Постанова № 130052091, 08.09.2025, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69606 Україна м. Запоріжжя вул. Мирослава Симчича 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/4224/25

Провадження №: 3/332/2181/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2025 року м. Запоріжжя

Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Сінєльнік Р.В. розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, місце проживання : АДРЕСА_1

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченогоч.1 ст.130 Кодексу Українипро адміністративніправопорушення ,-

ВСТАНОВИВ:

04.08.2025 року о 16-47 год. в м.Запоріжжя, по вул.Молодіжна, 85 гр. ОСОБА_1 керував електросамокатом № inebot E2 Pro, д.н.з. б/н з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей , що не реагують на світло , неприродна блідість. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, у спеціальному медичному закладі, відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР. Від керування транспортним засобом відсторонений , про повторність попереджений .

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, своїх заперечень суду не надав, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило, про день та час слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином, шляхом направлення судової повістки на адресу його проживання,яка зазначена у протоколі, тому справа розглядається при відсутності особи, у порядку ст.268 КУпАП.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 р., суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03.04.2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1№412301 від 04.08.2025 року ОСОБА_1 від підпису протоколу відмовився , що не заперечує факту обізнаності щодо складання відносно нього протоколу, ознайомлений зі змістом та повідомленням про місце розгляду справи, тому суд не вбачає підстав відкладати розгляд справи. Крім того, беручи до уваги той факт, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, не віднесено до таких, які підлягають розгляду за обов`язкової присутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, а тому, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних документів, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення.

Вина ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом серії ЕПР1№412301 від 04.08.2025 року, відповідно до якого підтверджуються обставини, місце та час вчинення правопорушення. Факт вчинення адміністративного правопорушення, крім того підтверджується направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного , наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.08.2025 року , рапортом інспектора взводу 2 роти 1 батальйону 1 УПП в Запорізькій області ДПП лейтенанта поліції Олександра Легейди від 04.08.2025, довідкою відділу адміністративної практики УПП в Запорізькій області про відсутність повторності, відеозаписом , іншими матеріалами справи.

Впункті 1.9 ПДРУкраїни встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 2.5 ПДРУкраїни визначено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення зазначених вимогПДРУкраїни передбаченаст. 130 КУпАП.

Частина перша статті 130КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Даючи оцінку діям ОСОБА_2 , суд враховуєте, що він, здійснюючи керування двоколісним електросамокатом, який є електричним, а не є механічним транспортним засобом, є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, враховуючи наступне.

Згідно зі ст.1Закону України«Про автомобільнийтранспорт» №2344-IIвід 05квітня 2001року електричний колісний транспортний засіб це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Відповідно доЗакону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» №2956-IX від 24 лютого 2023 року, електричний колісний транспортний засіб дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Пунктом 1.10 ПДРУкраїни визначено, що транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Відповідно до практики Касаційного кримінального суду Верховного Суду, будь-який транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об`єму, належить до механічних транспортних засобів. Із визначення випливає, що межа між механічними і немеханічними транспортними засобами проходить тільки в класі транспортних засобів із електродвигуном. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду № 278/3362/15-к від 01.03.2018.

Так, електросамокат призначений для перевезення осіб, зокрема, і самого водія чи його вантажу, а тому такий є транспортним засобом.

Постановою Верховного Суду від 15 квітня 2023 року у справі №127/5920/22 визначено, що джерелом підвищеної небезпеки слід вважати діяльність, що здійснюється з тим чи іншим залученням/використанням предметів матеріального світу та/або природних (фізичних) процесів, які за певних умов часу та місця в силу своїх якісних та кількісних характеристик об`єктивно створюють в процесі володіння ними (незалежно від факту їх експлуатації) підвищену порівняно із звичайними життєвими обставинами небезпеку завдання шкоди; використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні статті 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Як вбачається із відеозапису долученого до матеріалів справи , ОСОБА_2 використовував електросамокат для переміщення, приводячи його в рух за допомогою встановленого електричного двигуна, тобто у даному випадку є учасником дорожнього руху, а саме водієм. Тому, він зобов`язаний був дотримуватися Правил дорожнього руху.

Таким чином, ОСОБА_2 є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, п. 1 ч. 5ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 5 ч.ст.16Закону України«Про дорожнійрух» визначено, що водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Таким чиномвстановлено,що вдіях ОСОБА_1 вбачається склададміністративного правопорушення,передбаченого ч.1ст.130КУпАП,а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан наркотичного спяніння .

При призначенніадміністративного стягнення,суддя враховуєхарактер правопорушеннята особуправопорушника івважає за можливе накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Відповідно до вимог ст. 401 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 401, 130ч.1, 268, 283-285 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень на користь держави (номер рахунку (IBAN): UA708999980313000149000008001, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ отримувача: 37941997, отримувач: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300) з позбавленням правакерування транспортнимизасобами строкомна одинрік .

На підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу протягом 15 днів з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу в сумі 34000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, кодкласифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м.Запоріжжя.

Суддя Р.В. Сінєльнік