Рішення № 130041536, 08.09.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 640/32563/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Київській області (вул.Святослава Хороброго,5-А, м.Київ, 03151) про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала справа №640/32563/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області за результатом якого позивач просить:

скасувати наявні стосовно ОСОБА_1 податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області №4726514-2410-1016 від 30.04.2021 року, №4726517-2410-1016 від 30.04.2021 року та №4726519-2410-1016 від 30.04.2021 року на суму 30'047,63 гривень щодо сплати земельного податку з фізичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що ОСОБА_1 , з 2007 року також був власником земельних ділянок в межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області. Однак, рішенням Обухівського районного суду Київської області від 25.12.2014 року у справі №2-1558/11 за позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України визнані незаконними та скасовані розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації від 02.11.2007 року, на підставі яких набуті земельні ділянки та державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯИ №349307 від 09.10.2009 року (кадастровий номер земельної ділянки 3223187700:05:029:0018), ЯИ №349308 від 09.10.2009 року (кадастровий номер земельної ділянки 3223187700:05:029:0019), ЯЗ №046703 від 05.08.2009 року (кадастровий номер земельної ділянки 3223187700:05:029:0100), видані Позивачу. Рішенням Апеляційного суду Київської області від 31.03.2016 року у справі №22ц-780/280/16 апеляційну скаргу Позивача було відхилено та витребувано із незаконного володіння Позивача земельні ділянки площею 10,89 га (кадастровий номер земельної ділянки 3223187700:05:028:0100), 1,9801 га (кадастровий номер земельної ділянки 3223187700:05:029:0018), 1,9799 га (кадастровий номер земельної ділянки 3223187700:05:029:0019) та повернути їх в постійне користування ДП "Київське лісове господарство". Таким чином позивач вказує, що позбавлений права власності на земельні ділянки щодо яких йому нараховано сплату земельного податку з фізичних осіб.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2021 року залишено позовну заяву ОСОБА_1 без руху.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №640/32563/21 за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797, 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 5 а) про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії. Визначено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідно до абзацу 1 та 4 пункту 2 Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

У відповідності до «Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва», затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року № 399, адміністративна справа № 640/32563/21 надійшла до Одеського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року справу №640/32563/21 було прийнято до провадження; визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у відзиві на позовну заяву послався на те, що згідно даних ІКС «Податковий блок», на території Козинської ОТГ (Київська обл., Обухівський р-н, с.Старі Безрадичі), Позивачем обліковані земельні ділянки, а саме: з цільовим призначенням «інші» площею 1,98га.; з цільовим призначенням «інші» площею 3,96га.; з цільовим призначенням «інші» площею 8,91 гектар.

Враховуючи вимоги абзацу п`ятого пункту 286.5 статті 286 ПК УРАЇНИ сформовано податкові повідомлення рішення на сплату земельного податку з фізичних осіб за 2021 рік від 30.04.2021р. №476514-2410-1016 на суму 18028,58грн., №4726517-2410-1016 на суму 4006,35грн., №4726519-2410-1016 на суму 8012,70 гривень.

Дані податкові повідомлення рішення на сплату земельного податку з фізичних осіб за 2021 рік вручено платнику особисто 29:10.2021р., про що свідчать корінці оскаржуваних податкових повідомлень рішень.

З урахуванням викладеного, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

З рішення Обухівського районного суду Київської області від 25.12.2014 року у справі №2-1558/11 встановлено, що розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації від 2 листопада 2007 року №№ 1143, 1144, 1146, 1149, 1150, 1151, 1154, 1163, 1175, 1176, 1181, 1182, 1193, 1198, 1209 «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність» було затверджено проекти землеустрою щодо припинення користування земельною ділянкою державного підприємства «Київське лісове господарство», вилучено із постійного користування останнього земельні ділянки площею по 0,99 га (ліси 1 групи), розташовані на території Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області, змінено цільове призначення земельних ділянок із категорії земель лісогосподарського призначення на категорію земель сільськогосподарського призначення, передано у власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ці ж земельні ділянки площею по 0,99 га для ведення особистого селянського господарства.

