Рішення № 130064514, 09.09.2025, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/589/25

Провадження № 2/342/503/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2025 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Федів Л.М.

за участю секретаря судового засідання Матієк І.П.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі Городенківського районного суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (місцезнаходження: 02157, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, ЄДРПОУ: 42986956) адвокат - Тараненко Артем Ігорович, через систему "Електронний суд", звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 415155192 від 11.11.2020 у розмірі 74 457,05 грн, сплачений судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

В обґрунтування доводів позовної заяви посилається на те, що 11.11.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено Кредитний договір № 415155192 на суму 21 100,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора НОМЕР_5. Саме Відповідач ініціював укладення Кредитного договору, оформивши Заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету Кредитний договір між Відповідачем та Первісним кредитором не був би укладений.

У Кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов Кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.

Згідно умов Кредитного договору, Первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував Відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі 21 100,00 грн 11.11.2020 на банківську карту № НОМЕР_6 Відповідача, яку Відповідач вказав у Заявці при укладенні Кредитного договору. Отже, Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі, що підтверджується Платіжним дорученням.

28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (далі - Договір факторингу 1). У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1. Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 125 від 16.03.2021, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 05/0820-01 (далі - Договір факторингу 2). ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги№ 11 від 31.08.2023 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

29.05.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 29/05/25-Е (далі - Договір факторингу 3) відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 29.05.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 74 457,05 грн.

ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивач не здійснювали жодних нарахувань за Кредитним договором. У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зі сторони Відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за Кредитним договором. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки Позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості Відповідача за Кредитним договорам.

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить - 74 457,05 грн, яка складається з: 21 098,40 грн - заборгованість по тілу кредиту; 53 358,65 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Ухвалою від 24 червня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.

Представник позивача в судові засідання не з`явився, однак в позовній заяві зазначив, що не заперечує проти розгляду справи за його відсутності та винесення заочного рішення судом на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач в судові засідання, призначені для розгляду даної справи, не з`явилася, про день, час та місце слухання справи була повідомлена належним чином відповідно до вимог закону. Про судове засідання відповідач повідомлена також шляхом розміщення оголошення на сайті «Судова влада». Причину неявки суду не повідомила, відзив на позов не подавала.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими главою 11 Заочний розгляд справи.

Тому, виходячи зі змісту ч. 1 ст. 280 ЦПК України, та того, що відповідач про причини неявки не повідомила, відзиву на позовну заяву суду не надала, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи та подав докази, які вважав достатніми для розгляду справи, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Проаналізувавши викладені в позовній заяві обґрунтування позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, врахувавши також правові норми, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що 11.11.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №415155192, за яким позикодавець зобов`язується надати позичальнику кредит в розмірі 21 100,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно п. 1.3., п. 1.4. або п. 1.5. цього Договору.

Відповідно до п.п. 1.2. договору кредит надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником.

У пункті 1.3. договору вказано, що на період строку, визначеного п. 1.2 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,22 відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом.

У відповідності до п. 1.4. у випадку користування кредитом понад строк, встановлений п. 1.2 Договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується базова процентна ставка в розмірі 1,70 (одна ціла сім десятих) відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити товариству різницю між фактично сплаченими процентами за дисконтною та нарахованою базовою процентними ставками за весь строк користування кредитом (від дати отримання кредиту до фактичної дати його повернення).

Відповідно до п. 2.2.1.3. договору позичальник має право звернутися до товариства з наміром продовження строку надання кредиту та/або реструктуризації зобов`язань за договором.

Згідно з п. 4.1. договору, невід`ємною частиною цього договору є «Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА». Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця: www.moneyveo.ua.

Згідно з п.п. 4.2., 4.3. договору строк дії цього договору, вказаний в п. 1.2. договору, продовжується на весь період, протягом якого сторони здійснюють свої права і виконують свої обов`язки за цим договором, та визначається як період від дати отримання Позичальником Кредиту до фактичної дати повернення кредиту, процентів за дисконтною та/або базовою процентними ставками, компенсації, яка має бути сплачена у разі невиконання умов договору (пені) та інших нарахувань передбачених договором. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку надання кредиту, визначеного в п. 1.2. цього договору, є процентами в розумінні ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір був підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора НОМЕР_5, відправлено 11.11.2020 9:30:10, введено 11.11.2020 9:30:55.

Відповідач, підписавши кредитний договір №415155192 прийняла на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором, зокрема, здійснювати погашення кредиту та сплатити проценти за користування кредитом.

У заявці на отримання грошових коштів в кредит від 11.11.2020 року зазначені персональні дані позичальника ОСОБА_1 , дата укладення договору 11.11.2020 року, сума кредиту 21100 грн, строк кредиту 30 днів, номер карти позичальника НОМЕР_6.

