Ухвала суду № 130042808, 08.09.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження у справі

08 вересня 2025 року Справа № 520/6193/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бадюкова Ю.В., розглядаючи у письмовому провадженні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до військову частину НОМЕР_2 про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ), в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову командира Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) щодо підготовки та видачі ОСОБА_1 довідки про вартість речового майна, що належить до видачі ОСОБА_1 за період проходження ним служби з 28.04.2015 року по 13.12.2023 рік виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої станом на 1 січня поточного року.

- зобов`язати командира Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) підготувати та видати ОСОБА_1 довідку про вартість речового майна, що належить до видачі ОСОБА_1 за період проходження ним служби з 28.04.2015 року по 13.12.2023 рік виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої станом на 1 січня поточного року;

- визнати протиправною відмову командира Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове забезпечення за період з 28.04.2015 року по 13.12.2023 рік.

- зобов`язати командира Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове забезпечення за період з 28.04.2015 року по 13.12.2023 рік.

Ухвалою суду від 24.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому заявив клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач вказує, що в період з 28.04.2015 по 13.12.2023 проходив військову службу у Збройних силах України.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13.12.2023 № 134 позивача виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

В подальшому ОСОБА_1 звернувся до військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати грошової компенсації за неотримане речове майно (запит від 09.02.2024).

Військовою частиною НОМЕР_1 засобами поштового зв`язку "Укрпошта" направлено відповідь ОСОБА_1 , яка була отримана адресатом 11.03.2024 року.

06.03.2024 представник Позивача звернувся з адвокатським запитом до військової частини НОМЕР_1 в якому просив надати довідку про вартість речового майна, що належало до видачі майору ОСОБА_1 .

Військовою частиною НОМЕР_1 засобами поштового зв`язку "Укрпошта" направлено відповідь представнику Семенова В.П., яка була отримана адресатом 20.03.2024 року.

Аргументованих доказів, які б підтверджували, що на попередні звернення ОСОБА_1 відповідь в установлені строки не отримував, до позовної заяви не надано.

Будь-яких об`єктивних перешкод щодо неможливості своєчасно (у межах місячного строку) звернутися до відповідача із запитом щодо компенсації за неотримане речове забезпечення та за захистом своїх порушених прав до суду Позивач не навів.

Ухвалою від 24 липня 2025 року допущено заміну відповідача - військової частини НОМЕР_1 у справі - № 520/6193/25 на його правонаступника - військову частину НОМЕР_2 (юридична адреса: АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

Надаючи правову оцінку та вирішуючи клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суд зазначає наступне.

За приписами частини першої, другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до суду щодо вимог про невиплату грошової компенсації за неотримане речове майно.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч.5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України)

З урахуванням заявлених позовних вимог, до спірних правовідносин застосовується місячний строк звернення до суду.

Судовою палатою з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду Верховного Суду прийнято постанову від 30.11.2020 у справі № 480/3105/19, в якій вирішувалось питанням наявності чи відсутності підстав для застосування статей 116,117 Кодексу законів про працю України(далі -КЗпП України) у разі невиплати (несвоєчасної виплати) військовослужбовцям грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.

Для вирішення вказаного правового питання Верховний Суд у наведеній постанові визначив правову природу такої компенсації та строки її виплати.

Судова палата, проаналізувавши наведені законодавчі приписи та висновки Конституційного Суду України і Верховного Суду, дійшла до такого.

Зі змісту положень Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 № 232, висновується, що речове забезпечення не має характеру винагороди за виконану працю, а спрямоване насамперед на задоволення потреб військовослужбовців під час несення ними військової служби.

Такі гарантії щодо забезпечення військовослужбовців доречно порівняти із подібними категоріями трудового законодавства, а саме пунктом 3 частини першої статті 29 КЗпП України, відповідно до якого власник або уповноважений ним орган зобов`язаний до початку роботи за укладеним трудовим договором забезпечити працівника необхідними для роботи засобами.

Варто також мати на увазі, що речове майно може бути різноманітним: майном особистого користування (предмети військової форми одягу, взуття та спорядження, які видаються у власне користування військовослужбовців) та інвентарним майном, яке є власністю військової частини та використовується особовим складом тимчасово під час проведення спеціальних робіт, несення бойового чергування, варти тощо. Лише перший вид майна, у разі його неотримання, підлягає грошовій компенсації.

Отже, речове майно не можна ототожнювати із заробітною платою (грошовим забезпеченням) військовослужбовця.

Щодо правової природи компенсації за неотримане речове майно, судова палата зазначила, що таку слід розглядати як особливий, окремий вид належних військовослужбовцю сум.

Як уже зазначено, стаття 116 КЗпП оперує поняттям «всі суми, що належать працівнику», а стаття 117 цього Кодексу передбачає санкцію за невиплату відповідних сум при звільненні.

Чинне законодавство передбачає обов`язок виплатити військовослужбовцю, який звільняється зі служби, грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно на день виключення зі списків особового складу військової частини.

Умовою для виникнення такого обов`язку є подання військовослужбовцем відповідного рапорту під час проходження служби.

Отже, компенсація вартості за неотримане речове майно належить до складу належних звільненому працівникові сум у розумінні статті 116 КЗпП України.

Враховуючи визначену у постанові судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 30.11.2020 у справі № 480/3105/19, правову природу грошової компенсації за неотримане речове майно визначено, що спеціальним строком звернення до суду з цим позовом є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зазначене відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом у постановах від 26.05.2021 у справі №380/5093/20, від 30.08.2021 у справі №520/7668/20 та від 12.10.2021 у справі №380/6200/20, від 23.06.2022 у справі №540/2001/21.

Відповідно до витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 вих. №354 від 13.12.2023 року позивач був звільнений з військової служби на підставі наказу командира ВЧ НОМЕР_5 (по особовому складу) від 07.12.2023 року №204 у запас за підпунктом «г» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов?язок та військову службу» через сімейні обставини. При цьому у вказаному наказі відсутня інформація про виплату спірної грошової компенсації за неотримане речове майно.

Отже, з моменту звільнення, щонайменше з 13.12.2023 позивачу відомо про бездіяльність відповідача щодо невиплати компенсації за неотримане речове майно.

Проте, з позовом до суду позивач звернувся 19.03.2025.

Позивачем клопотання про поновлення строку звернення до суду не заявлено.

Частиною першою статті 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з частиною четвертою статті 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Системний аналіз положень статті 123 КАС України дає підстави для висновку, що звернення до адміністративного суду з позовом після закінчення строків, установлених законом, не має безумовним наслідком повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.

Так, статтею 123 КАС України передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому скористатись можливістю подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку, аніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.

Верховний Суд у справі № 640/5645/19 (постанова від 23.09.2020) щодо застосування положень частин третьої та четвертої статті 123 КАС України дійшов висновку, що правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі.

Враховуючи наведене, суд, застосовуючи частини третю та четверту статті 123 КАС України, надає можливість позивачу скористатися правом повідомити про причини поважності пропуску строку звернення до суду шляхом надання суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для його поновлення за весь період його пропуску, а також доказів поважності причин такого пропуску.

За таких обставин, позовну заяву після відкриття провадження у справі належить залишити без руху відповідно до вимог частини тринадцятої статті 171 КАС України.

Керуючись статтями 121, 122, 160, 161, 171, 241, 248, 256 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду залишити без задоволення.

Позовну ОСОБА_1 до військову частину НОМЕР_2 про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини п`ятнадцятої статті 171 КАС України, якщо позивач не усуне недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовну заяву буде залишено без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя Бадюков Ю.В.