Постанова № 130051715, 08.09.2025, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/16468/25

Провадження № 3/522/5598/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2025 року місто Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Ляшко О.П., розглянувши матеріали справ про адміністративні правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124, ст. 122-4 КУпАП,

ВСТАНОВИВ

19червня 2025року о09:17год.у м.Одеса,по вул.Середньофонтанська,буд.19В,водій ОСОБА_1 ,керуючи транспортнимзасобом «JeepCherokee» д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом, допустив зіткнення з паркоматом (бар`єр паркувального місця), в результаті чого автомобіль та паркомат отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 10.9 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

Крім того, постановою судді Приморського районного суду м. Одеси Іванова В.В. від 31.07.2025 року направлено матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП.

Із протоколупро адміністративнеправопорушення вбачається,що 19червня 2025року о09:17год.у м.Одеса,по вул.Середньофонтанська,буд.19В,водій ОСОБА_1 ,керуючи транспортнимзасобом «JeepCherokee» д.н.з. НОМЕР_1 , допустив ДТП (протокол ЕПР1 № 384346) та залишив місце події, чим порушив п. 2.10. (а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 122-4 КУпАП

Допитаний в судовому засіданні, ОСОБА_1 визнав частково свою винуватість в інкримінованих йому правопорушеннях, а саме причетність до вчинення ДТП за його вини, однак зазначив, що місце події не залишав, на місці ДТП він поспілкувався з представником фірми на ім`я ОСОБА_2 , з яким було погоджено порядок компенсації завданих збитків (ремонт або придбання нового паркомата), обмінявся контактами та не викликати працівників поліції. В подальшому його викликали в поліцію для складання адміністративного протоколу за фактом ДТП та залишення місця ДТП.

Крім того, на адресу суду надійшли письмові пояснення з додатками, від потерпілого ОСОБА_3 , який пояснив, що 19.06.2025 року відбулось ДТП за участю водія автомобіля Jeep Cherokee, номерний знак НОМЕР_1 , який розвертаючись на парковці біля дому за адресою м.Одеса, вул. Середньофонтанська, 19-В, скоїв ДТП, шляхом наїзду та пошкодження блокувального бар?єру (паркомату) правою передньою частиною автомобіля, також після наїзду на блокувальний бар?єр було чутно звуковий сигнал бар?єру, проте водій автомобіля Jeep Cherokee не зупинився та продовжив рух автомобіля, намагаючись здійснити паркування на парковці біля будинку, тим самим порушивши п. 2.10 ПДР та ст. 122-4 КУпАП. Після того, як водій запакував свій автомобіль на одному із паркомісць, ним було залишено свої контактні дані одному із співробітників сусіднього офісу, який вийшов одразу після того, як почув звук наїзду на блокувальний бар?єр. Надалі, водій Jeep Cherokee покинув місце ДТП у невідомому напрямку.

Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення притягуваного, дослідивши пояснення потерпілого та додатки до нього, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до частини 2 статті 36 КУпАП якщо особа, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Кодекс України про адміністративні правопорушення фактично не передбачає процесуальних норм, які регламентують порядок розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення і не містить спеціальних норм, що передбачають порядок об`єднання справ про адміністративне правопорушення, які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою)

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію про захист прав і основоположних свобод людини від 04 листопада 1950 року і Протоколи 1,2,4,7,11, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції.

Згідно практики Європейського Суду з прав людини, деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст.6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п. 21-22 рішення у справі Надточій проти України». П. № 3 рішення у справі «Гурепка проти України»).

Враховуючи наявність прогалин в праві стосовно процесуального врегулювання розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення, зокрема, врегулювання порядку об`єднання справ в одне провадження, суд вважає, що в даному випадку правомірним і доцільним буде застосування аналогії процесуального закону за правилами, закріпленими в КПК України.

Відповідно до частини 1 статті № 34 КПК України матеріали кримінального провадження можуть об`єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 217 КПК у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень.

З оглядуна те,що ОСОБА_1 притягується до відповідальності за вчинення ряду правопорушень, які розглядаються одним і тим же органом (судом), суд дійшов висновку про необхідність об`єднання справ про адміністративне правопорушення справу 522/16468/25, провадження № 3/522/5598/25; справу 522/16468/25, провадження № 3/522/5548/25, в одне провадження для спільного розгляду.

