Рішення № 130041540, 08.09.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/14376/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 08.05.2025 позовна заява ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух), в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправною відмову Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 06.11.2023 по 08.01.2024 року загальний розмір якої складає 104 569,88 (сто чотири тисячі п`ятсот шістдесят дев`ять гривен 88 копійок) грн, з розрахунку 50 000,00 грн на місяць за виконання бойових (спеціальних) завдань у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угрупування військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), якій здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно до батальйону включно пропорційно часу участі у таких діях та заходах;

2. Зобов`язати Державне підприємство обслуговування повітряного руху України (Украерорух) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 06.11.2023 по 08.01.2024 року загальний розмір якої складає 104 569,88 (сто чотири тисячі п`ятсот шістдесят дев`ять гривен 88 копійок) грн, з розрахунку 50 000,00 грн на місяць за виконання бойових (спеціальних) завдань у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угрупування військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), якій здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно до батальйону включно пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Обгрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначив, що він є військовослужбовцем Збройних Сил України. Наразі підполковник ОСОБА_1 відряджений до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України із залишенням на військовій службі в Збройних Силах України і проходить військову службу на посаді заступнику керівника польотів (оперативному черговому) Центру організації повітряного руху структурних підрозділів служби аеронавігаційного обслуговування Одеського регіонального структурного підрозділу. 28.02.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». Відповідно до п.5 ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року. На звернення позивача щодо ухвалення рішення про нарахування та виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету міністрів України від 28 лютого 2024 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» Державним підприємством обслуговування повітряного руху України надано відповідь №2.1-09-2/1073/25 від 01.04.2025, в якій зазначено наступне: «… Звертаємо увагу, що оскільки перелік органів військового управління (управлінь (штабів) угруповань військ (сил)), у складі яких військовослужбовці ЗСУ можуть виконувати бойові (спеціальні) завдання, затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України, а це є інформацією з обмеженим доступом, Украерорух не вбачає можливим перевірити відповідну інформацію.

12.05.2025 суддя ухвалив позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух), Міністерство оборони України про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

26.05.2025 до суду від позивача надійшла заява (вх. №ЕС/51894/25) про усунення недоліків, в якій просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та відкрити провадження у справі.

В обгрунтування заяви зазначив, що безпосередньо в період з 06.11.2023 по 08.01.2024 позивач перебував у відрядженнях угрупувань Міністерства оборони України та безпосередньо брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та виконував бойові та спеціальні завдання з організації планування та координації авіаційної підтримки військ, безпеки польотів у відповідних смугах у складі груп авіації центрів об`єднаної вогневої підтримки на пунктах управління у складі військ угрупування морської піхоти «Катран». Саме за період з 06.11.2023 по 08.01.2024 позивачеві не нараховано та не виплачено додаткову винагороду під час дії воєнного стану згідно постанови КМУ №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». Водночас, позивач будь-якої відмови у виплаті даної додаткової винагороди від відповідача не отримував, до моменту звернення із відповідною заявою та отримання офіційної відмови у такій виплаті. Отримавши відмову Державного підприємства обслуговування повітряного руху України позивач звернувся за правовою допомогою так, як не є фахівцем в галузі права. Адвокатом підготовлено позовну заяву та направлено до суду.

30.05.2025 від представника відповідача Державного підприємства обслуговування повітряного руху України надійшли заперечення (вх. №537734/25), оскільки подана заява про усунення недоліків не містить аргументів та обґрунтованих доводів з наданням належним, допустимих та достовірних доказів на підтвердження поважності причин пропуску ОСОБА_1 строку для звернення до Одеського окружного адміністративного суду.

02.06.2025 суддя ухвалив заяву позивача про поновлення пропущеного строку на звернення до суду від 26.05.2025 (вх. №ЕС/51894/25) задовольнити; поновити ОСОБА_1 пропущений строк на звернення до суду; прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 ; відкрити провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії; розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи; витребувати у Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух): - докази нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «При питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 06.11.2023 по 08.01.2024; - належним чином завірені копії карток особового рахунку позивача за періоди з 2023 по 2024 роки.