На підставі зазначених розпоряджень 20 грудня 2007 року було видано державні акти на право власності на земельну ділянку з цільовим призначення для ведення особистого селянського господарства на ім`я ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 .

28 грудня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 були укладені та нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства на території Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області, відповідно до яких право власності на спірні ділянки перейшло до ОСОБА_1 .

На підставі вказаних вище договорів купівлі-продажу 15 квітня 2008 року на ім`я ОСОБА_1 були видані державні акти на право власності на земельні ділянки з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Розпорядженнями Київської обласної державної адміністрації №№ 128, 129 від 27 лютого 2009 року затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок зі зміною цільового призначення - для будівництва та обслуговування готельно-ресторанних та торгівельних комплексів, змінено цільове призначення спірних земельних ділянок, віднесено ці ж ділянки до земель промисловості.

На підставі вказаних вище розпоряджень ОСОБА_1 видано державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯИ № 349307 від 9 жовтня 2009 року: серії ЯИ № 349308 від 9 жовтня 2009 року, серії ЯЗ № 046703 від 5 серпня 2009 року, в яких зазначено цільове призначення ділянок - для будівництва та обслуговування готельно-ресторанних та торгівельних комплексів.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 25.12.2014 року у справі №2-1558/11 визнано незаконними та скасовано розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації від 02 листопада 2007 року № 1150, 1144, 1146, 1209, 1181, 1175, 1198, 1154, 1193, 1151, 1149, 1143, 1176, 1182, 1163 «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність».

Визнано недійсними державний акт серії ЯЖ № 051879 від 20.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім`я ОСОБА_17 , державний акт серії ЯЖ № 051889 від 20.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім`я ОСОБА_2 , державний акт серії ЯД № 938972 від 20.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім`я ОСОБА_3 , державний акт серії ЯЖ № 051922 від 26.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім`я ОСОБА_4 , державний акт серії ЯЖ № 051918 від 26.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім`я ОСОБА_18 , державний акт серії ЯЖ № 051888 від 20.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім`я ОСОБА_6 , державний акт серії ЯЖ № 051872 від 20.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім`я ОСОБА_7 , державний акт серії ЯЖ № 051873 від 20.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім`я ОСОБА_8 , державний акт серії ЯД № 938971 від 20.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім`я ОСОБА_9 ,

державний акт серії ЯЖ № 051883 від 20.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім`я ОСОБА_19 , державний акт серії ЯЖ № 051914 від 20.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім`я ОСОБА_11 , державний акт серії ЯЖ № 051913 від 20.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім`я ОСОБА_12 , державний акт серії ЯЖ № 051886 від 20.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім`я ОСОБА_13 , державний акт серії ЯЖ № 051895 від 26.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім`я ОСОБА_14 , державний акт серії ЯЖ № 051869 від 26.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім`я ОСОБА_15 , державний акт серії ЯЖ № 051866 від 20.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім`я ОСОБА_16 .

Визнано недійсними державні акти на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №349307 від 09 жовтня 2009 року (кадастровий номер земельної ділянки 3223187700:05:029:0018), серії ЯИ №349308 від 09 жовтня 2009 року (кадастровий номер земельної ділянки 3223187700:05:029:0019); серії ЯЗ №046703 від 05 серпня 2009 року (кадастровий номер земельної ділянки 3223187700:05:028:0094), видані ОСОБА_1 .

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 31.03.2016 року у справі №22ц-780/280/16 апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області задоволено частково.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 25 грудня 2014 року скасовано в частині відмови в задоволенні позову Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету. Міністрів України, Державного агентства земельних ресурсів України, Державного комітету. України із земельних ресурсів, Державного підприємства «Київське лісове господарство» про витребування земельних ділянок та ухвалити в цій частині нове рішення.

Позов заступника Генерального прокурора України про витребування земельних ділянок задоволено.

