Ухвала суду № 130093079, 10.09.2025, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/5436/25

1-кс/705/1523/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2025 року м. Умань

Слідчий суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 ;

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Умані клопотання слідчогоСВ УманськогоРУП ГУНПв Черкаськійобласті ОСОБА_5 по кримінальномупровадженню №12025250320001249 від 05.09.2025 прозастосування запобіжногозаходу увиді триманняпід вартоювідносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Косенівка, Уманського району, Черкаської області, громадянина України, українця, з середньою-спеціальною освіту, не працевлаштованого, одруженого, на утриманні жодних осіб не має, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідча СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 звернулася до слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Уманської окружної прокуратури ОСОБА_3 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що у провадженні СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025250320001249від 05.09.2025за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, 12 серпня 2025 року близько 19 години 41 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні торгового залу магазину «Файно маркет» ТОВ « Вересень плюс», що розташований по вулиці Незалежності, 57, в м. Умань Черкаської області, помітивши, що ніхто з персоналу магазину або ж інших покупців за ним не спостерігає, вирішив вчинити крадіжку продуктів харчування та інших товарів, належних ТОВ «Вересень плюс».

З цією метою ОСОБА_4 рухаючись торговим залом магазину, взяв з полиць пляшку коньяку «Bolgrad» 0,5 л, 5 зірочок, 40% міцності, закупівельна вартість якої, згідно довідки наданої ТОВ «Вересень плюс» становить 244 грн. 99 коп., лаваш «X&T» домашній з сиром 300 г., закупівельна вартість якого, згідно довідки наданої ТОВ «Вересень плюс» становить 33 грн. 25 коп., гриби «Домашні продукти» шампіньйони мариновані 300 г., закупівельна вартість яких, згідно довідки наданої ТОВ «Вересень плюс» становить 137 грн. 40 коп., крекер «Tuc» зі смаком сиру 100 г. в кількості 3 шт., закупівельна вартість яких, згідно довідки наданої ТОВ «Вересень плюс» становить 114 грн. 96 коп., крекер «Tuc» з смаком сметани-цибулі 100 г. в кількості 2 шт., закупівельна вартість яких, згідно довідки наданої ТОВ «Вересень плюс» становить 96 грн. 64 коп., 2 пляшки напою Shake «Дайкірі» 0,5 л., закупівельна вартість яких, згідно довідки наданої ТОВ «Вересень плюс» становить 76 грн. 65 коп., пляшку напою Shake «Бора Бора» 0,5 л., закупівельна вартість якої, згідно довідки наданої ТОВ «Вересень плюс» становить 38 грн. 32 коп., окорок курячий «Соколівський» фасований К/В вагою 0,526 кг., закупівельна вартість якого, згідно довідки наданої ТОВ «Вересень плюс» становить 94грн. 20 коп., філе курей «Салтівський» к/в порц. вагою 0,432 кг., закупівельна вартість якого, згідно довідки наданої ТОВ «Вересень плюс» становить 169 грн. 30 коп., які ОСОБА_4 помістив до свого рюкзака.

За діями ОСОБА_4 через камери відеоспостереження, розташовані в торговому залі вказаного вище магазину спостерігав інспектор служби безпеки магазину ОСОБА_7 , який по телефону повідомив про дії ОСОБА_4 керуючій магазину ОСОБА_8 .

Реалізуючи свій умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_4 пройшов касову зону, не розрахувавшись за викрадений товар та вийшов з магазину, однак біля входу до магазину він був зупинений ОСОБА_8 , яка висловила вимогу продемонструвати вміст його рюкзака та повернути викрадений товар, на що ОСОБА_4 їй відмовив, та усвідомлюючи, що його дії для ОСОБА_8 є відкритими, доводячи свій умисел, спрямований на незаконне заволодіння товаром магазину до кінця, керуючись жагою наживи, діючи умисно та цілеспрямовано, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужої власності, в період дії на території України воєнного стану, відкрито викрав вказаний вище належний ТОВ «Вересень плюс» товар, спричинивши ТОВ «Вересень плюс» матеріального збитку на загальну суду 990 гривень 10 копійок, після чого з місця вчинення злочину втік, та викраденим майном в подальшому розпорядився на власний розсуд.

05.09.2025 о 17 год. 47 хв. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаного злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому в умовах воєнного стану.

В якості підстав застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 слідчий зазначає наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені ст. 177 КПК України.

У клопотанні слідчий просить застосувати щодопідозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк досудового розслідування, з можливістю внесення застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.

