Рішення № 130048470, 08.09.2025, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

ЄУН 174/971/25

н/п 2-о/174/35/2025

Р І Ш Е Н Н Я

ІменемУкраїни

08 вересня 2025 року м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Данилюк Т.М.,

присяжних - Зубка В.І., Шкуро О.М.,

за участю: секретаря - Килинчук Л.Л.,

представника заявниці - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_2 , законним представником якої є ОСОБА_3 , про оголошення фізичної особи померлою, заінтересована особа: Вільногірський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),-

В С Т А Н О В И В:

Представник заявниці ОСОБА_1 , який діє в інтересах та від імені ОСОБА_2 , законним представником якої є ОСОБА_3 , звернувся до суду з вказаною заявою, вказуючи що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є донькою ОСОБА_3 та ОСОБА_4

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 16.08.2017 по справі № 229/2554/17, яке набрало законної сили 29.08.2017, було розірвано.

ОСОБА_4 , проживав за адресою: АДРЕСА_1 , та відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 селище Очеретине в період з 24.02.2022 по 22.05.2024 було територією ведення бойових дій.

Відповідно до довідки начальника СВ відділення поліції № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області майора поліції Пономаренко Ю. від 27.04.2024 за № 2248/305/02-2024 - 13.04.2024 в ІТС ІПНП відділення поліції № 1 Покровського РУП ГУНП з Донецькій області за № 3318 зареєстрований факт авіаудару по будинку АДРЕСА_2 , під завалами якого загинули 6 цивільних мешканців, серед яких ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У зв`язку з активними бойовими діями дістати тіла загиблих з-під завалів будинку не виявилося можливим. Вказане повідомлення було передано до ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях для прийняття рішення згідно зі ст.214 КПК України, за ознаками ст.438 КК України, за фактом порушення законів та звичаїв війни (ЄРДР № 22024050000001105 від 14.04.2024 за ч.2 ст.438 КК України).

Вищевказані обставини також підтверджуються протоколом огляду місця події, складеним 13.04.2024 старшим слідчим СВ відділення поліції № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області старшим лейтенантом поліції Овчаренко М.І. та витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22024050000001105 від 14.04.2024.

Зі змісту вказаного протоколу огляду місця події вбачається, що п`ятиповерховий будинок АДРЕСА_2 пошкоджено, зокрема, зруйновано та обвалено другий і частково третій під`їзди. Присутня в ході огляду мешканка вказаного будинку вказала, що руйнування відбулось 13.04.2024 близько 12:20 год. внаслідок попадання авіабомби з північної сторони будинку, у підвалі 3-го під`їзду цього будинку перебували місцеві мешканці, серед яких ОСОБА_4 .

Отже, вищезазначені обставини дають достатні підстави припускати, що батько заявниці - ОСОБА_4 загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час нанесення авіаудару по житловому будинку, в якому він перебував.

Однак, отримати відповідне свідоцтво про смерть батька у Вільногірському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за місцем реєстрації та проживання заявниці, як внутрішньо переміщеної особи, вона позбавлена можливості, оскільки у неї відсутні відповідні документи, що є підставою для реєстрації смерті особи та отримати відповідні документи з огляду на вищезазначене не вбачається за можливе.

Таким чином, з метою реєстрації факту смерті ОСОБА_4 та подальшої реалізації прав заявниці, в тому числі на оформлення спадщини після смерті батька, оформлення пенсії у зв`язку зі втратою годувальника, враховуючи відсутність можливості захистити права заявниці в інший спосіб, вимушені звернутися до суду з даною заявою про оголошення фізичної особи померлою.

Просить оголосити померлим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в с.Ікаб`я Каларського району Читинської області, Росія, від дня його вірогідної смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 . Датою смерті ОСОБА_4 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_3 , а місцем смерті вважати селище Очеретине Донецької області.

В судовому засіданні представник заявниці заяву підтримав у повному обсязі, посилаючись на вищевказані обставини, просив її задовольнити, в подальшому надав заяву про розгляд справи без його участі та без участі заявниці і її законного представника.

