Рішення № 130093351, 10.01.2024, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/8316/23

Провадження №: 2/755/45/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2024 р. місто Київ

Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Савлук Т.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Еталон» про стягнення страхового відшкодування,

в с т а н о в и в:

Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у порядку регресу у розмірі 5 110 гривень 00 копійок та судового збору у розмірі 2 684 гривні 00 копійок.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 27 жовтня 2021 року сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено автомобіль «Nissan Teana», державний номерний знак НОМЕР_1 , належний ОСОБА_2 . Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 18 листопада 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за статтею 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у Товаристві з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» (договір добровільного страхування транспортних засобів № 06-TR\EP-205506038 від 18 серпня 2021 року). Відповідно до рахунку №12-11 від 12.11.2021 року, виставленого фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 , вартість відновлювального ремонту автомобіля «Nissan Teana», державний номерний знак НОМЕР_1 , становить 17 000,00 грн. Згідно із страховим актом №СТ/21/0238, складеним Товариством з додатковою відповідальністю Страхової компанії «Альфа-Гарант», сума страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту «Пряме врегулювання до автоцивілки» №06-TR/EP-205506038 від 18.08.2021 становить 17000,00 грн, на підставі якого позивачем 24 листопада 2021 року було виплачено страхове відшкодування за вказаним договором добровільного страхування у розмірі 17000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №24817 від 24.11.2021 року.У свою чергу, на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Еталон», відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АР/5463780 зі встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну - 130000,00 грн., франшизи - 0,00 грн. 30 січня 2023 року рішенням Господарського суду міста Києва стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії «Альфа-Гарант» вищевказане страхове відшкодування у розмірі 11 890 грн 00 коп. Оскільки Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» здійснило страхове відшкодування на користь потерпілої у загальному розмірі 17 000 грн 00 коп., тому у позивача виникло право для звернення до винної особи у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу страхового відшкодування у розмірі 5 110 гривень 00 копійок.

28 червня 2023 року Дніпровським районним судом міста Києва (головуючий - суддя Виниченко Л.М.) постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування, та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.

Одночасно, постановляючи ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі, судом вирішено питання щодо залучення Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

05 вересня 2023 року керівником апарату Дніпровського районного суду міста Києва О.С. Коровичем винесено розпорядження №461 «Щодо проведення повторного автоматизованого розподілу судових справ».

06 вересня 2023 року на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану цивільну справу передано у провадження головуючому судді Савлук Т.В.

11 вересня 2023 року Дніпровським районним судом міста Києва відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Положеннями статті 174 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

11 вересня 2023 року до суду надійшов відзив на позов (вх. № 39389), поданий відповідачем ОСОБА_1 , з викладення своєї позиції щодо підстав для відмови у задоволенні позову, пославшись на те, що розмір завданої шкоди не перевищує ліміт відповідальності страховика, а тому підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми страхового відшкодування у порядку регресу не має.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться (ч. 8 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України).

Представник позивача Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить винести рішення на підставі доказів, що долучені до матеріалів справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, скористався правом подати відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до статті 268 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Крім того, на вимогу зазначених норм процесуального права, датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності осіб, які беруть участь у справі, є дата складення повного судового рішення.

Отже, розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено статтею 279 Цивільного процесуального кодексу України.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, суд встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Статтею 14 Цивільного кодексу України, визначено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 18 серпня 2021 року між Товариством з додатковою відповідальністю Страхової компанії «Альфа-Гарант» (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник, вигодонабувач) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «Пряме врегулювання до автоцивілки» №06-TR/EP-205506038, предметом якого є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувач), пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням автомобілем «Nissan», державний номер НОМЕР_1 .

18 листопада 2021 року Дарницьким районним судом міста Києва винесено постанову, якою визнано винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 850 гривень на користь держави.

Як встановлено судом в мотивувальній частині постанови суду: 27 жовтня 2021 року приблизно о 13 годині 10 хвилин ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «KIA» д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись по вул. Дніпровська набережна 17-А (парковка Novus) в м. Києві, в порушення п. 16.12 ПДР України, на перехресті рівнозначних доріг не надав переваги в русі автомобілю «Nissan», д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався з правого боку та скоїв з ним зіткнення, що призвело до механічних пошкоджень зазначених транспортних засобів.

На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 - власника транспортного засобу КІА, державний номер НОМЕР_2 , була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Еталон» відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АР/5463780 зі встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну - 130 000,00 грн., франшизи - 0,00 грн.

Відповідно до рахунку №12-11 від 12.11.2021, виставленого фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 , вартість відновлювального ремонту автомобіля Nissan, державний номер НОМЕР_1 , становить 17 000,00 грн.

Згідно із страховим актом №СТ/21/0238, складеним Товариством з додатковою відповідальністю Страхової компанії «Альфа-Гарант», сума страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту «Пряме врегулювання до автоцивілки» №06-TR/EP-205506038 від 18.08.2021 становить 17 000,00 грн, на підставі якого позивачем 24 листопада 2021 року виплачено страхове відшкодування за вказаним договором добровільного страхування у розмірі 17000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №24817 від 24 листопада 2021 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30 січня 2023 року позов Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії «Альфа-Гарант» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» про стягнення грошових коштів задоволено частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії «Альфа-Гарант» суму основного боргу у розмірі 11890 грн 00 коп., пеню у розмірі 2117 грн 40 коп., 3% річних у розмірі 215 грн 97 коп., інфляційні втрати у розмірі 2181 грн 51 коп., судовий збір у розмірі 1734 грн 45 коп. та витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 3495 грн 46 коп.

В іншій частині позову - відмовлено.

Відповідно до частини 4 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статей 979, 980 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: 1) життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

За змістом статей 985, 988, 990, 999 ЦК України особливості укладення договору страхування на користь третьої особи встановлюються законом. Страховик зобов`язаний, зокрема, у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Відповідно до положень статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відступаючи від правового висновку Верховного Суду України, наведеного у постанові від 23.12.2015 року у справі №6-2587цс15, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 року у справі №755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18) зазначила, що покладення обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Отже, потерпіла особа не має альтернативного права на стягнення заподіяної майнової шкоди в результаті ДТП з винної особи або зі страхової компанії страхувальника, адже в межах лімітів відповідальності відшкодування шкоди має здійснювати страховик, і лише при вичерпанні лімітів відповідальності, потерпіла особа має право на стягнення із винної особи різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою.

З огляду на зазначену позивачем суму заподіяної йому матеріальної шкоди (17 000 гривень 00 копійок) та встановлений полісом відповідача ліміт відповідальності страхової компанії (130 000 гривень 00 копійок), вказаний позивачем розмір заподіяної шкоди не перевищує лімітів відповідальності страховика, тому відсутні підстави для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача спричиненої майнової шкоди, адже відповідне охоплюється обов`язками страховика за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу.

Також, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовну до винної у ДТП особи про стягнення завданої матеріальної шкоди суд враховує, що за полісом відповідача франшиза встановлена на рівні - нуль.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (частина 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України)

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 Цивільного процесуального кодексу України)

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексах випадках. (частина 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України)

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Еталон» про стягнення страхового відшкодування є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень статті 141 Цивільного процесуального кодексу України суд не вирішує питання про розподіл судових витрат, оскільки судом ухвалене рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 3, 11, 16, 979, 988, 1166, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, статтями 6, 12, 22, 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів», статтями 2, 4, 6-13, 19, 82, 89, 258, 259, 263-265, 273, 274-279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні позову Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Еталон» про стягнення страхового відшкодування.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

С у д д я: