній є новим кредитором у правовідношенні, яке виникло на підставі згаданого договору.
Оскільки матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, то суд визнає встановленою ту обставину, що у подальшому відповідач свої зобов`язання, взяті на себе за Кредитним договором належним чином не виконав.
Вирішуючи спір у частині стягнення простроченої заборгованості за процентами за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1888137 від 07.05.2021 в сумі 30715,40 гривень, суд виходить з наступного.
Як убачається із позовної заяви та виписки з особового рахунка за Кредитним договором № 888137, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ», з урахуванням стандартної процентної ставки (1,90 % в день), просить стягнути з Відповідача проценти від суми тіла кредиту в розмірі 30715,40 гривень.
У постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другоюстатті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 містяться наступні правові висновки: установлений кредитним договором строк кредитування визначає часові межі, в яких проценти за «користування кредитом» можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати (п. 93); у разі порушення позичальником зобов`язання з повернення кредиту настає відповідальність - обов`язок щодо сплати процентів відповідно достатті 625 ЦК Україниу розмірі, встановленому законом або договором (п.103); твердження скаржників про те, що проценти за «користування кредитом» нараховуються не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого строку, тобто до моменту повного фактичного повернення кредитних коштів, свідчать про помилкове розуміння скаржниками правової природи процентів, які сплачуються позичальником у випадку прострочення грошового зобов`язання. Проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положеньстатті 625ЦК України(п.116); Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другоюстатті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
Суд констатує, що у розділі 7 Кредитного договору, де передбачена відповідальність сторін, відсутні положення щодо нарахування процентів річних як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту.
Натомість умова щодо розміру процентів за користування кредитом міститься у розділі 1 «Предмет Договору», де передбачена плата за правомірне користування кредитними коштами.
За умовами укладеного Кредитного договору нарахування відсотків здійснювалося саме за кожен день користування кредитом, тобто умовами договору не передбачена відповідальність за неналежне виконання зобов`язання позичальником згідностатті 625 ЦК України.
Аналіз умов Кредитного договору не дозволяє дійти висновку, що його сторони мали на увазі встановити нарахування процентів як міри відповідальності у відповідному розмірі за період після закінчення строку кредитування.
Відтак суд дійшов висновку, що у Кредитному договорі передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»), визначивши розмір процентів користування кредитними коштами, які відповідно до положеньст. 1048 ЦК Україниможуть нараховуватися лише упродовж строку кредитування.
При цьому, доказів того, що відбулася пролонгація або автопролонгація строку кредитування, передбаченого Кредитним договором і згідно з умовами якого у цих випадках сторонами мають бути вчинені відповідні дії (пункти 4.1.3 та 4.2.4 Кредитного договору відповідно), матеріали справи не містять, тобто проценти від суми тіла кредиту нараховані позивачем частково поза межами погодженого сторонами договору строку дії договору.
Таким чином, кредитор відповідно достатті 1048ЦК Українимає право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після закінчення строку його дії у кредитора відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що у цій справі з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення сума заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 20988,40 гривень (13700,00 грн * 1,90 % * 28 днів = 20988,40 грн).
Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, а саме з відповідача підлягає стягненню 13700,00 грн. - сума кредиту, та 7288,40 грн. - відсотки за 28 днів - період кредитування, що разом становить 20988,40 грн.
Шо стосується судових витрат, то суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно платіжної інструкції, що знаходиться у справі, позивачем при подачі позову до суду сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» пропорційно до задоволених вимог, а саме, у розмірі 1144,83 грн, так як позов задоволено на 47,26 %.
Що стосується стягнення з відповідача понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10500,00 грн., суд зазначає наступне.
До інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, відносяться зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
На підтвердження понесених витрат, пов`язаних з правничою допомогою, представником позивача додано: копію договору про надання правової допомоги від 29.12.2023, додаткову угоду №1 до договору про надання правової допомоги від 29.12.2023 від 27.12.2024 (підсистема «Електронний суд»), акт про отримання правової допомоги від 04.08.2025 (а.с. 31), платіжну інструкцію №39495 від 04.08.2025 (а.с. 35), рахунок від 04.08.2025(а.с. 36).
Відповідно до п. 1, 2 ч. 3ст. 141ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат, їхню пропорційність до предмета спору, а також виходить з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
Отже, суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Вирішуючи питання про стягнення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує те, що публічний інтерес до справи відсутній; справа належить до категорії незначної складності; є типовою; має невелику ціну позову; справу розглянуто у порядку спрощеного провадження; правові позиції у цій категорії справ усталені; враховуючи критерій оцінки співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд дійшов висновку про зменшення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу з 10500,00 грн. до 3000,00 грн., а оскільки позов задоволено на 47,26% сума витрат на правову допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача складає 1417,80 грн.
Керуючись ст.ст.509, 525, 526, 530, 599, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст.10, 141, 211,223, 247, 258-260, 263-265, 280ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «КЕШ ТУ ГОУ» (адреса: м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7, код ЄДРПОУ 42228158) заборгованість за кредитним договором № 1888137 від 07.05.2021 в сумі 20988 (двадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят вісім) гривень 40 копійок, з яких 13700,00 грн. заборгованість в сумі кредиту, 7288,40 грн заборгованість по процентах.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «КЕШ ТУ ГОУ» (адреса: м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7, код ЄДРПОУ 42228158) 1144,83 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору та 1417,00 грн у відшкодування витрат на правову допомогу.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем - в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони по справі:
Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кеш Ту Гоу», адреса: м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7, код ЄДРПОУ 42228158.
Представник позивача ПАРХОМЧУК СЕРГІЙ ВАЛЕРІЙОВИЧ, адреса 08157, Київська обл., с. Софіївська Борщагівка, пр-т. Героїв Небесної Сотні, 26/9, РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя В.В. Гаркуша
Судове рішення № 130098620, Самарський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 09.09.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 202/3190/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: