Рішення № 130092255, 08.09.2025, Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 948/607/25

Номер провадження 2/948/403/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2025 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Косик С.М.,

за участю секретаря Асауленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Машівка цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

у с т а н о в и в :

у липні 2025 року позивач звернувся до суду зі вказаним позовом, у якому ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», який стверджує, що набуло права грошової вимоги до боржників відповідно до договору факторингу, просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на його користь заборгованість за договором позики № 4917698 в розмірі 28840,00 грн та понесені судові витрати, мотивуючи тим, що відповідач не виконав своїх зобов`язань за цим договором (а.с.1-4).

У відзиві на позов на клопотанні від 07.08.2025 відповідач повідомляє, що має на утриманні малолітню дитину та єдиним джерелом її доходу є державна соціальна допомога на дитину в розмірі 860,00 грн на місяць, а тому просить тіло кредиту, який вона отримала, у розмірі 7000,00 грн, розтермінувати на мінімальні платежі по 200-300 грн на місяць строком на 12-18 місяців. Одночасно просить зменшити розмір штрафних санкцій та пені до мінімального розміру, передбаченого законом (а.с.46-51).

Ухвалою від 06.08.2025 Машівський районний суд Полтавської області відкрив провадження у справі за цим позовом за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначив судове засідання для розгляду справи по суті (а.с. 39).

У судове засідання сторони не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином та завчасно, зокрема, позивач шляхом направлення електронного листа на електронну адресу (а.с.42-45), відповідач рекомендованим листом за зареєстрвоаним місцем проживання, який повернуто з відміткою про відсутність за вказаною адресою (а.с.52).

Представник позивача у позовній заяві просить розглядати справу за його відсутності та у випадку неявки в судове засідання відповідача ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів (а.с.4 на зв.).

Відповідач у відзиві на позов повідомляє що з`явитися до суду не має можливості з огляду на наявність на утриманні малолітньої дитини (а.с.46,47).

Ураховуючи викладене, у відповідності з вимогами ст.223 ЦПК України, суд вирішив можливим розглянути справу за відсутності сторін, дослідивши надані письмові докази.

Судом установлено, що 28.10.2023 ОСОБА_1 та ТОВ «1 безпечне агенство необхідних кредитів» уклали договір позики № 4917698, за умовами якого позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, для задоволення власних потреб, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити відсотки від суми позики (а.с.5-8).

Як убачається з договору позики №4917698 від 28.10.2023 року сума позики становить 7000,00 грн, на строк 30 днів.

Згідно з п.2.3 Договору базова процентна ставка становить за перший день користування 17,71% в день, за п.2.4. договору базова процентна ставка з другого дня користування становить 3,0 % в день, знижена процентна ставка 0,01% в день, процентна ставка за понадстрокове користування позикою 3,50%, орієнтовна реальна річна процентна ставка 649,14 %, орієнтовна загальна вартість позики 8260,00 грн. Дата повернення позики 27.11.2023.

На а.с.7 на зв. є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором, що є додатком №1 до договору позики №4917698 від 28.10.2023, в якій зазначені види платежів за кредитом, реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту, а саме 7000,00 грн тіло кредиту, 1260,00 грн проценти, реальна річна ставка 649,14 , загальна вартість кредиту 8260,00 грн.

14.06.2021р. між ТОВ «1 безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №14/06/21, та додаткові угоди №2 від 28.07.2021р., №7 від 13.06.2022 та №22 від 11.04.2024р., відповідно до умов яких ТОВ «1 безпечне агенство необхідних кредитів» передало (відступило) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання(позики), плату за позикою ( плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить ТОВ «1 безпечне агенство необхідних кредитів» (а.с.9-14).

Актом прийому-передачіРеєстру боржниківвід 11.04.2024року позивачупереданий Реєстрборжників відповіднодо умовдоговору факторингу№14/06/2021,підтверджує факт переходу до позивача прав вимоги заборгованості (а.с.15).

