Рішення № 130041630, 08.09.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/9101/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ХЕМПТОНС ТРЕЙД до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення,

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до Одеської митниці, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UА500580/2025/000060/2 від 20.03.2025;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UА500580/2025/000112 від 20.03.2025.

Одеською митницею заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін, яке обґрунтовано тим, що справа є незначної складності, але обставини по справі потребують надання ґрунтовних усних пояснень, бажають брати участь у досліджені доказів, виступити зі вступним словом, ставити питання та надавати відповіді, міркування.

Суд відхиляє заявлене клопотання, оскільки предметом спору у цій справі є митне оформлення товару яке здійснювалось на підставі електронних митних декларацій, письмових документів наданих позивачем до митного органу. В подальшому, контактування позивача з митними органом щодо розмитнення товару, в тому числі прийняття картки відмови, корегування митної вартості відбувалась через електронний кабінет.

Суд зазначає, що викладення своєї позиції митним органом письмово у відзиві, не обмежує його можливості викласти її ґрунтовно, а тому проголошення такої ж позиції в судовому засіданні усно зі вступним словом та шляхом зачитування відзиву, не є на думку суду переконливим аргументом для слухання справи в судовому засіданні.

Суд відхиляє посилання відповідача на те, що розгляд справи в письмовому провадженні порушує його права, оскільки наведені ними аргументи, щодо можливості виступити усно та переконливо, ставити питання та висловлювати думку щодо заявлених клопотань не є такими, що дають підстави слухати справу в судовому засіданні. Розгляд справи у письмовому провадженні є однією із форм здійснення судочинства і не позбавляє сторони заявляти клопотання по справі у письмовому вигляді, не зменшує обсяг дослідження доказів та не впливає на їх оцінку судом.

Жодних клопотань у цій справі окрім даного, сторонами не заявлено, справа є незначної складності, а тому її розгляд у письмовому провадженні не впливає на доступ до правосуддя та не обмежує права сторін.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що в межах господарської діяльності між ТОВ «ХЕМПТОНС ТРЕЙД» як покупцем та компанією Alltag und Geratetechnik AG (Швейцарія) як продавцем укладено договір поставки товару №AUG 28Х/06022025, а саме: люстри та бра, вироби для оснащення електричних освітлювальних приладів зі скла, частини світильників металеві. До Одеської митниці подали було подано митну декларацію 25UA500580002118U0. Від відповідача надійшло повідомлення про витребування додаткових документів на підтвердження складових митної вартості. У відповідь надіслано лист та надані додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості, викладені аргументи щодо безпідставності зауважень та вимоги надати додаткові документи. Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, які є протиправними, оскільки надали всі необхідні документи для розмитнення товару за ціною вказаною у декларації. Просять задовольнити позовні вимоги.

Відповідачем наданий відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнали та зазначили, що під час здійснення митного оформлення за митною декларацією (МД) № 25UA500580002118U0 від 20.03.2025 року було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та встановлено, що в них містяться розбіжності, вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у Рішенні про коригування митної вартості товарів. На вимогу митного органу позивачем не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, поданими розбіжності не спростовано, а тому були застосовані другорядні методи визначення митної вартості. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог

Судом встановлені такі обставини по справі.

06.02.2025 р. між ТОВ «ХЕМПТОНС ТРЕЙД» як покупцем та компанією Alltag und Geratetechnik AG (Швейцарія) як продавцем укладено договір поставки товару №AUG 28Х/06022025. Сторонами було погоджено поставку товару на територію України згідно специфікації №43742 від 21.02.2025 до Договору.

З метою митного оформлення, позивачем, в особі ТОВ «ГРАНД ПРАЙД», було подано до Одеської митниці митну декларацію 25UA500580002118U0, в якій було визначено для митного оформлення товари № 1-3 загальною вартістю 19055,07 дол. США (графа 22), а саме:

товар № 1: Люстри та бра з комбінованих матеріалів. Люстра металева, зі склянимплафоном -7821шт. Бра металеве зі скляним плафоном -120шт. Торговельна марка: СВЕТ. Країна виробництва: CN. Виробник: ASR HONOR GROUP LIMITED;

товар № 2: Вироби для оснащення електричних освітлювальних приладів, зі скла. Плафон скляний -1539шт. Торговельна марка: СВЕТ. Країна виробництва: CN. Виробник: ASR HONOR GROUP LIMITED;

товар № 3: Частини світильників металеві. Декоративний елемент світильника металевий - 43шт. Торговельна марка: СВЕТ. Країна виробництва: CN. Виробник: ASR HONOR GROUP LIMITED.

Вищеперераховані товари №1-3, позивач визначив за митною вартістю по першому (основному) методу за ціною інвойсу по договору (графи 42 і 43 МД).