15.05.2025 до суду від Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух) надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач проти позовних вимог заперечує та вказує, що нормою абзацу другого пункту 1 Постанови № 104 імперативно визначено, що військовослужбовцям, відрядженим до державних органів, установ та організацій, лише оклади за військовими (спеціальними) званнями і надбавки за вислугою років виплачуються у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців, тоді як оклади за посадами та інші виплати виплачуються як для працівників цих державних органів, установ та організацій. Системний аналіз наведеного нормативного регулювання підтверджує, що порядок грошового забезпечення військовослужбовців, які проходять службу в Збройних Силах України та інших військових формуваннях, відрізняється від порядку грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ організацій. Тобто, розмір грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ та організацій, врегульовано окремим нормативно-правовим актом, який визначає дещо відмінний порядок та інші складові формування грошового забезпечення відряджених військовослужбовців.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.08.2024 (справа №640/13029/22) дійшла переконання, що як текстуальне тлумачення змісту первинної редакції пункту 1 Постанови № 168, так і системне тлумачення цієї постанови з урахуванням умов її прийняття, визначеними у преамбулі, дають підстави для висновку, що виплата додаткової винагороди повинна здійснюватися як стимулювання винятково тим військовослужбовцям ЗСУ, які своїми безпосередніми діями здійснюють захист суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України.

Верховним Судом було зроблено висновок про непоширення приписів Постанови №168 на військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ та організацій, грошове забезпечення яким виплачується відповідно до Постанови №104.

Відсутність у Постанові №104 положень про таку складову грошового забезпечення відряджених військовослужбовців, як додаткова винагорода, передбачена постановою КМУ №168, свідчить про відсутність обов`язку Украеороруху нараховувати та виплачувати відповідну винагороду за зверненнями відряджених військовослужбовців.

Крім того, готуючи відповідь на заяву ОСОБА_1 датовану 10.03.2025, Украерорухом було враховано, що відповідно до положень абзацу 3 пункту 11 постанови КМУ №168, військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони.

Довідки долучені ОСОБА_1 до заяви містять інформацію про виконання бойових (спеціальних) завдань у складі органу військового управління (угрупування), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно.

Зі змісту доданого до заяви про виплату витягу з наказів командувача угрупування морської піхоти « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по стройовій частині) №20 від 08.11.2023 та №8 від 10.01.2024 вбачається, що підставою для прибуття ОСОБА_1 , до складу сил та засобів угрупування морської піхоти «Катран» були клопотання начальника сумісного командного пункту протиповітряної оборони та авіації основного командного пункту угрупуванню морської піхоти «Катран» (вх. №2022/окп/22/482 від 06.11.2023 та вх. №2022/окп/22/214 від 07.01.2024).

З огляду на ініціювання командуванням органу військового управління (угрупування військ) прибуття ОСОБА_1 до складу зазначеного органу військового управління, у заявлений для виплат період часу позивач був відсутній на робочому місці в Одеському РСП Украероруху, де заміщуєте цивільну посаду та виконував обов`язки військової служби у складі угрупування морської піхоти.

Украерорух не є місцем військової служби ОСОБА_1 . ОСОБА_1 був відряджений до Украероуху НЕ для проходження військової служби.

З початку заміщення посади в ІНФОРМАЦІЯ_2 у 2005 році ОСОБА_1 рахується увільненим (тимчасово відсутнім без виключення зі списків особового складу в Збройних Сил України) на посаді в структури Міністерства оборони України, залишається в списках особового складу Міністерства оборони України, залишається на військовій службі в ЗСУ відповідно до укладеного з Міністерством оборони України контракту.

Факт увільнення ОСОБА_1 підтверджується долученим позивачем до позову витягом з наказу Міністра оборони України (по особовому складу) №162 від 22.03.2005, відповідно до якого ОСОБА_1 у 2005 році увільнили від займаної посади льотчика штурмана вертольотної ланки 29 змішаної авіаційної ескадрильї 5 авіаційного корпусу Військово-Повітряних Сил Збройних Сил України із залишенням на військовій службі та відрядили до підприємства відповідача.

Положеннями укладеного з Міністерством оборони контракту підтверджується, що ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання проходити військову службу саме в ЗСУ, а Міністерство оборони України має виконувати зобов`язання, зокрема, з грошового забезпечення позивача.