Як убачається з витягу з Реєстру боржників №23 до позивача перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 у сумі 28840,00 грн, з яких 7000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 21840,00 грн сума заборгованості за відсотками (а.с.17).

Згідно з наданою ТОВ «1 безпечне агенство необхідних кредитів» заборгованість ОСОБА_1 станом на 31.05.2025 складає 28840,00 грн (а.с.18).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ч.ч.1, 3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Отже, між відповідачем та ТОВ «1безпечне агенствонеобхідних кредитів»,укладено договір позики у формі електронного документу з електронними підписами сторін та із запропонованими умовами відповідач ознайомилася та погодилася з ними, ОСОБА_1 перераховані кредитні кошти, які вона використовувала.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч.1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексуУкраїни визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Згідно із ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Навіть неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань, та не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором на користь нового кредитора.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 06 лютого 2018 року у справі № 278/1679/13-ц.

Враховуючи, що відповідач не виконала свої зобов`язання щодо погашення заборгованості в установлені договором строки, кредитні кошти разом з процентами вчасно не повернув, суд вважає, що з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ»» слід стягнути заборгованість у загальному розмірі 8260,00 грн. з яких: 7000,00 грнсума заборгованості за основною сумою боргу, 1260,00 грнсума заборгованості за відсотками, та позов в цій частині задовольнити.

Щодо стягнення процентів з 28.11.2023 по 31.05.2025 року суд не знаходить підстав для їх стягнення, виходячи з такого.

Так, за змістом ст.1056-1ЦКУкраїни в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно доч.1ст.1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст.1050ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.625ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Досліджуючи умови укладеного договору та докази на підтвердження розміру заборгованості суд звертає увагу на те, що п. 2.2 Договору № 4917698 від 28.10.2023 містить чітко встановлений строк кредитування 30 днів, з 28.10.2023 по 27.11.2023.

При цьому доказів продовження строку дії договору в порядку п.6 суду не надано.

Щодо клопотання відповідачки про розстрочення суми заборгованості на 12-18 місяців, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст.267ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до ч.1 ст.435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно з ч.3 ст.435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч.4 ст.435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої чи членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно ч.5 ст.435 ЦПК України, розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 10 постанови від 26 грудня 2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25 вересня 2015 року №8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконується частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують, що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

У постанові Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі №796/43/2018 зазначено, що підставою для застосування ст.435ЦПК України і ст.33Закону України«Про виконавчепровадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Такі обставини повинні виникнути після ухвалення судового рішення та мають бути об`єктивними та такими, що не залежать від волі сторін.

Підстави, які зумовлюють необхідність розстрочки виконання рішення, мають оціночний характер, так як законодавцем не надано його вичерпного переліку.

За правилом ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст.10,81 ЦПК України, саме заявник зобов`язаний довести зазначений предмет доказування, тобто виняткові підстави для розстрочення виконання судового рішення.

Як на підставу розстрочити виконання рішення суду відповідачка ОСОБА_1 посилається на те що на її утриманні є малолітня дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.47) та складне матеріальне становище.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 267 ЦПК України, беручи до уваги особу відповідача, зокрема, те, що на її утриманні є малолітня дитина ОСОБА_2 , суд вважає за можливе розстрочити стягнуту суму боргу за кредитним договором на 12 місяців, по 688,33 гривень щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України, оскільки позов задоволено частково, а тому з відповідача на користь позивача потрібно стягнути судовий збір пропрційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 867,00грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1-18, 81, 141, 209-245, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики №4917698 від 28.10.2023 у загальному розмірі 8260,00 грн та судовий збір у розмірі 867,00грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Клопотання відповідача ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду- задовольнити частково.

Розстрочити виконання рішення в частині стягнення заборгованості за договором позики №4917698 від 28.10.2023 у загальному розмірі 8260,00 грн на дванадцять місяців із щомісячною виплатою ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 688,34 грн., починаючи з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження юридичної особи: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, адреса для листування: вул. Лісова, 2, поверх 4, м. Бровари Київської області, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач:ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя С. М. Косик