Рішення № 130046290, 03.09.2025, Крижопільський районний суд Вінницької області

Справа № 134/454/25

2/134/249/2025

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03 вересня 2025 року с-ще Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючоїсудді Кантонистої О.О.

з участю: секретаря судового засідання Томашенко О.М.

представника позивачки адвоката Глушкової О.І.

представника відповідача адвоката Панасюка В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Крижопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Крижопільськоїселищної радипро визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

встановив:

25 березня 2025 року адвокат Глушкова О.І., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд» звернулася з позовом до Крижопільської селищної ради, у якому просить визначити позивачці додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю три місяці, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили.

В обґрунтування заявлених позовних вимог вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Крижопіль Тульчинського району Вінницької області помер чоловік позивачки - ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить 61/100 частини житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , що належали матері покійного - ОСОБА_3 . ОСОБА_2 у встановленому законом порядку прийняв спадщину після смерті матері, оскільки постійно проживав разом з нею на час відкриття спадщини, однак за життя не оформив спадкові права на вказане нерухоме майно. Позивачка є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 . Інші спадкоємці відсутні. У встановлений законом шестимісячний строк після відкриття спадщини позивачка не змогла звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Так, її чоловік ОСОБА_2 був мобілізований та проходив військову службу у Збройних Силах України, а вона змушена була поїхати до своєї матері, яка проживає у м. Кодима Подільського району Одеської області, оскільки остання потребувала допомоги. З чоловіком позивачка спілкувалася рідко. У червні 2024 році він зателефонував їй та повідомив, що перебуває на лікуванні у військовому шпиталі. Надалі зв`язку з ним не було. У жовтні 2024 року позивачка приїхала в селище Крижопіль і лише тоді дізналася, що її чоловік помер. Їхній сусід ОСОБА_4 проводив його поховання та отримав свідоцтво про смерть. ОСОБА_4 не мав можливості зв`язатися з позивачкою та повідомити їй про смерть чоловіка. У зв`язку з необхідністю заміни паспорта позивачка не мала змоги одразу звернутися до нотаріуса. Тільки у листопаді 2024 року вона отримала новий паспорт. При зверненні до нотаріуса в кінці грудня 2024 року позивачці було повідомлено, що реєстри не працюють, терміни їх відновлення невідомі, а тому неможливо подати заяву про прийняття спадщини. Крім того, в кінці грудня на початку січня 2025 року нотаріуси у селищі Крижопіль не працювали. 13 січня 2025 року сплив строк для подачі заяви про прийняття спадщини і позивачка не встигла її подати з поважних причин.

Ухвалою судді Крижопільського районного суду від 28 березня 2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче засідання. Окрім того, вирішено питання про витребування доказів.

16 квітня 2025 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень проти позовних вимог представник відповідача вказує, що згідно сталої практики Верховного Суду саме по собі незнання особи про смерть спадкодавця без установлення інших об`єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчиненні дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку. Посилання позивачки на те, що в кінці грудня на початку січня 2025 року нотаріуси у селищі Крижопіль не працювали не може вважатися поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, адже позивачка мала змогу посвідчити підпис на заяві про прийняття спадщини у будь-якого нотаріуса, не обмежуючись лише тими, що здійснюють діяльність на території селища Крижопіль, або направити таку заяву поштою, в тому числі електронною. Таким чином, у позивачки було достатньо часу для подання заяви про прийняття спадщини, однак вона не вжила заходів, спрямованих на прийняття спадщини, не надіслала до нотаріальної контори заяву поштою, хоча така можливість передбачена законодавством. Крім того, необхідність заміни паспорта не може бути безумовною підставою для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. З огляду на викладене, сторона відповідача вважає, що наведені позивачкою обставини не пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця для вчинення дій щодо подання заяви про прийняття спадщини, відтак просить у задоволенні позову відмовити за безпідставністю.

Протокольною ухвалою Крижопільського районного суду від 24 квітня 2025 року оголошено перерву у підготовчому засіданні для надання представнику позивачки можливості ознайомитися з відзивом на позов та в разі необхідності подати відповідь на відзив.

Ухвалами Крижопільського районного суду від 12 травня 2025 року та 04 червня 2025 року оголошено перерву у підготовчому засіданні в зв`язку з витребування нових (додаткових) доказів за клопотанням сторони позивача.

Протокольною ухвалою Крижопільського районного суду від 25 червня 2025 року оголошено перерву у підготовчому засіданні в зв`язку з повторним витребуванням доказів.

Ухвалою Крижопільського районного суду від 15 липня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивачки адвокат Глушкова О.І. підтримала позовні вимоги та просила задовольнити позов. Причинами пропуску строку вказує необізнаність позивачки про смерть спадкодавця, необхідність заміни паспорта при зміні прізвища, відсутність позивачки за місцем проживання в зв`язку з необхідністю здійснювати догляд за матір`ю, яка проживає в Одеській області, а також масштабний збій роботи державних реєстрів,спричинений кібератакою з боку росії в грудні 2024 року.