06.06.2025 до суду (вх.№ЕС/56521/25) від Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух) надійшли додаткові пояснення у справі у яких відповідач вказує, що Украерорухом не нараховувалась та не виплачувалась додаткова винагорода, встановлена п.1 постанови КМУ №168, з огляду на відсутність відповідного обов`язку. Зазначає, що в державному підприємстві обслуговування повітряного руху України відсутні картки особового рахунку ОСОБА_1 за періоди з 2023 по 2024 роки.

Інших заяв до суду не надходило.

Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи і докази на їх обґрунтування, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено таке.

Відповідно до витягу з наказу Міністра оборони України від 22.03.2005 №162 (а.с.37), наказано старшого лейтенанта ОСОБА_1 увільнити із займаної посади та відрядити до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України із залишенням на військовій службі.

Відповідно до витягу з наказу Міністра оборони України від 11.11.2013 №366 (а.с.38), з особами офіцерського складу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, у т.ч. майором ОСОБА_1 , укладено новий контракт з 11.11.2013 до 11.11.2023. Термін відрядження продовжено на три роки.

Відповідно до витягу з наказу Міністра оборони України від 18.08.2023 №1069 (а.с.39), особам офіцерського складу, які відряджені до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, у т.ч. ОСОБА_1 , продовжити дію контракту понад встановлений строк з 11.11.2023 до оголошення демобілізації.

Відповідно до витягу з наказу командувача угрупування морської піхоти «Катран» від 08.11.2023 №20 (а.с.36), підполковника ОСОБА_1 , заступника керівника польотів (оперативного чергового) центру організації повітряного руху структурних підрозділів служби аеронавігаційного обслуговування Одеського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, вважати таким, що прибув до складу сил та засобів угруповання морської піхоти «Катран», які залучаються та беруть безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, з метою виконання бойових (спеціальних) завдань 06.11.2023. Підстава: клопотання начальника сумісного командного пункту протиповітряної оборони та авіації основного командного пункту угруповання морської піхоти «Катран» (вх. № 2022/окп/22/482 від 06.11.2023).

Відповідно до витягу з наказу командувача угрупування морської піхоти «Катран» від 10.01.2024 №8 підполковника ОСОБА_1 , заступника керівника польотів (оперативного чергового) центру організації повітряного руху структурних підрозділів служби аеронавігаційного обслуговування Одеського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, вважати таким, що вибув зі складу сил та засобів угруповання морської піхоти «Катран», які залучаються та беруть безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, з метою виконання бойових (спеціальних) завдань 08 січня 2024 року. Підстава: клопотання начальника сумісного командного пункту протиповітряної оборони та авіації основного командного пункту угруповання морської піхоти «Катран» (вх. № 2022/окп/22/214 від 07.01.2024).

Матеріали справи містять довідку Угрупування морської піхоти « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Міністерства оборони України від 07.12.2023 №2022/ОКП/24/137 (а.с.28а-с), яка видана військовослужбовцю, який проходить військову службу в Одеському регіональному структурному підрозділі Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, а саме у тому, що підполковник ОСОБА_1 у період з 01.12.2023 по 31.12.2023 виконував бойові (спеціальні) завдання у складі угрупування морської піхоти «Катран», який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно.

Підстава:

1.Бойовий наказ командувача угрупування морської піхоти «Катран», до якого для виконання завдань відряджений військовослужбовець від 29.09.2023 №БН-8т/кмп;

2.Журнал ведення бойових дій №4/143/42т, №4/143/113т;

3.Рапорт начальника сумісного командного пункту протиповітряної оборони та авіації угрупування морської піхоти «Катран» про безпосередню участь військовослужбовця у виконанні бойових (спеціальних) завдань у складі угрупування морської піхоти «Катран»;

4.Перелік органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), які включені до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, що мають право видавати довідки про підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або відряджених до цих органів військовослужбовців, затвердженого начальником Генерального штабу Збройних Сил України від 03.01.2024 №111/ЗПУ.

У довідці від 07.12.2023 №2022/ОКП/24/137 зазначено, що зазначеним військовослужбовцем порушень, передбачених пунктом 14 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, протягом зазначеного періоду допущено не було.

Дана довідка є підставою для включення до проекту наказу про виплату додаткової винагороди під час дії воєнного стану.

