Ухвала суду № 130041620, 08.09.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/29783/25

УХВАЛА

08 вересня 2025 рокум. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Радчук А.А., вивчивши матеріали скарги ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Приморського ВДВС,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла скарга ОСОБА_1 на постанову державного виконавця, у якій заявник просить:

визнати протиправною та скасувати постанову держвиконавця Приморського ВДВС від 30.07.2025 про відкриття ВП № 78735639.

зобов`язати держвиконавця зняти арешти з рахунків і припинити примусове стягнення у ВП № 78735639 до набрання законної сили рішенням у справі про скасування постанови ТЦК № ЮОР/1880/1.

Згідно п.п. ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суддя встановив наявність підстав для залишення позову без руху, оскільки позов поданий із порушенням вимог встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до ч. 1 ст. 46 КАС України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Згідно з ч. 1 ст. 168 КАС України, позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Таким чином, звернення до адміністративного суду в порядку КАС України щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця здійснюється шляхом пред`явлення позовної заяви.

Натомість, позивачем до суду подана скарга на постанову державного виконавця, а не позовна заява.

Суд зазначає, що подання до адміністративного суду скарги на постанову державного виконавця не передбачено положеннями КАС України.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КАС України, учасниками справи є сторони, треті особи.

Сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач (ч. 1 ст. 46 КАС України). Відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача (п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Суд зазначає, що у поданій скарзі не визначено, хто є позивачем, відповідачем та третьою особою.

Відповідно абз. 4 ч. 8 ст. 18 КАС України якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення відповідних відомостей.

ОСОБА_1 звернувся до суду без використання електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд».

Таким чином, у порушення п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві не зазначено відомості про наявність або відсутність у позивача електронного кабінету.

Також, у порушення ч. 5 ст. 160 КАС України позивачем не зазначено:

інформацію щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви (п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України);

власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України).

Суд зазначає, що способи захисту прав та інтересів позивача у публічно-правовому спорі визначені у частині першій статті 5 КАС України, якою передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Разом із тим, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно вищезазначеної ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.

При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Так, обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.

Тобто, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору. Аналогічні правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 року у справі № 826/16958/17.

Також суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У поданій позовній заяві позивач просить суд, зокрема, зобов`язати держвиконавця зняти арешти з рахунків і припинити примусове стягнення у ВП № 78735639 до набрання законної сили рішенням у справі про скасування постанови ТЦК № ЮОР/1880/1.

Разом з цим, окремо, такий спосіб захисту як зняття арештів з рахунків і припинення примусового стягнення ч.1 ст. 5 КАС України не передбачений.

Крім іншого, до матеріалів справи додано постанову Приморського районного ТЦК МОУ ЗСУ № ЮР/1880/1, а не № ЮОР/1880/1, про яку зазначає позивач. Так само, оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження № 78735639 від 30.07.2025 року постановлена щодо документу «постанова № ЮР/1880/1 виданий 19.05.2025».

Отже, інформація зазначена в прохальній частині заяви та документи додані до позовної заяви, зокрема постанова про відкриття виконавчого провадження № 78735639 від 30.07.2025 року не кореспондуються між собою, а тому суд вважає, що зазначені у скарзі відомості не містять послідовності та логічної цілісності по відношенню до фактичних обставин справи.

Вищенаведене свідчить про недотримання заявником вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, у зв`язку з чим позивачу в порядку усунення недоліків необхідно уточнити позовні вимоги.

Частиною 1 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

При цьому заявником надано до суду один примірник скарги з додатками.

Отже, заявником, всупереч ч. 1 ст. 161 КАС України, не надано до суду примірнику скарги для відповідача.

Відповідно ч. 4, 5, ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

При цьому суд зазначає, що обов`язок надання доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, покладається саме на позивача, що передбачено положеннями ч. 4 ст. 161 КАС України.