Витребувано із незаконного володіння ОСОБА_1 земельні ділянки на території Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області площею 10,89 га (кадастровий номер земельної ділянки 3223187700:05:028:0100), площею 1,9801 га (кадастровий номер земельної ділянки 3223187700:05:029:0018), площею 1,9799 га (кадастровий номер земельної ділянки 3223187700:05:029:0019) та повернути їх в постійне користування ДП «Київське лісове господарство».

Згідно даних ІС „Податковий блок", на території Козинської ОТГ (Київська обл., Обухівський р-н, с.Старі Безрадичі), за громадянином ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) обліковані земельні ділянки, а саме:

- з цільовим призначенням «інші» площею 1,98га.;

- з цільовим призначенням «інші» площею 3,96га.;

- з цільовим призначенням «інші» площею 8,91 гектар.

На підставі даної інформації Головним управлінням ДПС у Київській області сформовано податкові повідомлення рішення на сплату земельного податку з фізичних осіб за 2021 рік від 30.04.2021р. №476514-2410-1016 на суму, 18028,58грн., №4726517-2410-1016 на суму 4006,35грн., №4726519-2410-1016 на суму 8012,70 гривень.

Дані податкові повідомлення рішення на сплату земельного податку з фізичних осіб за 2021 рік вручено платнику особисто 29.10.2021р., про що свідчать корінці оскаржуваних податкових повідомлень рішень.

Сума земельного податку дорівнює добутку тарифу на площу земельної ділянки. Тариф для земель з цільовим призначенням «інші» по с. Старі Безрадичі становить 2023,41 гривень.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна сформованої 30.08.2021 року у власності ОСОБА_1 перебувають земельна ділянка кадастровий номер: 3223187700:05:029:0018, площа (га): 1.98, адреса: Київська обл., Обухівський р., с/рада. Старобезрадичівська; земельна ділянка кадастровий номер: 3223187700:05:029:0019, площа (га): 1.9801, адреса: Київська обл., Обухівський р., с/рада. Старобезрадичівська; земельна ділянка кадастровий номер: 3223187700:05:028:0100, площа (га): 10.89, адреса: Київська обл., Обухівський р., с/рада. Старобезрадичівська.

Позивач вважає податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області №4726514-2410-1016 від 30.04.2021 року, №4726517-2410-1016 від 30.04.2021 року та №4726519-2410-1016 від 30.04.2021 року на суму 30'047,63 гривень щодо сплати земельного податку з фізичних осіб протиправними та за їх скасуванням звернувся до суду.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, суд виходить з наступного.

Справу розглянути за нормами чинного законодавства, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно із ст. 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

У ст.270 ПК України зазначено, що об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно із п.285.1 ст.285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю (земельного податку) є календарний рік.

Спірні правовідносини врегульовані положеннями Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями, далі ПК України) та виданими на його основі підзаконними нормативно правовими актами.

Відповідно до положень п.16.1 ст.16 ПК України платники податків зобов`язані:

- п.п.16.1.3: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;

- п.п.16.1.4: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із п.п.14.1.73 п.14.1 ст.14 ПК України землекористувачі юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до п.п.14.1.74 п.14.1 ст.14 ПК України земельна ділянка частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами.

Згідно із ст.269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

У ст.270 ПК України зазначено, що об`єктами оподаткування є земельні ділянки; які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно із п.285.1 ст.285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю (земельного податку) є календарний рік.

Відповідно до п.286.5 ст.286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Згідно із п.287.1 ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до пункту 287.2 статті 287 ПК України облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.

Відповідно до п.286.5 ст.286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби.

Відповідно до п.287.5 ст.287 ПК України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до положень ст.289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року.

Відповідно до п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Суд зазначає, що Підставами для припинення податкового обов`язку, крім його виконання, є, зокрема, втрата особою ознак платника податку, які визначені Податковим кодексом. Відповідно до пп.37.3.3. Податкового кодексу України, підставами для припинення податкового обов`язку, крім його виконання, є втрата особою ознак платника податку, які визначені цим Кодексом.