Матеріали справи містять довідку Угрупування морської піхоти « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Міністерства оборони України від 05.01.2024 №2022/ОКП/24/19 (а.с.29-30), яка видана військовослужбовцю, який проходить військову службу в Одеському регіональному структурному підрозділі Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, а саме у тому, що підполковник ОСОБА_1 у період з 01.12.2023 по 31.12.2023 виконував бойові (спеціальні) завдання у складі угрупування морської піхоти «Катран», який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно.

Підстава:

1.Бойовий наказ командувача угрупування морської піхоти «Катран», до якого для виконання завдань відряджений військовослужбовець від 29.09.2023 №БН-8т/кмп;

2.Журнал ведення бойових дій №4/143/113т, №4/143/132т;

3.Рапорт начальника сумісного командного пункту протиповітряної оборони та авіації угрупування морської піхоти «Катран» про безпосередню участь військовослужбовця у виконанні бойових (спеціальних) завдань у складі угрупування морської піхоти «Катран»;

4.Перелік органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), які включені до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, що мають право видавати довідки про підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або відряджених до цих органів військовослужбовців, затвердженого начальником Генерального штабу Збройних Сил України від 03.01.2024 №111/ЗПУ.

У довідці від 05.01.2024 №2022/ОКП/24/19 зазначено, що зазначеним військовослужбовцем порушень, передбачених пунктом 14 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, протягом зазначеного періоду допущено не було.

Дана довідка є підставою для включення до проекту наказу про виплату додаткової винагороди під час дії воєнного стану.

Матеріали справи містять довідку Угрупування морської піхоти « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Міністерства оборони України від 06.02.2024 №2022/ОКП/24/118 (а.с.31-32), яка видана військовослужбовцю, який проходить військову службу в Одеському регіональному структурному підрозділі Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, а саме у тому, що підполковник ОСОБА_1 у період з 01.01.2024 по 08.01.2024 виконував бойові (спеціальні) завдання у складі угрупування морської піхоти «Катран», який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно.

Підстава:

1.Бойовий наказ командувача угрупування морської піхоти «Катран», до якого для виконання завдань відряджений військовослужбовець від 29.09.2023 №БН-8т/кмп;

2.Журнал ведення бойових дій №4/143/132т;

3.Рапорт начальника сумісного командного пункту протиповітряної оборони та авіації угрупування морської піхоти «Катран» про безпосередню участь військовослужбовця у виконанні бойових (спеціальних) завдань у складі угрупування морської піхоти «Катран»;

4.Перелік органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), які включені до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, що мають право видавати довідки про підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або відряджених до цих органів військовослужбовців, затвердженого начальником Генерального штабу Збройних Сил України від 03.01.2024 №111/ЗПУ.

У довідці від 06.02.2024 №2022/ОКП/24/118 зазначено, що зазначеним військовослужбовцем порушень, передбачених пунктом 14 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, протягом зазначеного періоду допущено не було.

Дана довідка є підставою для включення до проекту наказу про виплату додаткової винагороди під час дії воєнного стану.

ОСОБА_1 скерував на адресу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух) заяву від 10.03.2025 (а.с.33) у якій, із посиланням на приписи постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, просив ухвалити рішення про нарахування та виплату додаткової винагороди під час дії воєнного стану. Вказував, що загальна суму додаткової винагороди за період з 06.11.2023 по 08.01.2024 складає 104569,88 грн, у т.ч. з розрахунку 50000,00 грн на місяць за виконання бойових (спеціальних) завдань у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно пропорційно часу участі у таких діях та заходах:

з 06.11.2023 по 31.11.2023 41666,66 грн;

з 01.12.2023 по 31.12.2023 50000,00 грн;

з 01.01.2024 по 08.01.2024 12903,22 грн.