Представник відповідача адвокатПанасюк В.Б.заперечив протизадоволення позовуз підстав,наведених увідзиві напозовну заяву. Вказує, що подання позивачкою заяви про прийняття спадщини не залежало від зазначених нею обставин протягом всього встановленого законом шестимісячного строку. З позовної заяви вбачається, що про смерть свого чоловіка позивачка дізналася в жовтні 2024 року. Отже, у неї залишалося ще достатньо часу для подання заяви про прийняття спадщини, однак жодних дій на реалізацію свого права на прийняття спадщини позивачка не вчинила. Необхідність заміни паспорта не може вважатися поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, адже ця обставина зумовлена поведінкою самої позивачки, яка після реєстрації шлюбу повинна була протягом одного місяця звернутися до уповноважених органів з приводу обміну паспорта. Окрім того, в матеріалах справи відсутні відомості коли саме позивачка звернулася до нотаріуса з приводу оформлення спадщини після смерті свого чоловіка, зокрема, відсутня постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій.

Заслухавши пояснення представників сторін, показання свідка, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Крижопіль Тульчинського району Вінницької області помер чоловік позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_2 .

Спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не заводилась.

Вказані обставини підтверджуються: копією свідоцтва про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 від 16 липня 2024 року, копією свідоцтва про шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 від 26 листопада 2019 року, копією виписки № 4681 із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_2 , виданої КНП «Крижопільська окружна лікарня інтенсивного лікування» від 12.07.2024 року відносно ОСОБА_2 , копією актового запису про смерть № 449 від 16.07.2024 року, складеного Крижопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на ОСОБА_2 , повідомленням Крижопільської державної нотаріальної контори від 10.04.2025 року № 29/01-16.

Судом також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Крижопіль Вінницької області померла мати ОСОБА_2 ОСОБА_3 . На день своєї смерті вона була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 , разом з нею був зареєстрований її син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої увійшли 61/100 частини житлового будинку з відповідними господарськими будівлями по АДРЕСА_1 . Спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 не заводилась.

Зазначені обставини підтверджуються: копією актового запису про смерть № 113 від 26.11.2018 року, складеного Крижопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на ОСОБА_3 , копією актового запису про народження № 38 від 28.03.1980 року, складеного Крижопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на ОСОБА_2 , копією свідоцтва про право на спадщину по закону, виданого 26 вересня 2003 року державним нотаріусом Крижопільської державної нотаріальної контори за р.№ 1118, копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КП «Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» за № 1755976 від 17 жовтня 2003 року, повідомленням Крижопільської державної нотаріальної контори від 13 червня 2025 року № 59/01-16, повідомленням Крижопільської селищної ради від 20 червня 2025 року № 02-24/1314 про зареєстроване місце проживання ОСОБА_3 та склад її сім`ї на день смерті.

Таким чином, ОСОБА_2 у встановленому законом порядку прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_3 , однак за життя не оформив спадкові права на спадкове майно.

Згідно повідомлення начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 30 червня 2025 року № 2/854, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , 05 червня 2022 року був призваний ІНФОРМАЦІЯ_6 на військову службу під час мобілізації до військової частини НОМЕР_3 НЦ ( НОМЕР_4 ). Відомості щодо зарахування до особового складу військової частини, перебування на лікуванні під час проходження військової служби під час мобілізації, виключення зі списків особового складу військової частини військовослужбовця ОСОБА_2 у ІНФОРМАЦІЯ_7 відсутня. Станом на 30.06.2025 року згідно даних системи АІТС «Оберіг» ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , вважається померлим із зазначеною датою смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вбачається з повідомлення Крижопільського сектору УДМС у Вінницькій області № 0522-145/0522.1-25 від 22.05.2025 року, 14.11.2024 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , звернулася до Крижопільського сектору УДМС у Вінницькій області щодо обміну паспорта у зв`язку зі зміною прізвища (на ОСОБА_7 ) на підставі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 26.11.2019 року Крижопільським районним відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області. 18 листопада 2024 року на виконання вимог постанови КМУ від 25.03.2015 за № 302 ОСОБА_1 було документовано паспортом громадянина України у вигляді ІД-картки № НОМЕР_5 , термін дії до 18.11.2034 року, орган видачі 0522 (Крижопільський сектор Управління Державної міграційної служби у Вінницькій області).

Згідно довідки Шарапанівського старостинського округу Крижопільської селищної ради від 12.05.2025 року № 127, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , однак за вказаною адресою не проживає.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показав, що ОСОБА_2 разом зі своєю дружиною ОСОБА_1 проживав з ним по сусідству по АДРЕСА_2 . В 2022 році ОСОБА_2 був мобілізований до лав Збройних Сил України, а його дружина через деякий час поїхала до своєї матері в Одеську область, щоб доглядати за нею. ОСОБА_1 попросила його наглядати за будинком та сказала, що періодично буде приїжджати в ОСОБА_9 . Влітку 2024 року ОСОБА_2 повернувся додому, при цьому казав, що хворіє та потребує лікування. В кінці червня 2024 року ОСОБА_2 був доставлений до Крижопільської лікарні, де помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оскільки у ОСОБА_1 був відсутній мобільний телефон, він ( ОСОБА_4 ) не мав можливості повідомити їй про смерть чоловіка, тому сам здійснив поховання ОСОБА_2 , так як родичів у нього не було, його мати померла ще в 2018 році. Йому невідомо чи ОСОБА_2 спілкувався зі своєю дружиною. Коли в жовтні 2024 року ОСОБА_1 приїхала в Крижопіль, він повідомив їй про смерть ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. ст. 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ст. 1223 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частинами 1, 3 статті 1272 ЦК України передбачено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини; 2) у спадкоємця були перешкоди для подання заяви для прийняття спадщини; 3) ці обставини визнані судом поважними (постанова Верховного Суду від 20.03.2024 року у справі №545/1231/23).

Оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 04.11.2015 року у справі № 6-1486цс15, від 23.08.2017 року у справі № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі № 565/1145/17, від 17.10.2019 року у справі № 766/14595/16, від 30.01.2020 року у справі № 487/2375/18, від 31.01.2020 року у справі № 450/1383/18, від 17.08.2023 року у справі № 626/274/22, від 10.07.2024 року у справі № 522/13476/23.

Вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеного ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються індивідуально в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи (постанова Верховного Суду від 07.12.2023 року у справі № 548/2415/21).

Головною ознакою поважних причин є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини (постанова Верховного Суду від 31.07.2024 року у справі № 706/275/22 (провадження № 61-12010св23).

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, незнання норм закону тощо, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, проживання у спадковому майні після відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 26.06.2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження №61-38298св18), від 17.03.2021 року у справі № 638/17145/17 (провадження № 61-17764св20), від 26.10.2022 року у справі № 522/17925/16 (провадження № 61-1122св22), від 16.11.2023 року у справі № 523/4713/19 (провадження № 61-10052св23).

У постанові від 20 вересня 2023 року у справі № 638/16540/20 Верховний Суд виснував, що саме по собі незнання про смерть спадкодавця без установлення інших об`єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку. Таким чином, необізнаність про смерть спадкодавця не є поважною причиною для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємцівв інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою.

Строк дляподання заявипро прийняттяспадщини післясмерті ОСОБА_2 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ,сплив 12січня 2025року. На переконання суду, у даній справі позивачкою не доведено належними та допустимими доказами обставини, які б переконливо свідчили про існування поважних причин, пов`язаних із об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для неї, як спадкоємця, для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Обґрунтовуючи підстави поважності пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини сторона позивача посилається на необізнаність позивачки про смерть її чоловіка ОСОБА_2 , що само по собі не є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини. Більше того, про смерть спадкодавця позивачці стало відомо в жовтні 2024 року, тобто у неї залишалося достатньо часу для того, щоб звернутися особисто до нотаріуса чи направити засобами поштового зв`язку до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заміна паспорта не зайняла у позивачки значний проміжок часу. До того ж ця обставина зумовлена суб`єктивною поведінкою позивачки, яка вчасно не вчинила необхідних дій щодо обміну паспорта в зв`язку зі зміною прізвища після реєстрації шлюбу (ще в 2019 році). Також позивачкою не надано суду доказів на підтвердження того, що її матір за медичними показниками потребувала постійного стороннього догляду та (або) позивачка здійснювала постійний догляд за матір`ю.

Обставини кібератаки на реєстри МЮУ є загальновідомими і в силу ч. 3 ст. 82 ЦПК України суд визнає такими, що не потребують доказування.

Разом з тим, у екстрених випадках, коли існує ризик пропущення строку для прийняття спадщини, спадкоємець має право направити нотаріусу за місцем відкриття спадщини електронне повідомлення (аналог телеграми), в якому вказати про прийняття спадщини. Таким чином, законодавство України передбачає альтернативні варіанти процедури прийняття спадщини, що спрощує процес реалізації прав спадкоємців (Постанова Верховного Суду від 13 квітня 2023 року у справі № 607/13549/21).

Відповідно до п. 24Постанови ПленумуВерховногоСудуУкраїни від30.05.2008року№7 «Про судовому практику у справах спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений закономстрок, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строк дляприйняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272ЦК.Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина другастатті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Однак, суду не надано жодних доказів щодо звернення позивачки ОСОБА_1 до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та відповідної відмови саме через пропуск своєчасного звернення.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову у зв`язку із його необґрунтованістю.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, оскільки суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, судові витрати у даній справі залишаються за позивачкою.

Керуючись ст. ст. 12,13,81,141,259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Крижопільськоїселищної радипро визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини-відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачка: ОСОБА_1 ,місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

Відповідач: Крижопільська селищна рада, місцезнаходження: вул. Героїв України, 59, селище Крижопіль Тульчинського району Вінницької області, код ЄДРПОУ 04325940.

Повний текст рішення складено 08 вересня 2025 року.

Суддя: