Рішення № 130076531, 09.09.2025, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2025 року Чернігів Справа № 620/6731/25

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Ткаченко О.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо зменшення позивачу відсоткового значення розміру пенсії з 90% до 70% сум грошового забезпечення та щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивача з 01.04.2019 на підставі довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 09.12.2022 №9/3-1022 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок пенсії позивача на підставі довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 09.12.2022 №9/3-1022 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, станом на 05.03.2019 з розрахунку 90% сум грошового забезпечення та виплатити недоотриману пенсію з урахуванням раніше виплачених сум.

Позов обґрунтовано тим, що уповноваженим органом направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення для проведення перерахунку основного розміру пенсії позивача, однак відповідач протиправно відмовив у такому перерахунку. Крім того, вважає, що відповідач протиправно зменшив відсотковий розмір пенсії з 90% до 70% грошового забезпечення та обмежив пенсійну виплату максимальним розміром.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 позовну заяву через невідповідність вимогам процесуального законодавства залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі надіслана відповідачу через систему «Електронний суд» та доставлена до його електронного кабінету 04.07.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Позовна заяв з додатками доставлена до зареєстрованого Електронного кабінету відповідача 12.06.2025. Однак правом для подання відзиву у встановлений судом п`ятнадцятиденний строк відповідач не скористався.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив таке.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ ''Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб''.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Надалі, за наслідками розгляду зразкової справи №160/8324/19, Верховним Судом винесено рішення від 17.12.2019, залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020, у якому зазначено, що з 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі№826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати особа має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ.

За таких обставин Департамент з питань виконання кримінальних покарань склав та направив до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідку від 09.12.2022 №9/3-1022 про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії станом на 05.03.2019, до якої включено грошове забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704.

Водночас позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою щодо проведення перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки, на яку листом від 05.04.2023 у перерахунку та виплаті пенсії по оновленій довідці відмовлено на тій підставі, що рішенням суду у справі №826/3858/18 та іншими рішеннями судів зобов`язання щодо проведення перерахунку колишнім військовослужбовцям не встановлено, після 01.03.2018 та 05.03.2019 рішення про збільшення розмірів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців Урядом не приймалось, відповідно підстави для проведення перерахунку пенсії колишнім військовослужбовцям відсутні.

Відповідно до матеріалів справи пенсія позивачу призначена у розмірі 90% грошового забезпечення (вислуга років 38).

Згідно з протоколами перерахунку пенсії станом на 01.05.2018, станом на 01.03.2022, основний розмір пенсії позивача 70% грошового забезпечення.

Вважаючи дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки, а також щодо зменшення відсоткового розміру пенсії протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 8, частина 2 статті 19 Основного Закону України).

Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, врегульовані Законом України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон №2262-ХІІ).

Щодо відмови відповідача провести перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 суд зазначає наступне.

Питання перерахунку раніше призначених пенсій регулюється статтею 63 Закону №2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Порядок №45).

Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Абзацом 1 пункту 5 Порядку №45 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103) було передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Водночас у Додатку 2 до Порядку №45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою №103 викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

Разом з тим, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.

Суд зазначає, що до компетенції Уряду входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку №45, однак, зміни внесені постановою №103, зокрема до додатку 2 до Порядку №45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані протиправними та нечинними судом, відтак з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до зазначених змін.

Своєю чергою алгоритм дій, який повинен вчинити пенсійний орган у зв`язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився.

Зокрема, на час звернення позивача до відповідача із заявою про здійснення перерахунку його пенсії на підставі оновленої довідки про розміри грошового забезпечення пункт 3 Порядку №45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок №3-1.

Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону №2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.

Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а.

Таким чином, з 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення.

Водночас суд звертає увагу, що відповідно до пункту 2 Порядку №45 Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі-уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Таким чином, невиконання алгоритму дій Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області, який не змінився, привів до порушення прав позивача на перерахунок пенсії з моменту виникнення підстав для цього.

Відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.

Згідно із частинами 2, 3 статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

При цьому, обов`язок з перерахунку пенсії у пенсійного органу виникає після отримання ним належної довідки.

Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 17.12.2019 по зразковій справі №160/8324/19, яка постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 залишена без змін.

Враховуючи, що з 05.03.2019 - дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704, відповідно до статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ, а також те, що позивачем була подана оновлена довідка із такими складовими до пенсійного органу, відповідач протиправно відмовив позивачу у здійсненні перерахунку основного розміру його пенсії з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії).

Відповідно до Порядку №45 ГУПФУ в Чернігівській області здійснює перерахунок пенсії на підставі довідок, в яких визначено розмір грошового забезпечення для такого перерахунку. Форма довідки про розмір грошового забезпечення позивача, в тому числі складові грошового забезпечення, передбачена додатком 2 Порядку №45.

Таким чином, відмовляючи позивачу у здійсненні перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки, відповідач діяв протиправно.