Заінтересована особа - Вільногірський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в судове засідання не з`явилися належним чином повідомлені про місце, дату та час розгляду справи (а.с.49).

Вислухавши представника заявниці, дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню по наступним підставам.

Факт родинних відносин заявниці та ОСОБА_4 підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 , де батьком заявниці зазначений ОСОБА_4 , а матір`ю - ОСОБА_5 (а.с.7).

Батьки заявниці перебували у шлюбі, який 16.08.2017 розірваний рішенням Дружківського міського суду Донецької області, яке набрало законної сили 29.08.2017 (а.с.11, 12).

Відповідно до довідки ВП №1 Покровського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Донецькій області від 27.04.2024 за № 2248/305/02-2024, зафіксовано факт авіаудару по буд. АДРЕСА_2 , під завалами якого загинули ІНФОРМАЦІЯ_5 мешканців, серед яких ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мешкав в цьому будинку в квартирі АДРЕСА_3 . У зв`язку з активними бойовими діями дістати тіла загиблих з під завалів будинку не представилось можливим (а.с.13).

За даним фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.04.2024 за № 22024050000001105 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.438 КК України (а.с.14).

Факт авіаудару по буд. АДРЕСА_2 зафіксовано в протоколі огляду місця події від 13.04.2024, складеного слідчим СВ ВП №1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області (а.с.15-17), ілюстративною таблицею до даного протоколу (а.с.18-20) та листом Очеретянської селищної військової адміністрації Покровського району Донецької області від 28.08.2025 № 01-28/5134 (а.с.53).

Мати заявниці ОСОБА_5 уклала шлюб в ОСОБА_6 та змінила прізвище на « ОСОБА_7 » (а.с.21).

З листа Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 27.08.2025 за № 78/2/13/103-а/373/11/149 вбачається, що в провадженні СВ №2 управління, перебувають матеріали кримінального провадження №22024050000001105 від 14.04.2024 за фактом зруйнування 5-типоверхового будинку розташованого за адресою: буд. АДРЕСА_2 , в результаті чого можливо загинули 6 цивільних мешканців та 8 військовослужбовців ЗСУ, в тому числі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.52).

Згідно ч.1ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою (п.3 ч.2ст.293 ЦПК України).

Згідно зіст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово- медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті в певний час або про оголошення її померлою.

Статтею 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»встановлено, що тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється діяКонституціїта законів України.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2024 у справі №755/11021/22, чітко зазначено, що оголошення фізичної особи померлою (смерть in absentia)це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку. У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті (praesumptio mortis), що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю.

Законодавець розрізняє дві підстави оголошення судом фізичної особи померлою: загальну та спеціальну.

Відповідно до частини першоїстатті 46 ЦК України(загальна норма) фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку,протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характерупротягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. За змістом частини другоїстатті 46 ЦК України(спеціальна норма) фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України (другий сенат) від 18.06.2020 № 5-р(ІІ)/2020, принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lex posterior derogat priori); «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali); «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.02.2023 у справі № 910/18214/19 також звертала увагу на співвідношення між загальною та спеціальною нормою. Так, спеціальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у певних випадках, визначених такою нормою права, а загальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у всіх випадках, крім тих, на які поширюється гіпотеза спеціальної норми. Тому загальна та спеціальна норми не суперечать одна одній, а встановлюють системне законодавче регулювання. Законодавець запроваджує спеціальну цивільно-правову норму з метою конкретизації, деталізації та диференціації правового регулювання цивільних відносин в межах їх загального роду. Спеціальна норма походить від загальної і тісно з нею пов`язана.

Відповідно у ситуації, коли внаслідок збройної агресії рф проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до частини другоїстатті 46 ЦК Українисаме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні.

Велика Палата Верховного Суду враховує, що приписи частини другоїстатті 46 ЦК Українипов`язують оголошення фізичної особи померлою у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв`язку з воєнним станом як таким.

