Ухвала суду № 130040818, 05.09.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/26590/23

УХВАЛА

з питань судового контролю за виконанням судового рішення

05 вересня 2025 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кедик М.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 в порядку ст. 382 КАС України у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з заявою, у якій просить зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 у визначенні КАС України терміни подати звіт про належне виконання приписів рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 у справі № 380/26590/23.

Заява обґрунтована тим, що на виконання судового рішення відповідач виготовив довідку від 20.11.2024 №1159/12/18429 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023. Аналіз вказаної довідки свідчить про те, що така є неналежною, оскільки зазначений в довідці розмір грошового еквіваленту додаткових видів грошового забезпечення було визначено без урахування розмірів основних видів грошового забезпечення (окладів за посадою і званням) встановлених з 01.01.2023 за відповідною посадою, що суперечить Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністром оборони України від 07.06.2018 № 260, та правовому висновку Верховного Суду, викладеного в ухвалі з питань судового контролю від 11.12.2024 у справі № 380/9974/23. Так, відповідно до відомостей, зазначених Відповідачем в довідці, її розмір становить 50% від суми окладів за посадою і званням. Оскільки з 01.01.2023 посадовий оклад за рівноцінною посадою Позивача становить 10310,00 грн, а оклад за військовим званням 2150,00 грн, то відповідно до зазначеної в довідці формули розмір грошового еквіваленту надбавки за вислугу років повинен становити - 6230,00 грн, а відповідачем в довідці чомусь зазначений в розмірі - 4090,00 грн. Позивач вважає, що розрахунок грошового еквіваленту додаткових видів грошового забезпечення відповідач провів без урахування розмірів основних видів грошового забезпечення, встановлених з 01.01.2022 за відповідною посадою, та зазначених в довідці № 1159/12/18429.

При прийнятті ухвали суд виходив з такого.

Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 14.08.2024 у справі № 380/26590/23, позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії задовольнив частково; визнав протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо зменшення ОСОБА_1 в довідці від 10.07.2023 № С/11675 про розмір грошового забезпечення за нормами чинними на 01.01.2023 розміру надбавки за особливості проходження служби до 1% та премії до 10%; зобов`язав ІНФОРМАЦІЯ_2 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.03.2023 у справі № 380/5009/23, скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ОСОБА_1 довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023, в якій на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, вказати розміри: надбавки за особливості проходження служби - 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; премії - 140% посадового окладу; у задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Відповідно до ст.ст. 129, 129-1 Конституції України обов`язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Згідно з частиною першою статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

Така позиція суду узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними ухвалах від 16.09.2020 та від 12.01.2022 у справі № 826/9960/15 (№ 11-1403апп18).

У свою чергу, особа, яка звертається із заявою про встановлення судового контролю у порядку, передбаченому ст. 382 КАС України, повинна навести достатні аргументи, які б підтверджували необхідність застосування такого виду судового контролю.

Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Суд зазначає, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, або встановлення нового строку подання звіту, або накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу є правом суду, а не його обов`язком.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

При вирішенні цієї справи, суд встановив протиправність дій відповідача щодо зменшення ОСОБА_1 в довідці від 10.07.2023 № С/11675 про розмір грошового забезпечення за нормами чинними на 01.01.2023 розміру надбавки за особливості проходження служби до 1% та премії до 10% та зобов`язав відповідача на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.03.2023 у справі № 380/5009/23, скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ОСОБА_1 довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023, в якій на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, вказати розміри: надбавки за особливості проходження служби - 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; премії - 140% посадового окладу.

Так, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 у справі № 380/26590/23, відділ координації пенсійних питань МВС України на ім`я ОСОБА_2 видав довідку від 20.11.2024 № 1159/12/18429 про розмір грошового забезпечення.

Згідно з вказаною довідкою, розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01.01.2023 за посадою, відповідною (аналогічною) його останній штатній посаді: заступник начальника мобілізаційного відділу організаційно-мобілізаційного управління штабу управління ОК «Північ», складає 35 357,50 грн, із розрахунку: посадовий оклад 10310,00 грн; оклад за військовим (спеціальним) званням (підполковник) - 2150,00 грн; надбавка за вислугу років (50% від посадового окладу, окладу за звання) - 4090,00 грн; надбавка за особливості проходження служби (65% від посадового окладу, окладу за звання, надбавки за вислугу років) 7975,50 грн; надбавка в умовах режимних обмежень (20% від посадового окладу) 1354,00 грн, премія (140% нарахованого грошового забезпечення) 9478,00 грн.

З наведеного суд висновує, що позивач фактично не погоджується із діями, вчиненими відповідачем після виконання рішення суду від 14.08.2024 у справі № 380/26590/23, яке набрало законної сили.

Вимоги, заявлені позивачем у заяві не відповідають повноваженням суду при його вирішенні в порядку ст. 382 КАС України, адже заявником фактично порушено новий судовий спір із вимогами позовного провадження.

Отже, враховуючи, що рішення суду фактично виконано відповідачем, а позивач не погоджується із діями відповідача, які фактично створили нові правовідносини (новий спір), суд вважає, що вирішення порушених питань можливе шляхом ухвалення рішення суду за наслідком розгляду вимог у порядку позовного провадження, а не шляхом встановлення судового контролю за виконанням рішенням суду від 14.08.2024 у справі № 380/26590/23.

Протилежний підхід призведе до переоцінки обставин у справі та змісту судового рішення, що є неприпустимим.

Суд зазначає, що позивач не позбавлений права та можливості захисту власних інтересів шляхом пред`явлення нової позовної заяви із визначеними способами захисту, які передбачені ст. 5 КАС України та кореспондують із повноваженнями суду, що регламентовані ст. 245 КАС України.

Оскільки позивач не навів обґрунтувань та не надав доказів, що підтверджують необхідність застосування процесуального інституту судового контролю за виконанням судового рішення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви в порядку ст. 382 КАС України.

Керуючись статтями 243, 248, 382 КАС України, суд

ухвалив :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 в порядку ст. 382 КАС України - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлений 05.09.2025.

Суддя Кедик М.В.