Рішення № 130089645, 09.09.2025, Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/823/25

Номер провадження 2/383/448/25

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2025 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючої судді - Адаменко І.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Зербул С.В.,

розглянувши впорядку спрощеногопозовного провадженняу відкритомусудовому засіданнів містіБобринець Кіровоградськоїобласті взалі судовихзасідань Бобринецькогорайонного судуКіровоградської областісправу №383/823/25за позовомТовариства зобмеженою відповідальністю«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ«ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ

У червні 2025 року Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» звернулося до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 13 грудня 2022 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір №6181248 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. За взаємною згодою сторони погодили наступні умови: сума кредиту8000 грн; строк кредиту360 днів, з 13 грудня 2022 року по 08 грудня 2023 року, з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало у повному обсязі та надало їй кредит у сумі 8000,00 грн, шляхом перерахування коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 . Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору. Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед первісним кредитором, 25.09.2023 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу №25.09/23-Ф за плату відступило, а ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» набуло право грошової вимоги до відповідача. Відповідача належним чином повідомлено про відступлення права вимоги за кредитним договором. До ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відповідно до укладеного Договору факторингу від 25.09.2023 року №25.09/23-Ф перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором №6181248 від 13.12.2022 року, загальна сума заборгованості склала 22328,00 грн, з якої заборгованість з тіла кредиту8000,00 грн, заборгованості за процентами - 14328,00 грн. У період з 13.12.2022 по 24.09.2023 відповідачем здійснено оплати на рахунок первісного кредитора в розмірі 24.00 грн, які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 0,00 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 24.00 грн. Позивачем нараховано проценти за 75 календарних днів (25.09.2023 - 08.12.2023) в межах строку договору відповідно до наступного (розрахунок заборгованості ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» додається) : 8000 грн * 1,99 % = 159,2 грн*75 календарних днів = 11 940,00 грн. Враховуючи те, що на момент укладання Договору факторингу №25.09/23-Ф від 25.09.2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», як фактором, строк Договору № 6181248 про надання споживчого кредиту від 13.12.2022 року не сплив, позивачем було здійснено нарахування процентів за користування грошовими коштами за 75 календарних днів з 25.09.2023 року по 08.12.2023 року. Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по Кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 8000 грн - тіло кредиту та 14328 грн - нараховані проценти, нараховані позивачем проценти за 75 календарних днів - 11 940,00, всього - 34 268,00 грн, яку просять стягнути з відповідача, а також судовий збір та витрати на правову допомогу. Крім того вказують, що рішенням №251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» від 25.11.2024 змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ». Також позивачем зазначено, що частинами десятою, одинадцятою статті 265 ЦПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу, про що просять зазначити при ухвалені рішення суду.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 07 липня 2025 року прийнято позовну заяву та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, в позовній заяві вказав, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить розглядати справу без участі представника позивача. Також надав згоду на ухвалення заочного рішення у справі, у разі неявки відповідача (а.с.10).

Відповідач ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з`явився по невідомій суду причині, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином. До суду заяв чи клопотань не подав. Відзиву на позовну заяву від відповідача також не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно ч. 8ст. 178 ЦПК Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставіст.280 ЦПК України,оскільки належним чином повідомлений відповідач до суду не з`явився, не подав заяв чи клопотань про розгляд справи без його участі та відзиву на позов, тому, враховуючи згоду позивача, суд ухвалює заочне рішення.

Суд, дослідивши зібрані в судовому засіданні докази вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 6 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 1ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Важливо щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію»визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Під час оформлення замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Згідно із ч.1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 13 грудня 2022 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір №6181248 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (а.с.15 зворот -20).

Одночасно зпідписанням даногодоговору ОСОБА_1 ознайомився тапідписав електроннимпідписом одноразовимідентифікатором С941628Додаток 1до договорупро наданнякоштів наумовах споживчогокредиту №6181248від 13грудня 2022року,таблицю обчисленнязагальної вартостікредиту дляспоживача тареальної річноїпроцентної ставкиза договоромпро споживчийкредит (а.с.20 зворот), та паспорт споживчого кредиту (а.с. 22-23).

Також, під час підписання вказаного договору, ОСОБА_1 ознайомився з Правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (а.с. 52-76). Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.641,644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: відповідно до п. 1.3. тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 8000,00 грн; згідно із п. 1.4 Договору строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

На підставі погоджених умов, викладених в п.2.1.Договору ТОВ«ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредиту безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Відповідно до п.п.2.2. Договору суму кредиту (його частину) Товариство перераховує протягом двох днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту 13.12.2022 рік або 14.12.2022 рік.

Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 8000,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів 13.12.2022 року 20:02:03 на платіжну маска картку № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» - 45ab3335-02c9-4ea5-9e90-7382d602de91, номер транзакції в системі ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» - 018767395143, що підтверджується копією довідки платіжного провайдераТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» від 10.10.2023 року №20231010-3 (а.с.73-74).

Факт перерахування коштів на рахунок відповідача АТ «Універсал Банк» 13.12.2022 року в сумі 8000,00 грн, за ініціативою ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» підтверджено довідкою від 26.07.2025 року №БТ/Е-8637 наданою на виконання вимог ухвали суду (а.с.98).

Проте відповідач не виконав умови кредитного договру та припустився заборгованості за основною сумою боргу 8000,00 грн та за відсотками 14328,00 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Поряд з цим, право грошової вимоги до боржника може бути відступлене також на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

У постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі №668/7544/15-ц зазначено, що за приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч.1ст. 519 ЦК України).

Тлумачення ч.2 ст.516, ст.517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним (постанова Верховного Суду від 07.02.2018 у справі №2-2035/11 (провадження №61-2449св18), постанова Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15).

25 вересня 2023 року між ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» укладено договір факторингу №25.09/23-Ф (а.с. 39-47), відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» приймає належні ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» права вимоги до боржників вказаних у реєстрі боржників.

З витягу з реєстру боржників від 25 вересня 2023 року вбачається, що під №7691 наявний запис про боржника ОСОБА_1 за договором №6181248, сума заборгованості за основною сумою боргу 8000,00 грн, сума боргу за відсотками 14328,00 грн. Разом 22328,00 грн (а.с.32 зворот).

Згідно платіжних інструкцій № 1083 від 29.12.2023, №1079 від 29.09.2023, № 1080 від 29.09.2023 року, №1081 від 29.09.2023 року та №1082 від 29.09.2023 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» сплачено ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» суму фінансування згідно договору факторингу № 25.09/23-Ф від 25.09.2023 року (а.с.49 зворот 50 зворот).

Рішенням №251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» від 25.11.2024 року змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (а.с.72).

Наявність заборгованості відповідача підтверджено розрахунком заборгованості за договором №6181248 від 13.12.2022 року, зі змісту якої вбачається, що станом на 24.09.2023 року заборгованість відповідача перед ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» в загальному розмірі становить 14328,00 грн (а.с.25-32).

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» за договором №6181248 від 13.12.2022 року про надання споживчого кредиту за 75 календарних днів (25.09.2023-08.12.2022) встановлено, що заборгованість відповідача перед ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» за користування кредитними коштами становить 11940,00 грн. (а.с. 33).

Таким чином, спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем за договором, що призвело до утворення вказаної заборгованості.

Отже, судом встановлено, що договір №6181248 про надання споживчого кредиту від 13 грудня 2022 року, який був укладений між первинними кредиторами та відповідачем, укладено в електронній формі шляхом їх підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідач прийняв всі права та обов`язки, встановлені у договорі та зобов`язався їх належним чином виконувати. Більше того, своїми діями, він фактично підтвердив реальність цього кредитного договору та висловив свою згоду з його умовами. Вказаний договір є чинним.

Станом на день звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем за Договором №6181248 від 13.12.2022 року у загальному розмірі становить 34268,00 грн, яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 8000,00 грн, нарахованих процентів первісним кредитором 14328,00 грн, нарахованих процентів за 75 календарних днів 11940,00 грн.

Надаючи оцінку сумі заборгованості, наведеній позивачем у розрахунках, суд не знаходить обґрунтованих підстав для сумнівів у правильності її нарахування, оскільки вона узгоджуються з умовами кредитного договору та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Водночас доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості відповідачем не надано, як і не надано доказів виконання належним чином та у встановлені строки зобов`язань.

Згідно із ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановивши дані обставини, враховуючи, що між сторонами у справі виникли правовідносини, відповідачем грошові кошти отримано, але у порядку та на умовах договору не повернуто, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» в цій частині стягнення заборгованості в загальному розмірі 34268,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про застосування судом частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), та зобов`язати особу, що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України та роз`яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування, то вони є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Як передбаченочастинами десятою,одинадцятою статті265ЦПК України,суд,приймаючи рішенняпро стягненняборгу,на якийнараховуються відсоткиабо пеня,може зазначитив рішенніпро нарахуваннявідповідних відсотківабо пенідо моментувиконання рішенняз урахуваннямприписів законодавстваУкраїни,що регулюютьтаке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченомурозділом VIIцього Кодексу.

Частинам десятій, одинадцятій статті 265 ЦПК України кореспондують норми частин одинадцятої, дванадцятої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», які конкретизують порядок виконавчих дій виконавця щодо нарахування пені, відсотків до моменту виконання рішення суду за алгоритмом (формулою), визначеним у рішенні суду. Зокрема врегульовано, що якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі; до закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

Правила частини десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України встановили виняток із зазначеного загального правила, надавши суду повноваження за результатами з`ясування характеру та правової природи матеріальних відносин між сторонами у справах про стягнення боргу, на який нараховують відсотки або пеню, продовжити нарахування відсотків або пені на період після ухвалення такого судового рішення.

Правова мета приписів частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України передовсім полягає у наданні суду повноважень поширити дію постановленого ним рішення і продовжити нарахування пені або відсотків на майбутнє поза часовими межами, в яких суд розглянув і вирішив спір по суті заявлених позовних вимог про стягнення відповідних пені або відсотків, що має на меті позбавити кредитора потреби звертатися до суду з позовом про стягнення пені або відсотків за наступні періоди невиконання зобов`язання після того, як було ухвалено судове рішення.

Формулювання вказаних норми процесуального права визначають право, а не обов`язок суду зазначити в рішенні про таке нарахування, відповідно суд на власний розсуд з урахуванням обставин, що мають істотне значення, як-от: майнового стану відповідача, на основі принципів розумності, справедливості та пропорційності, вирішує питання про можливість у конкретній справі застосовувати приписи частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великою Палати Верховного Суду від 05 червня 2024 року у справі № 910/14524/22.

За змістом ст.625ЦК Україниборжник незвільняється відвідповідальності занеможливість виконанняним грошовогозобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте, відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тому враховуючи вищезазначені обставини вимога позивача про застосування ст.625 ЦК України та 265 ЦПК України є неоюґрунтованою та в цій частині позову суд відмовляє в її задоволенні.

Крім цього, при зверненні до суду з позовною заявою, позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача на його користь понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

Відповідно статті 133 ЦПК Українивитрати на професійну правничу допомогу віднесені до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно статті 137ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно ч.8 ст. 141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» в особі виконуючого обов`язки генерального директора Сівека С.С. та адвокатом Столітнім М.М. укладено договір про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024 року (а.с.75-76).

Свою діяльність адвокат Столітній М.М. здійснює на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС№9422/10, виданого 18.09.2020 року (а.с.61 зворот), представництво у даній справі також здійснює на підставі ордеру серії АІ №1917899 виданого 16.06.2025 року (а.с.21).

Відповідно до Заявки №8882 на виконання доручення до договору №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року про надання правової допомоги встановлено, що адвокатом та клієнтом погоджено види робіт (наданих послуг), їх ціну та вартість. Загальна вартість послуг - 10000 грн (а.с. 12 зворот - 13).

Також на підтвердження надання адвокатських послуг позивачем надано суду Акт №7293 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року (а.с.35).

Відповідно до висловленої Верховним Судом у постанові від 09.07.2019 року у справі № 923/726/18 позиції від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права.

Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Отже враховуючи, що стороною позивача документально доведені понесені витрати на правничу допомогу у розмірі, зазначеному у позові та відповідному договор, який є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатами послуг та виконаних робіт, значенням справи для сторін, й клопотання про зменшення цих витрат відповідачем не заявлено, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Відповідно доч.1 ст.141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2422,40 грн.

Керуючись ст.ст.4, 12,13,76-82,89,141,247,258,259,263-265, 273,280, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованість за Договором № 6181248 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 13.12.2022 року в загальній сумі 34268,00 грн (тридцять чотири тисячі двісті шістдесят вісім гривень 00 копійок), а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення суду може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: вул. Загородня, 15, офіс 118/2, м. Київ, п.і. 03150.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_2 ,виданий 23.07.2018року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду складено 10.09.2025 року.

Суддя І. М. Адаменко