Рішення № 130075266, 08.09.2025, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2025 року справа № 580/7385/25 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гайдаш В. А.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду у змішаній (паперовій та електронній) формі адміністративну справу за позовом заступника керівника Смілянської окружної прокуратури до Черкаської обласної військової державної адміністрації, третя особа, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов заступника керівника Смілянської окружної прокуратури (далі позивач) до Черкаської обласної військової державної адміністрації (далі відповідач), третя особа, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Черкаської обласної військової державної адміністрації щодо не оформлення права державної власності (речового права на майно) на пам`ятку архітектури національного значення - будівлю Успенської Церкви 1851 року в с.Жаботин (охоронний № 230054), яка розташована за адресою: вул. Максима Залізняка,1, с. Жаботин, Михайлівської ОТГ, Черкаського району, Черкаської області, зобов`язавши Черкаську обласну військову адміністрацію вжити заходів щодо оформлення права державної власності (речового права на майно) на пам`ятку архітектури національного значення - будівлю Успенської Церкви 1851 року в с. Жаботин (охоронний № 230054), яка розташована за адресою: вул. Максима Залізняка, 1, с. Жаботин, Михайлівської ОТГ, Черкаського району Черкаської області.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач не вживає заходів з метою розгляду питання щодо оформлення права державної власності (речового права на майно) на пам`ятку архітектури національного значення - будівлю Успенської Церкви 1851 року в с. Жаботин (охоронний № 230054), яка розташована за адресою: вул. Максима Залізняка, 1, с. Жаботин, Михайлівської ОТГ, Черкаського району Черкаської області.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 08.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позов, в якому вказав, що здійснення державної реєстрації на об`єкт нерухомого майна, а саме, будівлю Успенської Церкви 1851 року в с. Жаботин (охоронний № 230054) не входить до меж компетенції Черкаської обласної державної адміністрації відповідно до норм чинного законодавства.

Третя особа письмових пояснень на позов не подала.

Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI «Перехідні положення» Положення №1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.

Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).

Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.

Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що на території Михайлівської сільської ради об`єднаної територіальної громади, а саме в с. Жаботина, Черкаського району, Черкаської області знаходиться будівля Успенської Церкви 1851 року побудови, якій постановою Ради Міністрів УРСР від 06.09.1979 №442 та рішенням виконавчого комітету Черкаської обласної ради депутатів трудящихся від 05.06.1973 № 332«Про впорядкування збереження та охорони пам`ятників архітектури в області» надано статус пам`ятки архітектури національного значення.

Згідно з даними Державного реєстру нерухомих пам`яток України (за посиланням: https://mcsc.gov.ua/wp-content/uploads/2024/07/cherkaska-obl.stanom-na 19.07.24.pdf , будівля Успенської Церкви 1851 року в с. Жаботин занесена до Державного реєстру, як пам`ятка архітектури за категорією національного значення (охоронний № 230054) на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2023 № 693 «Про внесення об`єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України».

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №429783765 від 03.06.2025 нерухоме майно по вул. Максима Залізняка,1, с. Жаботин, Михайлівської ОТГ, Черкаського району, Черкаської області, не зареєстровані.

Згідно листа Міністерства культури та стратегічних комунікацій від 18.03.2025 №06/13/2965-25 пам`ятка архітектури Успенська Церква у Жаботин не обліковується на балансі підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління МКСК. В актуальній системі електронного документообігу МКСК відсутня інформація про факт звернення щодо погодження охоронних договорів та відчуження зазначену вище пам`ятку національного значення.

Черкаською обласною військовою адміністрацією у листі від 23.06.2025 №02/01-05.01 27/7812/01/01-23/16251 зазначено, що наразі в Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної військової адміністрації відсутні правові підстави для вжиття заходів щодо здійснення реєстрації права державної власності на пам`ятки архітектури національного значення Успенської Церкви в с. Жаботин Михайлівської територіальної громади балансоутримувачів будівель, у тому числі тих, які мають пам`ятко охоронний статус.

Позивач вважаючи, що відповідач не вживає заходів з метою розгляду питання щодо оформлення права державної власності (речового права на майно) на пам`ятку архітектури національного значення - будівлю Успенської Церкви 1851 року в с. Жаботин (охоронний № 230054), звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано, що положеннями ст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (не включення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Статтею 2 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначено, що за типами об`єкти культурної спадщини поділяються на: споруди (витвори), комплекси та визначні місця. За видами об`єкти культурної спадщини поділяються, зокрема, на об`єкти архітектури - окремі будівлі, архітектурні споруди, що повністю або частково збереглися в автентичному стані і характеризуються відзнаками певної культури, епохи, певних стилів, традицій, будівельних технологій або є творами відомих авторів.

У ст. 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» зазначено, що культова будівля, споруда - це будівля або споруда, що є об`єктом нерухомого майна, спеціально призначена для задоволення релігійних потреб шляхом проведення богослужінь, релігійних обрядів, церемоній, процесій, ритуалів, молитов, служінь, релігійних зібрань та забезпечення інших видів релігійної практики. Культова будівля та інше майно, які становлять історичну, художню або іншу культурну цінність, передаються релігійним організаціям і використовуються ними з додержанням установлених правил охорони і використання пам`яток історії та культури. Самовільне захоплення культових будівель чи привласнення культового майна не допускається. Релігійні організації мають право використовувати для своїх потреб будівлі і майно, що надаються їм на договірних засадах державними, громадськими організаціями або громадянами.

Отже, культова споруда може бути пам`яткою архітектури, якщо вона відповідає критеріям, визначеним для пам`яток. Культові будівлі і майно, які становлять державну власність, передаються організаціями, на балансі яких вони знаходяться, у безоплатне користування або повертаються у власність релігійних організацій безоплатно за рішеннями обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Республіці Крим - Уряду Республіки Крим.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які перебувають за її межами.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюються Законом.

Збереження об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань та обов`язків органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Виявлення та охорона об`єктів культурної спадщини становлять значний суспільний інтерес, оскільки це є важливим напрямом гуманітарної політики держави, де участь держави є найбільшою, а відповідальність найвищою. Генеральною конференцією Організації Об`єднаних Націй ухвалено низку міжнародних актів про охорону культурної та природної спадщини: Рекомендація щодо міжнародних принципів, які застосовуються під час археологічних розкопок (1956), Рекомендація про збереження краси пейзажів і місцевостей (1962), Рекомендація про збереження культурних цінностей, яким загрожує небезпека внаслідок проведення громадських або приватних робіт (1968), а також Рекомендація про охорону на національному рівні культурної та природної спадщини (1972) тощо.

Так, у вищезазначеній Рекомендації 1972 року наголошено на тому, що кожен предмет культурної та природної спадщини є унікальним і зникнення будь- якого такого предмета є невідновною та безповоротною втратою для цієї спадщини, у зв`язку з чим кожну країну, на території якої знаходяться предмети культурної та природної спадщини, зобов`язано зберегти цю частину спадщини людства і забезпечити передачу майбутнім поколінням.

Радою національної безпеки і оборони України 20.08.2021 прийнято рішення про вжиття невідкладних заходів, спрямованих на збереження та охорону культурної спадщини.

Охорона культурної спадщини, відповідно до положень ст. Закону України «Про охорону культурної спадщини» (далі Закону) являє собою систему правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.

Судом встановлено, що пам`ятка культурної спадщини національного значення будівлю Успенської Церкви 1851 року в с. Жаботин (охоронний № 230054), яка розташована за адресою: вул. Максима Залізняка, 1, с. Жаботин, Михайлівської ОТГ, Черкаського району Черкаської області - не має належного правового статусу, не взята на облік, як державне майно, право державної власності на будівлю церкви не зареєстровано.

У зв`язку із вищезазначеним, будівля церкви фактично позбавлена належного правового захисту й перебуває під загрозою руйнування або спотворення. Такий стан із збереженням пам`яток є неприпустимим, завдає значної шкоди іміджу нашої держави на міжнародній арені, створює негативний суспільний резонанс та суперечить державній політиці з охорони культурної спадщини. Як зазначено вище будівля церкви є державною власністю та не може бути визнаною безхазяйним нерухомим майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» Єдиний реєстр об`єктів державної власності (далі - Реєстр) є державною інформаційно-комунікаційною системою, що забезпечує збирання, облік, накопичення, оброблення, захист та надання інформації про нерухоме майно, у тому числі передане в оренду (лізинг), концесію або заставу, державних підприємств, установ та організацій, а також про корпоративні права держави та державне майно, що не увійшло до статутного капіталу господарських структур.

Отже, право державної власності на будівлю Успенської Церкви 1851 року в с. Жаботин (охоронний № 230054), яка розташована за адресою: вул. Максима Залізняка, 1, с. Жаботин, Михайлівської ОТГ, Черкаського району Черкаської області, повинно бути зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що надасть можливість в подальшому реалізувати право держави, як власника об`єкту нерухомості користуватися та розпоряджатися цим майно.