Разом з митною декларацією Позивачем до митного органу були подані документи:

0271 пакувальний лист (Packing List) №159/02/2025 від 21.02.2025;

0380 рахунок фактура (інвойс) (Commercial Invoice) №159/02/2025 від 21.02.2025;

0705 коносамент (Bill of Lading) №MEDUKT765139 від 06.01.2025;

0730 автотранспортна накладна (Road consignment note) CMR №43742 від 10.03.2025;

0862 - декларація про походження товару (Declaration of origin) - інвойс №159/02/2025 від 21.02.2025;

4100 договір поставки №AUG-28Х/06022025 від 06.02.2025;

4103 специфікація №43742 від 21.02.2025 до договору поставки №AUG-28Х/06022025 від 06.02.2025;

m4203 - додаткова угода №01 від 17.01.2023 до договору поставки №AUG 28Х/06022025 від 06.02.2025;

m4207 - договір про надання послуг митного брокера № 3К/В-5 від 27.05.2022, (m означає, що договір надавався при першому митному оформленні і не надається кожного разу).

На вимогу Одеської митниці, позивачем були надані прайс-лист б/н від 20.02.2025, експертне дослідження №98/25 від 13.03.2025, експортна декларація №110120250106521745 від 06.01.2025 і комерційна пропозиція продавця (підтверджується листом №43742/1 від 20.03.2025, додається до позовної заяви).

Під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 25UA500580002118U0 від 20.03.2025 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500580/2025/000060/2 від 20.03.2025, а саме:

згідно п.1.4, п.3.1 та п.3.2 зовнішньоекономічного контракту детальний опис, асортимент та якість товарів визначаються сторонами у відповідних специфікаціях. Водночас, в комерційному інвойсі та специфікації до контракту відсутня інформація щодо торговельних марок, виробників, якісних характеристик (матеріалів виготовлення) та артикулів, що може вплинути на вартість товару та не дає можливості ідентифікувати ці документи з заявленою поставкою;

у пакувальному листі відсутнє посилання на товаротранспортні документи, інвойс чи специфікацію, що викликає сумніви щодо їх відповідності поданим комерційним документам і заявленій партії товар;

відсутність у прайс продавця від 20.02.2025 б/н, в якому відсутня інформація щодо наявності армування та матеріалу армування, торговельної марки та виробника товару, і умови поставки EXW в якому - не відповідають умовам поставки CPT Gdansk Польща в наданій копії митної декларації країни відправлення від 06.01.2025 №110120250106521745;

в комерційній пропозиції б/н відсутня дата і зазначено умови поставки EXW Китай;

експертне дослідження від 13.03.2025 №98/25, у висновку якого зазначені посилання на скріни з інтернет сайтів з ринковими цінами на товар інших виробників і без зазначення торговельної марки.

20.03.2025 Відповідачем було винесено картку відмови №UA500580/2025/000112 в митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: згідно ст. 55 МКУ винесено рішення про коригування митної вартості від 20.03.2025 №UA500580/2025/000060/2.

20.03.2025 р. Відповідач прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500580/2025/000060/2, зазначаючи, що вартість товару слід визначати відповідно до ст. 64 Митного кодексу України. Прийняття такого рішення відповідач обґрунтовує в графі 33 Рішення.

Позивач не погоджуючись з таким рішеннями звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи питання про правомірність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товару, суд враховує такі приписи діючого законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 318 МК України, митний контроль передбачає мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 4 та 5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до п.6 ст. 54 МКУ, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю.

До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 встановлений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: (далі йде їх перелік).

Також, згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як встановлено у цій справі, при декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсу та інших документів постачальника.

Щодо відсутності в комерційному інвойсі і специфікації до контракту інформації щодо торговельних марок, виробників, якісних характеристик (матеріалів виготовлення) та артикулів, позивач вказує на те, що відомості про товар зазначені у МД №25UA500580002118U0: Торговельні марки: СВЕТ. Країна виробництва: CN. Виробник: ASR HONOR GROUP LIMITED. Опис, в тому числі зазначення торговельної марки, відомості виробника задекларованих товарів №1-3 митної декларації зазначено продавцем у пакувальному листі, який був наданий декларантом до митної декларації. Крім того, опис товару, якісні характеристики (матеріал виготовлення) товару зазначено в Специфікації №43742 від 21.02.2025 до Договору поставки №AUG-28Х/06022025 від 06.02.2025 та переданих Продавцем до Покупця документів відповідно до графи 44 МД №25UA500580002118U0.

Судом перевірені зазначені обставини та встановлено, що всі посилання позивача підтверджуються наданими ним документами, а тому у суду відсутні будь-які підстави ставити їх під сумнів.

В той же час, митний орган, окрім припущень про можливий вплив на митну вартість відсутність такої інформації жодним чином цього не підтверджує, як і відсутність такої інформації. При цьому, з наданих декларантом документів, зазначені митним органом відомості повністю присутні, а не відсутні.

Таким чином, суд відхиляє вказані обґрунтування як підставу для коригування митної вартості товару.

Щодо відсутності у пакувальному листі посилання на товаротранспортні документи, інвойс чи специфікацію, позивач зазначає, що законодавством не встановлено вимог до оформлення пакінгу (є документом довільної форми), а по-друге, у наданому до митного органу пакінгу міститься посилання на номер договору, а саме - №AUG-28Х/06022025 від 06.02.2025, який було укладено між сторонами.