До вказаної заяви від 10.03.2025 ОСОБА_1 додав: копію витягу з наказу командувача угрупування морської піхоти «Катран» від 08.11.2023 №20; копію витягу з наказу командувача угрупування морської піхоти «Катран» від 10.01.2024 №8; копії довідок Угрупування морської піхоти «Катран» Міністерства оборони України від 07.12.2023 №2022/ОКП/24/137, від 05.01.2024 №2022/ОКП/24/19, від 06.02.2024 №2022/ОКП/24/118

Державне підприємство обслуговування повітряного руху України (Украерорух) на заяву ОСОБА_1 скерувало лист від 01.04.2025 №2.1-09-2/1073/25 (а.с.28) у якому зазначило, що в додатках до заяви відсутні документи, які фігурують в долучених довідках, як підстави для їх оформлення, з огляду на що, Украерорух не має підтверджень виконання заявником бойових (спеціальних) завдань, віднесених до переліку бойових (без пекових заходів). Вказано, що грошове забезпечення військовослужбовцям, відрядженим до Украероруху (його структурних підрозділів) виплачується, виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в Украерорусі, інших виплат, установлених для відповідних працівників Украероруху, а також окладів за військовими (спеціальними) званнями і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 №104, а положення постанови Кабінету Міністрів України №168 не поширюють свою дію на військовослужбовців, відряджених до Украероруху.

Вважаючи спірну відмову протиправною щодо невиплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу ЗСУ. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та регулювання питань, пов`язаних з виконанням громадянами військового обов`язку в запасі, визначено Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008.

Пунктом 5 Положення № 1153/2008 визначено, що громадяни, які проходять військову службу, є військовослужбовцями Збройних Сил України. Статус військовослужбовця підтверджується документом, що посвідчує особу.

Згідно з пунктами 153, 155 Положення № 1153/2008 військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби та військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період) за їх згодою можуть бути відряджені в інтересах оборони держави та її безпеки до державних органів, підприємств, установ, організацій, державних та комунальних навчальних закладів із залишенням на військовій службі, але зі звільненням із займаної посади з дальшим призначенням на посаду відповідно до Переліку посад, що заміщуються військовослужбовцями Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення у державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, а також державних та комунальних навчальних закладах, та граничних військових звань за цими посадами, який затверджується Президентом України. Для заміщення вакантних посад у державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, державних та комунальних навчальних закладах їх керівники надсилають до Міноборони письмовий запит про основні характеристики зазначених посад та професійні, освітні і кваліфікаційні вимоги, яким повинні відповідати військовослужбовці для зайняття таких посад. На підставі письмового запиту Міноборони здійснюється добір військовослужбовців для відрядження на посади в державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, державних та комунальних навчальних закладах. Рішення про відрядження військовослужбовців приймається Міністром оборони України. Відрядження оформлюється на підставі письмового запиту керівника державного органу, підприємства, установи, організації, державного та комунального закладу освіти, рапорту військовослужбовця та відповідного подання наказами Міністра оборони України. Про призначення відряджених військовослужбовців на посади керівники державних органів, підприємств, установ, організацій, державних та комунальних закладів освіти письмово повідомляють Міноборони.

За відрядженими до державних органів, підприємств, установ, організацій, державних та комунальних закладів освіти військовослужбовцями та членами їх сімей зберігаються всі гарантії та пільги, передбачені законодавством для військовослужбовців. Виплата грошового забезпечення та надання інших видів забезпечення відрядженим військовослужбовцям здійснюється у порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Перелік посад, що заміщуються військовослужбовцями Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення у державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, а також державних та комунальних навчальних закладах, та граничних військових звань за цими посадами, затверджено Указом Президента України від 03 травня 2017 року № 126/2017.

У розділі «Державне підприємство обслуговування повітряного руху України» Переліку №126/2017 передбачено для заміщення військовослужбовцями 3 посади, в Українському центрі планування використання повітряного простору України та регулювання повітряного руху - 34 посади, у регіональних структурних підрозділах - 136 посад.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 1999 року № 1281 затверджено Положення про об`єднану військово-цивільну систему організації повітряного руху України, а також погоджено пропозицію Міністерства транспорту та Міністерства оборони України про утворення у складі Державного підприємства обслуговування повітряного руху України таких структурних підрозділів, в тому числі регіональних структурних підрозділів на базі цього підприємства.

Згідно з пунктом 4 постанови № 1281 фінансування витрат на утримання системи здійснюється за рахунок коштів, передбачених на ці цілі в державному бюджеті, частини коштів, що надходять від аеронавігаційних зборів та з інших джерел, не заборонених законодавством.