Воєнний станце особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану»).

За змістомстатті 1 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України», воєнний станце особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень; бойові діїформа застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння); воєнні діїорганізоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України;район воєнних (бойових) дійвизначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.

Відповідно бойові дії є однією із форм воєнних дій. Ці категорії співвідносять як ціле (воєнні дії) та частина (бойові дії). Тому воєнні дії, які законодавець згадує у частині другійстатті 46 ЦК України, не обмежуються лише бойовими діями. Законодавець у 2018 році вніс зміни до частини другоїстатті 46 ЦК України, доповнивши частини другу і третю статті 46 після слів «воєнними діями» словами «збройним конфліктом».

Збройний конфліктце збройне зіткнення між державами (міжнародний збройний конфлікт, збройний конфлікт на державному кордоні) або між ворогуючими сторонами в межах території однієї держави, як правило, за підтримки ззовні (внутрішній збройний конфлікт) (пункт 7 частини першоїстатті 1 Закону України від 21 червня 2018 року № 2469-VIII «Про національну безпеку України»).

Правова мета встановлення спеціальних строків полягає в тому, що визначені частиною другоюстатті 46 ЦК України двароки від дня закінчення воєнних дій, збройного конфлікту або шість місяців потрібні для розшуку особи та вжиття заходів для її повернення із зони воєнних дій, збройного конфлікту або з інших держав і територій. Дворічний або шестимісячний строки обумовлені тим, що в багатьох випадках під час воєнних дій, збройних конфліктів загибель або зникнення осіб відбувається в умовах невизначеності, на територіях, де тривають активні бойові дії, або в тимчасово окупованих регіонах, що ускладнює вирішення питання розшуку фізичної особи. І навіть за наявності цих строків очевидність щодо зникнення безвісти або загибелі особи може залишатися невідомою. Однак саме для розв`язання таких проблем і застосовуються юридичні фікції.

Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.

Законодавець доповнив чиннийЦК Україниреченням другим частини другоїстатті 46 ЦК Українизадля врегулювання ситуацій, коли у суду є достатні істотні підстави вважати, що на основі доказів у конкретній справі фізична особаз надзвичайно великою вірогідністює дійсно померлою (загиблою), і що впродовж двох років, зазначених у частині першій цієї статті, про особу не буде додаткових відомостей як про живу.

Частину другустатті 46 ЦК Українипотрібно тлумачити з урахуванням динамічного характеру суспільних відносин, які в умовах воєнних дій, збройних конфліктів зазнають швидких і непередбачуваних змін. Це вимагає оперативного реагування з боку суду для забезпечення ефективної охорони прав і законних інтересів осіб, у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси. Стислість строків вирішення такої категорії справ та ухвалення судових рішень у досліджуваній категорії справ стає особливо важливою в умовах, коли йдеться про встановлення правового статусу осіб, які зникли безвісти під час воєнних дій, збройного конфлікту, оскільки затримки в правовому реагуванні можуть призвести до погіршення ситуації для постраждалих осіб, їхніх родин і суспільства загалом.

Оголошення фізичної особи померлою пов`язується з виникненням у її родичів та інших заінтересованих осіб прав і законних інтересів, як-от: право на спадкування майна, отримання соціальних виплат, призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, припинення шлюбу, припинення зобов`язань, пов`язаних із такою особою, або інші матеріальні чи нематеріальні інтереси, пов`язані зі смертю цієї особи, тощо. Зазначене рішення також має важливе значення для правового статусу членів сім`ї, їх соціального забезпечення та можливості розпоряджатися майном особи, яка була оголошена померлою. Це оголошення має наслідки й для договірних зобов`язань, кредитних відносин і будь-яких інших правочинів, у яких брала участь особа, оскільки це може вплинути на вимоги кредиторів та інші правовідносини, пов`язані із зобов`язаннями.