Згідно Положення «Про Єдиний реєстр об`єктів державної власності», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2004 року №467, реєстр формується Фондом державного майна за участю Держкомстату, Державної податкової адміністрації, НКЦПФР, Держпідприємництва, Держгеокадастру, Антимонопольного комітету та інших органів, уповноважених управляти об`єктами державної власності, шляхом об`єднання на єдиних методологічних засадах інформаційних систем з метою ведення обліку об`єктів державної власності та здійснення контролю за ефективним використанням об`єктів державної власності. Держателем та адміністратором Реєстру є Фонд державного майна України, який забезпечує його ведення та формування за участю центральних органів виконавчої влади, що забезпечують реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, у сфері статистики, у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури, у сфері захисту критичної інфраструктури та забезпечення національної системи стійкості, у сфері державної податкової політики, державної політики з питань державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців та державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Антимонопольного комітету України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а також інших уповноважених органів управління на єдиних методологічних засадах, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Вказаний реєстр сприяє прозорості у використанні державного майна, оскільки вся інформація про нього знаходиться в одному місці і доступна для перевірки та допомагає ефективно управляти державним майном, дозволяючи швидко знаходити необхідну інформацію про об`єкти, їх стан. Внесення до реєстру відбувається на підставі відповідних документів, що підтверджують право власності на будівлю, і процедури, передбаченої законодавством.

Враховуючи вищевикладене, є необхідність в ініціюванні Черкаською обласною державною адміністрацією, як уповноваженим органом, після реєстрації права власності на будівлю церкви перед Фондом державного майна України питання щодо внесення її до Єдиного реєстру об`єктів державної власності для забезпечення обліку державного майна, яке має культурну цінність та важливе значення.

Стосовно посилання відповідача на те, що здійснення державної реєстрації на об`єкт нерухомого майна, а саме, будівлю Успенської Церкви 1851 року в с. Жаботин (охоронний № 230054) не входить до меж компетенції Черкаської обласної державної адміністрації відповідно до норм чинного законодавства, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.ст. 3-6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать, центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації та виконавчі органи сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань, зокрема: управління майном, приватизації, сприяння розвитку підприємництва та здійснення державної регуляторної політики.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» останні в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють, серед іншого, на відповідних територіях державний контроль за збереженням і раціональним використанням державного майна; охороною пам`яток історії та культури.

Крім того, у відповідності до ст.ст. 1, 4 Закону України «Про управління об`єктами державної власності», управління об`єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб. Суб`єктами управління об`єктами державної власності, серед іншого, є органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами, у даному випадку вказаним Законом є Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації».

Отже держава в особі органів, передбачених в статті 17 вищенаведеного Закону, є належним власником культових будівель і майна.

Враховуючи, що Успенська Церква 1851 року в с. Жаботин (охоронний № 230054) у розумінні ст. 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» є культовою будівлею, спеціально призначеною для задоволення релігійних потреб громадян, обов`язок щодо розпорядження цим майном, яке в свою чергу є державною власністю, має покладатися саме на Черкаську обласну державну адміністрацію, відповідно, уповноваженим органом на захист інтересів держави у даних правовідносинах є Черкаська обласна державна адміністрація.

Разом з цим, Черкаська обласна державна адміністрація не вживала та не вживає заходів, спрямованих на оформлення права державної власності на пам`ятку культурної спадщини Успенської Церкви 1851 року в с. Жаботин (охоронний № 230054), що свідчить про допущення відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, бездіяльності, яка виходячи із обставин справи є протиправною.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до повного задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України ко-жна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні

Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 134, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Черкаської обласної військової державної адміністрації щодо не оформлення права державної власності (речового права на майно) на пам`ятку архітектури національного значення - будівлю Успенської Церкви 1851 року в с.Жаботин (охоронний № 230054), яка розташована за адресою: вул. Максима Залізняка, 1, с.Жаботин, Михайлівської ОТГ, Черкаського району, Черкаської області.

Зобов`язати Черкаську обласну військову адміністрацію вжити заходів щодо оформлення права державної власності (речового права на майно) на пам`ятку архітектури національного значення - будівлю Успенської Церкви 1851 року в с. Жаботин (охоронний №230054), яка розташована за адресою: вул. Максима Залізняка, 1, с. Жаботин, Михайлівської ОТГ, Черкаського району Черкаської області.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Віталіна ГАЙДАШ