Прокурор всудовому засіданніпідтримав клопотаннята просивсуд застосувативідносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний західу видітримання підвартою настрок досудовогорозслідування,з можливістювнесення заставив розмірі80розмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб.Зазначив,що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюєтьсяу вчиненніумисного злочину,враховуючи йогоособу тахарактер правопорушення,наявні ризикитого,що підозрюванийможепереховуватись від слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, з метою уникнення від покарання за вчинення тяжкого злочину, незаконно впливати на свідків та потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти нові злочини, у зв`язку з чим його належна процесуальна поведінка може бути забезпечена лише запобіжним заходом у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого, просив суд застосувати до нього запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Слідчий суддя, вислухавши думку осіб, які беруть участь у розгляді клопотання, вивчивши матеріали клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного.

У силу ч. 1 та п. 9 ч. 2ст. 131 КПК Українизапобіжні заходи є заходом забезпечення кримінального провадження, що застосовується з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3ст. 132 КПК Українизастосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1-4ст. 176 КПК Українизапобіжними заходами є:

1) особисте зобов`язання;

2) особиста порука;

3) застава;

4) домашній арешт;

5) тримання під вартою.

Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.

Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК України).

Відповідно до ч. 1ст. 183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмоюстатті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2ст. 183 КПК України).

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів (ч. 1ст. 197 КПК України).

Згідно з ч. 3ст. 176 КПК Українислідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

В судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом Уманського РУП ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні за №12025250320001249від 05.09.2025за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

05.09.2025 о 17 год. 47 хв. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаного злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому в умовах воєнного стану.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 необхідно врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені ч. 1ст. 177 КПК України.

1.Щодо обґрунтованості підозри

Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, яка не є сама по собі актом притягненням особи до відповідальності, а є лише сукупністю даних, які переконують об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Суд ураховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, проте зважаючи на вимоги, закріплені устатті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суд в цьому контексті враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.

Зокрема, за змістом п. 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі Нечипорук і Йонкало проти України термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі Мюррей проти Об`єднаного Королівства від 28.10.1994, Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства від 30.08.1990).

Обґрунтованість підозри повинна бути визначена, враховуючи положенняст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

На даному етапі судового провадження суд не вирішує питання про оцінку доказів для визнання підозрюваного винуватим чи невинуватим у вчиненні злочину, адже судове провадження наразі не завершено, докази сторін в повному обсязі судом не досліджено, і відповідно дост. 94 КПК Українисуд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, має оцінити після завершення дослідження кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, обґрунтовується зібраними доказами та іншими матеріалами кримінального провадження.

Як свідчать матеріали провадження, повідомлення про підозру за своїм змістом відповідає вимогамст. 278 КПК Українита на даному етапі сумнівів щодо його законності або порушення порядку вручення не викликає.

2.Щодо наявності ризиків

Слідчий суддя зауважує, що згідно з вимогами чинного законодавства сама по собі наявність обґрунтованої підозри не може бути єдиною підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу, оскільки їх застосування потребує наявність існування хоча б одного із ризиків, передбаченихст. 177 КПК України.

Статтею 177 КПК Українивизначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії, що передбачені цією статтею.

В обґрунтування клопотання прокурор послався на існування ризиків того, що підозрюваний ОСОБА_4 може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інший злочин у тому числі проти власності.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

(І) Ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та / або суду.

Надаючи оцінку тому, чи існує ризик переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування, суду, слідчий суддя виходить з сукупності встановлених відомостей, що може доводити або спростовувати вірогідність вчинення підозрюваним дій, спрямованих на порушення відповідних обов`язків.

ОСОБА_4 усвідомлює, що він вчинив умисний тяжкий злочинн, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, а також що останній усвідомлює, що вразі доведенняйого винив судовомупорядку,йому будепризначено покаранняу виглядіпозбавлення воліна тривалийтермін,що можеспонукати йогодо переховування,а саме:зміни місцяпроживання,пов`язаного звиїздом доіншої країни;виїзду донепідконтрольних наданий частериторій України.

(ІІ) Ризик незаконного впливу на свідків, потерпілого, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні слідчий суддя враховує, що відповідно до положень чинного Кримінального процесуального кодексу України, для суду, який буде розглядати дане кримінальне провадження по суті, доказом будуть лише ті показання, які він здобуде виключно під час розгляду справи, а тому є досить великий ризик щодо впливу на вказаних осіб з метою зміни їх показів, з метою уникнення кримінальної відповідальності або зменшення її.