Тому суд, зважаючи на конкретні обставини справи, повинен застосовувати норми права, які сприяють досягненню справедливого та передбачуваного результату. Правило про мінімальний шестимісячний строк дозволяє використовувати правові приписи до специфічних умов з огляду на активні бойові дії, соціальний контекст і правову невизначеність, яка виникає внаслідок збройної агресії рф.

Отже, телеологічне тлумачення норми права дозволяє врахувати специфіку випадків зникнення фізичних осіб під час активних бойових дій і акцентувати увагу на суспільній потребі у встановленні справедливості та визначеності щодо статусу зниклої особи, але лише після спливу розумного строку для її пошуку.

Велика Палата Верховного Суду наголошує, що законодавець, формуючи припис речення другого частини другоїстатті 46 ЦК України(«з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців»), після слів «шести місяців» завершив речення. Зазначене унаочнює, що правильним є таке тлумачення цього припису, що здійснюватиметься без прив`язки до моменту скасування воєнного стану, припинення воєнних дій, збройного конфлікту як такого на усій території України.

Наведене тлумачення відповідає і європейським стандартам. Так, відповідно до Рекомендації CM/Rec(2009)12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо принципів, які стосуються осіб, зниклих безвісти, та презумпції смерті (прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи 09 грудня 2009 року на 1073-му засіданні заступників міністрів), якщо обставини зникнення безвісти особи є такими, що дають підстави для висновку про ймовірність її загибелі, то для подання запиту бажано, щоб час, що минув з моменту зникнення або з моменту отримання останньої звістки про те, що особа жива, становив не більше одного року (пункт 2 принципу четвертого).

Стаття 48 ЦК Україниформує справедливий та розумний баланс між інтересами держави, суспільства та окремих осіб, у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, що є ключовим для функціонування правової системи.

Велика Палата Верховного Суду виснує, що шість місяців, які визначені в реченні другому частини другоїстатті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.

Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (даліНаказ № 309). Отже, суди можуть використовувати дані, зокрема з Наказу № 309, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України.

Україна є соціальною, правовою державою (стаття 1); людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (частина першастатті 3 Конституції України).

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (стаття 8 Конституції України). Цей принцип є однією з основних засад цивільного судочинства (пункт 1 частини третьоїстатті 2 ЦПК України). Суд під час розгляду справи керується принципом верховенства права (частина першастатті 129 Конституції України, частина першастатті 10 ЦПК України), на якому має бути засноване судове рішення (частина першастатті 263 ЦПК України). Одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності. Він вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності.

За висновками Європейського суду з прав людини (даліЄСПЛ), поняття «якість закону» означає, що національне законодавство має бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі правила поведінки, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (рішення ЄСПЛ у справах «C. G. та інші проти Болгарії» від 24 квітня 2008 року (C. G. and Others v. Bulgaria, заява № 1365/07, параграф 39), «Олександр Волков проти України» від 09 січня 2013 року (Oleksandr Volkov v. Ukraine, заява № 21722/11, параграф 170)).

ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі, тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме в тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення ЄСПЛ у справах «Кантоні проти Франції» від 11 листопада 1996 року (Cantoni v. France, заява № 17862/91, параграфи 3132), «Вєренцов проти України» від 11 квітня 2013 року (Vyerentsov v. Ukraine, заява № 20372/11, параграф 65)).

Згідно з принципом правової визначеності відрахування шестимісячного строку від дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту на усій території України не забезпечувало б достатньої передбачуваності та сталості правових відносин. В умовах триваючої збройної агресії рф проти України, що супроводжується численними випадками зникнень осіб та постійною нестабільністю, передбачити момент закінчення такої агресії неможливо. Наразі ситуація в державі посилює правову невизначеність і може ускладнювати ефективне застосування закону та забезпечення захисту прав осіб, які постраждали внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту та у яких, у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи, виникають певні цивільні права та правомірні інтереси.