Украерорух є державним унітарним підприємством, яке входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України та включене до переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 83.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який установлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до частини першої статті 9 цього Закону держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинне забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування ЗСУ, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України (частини друга - четверта статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

Отже, в Законі України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» окремою нормою встановлено, що порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України спеціальним нормативним документом.

Тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу; додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу; розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу тощо затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

За змістом пункту 2 постанови № 704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» Кабінет Міністрів України врегульовує порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, окремим нормативно-правовим актом.

Статтею 9-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній станом на 2023 рік) визначено, що під час дії воєнного стану військовослужбовцям щомісячно виплачується додаткова винагорода на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Так, з метою впорядкування грошового і матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій, Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 104 (далі Постанова №104).

Згідно з абзацами першим, другим, третім пункту 1 Постанови № 104 військовослужбовцям, особам начальницького складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби, відрядженим до державних органів, установ та організацій, виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців ЗСУ, інших військових формувань, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, особового складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби. Водночас грошове забезпечення виплачується виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в державних органах, установах та організаціях, до яких вони відряджені, інших виплат, установлених для відповідних працівників цих органів, установ та організацій, а також окладів за військовими (спеціальними) званнями і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби.

Виплата одноразової грошової винагороди за підтримання високої бойової готовності військ, зразкове виконання службових обов`язків і бездоганну дисципліну відрядженим військовослужбовцям не провадиться.

Міністерство оборони України відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови № 704 видало наказ від 07 червня 2018 року № 260, яким затвердило Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260).

Пунктом 2 розділу І Порядку № 260 визначено, що грошове забезпечення включає:

- щомісячні основні види грошового забезпечення;

- щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

- одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать:

- посадовий оклад;

- оклад за військовим званням;

- надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать:

- підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду);

- премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать:

- винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану;

- допомоги.

Отже, пунктом 2 Постанови № 704, якою визначено порядок і розмір грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, встановлено, що грошове забезпечення зазначених осіб складається із посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, що повністю збігається зі складовими грошового забезпечення військовослужбовців, визначеними в частині другій статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Натомість нормою абзацу другого пункту 1 Постанови № 104 імперативно визначено, що військовослужбовцям, відрядженим до державних органів, установ та організацій, лише оклади за військовими (спеціальними) званнями і надбавки за вислугою років виплачуються у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців, тоді як оклади за посадами та інші виплати виплачуються як для працівників цих державних органів, установ та організацій.

Системний аналіз наведеного нормативного регулювання підтверджує, що порядок грошового забезпечення військовослужбовців, які проходять службу в Збройних Силах України та інших військових формуваннях, відрізняється від порядку грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ організацій. Тобто, розмір грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ та організацій, врегульовано окремим нормативно-правовим актом, який визначає дещо відмінний порядок та інші складові формування грошового забезпечення відряджених військовослужбовців.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (надалі строк дії воєнного стану в Україні продовжено відповідними указами Президента України; воєнний стан в країні триває по теперішній час).

Відповідно до пункту 4 Указу № 64/2022 Кабінет Міністрів України (зобов`язаний) невідкладно, зокрема, забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

Кабінету Міністрів України (доручено) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації (пункт 6 Указу № 64/2022).

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 168, якою вирішено питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, зокрема установив виплату додаткової винагороди для військовослужбовців на період дії воєнного стану (далі Постанова №168).

Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Крім того, п.п.1-1 п.1 Постанови № 168 з 11.08.2023 доповнено наступним абзацом, а саме: військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони (постанова Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2023 року № 836).

В свою чергу, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 серпня 2024 року по справі №640/13029/22 дійшла переконання, що як текстуальне тлумачення змісту первинної редакції пункту 1 постанови № 168, так і системне тлумачення цієї постанови з урахуванням умов її прийняття, визначеними у преамбулі, дають підстави для висновку, що виплата додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн повинна здійснюватися як стимулювання винятково тим військовослужбовцям ЗСУ, які своїми безпосередніми діями здійснюють захист суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України.

Отже, зроблено висновок, що пункт 1 Постанови № 168 не поширюється на військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ та організацій, грошове забезпечення яким виплачується відповідно до Постанови № 104.

Аналогічний висновок підтримано Верховним Судом в постанові по справі № 420/16118/23 від 21.11.2024.

