Рішення № 130049457, 08.09.2025, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/871/25

Провадження № 2/302/365/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2025 року селище Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Кривка В. П.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», в інтересах якого діє Романенко М.Е., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 15188 грн 00 коп,-

В С Т А Н О В И В:

25.06.2025 року позивач подав суду вищенаведений позов, який обґрунтував таким. 24.04.2024 року ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 уклали договір № 7823787 про надання споживчого кредиту. Згідно з умовами кредитного договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки, у розмірі 5000 грн. 27.11.2024 р. між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» укладено Договір факторингу №27.11/24-Ф, як наслідок ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто права вимоги до відповідачки. Керуючись ст. 512 514, 516 ЦК України та у зв`язку з істотними порушеннями відповідачкою умов кредитного договору, позивачем, який набув права грошової вимоги, на останню відому адресу реєстрації відповідачки, зазначену ним в кредитному договорі, направлено повідомлення про відступлення права вимоги від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», зазначивши інформацію про порядок погашення заборгованості по кредитному договору. Не зважаючи на це, позичальник не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором. Згідно договору факторингу сума боргу перед новим кредитором становить 15188 грн, із яких: - заборгованість за тілом кредиту становить 4175 грн.; - заборгованість за відсотками становить 6513 грн.; - заборгованість за комісійними винагородами становить 0,00 грн.; - заборгованість за пенею становить 4500 грн. Крім вищенаведеної заборгованості, позивач просить стягнути з відповідачки судові витрати у виді судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 27.06.2025 року прийнято позовну заяву ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до розгляду та відкрито провадження в справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачці ухвалу про відкриття провадження вручено 01.07.2025 року, станом на 08.09.2025 року відзив на позовну заяву вона не подала, строк для подачі такого сплив.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 24.04.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» (Товариство) та ОСОБА_1 (Споживач) уклали Договір про надання споживчого кредиту №7823787 про наступне:

- сума кредиту (загальний розмір) складає: 5000,00 гривень. Тип кредиту кредит (п.1.3 договору);

- строк кредиту 364 дні (день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 14 днів. Детальні терміни(дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі;

- тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: стандартна процентна ставка становить 1,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору (п.1.5 договору);

- денна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1,50% в день. Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування»: (27300,00 грн. /5000,00 грн. )/ 364 дн. * 100% = 1,50% в день (п.1.7 договору);

- кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 (п.2.1 договору);

- у разі затримання Споживачем сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, Товариство має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі (п.5.4 договору).

Згідно з довідкою директора ТОВ «ПЕЙТЕК» Вих.№20250519-626 від 19.05.2025 року, яка адресована ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», ТОВ «ПЕЙТЕК» є фінансовою установою, що має право на надання платіжних послуг; відповідно до отриманої ліцензії від НБУ (рішення від 29.05.2023 №21/990-РК), що переоформлена НБУ 24.05.2024 (витяг НБУ із Державного реєстру фінансових установ про внесення 24.05.2024 року запису до Державного реєстру фінансових установ про переоформлення ліцензії), товариство надає послуги з переказу коштів без відкриття рахунку. Між товариством та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено договір про організацію переказу грошових коштів №190122-1 від 19.01.2022. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» 24.04.2024 року о 19 год 58 хв 14 с на суму 5000 грн на картку НОМЕР_1 .

Згідно з розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №7823787 від 24.04.2024 має заборгованість у розмірі 15188 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту 4175 грн, заборгованості за процентами 7938 грн (нарахування здійснювалось з 24.04.2024 по 25.08.2024 (включно)), штраф 4750 грн. Відповідачкою 13.05.2025 року сплачено суму основного боргу 825 грн, процентів - 1425 грн та штрафу - 250 грн.

27.11.2024 року ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (Фактор) та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (Клієнт) уклали договір факторингу №27.11/24-Ф за цим договором Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною Договору.

Згідно з витягом з додатку №1 до договору факторингу №27.11/24-Ф від 27.11.2024 року ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступає ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №7823787 від 24.04.2024 року заборгованості у сумі 15188 грн 00 коп, яка складається з: 4175 грн 00 коп заборгованість по основному боргу, 6513 грн 00 коп заборгованість по відсотках, 4500 грн заборгованість за пенею.

Згідно з платіжною інструкцією №10772 від 27.11.2024 року ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» сплатило ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» 1730342 грн 80 коп за договором факторингу №27.11/24-Ф від 27.11.2024 року.

Згідно з досудовою вимогою ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» Вих.№3414007021-АВ від 08.04.2025 року, яка адресована ОСОБА_1 , ОСОБА_1 проінформовано, що 27.11.2024 року між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» був укладений договір факторингу №27.11/24-Ф, згідно якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №7823787 від 24.04.2024 року, внаслідок чого ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права кредитора до ОСОБА_1 ОСОБА_1 рекомендовано сплатити заборгованість до 30.05.2025 року.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Матеріалами справи підтверджується, що 27.11.2024 року ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (Фактор) та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (Клієнт) уклали договір факторингу №27.11/24-Ф. Згідно з витягом з додатку №1 до договору факторингу №27.11/24-Ф від 27.11.2024 року ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступає ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №7823787 від 24.04.2024 року заборгованості у сумі 15188 грн 00 коп.

Отже, з огляду на наведені обставини та докази у справі, вбачається, що відбулася заміна кредитодавця на підставі укладеного договору факторингу, реєстру прав вимоги, тому до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором №7823787 від 24.04.2024 року, укладеним між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 .

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).