Зазначена норма спрямована на те, щоб не допускати тривалі долучення доказів під час розгляду справи разом з додатковими поясненнями. Також ця вимога створена з метою забезпечення процесуальної економії та уникнення затягування розгляду справи. Винятком із цього правила є випадки, коли особа обґрунтує неможливість подання доказів у вказаний строк з причин, що від неї не залежали.

При цьому на стадії відкриття провадження суд не надає оцінку самим доказам, а перевіряє позовну заяву та додані до неї документи.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Зокрема, за подання до адміністративного суду фізичною особою позову немайнового характеру судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З аналізу наведених положень Закону України «Про судовий збір» вбачається, що майновими є вимоги, для яких визначено ціну позову.

Відповідно до позовних заяв немайнового характеру необхідно відносити вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.

За змістом позовних вимог та наявних у матеріалах справи доказів, позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру.

Згідно з ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», з 01 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць у розмірі 3028 гривні.

Отже, за подачу адміністративного позову з однією немайновою вимогою необхідно надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. (3028,00 грн*0,4). Друга вимога про зобов`язання вчинити певні дії є похідною тому судовий збір за неї не справляється.

Разом з цим, до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору.

Таким чином, якщо після виправлення недоліків позовної заяви не зміниться кількість та характер позовних вимог, позивачу необхідно надати до суду документ про сплату судового збору на суму у розмірі 1211,20 грн.

Відповідно до чч. 2, 4, 5 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Суд зазначає, що в порушення вимог ст.ст. 94 КАС України, докази, додані до скарги, не засвідчені.

Щодо строку звернення до суду з даним позовом.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У відповідності з ч.ч. 2, 3 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, статтею 287 КАС України визначені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Відповідно до ч. 1 цієї статті, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Заявником оскаржується постанова про відкриття виконавчого провадження від 30.07.2025 року.

Скарга направлена до суду засобами поштового зв`язку 29.08.2025 року.

У скарзі, щодо строку звернення до суду, зазначено, що 31.07.2025 скаржник уперше отримав копію постанови державного виконавця про відкриття ВП № 78735639 від 30.07.2025 року. При цьому чкаржник зазначає, що строк подання слід поновити з огляду на поважні причини пропуску.

Між тим, самі причини пропуску строку звернення до суду не наведено.

З огляду на викладене, звернення до суду із цим позовом відбулось без дотриманням строку, встановленого п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України.

Згідно з ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі викладеного суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та повідомляє, що недоліки адміністративного позову необхідного усунути шляхом:

- надання позовної заяви, оформленої відповідно до вимог ст. 160 КАС України, а саме зазначивши у позові: суб`єктний склад учасників справи; відомості про наявність або відсутність у позивача електронного кабінету (п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України); інформацію щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви (п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України); власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України); привівши у відповідність позовні вимоги, з урахуванням викладеного у даній ухвалі;

- уточнення позовних вимог з приведенням їх у відповідність з ч. 1 ст. 5 КАС України;

- надання доказів направлення копії позовної заяви приватному виконавцю;

- надання належним чином оформлених та засвідчених копій документів, доданих до позовної заяви;

- надання документу про сплату судового збору або, у разі наявності передбачених Законом України "Про судовий збір" підстав, клопотання про звільнення від сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, обґрунтоване належними та достатніми доказами;

- надання, відповідно до вимог ч. 1 ст. 123, ч. 6 ст. 161 КАС України, заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати причини поважності (у разі їх наявності) пропуску строку звернення до суду та надати належні докази цьому.

Платіжні реквізити для перерахування судового збору: 22030101 Судовий збір (Одеський окружний адміністративний суд, 101); Отримувач коштів: ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101; Рахунок отримувача: UA468999980313171206084015756; Код отримувача: 37607526; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160, 161, 169 КАС України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Приморського ВДВС залишити без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою та повідомити про необхідність усунути недоліки позовної заяви в десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали та роз`яснити, що в іншому випадку в строки, передбачені ч. 5 ст. 169 КАС України, позов буде повернутий позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяА.А. Радчук