Також сторонами погоджено графік розрахунків, який є додатком №1 до договору №415155192 від 11.11.2020 р., відповідно до якого сторони погодили термін платежу - 11.12.2020 р., сума кредиту - 21100 грн 00 коп, нарахований процент - 1392 грн 60 коп, до сплати (разом) - 22492 грн 60 коп. Даний графік розрахунків підписано ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором НОМЕР_5, відправлено 11.11.2020 9:30:10, введено 11.11.2020 9:30:55.

Факт перерахування коштів у сумі 21100 грн на вказану відповідачем у заявці на отримання грошових коштів в кредит банківську карту підтверджується платіжним дорученням № 6e1e273e-33cf-4bd5-b437-ed1775020546 від 11.11.2020 року та довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Інформацією АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" (довідка №БТ/Е-7468) стверджується, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) було емітовано платіжну картку НОМЕР_2 . За період з 11.11.2020 по 16.11.2020 року на платіжну картку НОМЕР_2 дійсно надійшов платіж у розмірі 21 100.00 UAH. Номер телефону НОМЕР_3 не був фінансовим номером ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), та не знаходиться в її анкетних даних. Повний номер рахунку мака-картки НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ): НОМЕР_2 .

З викладеного слідує, що первісний кредитор - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання щодо надання грошових коштів згідно договору №415155192 від 11.11.2020 виконав в повному обсязі.

10.12.2020 року між тими ж сторонами укладено додаткову угоду до кредитного договору №415155192 від 11.11.2020, згідно якої у зв`язку з неможливістю виконання позичальником умов договору та на підставі звернення позичальника, сторони дійшли згоди продовжити строк, на який був наданий кредит за договором №415155192 від 11.11.2020 на 29 днів. На дату укладання цієї Додаткової угоди Позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування кредитом. Починаючи з 11.12.2020 р., позичальник сплачує за користування кредитом 0,87 відсотків в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою згідно цієї додаткової угоди. Ця додаткова угода розповсюджує свою дію на правовідносини між сторонами з 11.12.2020 року.

10.01.2021 року між тими ж сторонами укладено додаткову угоду до кредитного договору №415155192 від 11.11.2020, згідно якої у зв`язку з неможливістю виконання позичальником умов договору та на підставі звернення позичальника, сторони дійшли згоди продовжити строк, на який був наданий кредит за договором №415155192 від 11.11.2020 на 30 днів. На дату укладання цієї Додаткової угоди Позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування кредитом. Починаючи з 09.01.2021 р., позичальник сплачує за користування кредитом 0,70 відсотків в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою згідно цієї додаткової угоди. Ця додаткова угода розповсюджує свою дію на правовідносини між сторонами з 09.01.2021 року.

28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року.

28.11.2019 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін.

31.12.2020 між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018. У даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01.

31.12.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.

31.12.2022 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.

31.12.2023 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №125 від 16.03.2021 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача на загальну суму 59 034,24 грн.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01. Предметом даного Договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Право вимоги від Клієнта до Фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, встановленому в відповідному Додатку договору (п.4.1.).

03.08.2021 сторони договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 уклали додаткову угоду №2, яка продовжила строк дії даного договору до 31 грудня 2022 року.

30.12.2022 сторони договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 уклали додаткову угоду №3, яка продовжила строк дії даного договору до 30 грудня 2024 року.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 74457,05 грн.

29.05.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Фінансова компанія «ЕЙС» уклали Договір факторингу №29/05/25/Е відповідно до умов якого позивачу - Фінансовій компанії «ЕЙС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу №29/05/25/Е від 29.05.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Фінансова компанія «ЕЙС» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 74457,05 грн.

Згідно Виписки з особового рахунку за кредитним договором №415155192 від 11.11.2020 заборгованість відповідача - ОСОБА_1 перед позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія» ЕЙС» за кредитним договором №415155192 від 11.11.2020 становить 74 457,05 грн, з яких: 21 098,40 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 53 358,65 - прострочена заборгованість за процентами.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК України).

Частиною 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України та ст. 6 цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Як вбачається із матеріалів справи оспорюваний договір укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі. В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа. Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Також, приписами ст. 12 цього Закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємозв`язку, суд вважає встановленим та доведеним, що сторони, діючи вільно, на власний розсуд, уклали кредитний договір, оформлений письмовим документом і підписаний сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Згідно зі статтею 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Стаття 1049 ЦК України зобов`язує позичальника повернути позику у строк та в порядку, що встановлені законом.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частки позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Положеннями статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

У таких випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно зі статтею 1080 ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

За правилом статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідач порушила умови укладеного кредитного договору, оскільки належним чином не виконувала свого зобов`язання щодо сплати в рахунок повернення кредиту щомісячних платежів, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, стягнення якої позивач має право вимагати в судовому порядку.