За змістом статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини 3 статті 1054 ЦК України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 заперечує наявність кредитних зобов`язань перед ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», натомість позивач довів існування між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачкою кредитних прав та зобов`язань, право вимоги якої перейшло до позивача, зокрема підтверджено факт отримання позичальником кредитних коштів.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідачка суду не надала, у тому числі повернення кредиту частинами, обумовленими договором, а також не подала будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості, не заперечила щодо складових суми заборгованості, порядку та обґрунтованості їх нарахування.

Таким чином, заборгованість відповідачки за кредитним договором за тілом кредиту в розмірі 4175 грн є доведеною, а тому вимога позивача у цій частині підлягає задоволенню.

Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідачки заборгованості за відсотками в розмірі 6513 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023.

Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5 %, з 23 квітня 2024 року не більше 1,5 %, а з 21 серпня 2024 року не більше 1 %.

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачка уклали договір 24.04.2024 року і узгодили, що денна процентна ставка на дату укладення договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1,50% в день.

Однак, враховуючи положення пункту 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» щодо диференційованого розміру денної процентної ставки, застосування ставки у розмірі 1,5% за один день користування кредитом можливо лише з 24.04.2024 року по 20.08.2024 року. Після чого з 21.08.2024 по 25.08.2024 розмір процентної ставки не може перевищувати 1 %, тобто застосування процентної ставки у розмірі 1,5% у цей період суперечитиме п.17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування». Враховуючи викладене, суд бере до уваги розрахунок заборгованість за відсотками наданий позивачем з 24.04.2024 року по 20.08.2024 року (п.п.1-119 розрахунку а.с.64-68), а за період з 21.08.2024 по 25.08.2024 заборгованість становить 208 грн 75 коп (4175 грн х 1 % х 5 днів). Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідачки за відсотками становить 6408, 63 грн (6199,88 грн + 208,75 грн).

Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідачки пені в розмірі 4500 грн, суд зазначає наступне.

24 грудня 2023 року вступив в силу Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким було внесені зміни до Закону «Про споживче кредитування» та скасовано положення про звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за договорами про споживчий кредит, укладеними пізніше 30-го дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Разом із тим, виник конфлікт між нормами пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про споживче кредитування», за змістом якого через 30 днів після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» дозволяється встановлення договірної відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит, і пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно з частинами 1,2 стаття 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України.

Таким чином, усі закони України, які є актами цивільного законодавства, повинні відповідати ЦК України.

У Рішенні Конституційного Суду України від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012 вказано: «Виходячи з наведеного Конституційний Суд України вважає, що невідповідність окремих положень спеціального закону положенням Кодексу не може бути усунена шляхом застосування правила, за яким з прийняттям нового нормативно-правового акта автоматично призупиняє дію акт (його окремі положення), який був чинним у часі раніше. Оскільки Кодекс є основним актом цивільного законодавства, то будь-які зміни у регулюванні однопредметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього відповідно до порядку, встановленого абзацом третім частини другої статті 4 Кодексу».

Відтак хоч Закон № 3498-IX від 22.11.2023 прийнятий пізніше, проте статтею 4 ЦК України встановлено, що інші закони України приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України, а на суб`єкта законодавчої ініціативи, що подає до Верховної Ради проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж ЦК України, покладено обов`язок одночасно подати до Верховної Ради проект закону про внесення змін до ЦК України, які мають розглядатися одночасно.

Оскільки на момент виникнення спірних правовідносин відповідні зміни до ЦК України подані не були, то з огляду на положення статті 4 ЦК України та позицію Конституційного Суду України застосування колізійного принципу lex posterior derogat priori (лат. «пізніший закон скасовує попередній») у цій ситуації неможливе.

Отже, зазначення у ЦК України про необхідність прийняття інших законів відповідно до цього Кодексу є достатньою підставою вважати, що норма ЦК України превалює над однопредметною нормою іншого нормативно-правового акта, який має юридичну силу закону України.

Спеціальні норми закону можуть містити уточнюючі положення, проте не можуть прямо суперечити положенням ЦК України.

Таким чином, ЦК України має вищу юридичну силу, тому до цих правовідносин підлягає застосуванню положення пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, а тому відповідачка звільняється від обов`язку сплати на користь позивача пені.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позову позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2422 грн 40 коп. Оскільки позовні вимоги задоволено частково (на 69,68 %), тому пропорційно до розміру задоволених позовних вимог на користь позивача з відповідачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1687 грн 93 коп (2422 грн 40 коп х 69,68 % = 1687 грн 93 коп).

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги позивачу, в справу надано договір про надання правової допомоги від 01.01.2025 року №42649746, додаткова угода №7823787 від 02.04.2025 року до договору про надання правової допомоги від 01.01.2025 року №42649746, акт 7823787 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 31.03.2025 року, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Білецьким Б.М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» щодо стягнення кредитної заборгованості від 31.03.2025 року.

Відповідачкою не подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, однак з урахуванням п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, тієї обставини, що позовні вимоги задоволено частково (на 69,68 %), тому пропорційно до розміру задоволених позовних вимог на користь позивача з відповідачки підлягають стягненню судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4180 грн 80 коп (6000 грн х 69,68 % = 4180 грн 80 коп).

Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ 42649746, п/р № НОМЕР_3 , місцезнаходження: місто Київ, вулиця Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8) заборгованість за кредитним договором № 7823787 від 24.04.2024 у розмірі 10583 грн 63 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» понесені судові витрати у виді:

- судового збору в розмірі 1687 грн 93 коп;

- витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4180 грн 80 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо в Закарпатський апеляційний суд або через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення набирає законної сили згідно з ст. 273 ЦПК України.

Рішення складено 08.09.2025 року.

Суддя В. П. Кривка