Велика Палата Верховного Суду наголошує, що під час визначення моменту для початку відліку шестимісячного строку, встановленого реченням другим частини другоїстатті 46 ЦК України, суд повинен враховувати соціальний контекст та засаду справедливості. Оскільки в умовах російської агресії, яка триває на території України, ситуація в країні залишається недостатньо стабільною, будь-які правові рішення повинні бути чутливими до складних життєвих обставин, у яких опинилися люди.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може розпочати відлік шестимісячного строку для оголошення особи померлою від дня настання події, яка спричинила загибель фізичної особи, у разі якщо ця подія відбулася за межами території ведення активних бойових дій, проте є наслідком воєнних дій.

У такому випадку у разі подій (наприклад, авіаударів, ракетних обстрілів, терактів, підривів на мінах, загибелі під час евакуації чи гуманітарної місії) на територіях, які формально не є зоною активних бойових дій, але мають прямий зв`язок з воєнними діями, збройним конфліктом, суд має право розпочати відлік шестимісячного строку з моменту такої події. Якщо докази, як-от: відеоматеріали, документи або показання свідків тощо, дозволяють з високим ступенем вірогідності припустити ймовірну загибель особи, зволікання у визнанні фізичної особи померлою стає невиправданим і не відповідає принципу правової визначеності.

Верховний Суд наголошує, що обов`язком суду під час розгляду справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Згідно зіст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», рішення суду про оголошення фізичної особи померлою є підставою для державної реєстрації смерті.

Відповідно дост.47 ЦК України,правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настаютьу разі смерті.Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.

При цьому заявник має мати особисту цивільну-правову заінтересованість в зміні правового стану особи, яку він просить оголосити померлою. Для підтвердження цього повинні бути наведені обставини, які свідчать про те, що між заявником та особою, яку він просить оголосити померлою існують особисті або майнові правовідносини-матеріально-правовий зв`язок або за відсутності такого зв`язку - дані про те, що відсутність фізичної особи є для заявника перешкодою у реалізації суб`єктивних прав або виконання обов`язків.

Згідно ч.3ст.46 ЦК України,фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Суд ураховує соціальний контекст триваючої агресії рф проти України, що ускладнює встановлення факту смерті, але вимагає оперативного захисту прав заявниці.

Отже, оцінивши наведені представником заявниці обставини та мету, з якою їй необхідно оголосити особу померлою, є підстави для висновку про наявність між заявницею та особою, яку вона просить оголосити померлою, матеріально-правового зв`язку, а самеотримання спадщини та оформлення пенсії в зв`язку з втратою годувальника, оскільки вони є донькою та батьком.

В свою чергу, враховуючи, що з дня ймовірної дати смерті ОСОБА_4 , а саме з ІНФОРМАЦІЯ_3 , минуло більше шести місяців, що пов`язано з воєнними діями та за обставин, що загрожували його життю і на даний час його місце перебування не відомо, суд вважає за можливе оголосити його померлим.

Разом з тим, суд вважає за необхідне роз`яснити, що у відповідності до вимогст.48 ЦК України, у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилась, або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи, або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

За наведених обставин вимоги заяви ОСОБА_2 є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі. ОСОБА_4 необхідно оголосити померлим з дня його вірогідної смерті.

Судові витрати по справі слід віднести на рахунок заявниці.

На підставі ст.ст.46, 47 ЦК України та керуючись ст.ст.83, 259, 261, 293, 294, 306 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_2 , законним представником якої є ОСОБА_3 , про оголошення фізичної особи померлою, заінтересована особа: Вільногірський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) задовольнити.

Оголосити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в селищі Ікаб`я, Каларський район, Читинська область, Росія, РНОКПП НОМЕР_2 , від дня його вірогідної смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 - померлим.

Днем смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,вважати - ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Місцем смерті вважати селище Очеретине Покровського району Донецької області.

Судові витрати у справі покласти на заявницю.

Роз`яснити, що у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий - суддя підпис Т.М.Данилюк

Присяжні підпис В.І.Зубко

підпис О.М.Шкуро