З огляду на викладене наявні правові підстави для визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу в перерахунку пенсії з 01.04.2019 на підставі оновленої довідки від 09.12.2022 №9/3-1022 про розмір грошового забезпечення, складеної Департаментом з питань виконання кримінальних покарань станом на 05.03.2019, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та зобов`язання провести такий перерахунок..

Щодо зменшення основного розміру пенсії з 90% до 70% грошового забезпечення суд зважає на таке.

Відповідно до статті 13 Закону №2262-ХІІ (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу), пенсії за вислугу років призначаються, зокрема, в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Законом України від 08.07.2011 №3668-VI Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи, який набув чинності 01.10.2011, внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, 100 процентів, до категорії 2, 95 процентів.

27.03.2014 прийнято Закон №1166-VII Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні, який набрав чинності з 01.04.2014, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ: у частині другій статті 13 цифри "80" замінено цифрами "70". Ці зміни набрали чинності з 01.05.2014.

Таким чином, положення статті 13 Закону №2262-ХІІ, якими максимальний розмір пенсії обмежено 70 відсотками грошового забезпечення, можуть застосовуватись лише до правовідносин, що виникли після набрання чинності Законом №1166-VII з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10.02.2021 у справі №0940/2217/18.

Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

З огляду на висловлене у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій, їх не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 24.04.2018 (справа №686/12623/17).

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв`язку з прийняттям Закону №1166-VII не зазнала.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачу призначено пенсію у розмірі 90% грошового забезпечення, після перерахунку пенсії відповідно до наявних у матеріалах справи протоколів перерахунку пенсії основний розмір пенсії позивача склав 70% грошового забезпечення.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивачу відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Вказаний висновок узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у рішенні від 04.02.2019, за результатами розгляду зразкової справи №Пз/9901/58/19.

За таких обставин у відповідача відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.

Отже, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо зменшення позивачу відсоткового значення розміру пенсії з 90% до 70% сум грошового забезпечення; визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови позивачу в перерахунку пенсії з 01.04.2019 на підставі оновленої довідки від 09.12.2022 №9/3-1022 про розмір грошового забезпечення, складеної Департаментом з питань виконання кримінальних покарань станом на 05.03.2019, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести перерахунок пенсії позивачу з 01.04.2019 на підставі оновленої довідки від 09.12.2022 №9/3-1022 про розмір грошового забезпечення, складеної Департаментом з питань виконання кримінальних покарань станом на 05.03.2019, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, з розрахунку 90% сум грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені в ході розгляду справи фактичні обставини та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує таке.

Право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення яким надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16.11.2000 №13-рп/2000, від 30.09.2009 №23-рп/2009 та від 11.07.2013 №6-рп/2013.

Відповідно до положень статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частинами 4 та 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В силу частин 6 та 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

За приписами частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань; безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності клопотання іншої сторони.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими устатті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 09.03.2021 у справі № 200/10535/19-а.

Представником позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу суду надано: копію ордера на надання правничої (правової) допомоги від 12.06.2025 серії СВ №1000731; договір про надання правничої допомоги від 06.062025 №06/06/25 протокол погодження вартості послуг від 06.06.2025; розрахунок витрат на правничу допомогу адвоката (опис наданих послуг) від 12.06.2025 у розмірі 5299,00 грн; акт виконаних робіт від 12.06.2025 до договору про надання правничої допомоги № 06/06/25 від 06.06.2025;.

Суд звертає увагу, що вказані вище документи оформлені належним чином, є взаємопов`язаними, містять посилання на спірні правовідносини, розрахунок наданих адвокатом послуг, які віднесені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI до правничої допомоги.

Зважаючи на те, що відповідач своїх заперечень щодо розміру витрат на правничу допомогу не надав, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5299,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач за подання позову сплатив судовий збір у розмірі 1937,92 грн (платіжна інструкція №16KX-T925-5MCE-E914 від 12.06.2025 та платіжна інструкція № 0AXM-C56M-X74P-9B4P від 01.07.2025).

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 1937,92 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5299,00 грн..

Керуючись статтями 139, 241246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового значення розміру пенсії з 90% до 70% сум грошового забезпечення.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії з 01.04.2019 на підставі оновленої довідки від 09.12.2022 №9/3-1022 про розмір грошового забезпечення, складеної Департаментом з питань виконання кримінальних покарань станом на 05.03.2019, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі оновленої довідки від 09.12.2022 №9/3-1022 про розмір грошового забезпечення, складеної Департаментом з питань виконання кримінальних покарань станом на 05.03.2019, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, з розрахунку 90% сум грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1937 (одна тисяча дев`ятсот тридцять сім) грн 92 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5299 (п`ять тисяч двісті дев`яносто дев`ять) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул.П`ятницька, буд.83-а, м. Чернігів, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 14005, код ЄДРПОУ 21390940).

Повний текст рішення суду складено 09 вересня 2025 року.

Суддя Ольга ТКАЧЕНКО