(ІІІ) Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вказаний ризик підтверджується характером кримінального правопорушення, у скоєнні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 . На думку слідчого судді, зважаючи на те, підозрюваний не працює, не має постійного джерела прибутку, схильний до вчинення злочинів майнової спрямованості, підозрюваний може продовжити вчинення такого кримінального правопорушення й надалі у разі не перебування під вартою.

(IV) Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином

Вказаний ризик може виразитись в не з`явленні до слідчого, прокурора та суду за викликом, а тому без застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави, іншим чином неможливо забезпечити йому належну процесуальну поведінку.

У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя дійшов висновку про наявність ризиків перешкоджання кримінальному провадженню, передбаченихстаттею 177 КПК України.

Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.

Суд відхиляє клопотання ОСОБА_4 про застосування щодо нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту, оскільки в судовому засіданні не було доведено, що:

- у підозрюваного є достатньо стримуючих факторів, щоб забезпечить його належну процесуальну поведінку та виключити ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду;

- застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу виключить ризик впливу на інших учасників кримінального провадження та ризик перешкоджання його ефективному розслідуванню чи вчиненню ним інших кримінальних правопорушень.

Слідчий суддя, враховуючи конкретні обставини злочинів, суспільну небезпечність та характер вчинених злочинів, за якими підозрюється ОСОБА_4 , вважає, що досягнення мети, визначеної уст. 177 КПК України, наразі можливе виключно шляхом взяття підозрюваного ОСОБА_4 під варту.

Такий висновок не суперечить як національному законодавству, так і практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якою допустимими підставами для взяття й тримання особи під вартою є наявність із боку цієї особи таких загроз як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину, за умови доведеності таких ризиків (рішення у справах Смірнов проти Росії від 24 липня 2003 року; Вемгофф проти Німеччини від 27 червня 1968 року; Штегмюллер проти Австрії від 10 листопада 1969 року; Мацнеттер проти Австрії від 10 листопада 1969 року; Летельєр проти Франції від 26 червня 1991 року та ін.), також тривалість існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину як неодмінна умова законності її продовжуваного тримання під вартою (рішення ЄСПЛ «Геращенко проти України» від 7 листопада 2013 року) та суворість покарання, яке може бути призначено, як слушний елемент в оцінці ризику можливості переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Серйозність висунутих обвинувачень свідчить про те, що державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує (рішення ЄСПЛ «Москаленко проти України» від 20 травня 2010 року).

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 рокупередбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

З викладених вище обставин можна вважати, що достатнім для забезпечення виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків буде запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з можливістю внесення застави.

Враховуючи, що повідомлено про підозру було 05.09.2025 та згідно приписів п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, то слідчий суддя вважає, що строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного слід застосувати в межах строку досудового розслідування до 05.11.2025, тобто на строк 57 днів, взявши ОСОБА_4 під варту в залі суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що встановлюється станом на 01 січня поточного року.

Станом на 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 гривень.

Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_4 , тяжкість та обставини вчинення кримінальних правопорушень, у яких він підозрюється, його майновий стан, а також наявні ризики, визначення підозрюваному розміру застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб відповідатиме меті застосування запобіжного заходу, не буде завідомо непомірним для підозрюваного, і може достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Також, у разі звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти у зв`язку з внесенням застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

За таких обставин, клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим заходом та підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 132, 177, 178, 182, 183, 193-197, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити частково.

Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, - запобіжний захід у виді тримання під вартою в державній установі «Черкаський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування на строк 57 днів, терміном з 10 вересня 2025 року і до 05 листопада 2025 року включно, взявши його під варту в залі суду.

Строк тримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обчислювати з моменту взяття під варту з 10 вересня 2025 року і до 05 листопада 2025 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, після внесення якої підозрюваний звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому вона перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок з наступними реквізитами: отримувач ТЕРИТОРІАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СУДОВОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ УКРАЇНИ У ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ, код отримувача (ЄДРПОУ) 26261092, МФО 820172, р/р UA888201720355269002000003652 в ДКСУ у м. Київ.

У разі звільнення підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти, у зв?язку з внесенням ним застави, покласти на підозрюваного такі обов?язки:

-??прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;

-??не відлучатись з м. Умань без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-??повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-??утриматись від спілкування з свідками та представником потерпілого у кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до уповноваженого органу паспорт (паспорти) або інші документи, які дають особі право виїзду за кордон.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні.

Копію ухвалипро застосуваннязапобіжного заходувручити підозрюваному,слідчому,прокурору негайнопісля їїоголошення,та направити до ДУ «Черкаський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 10.09.2025 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1