Ухвала суду № 130073120, 09.09.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/11337/22

У Х В А Л А

з питань відстрочення і розстрочення виконання,

змін чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення

09 вересня 2025 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Кухар Н.А.

при секретарі- Матулкіній О.К.,

за участі представника відповідача - Стельнік В.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові заяву про зміну способу і порядку виконання рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

На адресу Львівського окружного адміністративного суду надійшла заява про зміну способу і порядку виконання рішення у справі №380/11337/22, у якій позивач просить змінити спосіб і порядок виконання рішення, яке виніс Львівський окружний адміністративний суд від 15.09.2022 року по справі № 380/11337/22 із зобов`язанням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) провести перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданою Державною установою «ТМО МВС України по Львівській області» Міністерства внутрішніх справ України № 4598 від 17.06.2022 року станом на листопад 2019 року, з 01 грудня 2019 року, з врахуванням раніше проведених виплат, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019 по день проведення перерахунку, в сумі 205664,87 грн.

Заява обґрунтована тим, що з дати набрання законної сили по теперішній час, відповідачем рішення суду не було виконано в повному обсязі. Згідно з випискою боргу відповідача на виконання рішення суду було лише розраховано суму доплати за період з 01.12.2019 року по 30.11.2022 року, яка складає 205664,87 грн., проте вона не була виплачена.

Відповідач подав заперечення на заяву, у яких просив відмовити у задоволенні заяви, так як стягнення з відповідача коштів призведе до порушення інтересів держави. Головним управлінням виконі усі, в межах його компетенції дії, спрямовані на виконання рішення суду, а саме перераховано пенсію, яка виплачується та здійснено нарахування доплати до пенсії позивача в розмірі 205664,87 грн, яка буде виплачена після виділення коштів із Державного бюджету.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, представник позивача подав заяву про слухання заяви без участі позивача та представника.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні заяви з підстав зазначених у запереченні.

Вирішуючи заяву позивача про зміну способу та порядку виконання судового рішення, суд виходив з такого.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2024 року у справі №380/12178/24 позов ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданою Державною установою «ТМО МВС України по Львівській області» Міністерства внутрішніх справ України, №4598 від 17.06.2022 року станом на листопад 2019 року, з 01 грудня 2019 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданою Державною установою «ТМО МВС України по Львівській області» Міністерства внутрішніх справ України №4598 від 17.06.2022 року станом на листопад 2019 року, з 01 грудня 2019 року, з врахуванням раніше проведених виплат.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 коп.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частинами другою, третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 245 КАС України визначені повноваження суду при вирішенні справи. Так, відповідно до частини першої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Згідно з пунктами 3, 4, 6 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини, та стягнення з відповідача суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно з частиною третьою статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Суд встановив, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.09.2022 року у справі №380/11337/22 виконало, здійснено перерахунок та виплату пенсії позивача на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданою Державною установою «ТМО МВС України по Львівській області» Міністерства внутрішніх справ України № 4598 від 17.06.2022 року станом на листопад 2019 року, з 01 грудня 2019 року, з врахуванням раніше проведених виплат. Виплату заборгованості в розмірі 205664,87 грн не здійснило за відсутності фінансування з Державного бюджету України.

Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області рішення суду в частині проведення перерахунку пенсії виконало, проте заборгованість не виплачена.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що рішення суду ухвалене у справі на користь позивача має зобов`язальний характер, зміна способу його виконання шляхом (стягнення конкретної суми коштів) потягне зміну рішення по суті, що не відповідає інституту зміни способу його виконання.

Судом першої інстанції при розгляді вказаної справи не вирішувалися позовні вимоги майнового характеру щодо стягнення певної суми коштів і, як наслідок, не перевірялася правильність нарахування пенсії позивача.

Тобто, змінивши спосіб виконання судового рішення із зобов`язання нарахувати та виплатити на стягнення конкретної суми такої виплати, буде змінено рішення по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.04.2018 у справі №759/1928/13-а, від 04.09.2018 у справі №279/7157/15-а та від 30.07.2019 у справі №281/1618/14-а.

Вказані висновки також узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 17.02.2021 у справі №295/16238/14-а, у якій суд відмітив, що зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, а тому зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов`язання органу Пенсійного фонду України здійснити виплату на стягнення такої виплати є незаконною.

Також у постанові від 27.02.2023 в справі №340/6875/21 Верховний Суд зазначив, що зобов`язання відповідача вчинити певні дії і стягнення з відповідача грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом - при ухваленні рішення, та передбачають відмінний механізм виконання судових рішень.

Суд також зазначає, що Верховний Суд у постанові 24 липня 2023 року у справі №420/6671/18 дійшов наступного правового висновку:…При цьому колегія суддів зазначає, що грошові кошти у вигляді заборгованості по пенсії, які належать стягувачу, не є власністю Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України та відповідно до Порядку № 1165. Водночас стягнення з суб`єкта владних повноважень (територіального органу Пенсійного фонду України) коштів, які знаходяться на його рахунках але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб`єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб. П.55. Таким чином, оскільки виконання рішення суду у справі №420/6671/18 залежить від бюджетного фінансування, то його виконання не залежить від визначеного судом способу виконання. У такому випадку зміна способу і порядку виконання судового рішення не може призведе до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування державою витрат по виплаті заборгованості по пенсії позивачці як внутрішньо переміщеній особі. П. 56. З огляду на викладене, враховуючи те, що фактично єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування державою витрат по виплаті пенсії, то Суд вважає безпідставними аргументи державного виконавця, наведені в його заяві про наявність правових підстав для зміни способу та порядку виконання рішення суду у справі №420/6671/18. П.57. При цьому Суд враховує те, що право особи, тобто стягувача, на здійснення виплати заборгованості по пенсії не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань. У той же час, у спірному випадку йдеться не про право особи на такі виплати, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення. Суд наголошує, що зміна способу і порядку виконання рішення суду, у такому випадку, не захищає право позивачки на отримання сум заборгованості по пенсії, яка фактично може бути виплачена за наявності відповідних бюджетних асигнувань..

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом з тим, у разі наявності рішень Верховного Суду, у яких викладена різна правова позиція, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду (постанова Верховного Суду від 30 січня 2019 року по справі № 755/10947/17).

Разом з тим, суд, аналізуючи норми статті 378 КАС України у системному зв`язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, дійшов висновку, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовується необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, відтак обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.

З огляду на вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про зміну способу виконання судового рішення в адміністративній справі № 380/11337/22.

Керуючись статтями 243, 248, 378 КАС України, суд, -

ухвалив:

у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та оскарженню не підлягає.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статями 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяКухар Н.А.