Суд зазначає, що за умовами договору сторони встановили строк надання (повернення) кредиту 30 днів, включаючи дату отримання та повернення кредиту.

На переконання суду, саме строк повернення кредиту є строком кредитування, так як саме в цей термін за умовами договору позичальник мав повернути кредит, тобто виконати свій обов`язок за договором. Відтак, строк кредитування був погоджений сторонами та становив 30 днів. У подальшому на підставі додаткових угод вказаний строк було продовжено на 29 днів, а саме з 11.12.2020 по 08.01.2021 року та на 30 днів - з 09.01.2021 по 07.02.2021 року.

Що стосується розміру нарахованих відсотків за користування кредитними коштами за договором про надання фінансових послуг, суд зазначає наступне.

Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до статті 251 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

А отже суд переконаний, що з урахуванням вищенаведених висновків Великої Палати Верховного Суду, строк кредитного договору з урахуванням пролонгації договору за додатковою угодою становить 89 днів та закінчився 07.02.2021 року.

Таким чином, розмір відсотків відповідно до умов договору становить 11 147,13 грн, а саме:

за період з 11.11.2020 по 10.12.2020 - 1 392,6 грн (0,0022 (відсоткова ставка 0,22%) х 21100 (тіло кредиту) = 46,42; 46,42 х 30 (днів) = 1392,6);

за період з 11.12.2020 по 08.01.2021 - 5 323,53 грн (0,0087 (відсоткова ставка 0,87%) х 21100 (тіло кредиту) = 183,57; 183,57 х 29 (днів) = 5 323,53);

за період з 09.01.2021 по 07.02.2021 - 4 431 грн (0,007 (відсоткова ставка 0,70%) х 21100 (тіло кредиту) = 147,7; 147,7 х 30 (днів) = 4 431).

Таким чином, суд вважає, що у задоволені позовних вимог в частині нарахування відсотків після 07.02.2021 року слід відмовити.

Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов`язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за відсотками, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі.

Відтак, наданий позивачем витяг з реєстру боржників до договору факторингу не може вважатися належним доказом наявності такої заборгованості.

Враховуючи ту обставину, що суду надано докази того, що ОСОБА_1 частково здійснювала повернення кредитних коштів, отримані нею на підставі кредитного договору №415155192 від 11.11.2020 року, а саме: 10.12.2020 у сумі 1 347,00 грн та 10.01.2021 у сумі 5 554,00 грн. Тому зважаючи на вищенаведене на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 25 346,13 грн, з яких: 21 098,4 грн - тіло кредиту та 4 247,73 грн - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.

Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на вищевикладене.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому суд вважає, що з відповідача слід стягнути 823,75 гривень судового збору на користь позивача.

Щодо стягнень витрат на професійну правничу допомогу, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 п. 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

З матеріалів справи вбачається, що 29.05.2025 року між Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" укладено договір про надання правничої допомоги №29/05/25-01 та 30.05.2025 укладено додаткову угоду №25770547298 до договору про надання правничої допомоги №29/05/25-01 та 30.05.2025 за умовами якої адвокатське бюро прийняло на себе зобов`язання надати юридичну допомогу по захисту прав та інтересів ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" з питань, що відносяться до судів загальної юрисдикції по справам про стягнення заборгованості за кредитними договорами, зокрема стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 .

Згідно акту прийому-передачі наданих послуг між сторонами погоджено вартість послуг.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, (провадження №14-38219) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171г19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року в справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

З огляду на зазначене, враховуючи фактичний обсяг наданих адвокатом Тараненко А.I. юридичних послуг, співмірність суми витрат із складністю справи та відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), суд доходить висновку, що дана справа є незначної складності й не потребувала заявленого позивачем часу для підготовки процесуальних документів адвокатом, виходячи з співмірності заявлених вимог, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу на стадії розгляду у розмірі 7000,00 грн. підлягають задоволенню частково у розмірі 2000,00 грн, стягнувши зазначену суму з відповідача.

Керуючись ст.ст, 526, 549, 551, 610-612, 625, 629, 1048, 1054, 1056-1, 1077, 1078 ЦК України, ст.ст. 4, 10-13, 19, 81, 82, 89, 141, 247, 258-268, 273-279, 280-289, 352-354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС", код ЄДРПОУ: 42986956, заборгованість за кредитним договором № 415155192 від 11.11.2020 у розмірі 25 346,13 грн (двадцять п`ять тисяч триста сорок шість гривень 13 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС", код ЄДРПОУ: 42986956, понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 823,75 грн (вісімсот двадцять три гривні 75 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2 000 грн (дві тисячі гривень).

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Увасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС", код ЄДРПОУ: 42986956, місцезнаходження юридичної особи: Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005, місто Київ, 02157, Україна.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Рішення складено 09.09.2025.

Суддя: Федів Л. М.