Ухвала суду № 130041935, 05.09.2025, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

за результатами вирішення заяви про відвід

05 вересня 2025 року Р і в н е №460/15296/25Рівненський окружний адміністративний суд в складі судді В.В. Щербакова, розглянувши в письмовому провадженні заяву про відвід головуючого судді у адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дійВ С Т А Н О В И В:

В провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - Позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - Відповідач), в якому Позивач просить суд: визнати протиправними дії (бездіяльність) Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо непроведення перерахунку пенсії з застосуванням належних коефіцієнтів та розрахункових величин всупереч правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.04.2025 у зразковій справі №200/5836/24; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок пенсії позивачу за весь спірний період з моменту призначення пенсії і по день набрання рішенням суду законної сили (за весь час без обмежень з підстави наявності вини відповідача) із застосуванням відповідних коефіцієнтів та розрахункових величин (включаючи проведення перерахунку пенсії, як працюючому пенсіонеру за приписами частини четвертої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"); стягнути з відповідача на користь позивача 3000000 (три мільйони гривень 00 копійок) завданої моральної шкоди.

Ухвалою судді Недашківської К.М. від 29.08.2025 позовну заяву залишено без руху.

03 вересня 2025 року позивач подав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви та про відвід головуючого судді.

Обґрунтовуючи подану заяву, представник позивача зазначив, що причини залишення позовної заяви без руху є надуманими, не узгоджуються з практикою Верховного Суду з відповідних питань, а відтак суддя штучно затягує відкриття провадження у справі, тим самим порушуючи присягу судді і протиправно перешкоджаючи у доступі до правосуддя незахищеній версті населення.

Суддя Недашківська К.М., яка розглядає справу №460/15296/25, дійшла висновку про необґрунтованість доводів заявника, у зв`язку з чим, в порядку частини четвертої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою від 05.09.2025 передала заяву про відвід на автоматизований розподіл для визначення у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України судді, який вирішуватиме цю заяву.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2025 заява про відвід судді у справі №460/15296/25 передана для вирішення судді Щербакова В.В.

За правилами частини восьмої статті 40 КАС України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Вирішуючи питання щодо порядку розгляду заяви, суд дійшов висновку про можливість її розгляду у порядку письмового провадження, оскільки підстави для розгляду заяви у судовому засіданні відсутні.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у порядку статті 229 КАС України.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість заяви про відвід головуючого судді у справі №460/15296/25, суд зазначає таке.

Як зазначалось вище судом, заявляючи відвід головуючому судді Недашківській К.М. заявник зауважував, що причини залишення позовної заяви без руху є надуманими, не узгоджуються з практикою Верховного Суду з відповідних питань, а відтак суддя штучно затягує відкриття провадження у справі, тим самим порушуючи присягу судді і протиправно перешкоджаючи у доступі до правосуддя незахищеній версті населення. Тобто, фактично заявником висловлено незгоду з процесуальними рішеннями судді Недашківської К.М.

Підстави для відводу судді визначені нормами статей 36 та 37 КАС України.

За правилами частини першої статті 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (частина друга статті 36 КАС України).

Так, заява про відвід фактично ґрунтується на положеннях пункту 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до вказаної процесуальної норми суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу, якщо наявні обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

За вимогами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський Суд з прав людини у своїй практиці виділяє наступні критерії оцінки неупередженості:

1) суб`єктивний - беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі;

2) об`єктивний - визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справах П`єрсак проти Бельгії, Кіпріану проти Кіпру, Грівз проти Сполученого Королівства).

Щодо суб`єктивного тесту, то він полягає у з`ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі. Проте презюмується особиста неупередженість. Щодо об`єктивного тесту, то необхідно визначити, поза межами особистої поведінки суддів, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості суддів. При вирішенні питання про те, чи існують обґрунтовані причини вважати, що цих вимог не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об`єктивно виправданим (рішення ЄСПЛ у справі Клейн та інші проти Нідерландів).

Оскільки доказів протилежного не надано, то по суб`єктивному критерію особиста безсторонність колегії суддів презюмується.

Що стосується об`єктивного критерію, то побоювання заявника, що суддя є небезстороннім не можна вважати об`єктивно обґрунтованими, позаяк по своїй суті вони є сугубо гіпотетичними і не підтверджуються такими фактами, які могли б викликати сумніви щодо неупередженості судді. Жодних обставин тому, що суддя не є вільним від стороннього впливу чи будь-якого втручання у судовий розгляд справи, у заяві про відвід не наведено.

Суд наголошує, що частиною четвертою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суд зазначає, що незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час судового розгляду справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку. Оцінку процесуальним діям суду можуть надавати лише суди вищих інстанцій.

З огляду на усе вищевикладене, вказані в заяві обставини не можуть свідчити про наявність упередженості судді та необ`єктивності при вирішенні адміністративної справи №460/15296/25

Відтак суддя вважає заяву про відвід необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 36, 39, 40, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви про відвід головуючого судді К.М. Недашківської у адміністративній справі №460/15296/25 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В.В. Щербаков