Рішення № 130049454, 08.09.2025, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/1916/25

Провадження № 2/302/368/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2025 року селище Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Кривка В. П.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС», в інтересах якого діє Шведка Д.І., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 24400 грн 00 коп,-

В С Т А Н О В И В:

29.05.2025 року позивач звернувся до Хустського районного суду Закарпатської області з вищенаведеним позовом, який обґрунтував таким. 30 листопада 2024 року між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» і ОСОБА_1 було укладено договір про надання грошових коштів у позику № 6188241124. Перерахування позичальнику кредитних коштів у розмірі 10 000,00 гривень, в рамках виконання умов договору, було здійснено шляхом грошового переказу, використовуючи реквізити платіжної картки, вказаної відповідачкою під час укладання договору. ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», як позикодавець, свої зобов`язання виконав у повному обсязі та надав відповідачці грошові кошти у розмірі 10 000 грн. 00 коп. У той же час відповідачка всупереч умовам договору позики та норм статей 525, 526, 530, 536, 610, 612 Цивільного Кодексу України (надалі за текстом ЦК України) свої зобов`язання за договором належним чином не виконала, суму позики не повернула, проценти за користування грошовими коштами не сплатила. Станом на дату підготовки позовної заяви (включно), заборгованість відповідачки перед позивачем складає 24 400 грн. 00 коп: - 5 000 грн. 00 коп. заборгованість за тілом кредиту; - 8 650 грн. 00 коп. заборгованість за процентами (5000*1 %*173); - 10 000 грн. 00 коп. сукупна сума пені, нарахована за порушення зобов`язань позичальником договору; - 750 грн. 00 коп. - комісія за надання кредиту, відповідно до п. 2.7 договору. Враховуючи вищенаведене, позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за договором у сумі 24 400 грн 00 коп та судові витрати у виді судового збору в сумі 2422 грн 40 коп.

Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 05.06.2025 року цю цивільну справу передано за підсудністю до Міжгірського районного суду Закарпатської області.

Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 26.06.2025 року прийнято позовну заяву ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» до розгляду та відкрито провадження в справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, постановлено витребувати докази від АТ КБ «ПРИВАТ БАНК».

Відповідачці ухвалу про відкриття провадження вручено 03.07.2025 року, відзив на позовну заяву станом на 08.09.2025 року вона не подала, строк для подачі такого сплив.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши зміст позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» слід задовольнити частково, виходячи з такого.

Судом встановлено, що 30.11.2024 року між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено кредитний договір №6188241124, де сторони обумовили наступне:

- сума кредиту (загальний розмір) складає: 5000 гривень (п.2.3 договору);

- строк кредиту (строк дії Договору) 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, останній платіж з періодом внесення 30 дні(-в). Детальні терміни (дати) повернення кредиту, сплати комісії за надання Кредиту та процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для Позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору (п.2.5 договору);

- тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: стандартна процентна ставка в день застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього Договору, та становить: 1% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення цього Договору; 0.87% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня з дати укладення цього Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із дат яка настане раніше) (п.2.6 договору);

- комісія за надання кредиту становить 15% від суми наданого Кредиту та нараховується на суму виданого за цим Договором Кредиту у день надання кредиту (п.2.7 договору);

- кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Позичальника, включаючи використання реквізитів платіжної картки: НОМЕР_1 (п.3.1 договору);

- у разі затримання Позичальником сплати частини кредиту та/або комісії за надання Кредиту (якщо умовами Договору передбачено сплату комісії за надання Кредиту) та/або процентів за користування кредитом, щонайменше на один календарний місяць, Товариство має право вимагати повернення кредиту (в тому числі і всіх платежів передбачених даним Договором), строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі (п.6.4 договору);

- за порушення Позичальником строків повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки, визначені Договором, Кредитодавець має право стягнути з Позичальника пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15% від суми простроченого платежу. Позичальник зобов`язується сплатити нараховану пеню у день закінчення строку дії цього Договору або в день дострокового повернення Кредиту у повному обсязі (п.7.4 договору).

Позивачем також додано додаток №1 до вказаного договору, який являє собою графік платежів та є невід`ємною частиною кредитного договору.

Згідно з довідкою генерального директора ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» Вих.№7/10286 від 06.05.2025 року, яка адресована ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» повідомляє про успішність транзакції №1518622861 на суму 5000 грн від 30.11.2024 року на № карти НОМЕР_1 ОСОБА_1 , згідно з договором ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» №160523/1 від 16.05.2023 року.