Суд наголошує, що зазначений висновок не може бути застосований до спірних правовідносин, оскільки він стосується виплати додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн військовослужбовцям, які не приймали безпосередню участь у бойових діях, яка має відмінну правову природу від тієї, яка є предметом даного спору.

В даному випадку, на відміну від обставин справи № 640/13029/22, мова йде про інший вид додаткової винагороди, передбачений п.1-1 Постанови № 168 - про виплату винагороди у розмірі 50 000 грн, яка виплачується тим військовослужбовцям, які виконують бойові завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ, тобто за участь у бойових діях (а не стимулювання на майбутнє) тим військовослужбовцям ЗСУ, які своїми безпосередніми діями здійснюють захист суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України.

На переконання суду, не можливо ототожнювати абз.3 п.1 Постанови № 104, відповідно до якого виплата одноразової грошової винагороди за підтримання високої бойової готовності військ, зразкове виконання службових обов`язків і бездоганну дисципліну відрядженим військовослужбовцям не провадиться, з п.п.1-1 п.1 Постанови № 168, на підставі якої позивач наголошує, що набув право на отримання додаткової винагороди за участь у бойових діях під час введення на території України воєнного стану.

Так, наведений абзац Постанови № 104 введений в дію в першій редакції зазначеної постанови, тобто з 7 лютого 2001 року, в той час як воєнний стан в Україні введений вже у 2022 році, і винагороди, які виплачувались з 2001 року військовим, і не підлягали виплаті військовослужбовцям, відрядженим до Украероруху, жодним чином не можливо порівнювати з персональними додатковими винагородами, право на яке набувають лише окремі військовослужбовці за особисту участь у бойових діях під час воєнного стану.

Правова природа додаткової винагороди невід`ємно пов`язана із особливим характером служби, зі здійсненням спеціальних повноважень, які змістовно випливають із статусу військовослужбовця та передбачені законом і мають компенсаційну мету, - часткова відплата за особливості несення служби в умовах військового стану та активних бойових дій (постанова Верховного Суду по справі № 320/2090/23 від 29.02.2024).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 21.11.2018 у справі № 824/166/15-а, від 07.03.2024 у справі № 320/10293/22, держава не може відмовляти у здійсненні особі певних виплат у разі чинності законодавчої норми, яка їх передбачає, та відповідності особи умовам, що ставляться для їх отримання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач, як військовослужбовець Збройних Сил України, має право на отримання додаткової винагороди у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових завдань згідно п.1-1 Постанови №168 за наявності на те правових підстав.

Ухвалою судді від 02.06.2025 витребувано від відповідача належним чином завірені копії документів щодо нарахування виплати (підстав нарахування та виплати) позивачу грошового забезпечення за час його відрядження.

Як вбачається з довідки, наданої відповідачем на виконання ухвали, Украерорухом позивачу виплачувалось грошове забезпечення.

За викладених обставин, Державне підприємство обслуговування повітряного руху України є установою, відповідальною за нарахування та виплату грошового забезпечення позивачу.

Щодо доводів відповідача стосовного того, що адміністрація Украероруху не володіла жодними документами та інформацією, що були б підставою для виплати додаткової винагороди. Оскільки, як вбачається із Окремого доручення та Методичних рекомендацій Міністра оборони та Генерального штабу ЗСУ, підставою для виплати додаткової винагороди є рапорт командира підрозділу із розміром суми додаткової винагороди та проект наказу командира військової частини у підпорядкуванні якої перебував позивач. У свою чергу, такі документи на адресу Украероруху не надходили, а Украерорух не володіє жодною інформацією щодо виконуваних позивачем бойових (спеціальних) завдань, оскільки не має доступу до відповідної військової інформації.

Порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами, а вданому випадку від військової частини до відповідача, щодо безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні бойових дій щодо забезпечення заходів із національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не може свідчити про відсутність права військовослужбовця на отримання додаткової винагороди.

Подібний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 23 травня 2024 року у справі №120/4387/23 та підтримано, в подальшому, Верховним Судом в постановах від 24 травня 2024 року у справі № 120/4967/23, від 28 травня 2024 року у справі № 120/5170/23 та від 08 серпня 2024 року у справі № 280/2754/23, від 19 вересня 2024 року у справах № 120/5151/23, № 120/7509/23, № 120/4953/23, від 10 жовтня 2024 року у справах №120/7502/23, № 120/14606/23, № 120/5154/23, 120/14641/23 та інших.