Суд погоджується з позицією позивача і зазначає, що митний орган вказуючи на відсутність посилання у пакувальному листі посилання на товаротранспортні документи, інвойс чи специфікацію не зазначає, яким нормативним актом передбачена форма такого документу та приписи якої статті МКУ порушено декларантом при складанні та поданні пакувального листа.

Щодо відсутності у прайс продавця від 20.02.2025 б/н, в якому відсутня інформація щодо наявності армування та матеріалу армування, торговельної марки та виробника товару, і умови поставки EXW в якому - не відповідають умовам поставки CPT Gdansk Польща в наданій копії митної декларації країни відправлення від 06.01.2025 №110120250106521745, позивач зазначив, що законодавством не встановлено і конкретних вимог та переліку відомостей (критеріїв), які повинен містити прайс-лист і подання такого документу ч. 2 ст. 53 МК України взагалі не передбачено.

Суд погоджується з позицією позивача і зазначає, що сам по собі прайс-лист не є документом який впливає на визначення митної вартості про що неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх постановах, вказуючи, що чинне законодавство не встановлює будь-яких вимог щодо форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись контрагентами у довільній формі та на власний розсуд.

Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів) не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів (Постанова ВС КАСвід 20.04.2018 у справі №826/10456/16 Постанова ВС КАС від 13.09.2019 у справі № 820/859/17 від 23.03.2020, Постанова ВС КАС у справі №826/15796/16).

Міжнародним законодавством та МК України не встановлено типової форми прайс-листа. Згідно загальноприйнятої практики прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Аналогічні висновки суду і щодо комерційна пропозиції, оскільки це документ довільної форми продавця інформаційного характеру, який не може слугувати підставою для коригування митної вартості та в розумінні ч. 2 ст. 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Щодо експертного висновку, суд зазначає, що висновок експертного дослідження №98/25 від 13.03.2025 року проведений відносно товару та документів на нього, який було фактично імпортовано і документи на який надано до митного органу. При цьому, зазначене експертне дослідження було проведено щодо товару торгівельної марки СВЕТ, та характеристик на аналогічний товар. При цьому в скрінах експертного дослідження зазначено найменування виробника та ідентифікуючі ознаки товару. Експертом повністю розписано і зазначено, які джерела і дані використовувались при підготовці дослідження, а отже, жодних неузгодженостей в цій частині також немає.

Вищенаведене правове обґрунтування Позивача підтверджується також численною судовою практикою по суті вищевикладених питань, зокрема, постановою Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 809/278/17; постановою Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 813/1229/16; постановою Верховного суду від 02.07.2020 року у справі N803/916/17).

В силу вимог ч. 5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин 1 та 2 статті 53 МК України слідує, що МК України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Суд вважає, що митним органом зазначені підстави та вимоги є необґрунтованими, оскільки інших яких-небудь обґрунтувань, окрім посилання на те, що наданих документів недостатньо для усунення сумнівів у задекларованій митній вартості товару не наведено.

Аналізуючи всі вищенаведені підстави для прийняття картки відмови та рішення про корегування митної вартості, суд зазначає, що відповідачем жодним чином не обґрунтовано яким чином це впливає на визначення митної вартості, навіть за умови встановлення певних розбіжностей, оскільки самі розбіжності чи неточності в документах поданих до митної декларації повинні бути у причинному зв`язку з можливістю визначити митну вартість. На думку суду, лише констатація в рішенні певних недоліків є тільки припущенням відповідача, а тому не може бути врахована.

Суд вважає, що митним органом зазначені підстави та вимоги є необґрунтованими, оскільки інших яких-небудь обґрунтувань, окрім посилання на те, що наданих документів недостатньо для усунення сумнівів у задекларованій митній вартості товару не наведено.

Вивчивши позиції сторін викладені у їх заявах по суті, дослідивши письмові докази надані сторонами та враховуючи приписи діючого законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню, оскільки позивачем доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

В той же час, відповідач не надав суду належні та допустимі докази, не навів правові обґрунтування правомірності прийнятого рішення, яке на думку суду не відповідає вимогам зазначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначає про те, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу, з чим суд погоджується, оскільки це вимога закону. Але, на думку суду, такий обов`язок виникає тільки за умови неможливості визначення ціни товару на підставі поданих позивачем до митного органу документів. Оскільки суд приходить до висновку, що позивач разом з митною декларацією було подано достатньо документів які в повній мірі відображають ціну товару, то такий обов`язок позивач виконав ще до звернення до суду.

Судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню на користь позивача.

Керуючись ст. 242- 246 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ТОВ «ХЕМПТОНС ТРЕЙД» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (ЄДРПОУ 44005631) №UA500580/2025/000060/2 від 20.03.2025 року про коригування митної вартості товарів та картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500580/2025/000112 від 20.03.2025.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (ЄДРПОУ 44005631) на користь ТОВ «ХЕМПТОНС ТРЕЙД» (ЄДРПОУ 44536061, 03039, місто Київ, пр. Лобановського Валерія, будинок 119, літера А, офіс 22) судовий збір у сумі 5 184,26 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Попов В.Ф.