Згідно з довідкою АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» від 05.07.2025 року №20.1.0.0.0/7-250630/88578-БТ на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , яка містить зарахування на суму 5000 грн 30.11.2024 року, на підтвердження чого банком надано виписку по зазначеному рахунку за період 30.11.2024-01.12.2024 року.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №6188241124 від 30.11.2024 року заборгованість ОСОБА_1 станом на 22.05.2025 року складає: 5000 грн за тілом кредиту; 8650 грн по процентах (нараховано з 30.11.2024-22.05.2025); 750 грн - по комісії; 10000 грн пеня. Відповідачкою не сплачено жодної суми на погашення існуючої заборгованості.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).

За змістом статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини 3 статті 1054 ЦК України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 заперечує наявність кредитних зобов`язань перед ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», натомість ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», довело існування між сторонами кредитних прав та зобов`язань, зокрема підтверджено факт отримання позичальником кредитних коштів.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідачка суду не надала, в тому числі повернення чергової частини, а також не подала будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості, не заперечила щодо складових суми заборгованості, порядку та обґрунтованості їх нарахування.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні, зокрема, загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Таким чином, заборгованість відповідачки за кредитним договором за тілом кредиту в розмірі 5000 грн, процентами в розмірі 8650 грн та комісії в розмірі 750 грн є доведеною, а тому вимоги позивача у цій частині підлягають задоволенню.

Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідачки пені в розмірі 10000 грн 00 коп, суд зазначає наступне.

24 грудня 2023 року вступив в силу Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким було внесені зміни до Закону «Про споживче кредитування» та скасовано положення про звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за договорами про споживчий кредит, укладеними пізніше 30-го дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Разом із тим, виник конфлікт між нормами пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про споживче кредитування», за змістом якого через 30 днів після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» дозволяється встановлення договірної відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит, і пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно з частинами 1,2 стаття 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України.

Таким чином, усі закони України, які є актами цивільного законодавства, повинні відповідати ЦК України.

У Рішенні Конституційного Суду України від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012 вказано: «Виходячи з наведеного Конституційний Суд України вважає, що невідповідність окремих положень спеціального закону положенням Кодексу не може бути усунена шляхом застосування правила, за яким з прийняттям нового нормативно-правового акта автоматично призупиняє дію акт (його окремі положення), який був чинним у часі раніше. Оскільки Кодекс є основним актом цивільного законодавства, то будь-які зміни у регулюванні однопредметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього відповідно до порядку, встановленого абзацом третім частини другої статті 4 Кодексу».

Відтак хоч Закон № 3498-IX від 22.11.2023 прийнятий пізніше, проте статтею 4 ЦК України встановлено, що інші закони України приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України, а на суб`єкта законодавчої ініціативи, що подає до Верховної Ради проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж ЦК України, покладено обов`язок одночасно подати до Верховної Ради проект закону про внесення змін до ЦК України, які мають розглядатися одночасно.

Оскільки на момент виникнення спірних правовідносин відповідні зміни до ЦК України подані не були, то з огляду на положення статті 4 ЦК України та позицію Конституційного Суду України застосування колізійного принципу lex posterior derogat priori (лат. «пізніший закон скасовує попередній») у цій ситуації неможливе.

Отже, зазначення у ЦК України про необхідність прийняття інших законів відповідно до цього Кодексу є достатньою підставою вважати, що норма ЦК України превалює над однопредметною нормою іншого нормативно-правового акта, який має юридичну силу закону України.

Спеціальні норми закону можуть містити уточнюючі положення, проте не можуть прямо суперечити положенням ЦК України.

Таким чином, ЦК України має вищу юридичну силу, тому до цих правовідносин підлягає застосуванню положення пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, а тому відповідачка звільняється від обов`язку сплати на користь позивача пені за прострочення виконання зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позову позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2422 грн 40 коп. Оскільки позовні вимоги задоволено частково (на 59,02 %), тому пропорційно до розміру задоволених позовних вимог на користь позивача з відповідачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1429 грн 70 коп (2422 грн 40 коп х 59,02 % = 1429 грн 70 коп).

Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» (місцезнаходження: м.Київ, вул.Болсуновська, буд.8, поверх 9, ЄДРПОУ-44127243) заборгованість за кредитним договором у розмірі 14400 грн 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» судові витрати у виді судового збору в розмірі 1429 грн 70 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо в Закарпатський апеляційний суд або через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення набирає законної сили згідно з ст. 273 ЦПК України.

Рішення складено 08.09.2025 року.

Суддя В. П. Кривка