Під час розгляду справи, судом досліджено доводи відповідача, з яких встановлено, що відповідач вважає непідтвердженим період участі позивача у бойових діях у спірний період.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 11 квітня 2024 року у справі № 560/3153/23, відповідно до якої підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах є довідка керівника органу військового управління, штабу угруповання військ (сил), штабу тактичної групи, до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.

За зміст таких довідок відповідальність несе уповноважений командир (начальник), який видав відповідну довідку. Тож, якщо відрядженому військовослужбовцю видано довідку про підтвердження його участі у бойових діях або заходах, зміст та форма якої відповідають додаткам № 1, 2 окремого доручення, підписану уповноваженим командиром (начальником), то презюмується, що цей командир (начальник) перевірив та підтвердив наявність документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, визначених пунктом 3 вищевказаного окремого доручення, на підставі якого визначив терміни безпосередньої участі кожного конкретного відрядженого військовослужбовця у бойових діях або заходах у відповідності до повноважень, наданих йому абзацом 3 пункту 3 та абзацом 4 пункту 4 окремого доручення від 23.06.2022 № 912/з/29.

Зміст цих документів може ставитися під сумнів лише за наявності доказів недобросовісного чи зловмисного спотворення фіксації реальної участі конкретного військовослужбовця у бойових діях чи відповідних заходах. Іншим випадком необхідності пошуку доказів участі військовослужбовця у бойових діях чи відповідних заходах може бути ситуація втрати (знищення) документів військової частини (підрозділу) в умовах бойових дій, засвідчена відповідними документами.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 21 березня 2024 року у справах №560/3159/23 та № 560/3141/23.

Суд враховує, що спірні довідки повністю відповідають формі додатку 6 до Порядку № 413. Періоди перебування позивача у відрядженні відповідачем не заперечуються.

В свою чергу, питання щодо видачі довідок про участь позивача у бойових діях не може бути спірним, оскільки туди його відряджено наказом відповідача.

Принагідно нагадати, що за правилами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд не вважає за необхідне ставити під сумнів долучені позивачем до матеріали справи довідки, які є підставою для отримання додаткової винагороди під час дії воєнного стану.

При цьому, суд вважає, що позовні вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 06.11.2023 по 08.01.2024 саме у розмірі 104 569,88 (сто чотири тисячі п`ятсот шістдесят дев`ять гривен 88 копійок) грн, з розрахунку 50 000,00 грн на місяць за виконання бойових (спеціальних) завдань у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угрупування військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), якій здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно до батальйону включно пропорційно часу участі у таких діях та заходах, є такими, що заявлені передчасно, оскільки така виплата наразі не нарахована відповідачем. Крім того, розрахунок додаткової грошової допомоги є компетенцією відповідача як органу, до якого позивач відряджений і який виплачує позивачу грошове забезпечення.

З метою запобігання порушення права позивача на належну йому додаткову винагороду та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав, суд вважає необхідним визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування і невиплати позивачеві додаткової винагороди за період з 06.11.2023 по 08.01.2024 за безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони відсічі і стримування збройної агресії, в розмірі 50 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу таку винагороду.

Відповідно до до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених фактів, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до приписів ст.139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 9, 77, 139, 241-246, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 06.11.2023 по 08.01.2024, з розрахунку 50 000,00 грн на місяць за виконання бойових (спеціальних) завдань у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угрупування військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), якій здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно до батальйону включно пропорційно часу участі у таких діях та заходах;

Зобов`язати Державне підприємство обслуговування повітряного руху України (Украерорух) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 06.11.2023 по 08.01.2024, з розрахунку 50 000,00 грн на місяць за виконання бойових (спеціальних) завдань у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угрупування військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), якій здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно до батальйону включно пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 );

Відповідач Державне підприємство обслуговування повітряного руху України (Украерорух) (08300, Київська область, м. Бориспіль, Аеропорт, код ЄДРПОУ 19477064).

Суддя Олена СКУПІНСЬКА