Статтею 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Дослідженні судом докази, зокрема відомості, що наведені в протоколі серії ЕПР1 №384346 від 07.07.2025 року про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 , схема місця ДТП, якою зафіксовано факт дорожньо-транспортної пригоди, пошкодження місце паркомата (бар`єра паркувального місця), пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 свідчать про те, що в розумінні ст. 251 КУпАП, вони є належними, допустимими та такими, що дають можливість суду прийняти рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 дійсно вбачається склад інкримінованого йому правопорушення, тому суд вважає за необхідне кваліфікувати його дії за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення за кваліфікуючими ознаками порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Крім того, розглянувши протокол про адміністративне правопорушення за ст. 122-4 КУпАП, заслухавши пояснення притягуваного, дослідивши пояснення потерпілого та додатки до нього, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що провадження по даній справі підлягає закриттю з наступних підстав.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року за №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясувати всі обставини, перелічені у ст.ст.247 та 280 КУпАП.

В порушення вимог п. 2.10. «а» ПДР України, який передбачає, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди, ОСОБА_1 залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої він був причетний.

Статтею 122-4 КУпАП передбачена відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, а ст. 124 цього ж Кодексу за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, передбачає обов`язкову ознаку - наявність умислу на вчинення протиправних дій.

Протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, в якому зазначається суть правопорушення та інші дані, необхідні для розгляду справи, і не може вважатися беззаперечним доказом вини особи.

З пояснень ОСОБА_1 , наданих ним суду встановлено, що він місце ДТП не залишав одразу спілкувався з представником фірми для вирішення вказаної пригоди та відшкодування завданої ним шкоди.

Крім того, з письмових пояснень ОСОБА_3 наданих ним суду встановлено, що ОСОБА_1 , одразу надав свої контакти одному із співробітнику сусіднього офісу, що свідчить про те, що наміру уникнути відповідальності за дорожньо-транспортну пригоду він не мав, у зв`язку з чим суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП України відсутня.

Цей факт також підтверджується наданими відеозаписами, на яких відображається, що після ДТП ОСОБА_1 підійшов до паркувального бар`єра, оглянув пошкодження та поспілкувався з представником фірми, який вийшов одразу після інциденту.

Встановлені вході розглядуданої справиобставини,зокрема пояснення ОСОБА_1 ,письмові покази ОСОБА_3 ,свідчать проте,що післядорожньо-транспортноїпригоди заучасті ОСОБА_1 та представникафірми,було досягненаміж такимидомовленість намісці пригоди,а самепро відшкодуваннязавданої шкодита поліціюдля фіксуванняфакту пригодине викликали.

При цьому, суд звертає увагу, про суттєву розбіжність у часі між подією та викликом співробітників поліції. Так подія відбулась 19.06.2025 року тоді як виклик поліції був здійснений потерпілим ОСОБА_3 02.07.2025 року, тобто вже через тривалий час з метою оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди, хоча, як вбачається з наданих пояснень та відеозаписів факт ДТП було встановлено одразу.

Таким чином, з досліджених в судовому засіданні матеріалів адміністративної справи вбачається, що суду не надано будь-яких доказів на підтвердження наявності у ОСОБА_1 умислу на вчинення протиправних дій щодо залишення місця дорожньо-транспортної пригоди , що свідчить про відсутність у діях ОСОБА_1 порушення вимог п. 2.10 (а) Правил дорожнього руху та виключає у його діях склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП.

Статтею 62 Конституції України закріплена презумція невинуватості особи, відповідно до якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням обставин даної справи, згідно з вимогами ст. 33 КУпАП, враховуючи тяжкість і характер вчиненого правопорушення, дані про ocoбу правопорушника, його майновий стан та ступінь вини, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ст. 124 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.122-4 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у зв`язку з винесення постанови про накладання адміністративного стягнення, на порушника покладається обов`язок сплати судового збору, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 гривень 60 копійок /шістсот п`ять/ гривень 60 копійок на користь держави.

Керуючись ст.ст. 9, 24, 33, 40-1, 124, 122-4, 221, 251, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

ПОСТАНОВИВ

Справи про адміністративні правопорушення №522/16468/25 (провадження №3/522/5598/25) та №522/16468/25 (провадження №3/522/5548/25) про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст.ст. 124, 122-4 КУпАП об`єднати в одне провадження, та присвоїти об`єднаній справі №522/16468/25, провадження №3/522/5598/24.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення і застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 50 /п`ятдесяти/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 /вісімсот п`ятдесят/ гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок /шістсот п`ять/ гривень 60 копійок на користь держави.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст.122-4 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови-не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документи, що підтверджують сплату штрафу та судового збору (окремо) не пізніше трьох робочих днів після закінчення вказаного строку, має бути наданий (надісланий) правопорушником до суду.

Роз`яснити притягуваному, що відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Постанова можебути оскарженадо Одеськогоапеляційного судушляхом подачіапеляційної скаргидо Приморськогорайонного судум.Одеси протягомдесяти днівз дняпроголошення постанови.

Суддя О.П. Ляшко