Судом встановлено, що Рішення Обухівського районного суду Київської області від 25.12.2014 року у справі №2-1558/11 визнано незаконними та скасовано розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації від 02 листопада 2007 року № 1150, 1144, 1146, 1209, 1181, 1175, 1198, 1154, 1193, 1151, 1149, 1143, 1176, 1182, 1163 «Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність».

Визнано недійсними державний акт серії ЯЖ № 051879 від 20.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім`я ОСОБА_17 , державний акт серії ЯЖ № 051889 від 20.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім`я ОСОБА_2 , державний акт серії ЯД № 938972 від 20.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім`я ОСОБА_3 , державний акт серії ЯЖ № 051922 від 26.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім`я ОСОБА_4 , державний акт серії ЯЖ № 051918 від 26.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім`я ОСОБА_18 , державний акт серії ЯЖ № 051888 від 20.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім`я ОСОБА_6 , державний акт серії ЯЖ № 051872 від 20.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім`я ОСОБА_7 , державний акт серії ЯЖ № 051873 від 20.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім`я ОСОБА_8 , державний акт серії ЯД № 938971 від 20.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім`я ОСОБА_9 ,

державний акт серії ЯЖ № 051883 від 20.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім`я ОСОБА_19 , державний акт серії ЯЖ № 051914 від 20.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім`я ОСОБА_11 , державний акт серії ЯЖ № 051913 від 20.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім`я ОСОБА_12 , державний акт серії ЯЖ № 051886 від 20.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім`я ОСОБА_13 , державний акт серії ЯЖ № 051895 від 26.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім`я ОСОБА_14 , державний акт серії ЯЖ № 051869 від 26.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім`я ОСОБА_15 , державний акт серії ЯЖ № 051866 від 20.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім`я ОСОБА_16 .

Визнано недійсними державні акти на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №349307 від 09 жовтня 2009 року (кадастровий номер земельної ділянки 3223187700:05:029:0018), серії ЯИ №349308 від 09 жовтня 2009 року (кадастровий номер земельної ділянки 3223187700:05:029:0019); серії ЯЗ №046703 від 05 серпня 2009 року (кадастровий номер земельної ділянки 3223187700:05:028:0094), видані ОСОБА_1 .

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 31.03.2016 року у справі №22ц-780/280/16 апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області задоволено частково.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 25 грудня 2014 року скасовано в частині відмови в задоволенні позову Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету. Міністрів України, Державного агентства земельних ресурсів України, Державного комітету. України із земельних ресурсів, Державного підприємства «Київське лісове господарство» про витребування земельних ділянок та ухвалити в цій частині нове рішення.

Позов заступника Генерального прокурора України про витребування земельних ділянок задоволено.

Витребувано із незаконного володіння ОСОБА_1 земельні ділянки на території Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області площею 10,89 га (кадастровий номер земельної ділянки 3223187700:05:028:0100), площею 1,9801 га (кадастровий номер земельної ділянки 3223187700:05:029:0018), площею 1,9799 га (кадастровий номер земельної ділянки 3223187700:05:029:0019) та повернути їх в постійне користування ДП «Київське лісове господарство».

Згідно ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Відповідно до ст. 14 Цивільного процесуального кодексу України та Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 18.12.2009 року, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

З огляду на викладене позивач був позбавлений юридичного права користуватися земельними ділянками на території Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області площею 10,89 га (кадастровий номер земельної ділянки 3223187700:05:028:0100), площею 1,9801 га (кадастровий номер земельної ділянки 3223187700:05:029:0018), площею 1,9799 га (кадастровий номер земельної ділянки 3223187700:05:029:0019) які повернуті в постійне користування ДП «Київське лісове господарство».

Разом з тим, суд зазначає, що ризик негативних наслідків будь-якої помилки державного органу, пов`язаної з неналежним урядуванням, повинен покладатись на державу, а не на особу, відтак помилки не можуть виправлятись за рахунок осіб, які зазнали протиправного втручання.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Крім того, суд послуговується практикою Європейського суду з прав людини.

Аналізуючи рішення Європейського суду з прав людини, можна виокремити такі основні складові принципу належного урядування, які становлять його зміст:

1) на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок;

2) у разі, якщо йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб;

3) ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються;

4) принцип належного урядування, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість;

5) потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу; державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків;

6) такі помилки не повинні бути усунені за рахунок зацікавленої особи, особливо там, де немає конфлікту приватних інтересів.

Зазначені підходи до тлумачення цього принципу наведені у таких рішеннях у справах Європейського суду з прав людини, як: «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), п. 73), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pinc v. The Czech Republic п. 58), «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia п. 74), «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia п. 40), «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia п. 67), «Рисовський проти України» (Rysovskyy v. Ukraine, п. 71) та інших.

Отже, у разі відсутності дієвого механізму поновлення права особи не повинен унеможливлюватись загалом захист її інтересів, гарантованих Конституцією України, що означає, що у цьому випадку держава повинна самостійно нести відповідальність за невиконання нею свого зобов`язання або за допущені порушення.

Відповідно до ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд не позбавлений права захистити інтереси особи, виходячи в першу чергу зі змісту вказаного принципу.

В свою чергу, допущені законодавцем прогалини у правових актах та нормах, а також вчинені суб`єктами влади порушення під час застосування таких правових норм, не можуть виправдовувати неправомірне втручання в реалізацію особою належних їй прав та інтересів.

Суд зазначає, що державними органами не виконано належних їм дій на виконання Рішення Обухівського районного суду Київської області від 25.12.2014 року у справі №2-1558/11 та Рішенням Апеляційного суду Київської області від 31.03.2016 року у справі №22ц-780/280/16 щодо здійснення реєстрації постійного користування зазначених в рішеннях земельних ділянок за ДП «Київське лісове господарство», на чию користь їх вилучено.

Таким чином, оскільки, позивач рішеннями суду був позбавлений юридичного права на користування земельними ділянками за які йому нараховано земельний податок з фізичних осіб та земельні ділянки передано в постійне користування ДП «Київське лісове господарство» без належної реєстрації, суд не вбачає підстав для нарахування позивачу земельного податку з фізичних осіб.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частинами 1,2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обов`язок доказування покладено на позивача - довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло клопотання позивача про об`єднання позовів, в якому представник позивача просить:

об`єднати в одне провадження справи №640/20452/21 та №640/32563/21 за позовами ОСОБА_1 до Головного Управління Державної податкової служби у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень щодо сплати земельного податку з фізичних осіб.

За приписами частини 1-3 статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами:

1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача;

2) одного й того самого позивача до різних відповідачів;

3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Об`єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.

Згідно із частиною 7 статті 172 КАС України про об`єднання справ в одне провадження або роз`єднання позовних вимог, про відмову в об`єднанні справ в одне провадження, роз`єднанні позовних вимог суд постановляє ухвалу.

Відповідно до частини 8 статті 172 КАС України справи, що перебувають у провадженні адміністративного суду, в разі об`єднання їх в одне провадження, передаються на розгляд судді, який раніше за інших суддів відкрив провадження у справі.

Дослідивши зміст клопотання представника відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 1 та 4 пункту 2 Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

У відповідності до «Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва», затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року № 399, адміністративна справа №640/32563/21 надійшла до Одеського окружного адміністративного суду, а адміністративна справа №640/20452/21 передана до Кіровоградського окружного адміністративного суду.

Так, відповідно до ст. 172 КАС України суд не може об`єднати в одне провадження справи які перебувають в різних судах.

З огляду на викладене в задоволення клопотання позивача про об`єднання позовів слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про об`єднання позовів - відмовити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Київській області (вул.Святослава Хороброго,5-А, м.Київ, 03151) про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області №4726514-2410-1016 від 30.04.2021 року, №4726517-2410-1016 від 30.04.2021 року та №4726519-2410-1016 від 30.04.2021 року на суму 30047,63 гривень стосовно ОСОБА_1 щодо сплати земельного податку з фізичних осіб.

Стягнути з Головного управління ДПС у Київській області (вул.Святослава Хороброго,5-А, м.Київ, 03151, ЄДРПОУ 44096797) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст.295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст.255 КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко