Рішення № 130042200, 08.09.2025, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

08 вересня 2025 року м. Рівне№460/10567/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом

Головного управління ДПС у Рівненській області

доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Рівненській області (далі по тексту позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту відповідач) про стягнення податкової заборгованості в сумі 43248,30 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі положень Податкового кодексу України (далі по тексту ПК України) у відповідача виникла заборгованість у зв`язку з несплатою останнім узгоджених грошових зобов`язань. З наведених підстав, у відповідності до ст. 95 ПК України, позивач просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою від 23.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Вказану ухвалу відповідачу було надіслано в порядку, передбаченому положеннями КАС України, при цьому, судом було вжито всіх заходів з метою повідомлення відповідача про наявність у Рівненському окружному адміністративному суді справи про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості.

Разом з тим, у встановлений строк відповідачем не подано до суду відзиву на адміністративний позов, будь-яких заяв чи клопотань до суду також не надходило.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений судом про можливість подання відзиву на позовну заяву, однак зазначеним правом не скористався. А тому, враховуючи приписи ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

За даними Головного управління ДПС у Рівненській області за відповідачем рахується податкова заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб, військовому збору та по військовому податку з фізичних осіб на загальну суму 43248,30 грн.

Дана заборгованість виникла на підставі заяви відповідача про застосування до нього спрощеної системи оподаткування №175 від 04.01.2012, а також винесених останнім податкового повідомлення-рішення №7299904-2407-1712-UA56060470000086729 від 18.06.2024, яке на момент розгляду адміністративної справи є чинним та підтверджує узгодженість суми податкового зобов`язання ,а також нарахованої, на підставі ст. 129 ПК України, пені за несвоєчасну сплату податкових платежів.

Крім того, наявність податкового боргу на суму 43248,30 грн підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податків, розрахунком виникнення податкової заборгованості по нарахованих (донарахованих) сумах згідно карток особових рахунків.

Оскільки відповідач суму податкового боргу в добровільному порядку не сплатив, тому позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

За змістом пункту 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 56.11 статті 56 ПК України податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.

Таким чином, грошові зобов`язання, визначенні відповідачем за заявою про застосування до нього спрощеної системи оподаткування, вважаються узгодженими та підлягали сплаті останнім у встановлений ПК України строк.

Разом з тим, відповідачем узгоджені суми грошових зобов`язань у встановлений строк сплачені не були.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

В силу вимог статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Позивачем було сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу форми "Ф" №0003596-1303-1700 від 06 травня 2024 року на загальну суму податкового боргу за узгодженими грошовими зобов`язаннями 4260,00 грн. Вказана вимога у встановленому законом порядку останнім не оскаржувалася. Докази на підтвердження протилежного учасниками справи суду не надані та судом в ході судового розгляду не здобуті.

Пунктом 59.5 статті 59 ПК України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Згідно з підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, його територіальні органи.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з частиною першою статті 90 вказаного Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На момент вирішення даної справи, у суду відсутні докази сплати відповідачем податкового боргу в сумі 43248,30 грн.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають до задоволення.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Враховуючи те, що суб`єктом владних повноважень не надано суду доказів понесення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, то підстави для розподілу судових витрат - відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Головного управління ДПС у Рівненській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути до бюджету з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб, військовому збору та по військовому податку з фізичних осіб в сумі 43248,30 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023. ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)

Відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Повний текст рішення складений 08.09.2025.

Суддя Олег ГРЕСЬКО