Постанова № 130077726, 02.09.2025, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 3-в/537/41/2025

Справа № 537/563/23

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.09.2025 Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі: головуючої судді Фадєєвої С.О., за участю секретаря судових засідань Супруненко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці подання начальника Автозаводського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області Гребенюк І. про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт,

В С Т А Н О В И В:

Начальник Автозаводського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області Гребенюк І. звернулася до суду з поданням, де просить звільнити ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення у виді 120 годин суспільно корисних робіт, призначених постановою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24.04.2023 у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 183-1 КУпАП.

У поданніпосилається нате,що 22.05.2023до Автозаводськогорайонного відділуДУ «Центрпробації» вПолтавській областінадійшла навиконання постановасуду від24.04.2023року відносно ОСОБА_1 22.05.2023Автозаводським РВфілії ДУ«Центр пробації»в Полтавськійобласті булонаправлено викликгромадянину ОСОБА_1 за адресоюйого проживанняна 26.05.2023року,за викликом ОСОБА_1 не з`явився.29.05.2023року бувнаправлений повторнийвиклик на02.06.2023року,за якимостанній зновуне з`явився.05.06.2023інспектором булинаправлені запитидо Автозаводськоїрайонної адміністрації,Автозаводського відділуДержавної виконавчоїслужби ум.Кременчуці Північно-Східного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Суми),Кременчуцького ВПГУНП вПолтавській областідля перевіркифакту проживанняпорушника заадресою,яка вказанав постановіКрюківського районногосуду м.Кременчука від24.04.2023року,у відповідьна якіпідтверджено дійснепроживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .11.07.2023порушник з`явивсядо АвтозаводськогоРВ,цього ждня йогобуло ознайомленоз порядкомта умовамивідбування адміністративногостягнення увиді 120годин суспільнокорисних робітта виданонаправлення наКП «КременчуцькеКАТП 1628».Вказала,що 18.07.2023надійшло повідомленнявід КП«Кременчуцьке КАТП1628»про те,що ОСОБА_1 не звертавсяна підприємстводля відбуванняадміністративного стягнення.За адресоюпроживання правопорушникабуло неодноразовонаправлено виклики,останній завикликами нез`являвся,на телефоннідзвінки невідповідав.У подальшомуорганом пробаціїтакож неодноразовонадсилалися запитидо Автозаводськоїрайонної адміністрації,Автозаводського відділуДержавної виконавчоїслужби ум.Кременчуці Північно-Східного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Суми),Кременчуцького ВПГУНП вПолтавській областідля перевіркифакту проживання,з якихвстановлено,що ОСОБА_1 проживає заадресою,вказаною упостанові суду.21.06.2024з КременчуцькогоРТЦК надійшлавідповідь проте,що ОСОБА_1 на військовуслужбу непризивався.Зазначила,що станомна 24.06.2025року правопорушником ОСОБА_1 невідбутий строксуспільно кориснихробіт становить120годин.Вказала,що положенняКУпАП немістять поняття«строки давностівиконання постановисуду пронакладення адміністративногостягнення»,тому вважає,що законодавцемзалишено позасферою свогорегулювання питаннящодо строківвиконання такихпостанов тастворено прицьому ситуаціюбезстрокового виконаннятакого рішеннясуду.Фактична «безстроковість»виконання такихпостанов,на думкуініціатора додання,суперечить принципуправової визначеності,що єскладовою принципуверховенства праваі широкозастосовується ЄСПЛпри оцінціпорушень державами-членамиКонвенції,а «необмеженийстрок виконання»своєчасно надісланоїпостанови суперечитьпринципу 4Рекомендації №Я (91)1Комітету МіністрівРади Європидержавам-членам стосовноадміністративних санкцій,згідно якого,якщо адміністративнийорган владирозпочав адміністративнепровадження іззастосування санкції,він зобов`язанийдіяти залежновід обставинсправи зрозумною швидкістю.Відповідно доправової позиції,викладеної впостанові ВерховногоСуду Українивід 24.12.2015року (справа№ 5-324кс15),стаття 80КК Україниокреслює нормативнерегулювання інститутузвільнення відвідбування покаранняу зв`язкуіз закінченнямстроків давностівиконання обвинувальноговироку тавстановлює імперативністроки,закінчення якихє безумовноюпідставою длязвільнення засудженоговід відбуванняпризначеного йомупокарання.Вважає,що системнийаналіз положеньКУпАП упоєднанні ізвказаним законодавствомі судовоюпрактикою,дає підставивважати,що строкдавності виконанняпостанови судупро накладеннястягнення повиненрозпочинатися здня набранняцим судовимрішенням законноїсили ів усякомуразі неперевищувати двохроків, оскільки особи, які притягуються до адміністративної відповідальності, знаходяться явно в невигідній правовій ситуації в порівнянні з тими, хто вчинив більш тяжке правопорушення (злочин) у питанні давності виконання постанов про накладення адміністративних стягнень та обвинувальних вироків.

Суд, дослідивши подання та долучені до нього матеріали, приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом, постановою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24.04.2023 визнано винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 183-1 КУпАП, та призначено адміністративне стягнення у виді суспільно корисних робітна строк 120 годин, стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір. Постанова набрала чинності та була звернута до виконання. Станом на час розгляду подання постанова суду у частині адміністративного стягнення, накладеного на ОСОБА_1 , не виконана.

Статтею 129 Конституції України встановлені основні засади судочинства, серед яких обов`язковість судового рішення.

Згідно з ч.2 ст. 325-1 КУпАП виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, вид якої визначається відповідним органом місцевого самоврядування.

Статтею 325-4 КУпАП передбачено наслідки ухилення особи від відбування суспільно корисних робіт. Так, у разі ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт вона підлягає притягненню до адміністративної відповідальності. У разі злісного ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт вона підлягає притягненню до кримінальної відповідальності в порядку, встановленому законом.

Згідно з ст. 304 КУпАП, питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Порядок виконання адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт регламентований наказом Міністерства юстиції України №474/5 від 19.03.2013 року «Про затвердження Порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт» (далі Порядок). Згідно розділу 11 Порядку, виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт покладається на уповноважений орган з питань пробації. Виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, вид якої та перелік об`єктів, на яких порушники повинні виконувати ці роботи, визначається відповідним органом місцевого самоврядування. Функції уповноваженого органу з питань пробації при виконанні адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт передбачені розділом ХІІ Порядку. У тому числі при виконанні постанов суду про накладення адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт на уповноважений орган з питань пробації покладається з`ясування причин невиходу порушників на суспільно корисні роботи; складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно порушників, які ухиляються від відбування суспільно корисних робіт, надсилання матеріалів до органів поліції для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності відповідно до статті 389-2 Кримінального кодексу України стосовно порушників, які злісно ухиляються від відбування адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт.

Згідно п. 13.13 Порядку, виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт та випраних робіт та суспільно корисних робіт, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 19.03.2013 року №474/5, якщо після встановлення місця проживання порушника з`ясовано, що він за цим місцем не проживає, місцеперебування його невідоме та наявні підстави, що унеможливлюють виконання постанови суду, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду, який виніс постанову, подання щодо вирішення питань, пов`язаних з виконанням постанови. При цьому перелік питань, пов`язаних із виконанням постанов викладений у розділі V КУпАП. Зокрема, під час виконання постанови можуть вирішуватися питання про відстрочку, припинення, давність виконання постанови про накладення адміністративного стягнення, заміну одного виду стягнення на інший тощо.

В силу ст.. 303 КУпАП, яка має назву «Давність виконання постанов про накладення адміністративних стягнень», передбачено, що не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення; в разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги; у разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки. Законами України може бути встановлено й інші, більш тривалі строки для виконання постанов по справах про окремі види адміністративних правопорушень. З матеріалів справи вбачається, що постанова відносно ОСОБА_1 була звернута до виконання судом у встановлений законодавством строк.

Отже, вказаною статтею встановлюється давність виконання постанов саме органами, які їх винесли, тобто регулюються строки звернення постанов до виконання. Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено звільнення особи від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання постанови, яка не виконана у частині покарання правопорушником протягом певного строку. Суд погоджується з позицією ініціатора подання щодо того, що безстроковість виконання судових рішень, зокрема постанов у справах про притягнення осіб до адміністративної відповідальності, суперечить принципу правової визначеності, який є ключовим елементом верховенства права, і призводить до того, що особи, на яких постановою суду накладено адміністративне стягнення, знаходяться у нерівному становищі з особами, до яких застосоване вироком суду кримінальне покарання, у частині давності виконання судових рішень.

Притягнення довідповідальності уразі вчиненняадміністративного правопорушеннярегулюється нормамиКУпАП,притягнення довідповідальності уразі вчиненнякримінального правопорушеннярегулюється нормамиКК Українита КПКУкраїни.При цьомувідмінність адміністративногоправопорушення від кримінального правопорушення полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. Найбільш близькими до адміністративно-деліктних правовідносин є саме кримінальні правовідносини, що регулюються кримінальним законодавством. Статтею 80 КК України встановлені строки звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, які обліковуються залежно від тяжкості покарання та становлять два роки у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.

Конституційний Суд України у Рішенні від 2 листопада 2004 року N 15-рп/2004 у справі про призначення судом більш м`якого покарання зауважив, що "Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України (254к/96-ВР ). Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх досягнення".

Як зазначалося вище відмінність адміністративного правопорушення від кримінального правопорушення полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. Виходячи з викладеного суд вважає, що відповідно до принципу верховенства права строк давності виконання постанов про накладення адміністративних стягнень не може перевищувати строку давності виконання обвинувального вироку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано протягом двох років у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі. При цьому, відповідно до ч.3 зазначеної статті, перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються.

Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи ОСОБА_1 був обізнанимпро накладенена нього постановою суду адміністративне стягнення, з`явився до органу пробації, був ознайомлений з порядком та умовами відбування адміністративного стягнення, отримував направлення на визначене органом пробації підприємство для відбування суспільно корисних робіт, проживає за зареєстрованою адресою. У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився та пояснень не надавав, з подання та матеріалів особової справи ОСОБА_1 , яка досліджувалася судом, не вбачається, що є поважні причини не відбування ним стягнення у виді суспільно корисних робіт, а тому суд не може зробити висновок, що строки давності виконання постанови, виходячи з ч. 3 ст. 80 КК, на даний час закінчились. В матеріалах справи відсутні відомості щодо причин невиходу порушника на суспільно корисні роботи, з`ясування яких покладається на уповноважений орган з питань пробації, відсутні відомості щодо притягнення ОСОБА_1 до відповідальності у разі ухилення від відбування суспільно корисних робіт (ст. 325-4 КУпАП).

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що у задоволенні подання слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 31-1, 304, 325-4 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні подання заступника начальника Автозаводського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області Гребенюк І. про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт відмовити.

Особову справу № 06/2023 відносно ОСОБА_1 повернути до Автозаводського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Суддя: С.О.Фадєєва

Повний текст постанови складений 08.09.2025