Рішення № 130036450, 08.09.2025, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/1228/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2025 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Тарасюк А.М.,

при секретарі судових засідань Пінчук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця за правиламизагального позовногопровадження справу за позовом ОСОБА_1 до Дубровицької міської ради Сарненського району Рівненської області, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове нерухоме майно в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачів Дубровицької міської ради Сарненського району Рівненської області, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та просить визнати за нею право власності на транспортний засіб марки VolkswagenTransporter, реєстраційний номер НОМЕР_1 , загальний легковий пасажирський зеленого кольору 1995 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , який належав ОСОБА_4 на праві власності згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 15.05.2018 року та на транспортний засіб марки ЗАЗ-Daewoo, реєстраційний номер НОМЕР_4 , легковий (сєдан) сірого кольору 1998 року випуску, номер шасі (кузова, рами) VIN НОМЕР_5 , який належав ОСОБА_4 на праві власності згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 від 24.11.2011 року, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги мотивує тим, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт.Тошківка міста Первомайська Луганської області, а її батьками були ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

04 жовтня 2002 року вона уклала шлюб з ОСОБА_5 . З 2008 року вони сім`єю проживали по місцю реєстрації в АДРЕСА_1 . Проте, після початку військової агресії росії в березні 2022 року залишили місце проживання та переїхали в с. Кураш Сарненського району Рівненської області, де проживають як внутрішньо переміщені особи.

Її батько ОСОБА_4 постійно проживав в смт. Тошківка міста Первомайська Луганської області, (територія якого ( міста Первомайська) була тимчасово окупована з 07 квітня 2014 року, а селище Тошківка Сіверськодонецького району Луганської області, яке розташоване на території Гірської міської територіальної громади, перебуває в тимчасовій окупації з 23 червня 2022 року по даний час, де і помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що на підставі довідки про смерть було видане свідоцтво про смерть органами окупаційної влади, які за формою та змістом не відповідають вимогам українського законодавства.

Рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 22 жовтня 2024 року, яке набрало законної сили 22.11.2024 року, за її заявою встановлений факт, що має юридичне значення, а саме: факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , яка настала на тимчасово окупованій території у смт. Тошківка міста Первомайськ Луганської області, у віці 74 роки.

Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_7 , виданого на підставі судового рішення від 22 жовтня 2024 року, Дубровицьким відділом ДРАЦС у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Тошківка міста Первомайськ Луганської області, у віці 74 роки, актовий запис №439.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина за законом у виді майна: транспортного засобу марки Volkswagen Transporter, 1995 року випуску, зеленого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 який належав ОСОБА_4 на праві власності згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 15 травня 2018 року та ЗАЗ-Daewoo, 1998 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_4 , який належав ОСОБА_4 на праві власності згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 від 24 листопада 2011 року.

Вказані транспортні були передані їй, з правом користування, про що свідчить відмітка, зокрема у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 від 24 листопада 2011 року, разом з правовстановлюючими документами, якими вона та її чоловік постійно користувались, та які фактично перебували у їхньому правомірному користуванні, в зв`язку з чим дані транспортні засоби були вивезені ними із тимчасово окупованої території в березні 2022 року після вторгнення рф на територію України та початку бойових дій, так як вона та члени її родини внутрішньо перемістились в Рівненську область. При цьому, її батько ОСОБА_4 не заперечував проти виїзду даними транспортними засобами на територію України, залишившись в окупації.

Тому, вищевказані транспортні засоби на даний час знаходяться на території с. Кураш Сарненського району Рівненської області, яке входить до Дубровицької територіальної громади, де вона проживає з чоловіком як внутрішньо переміщені особи, якими вони продовжують користуватись на законних підставах.

У встановленому законом порядку, вона, як спадкоємець першої черги за законом, обравши місцем подання першої заяви про прийняття спадщини м. Сарни Рівненської області, звернулась до приватного нотаріуса Сарненського районного нотаріального округу Войцехович О.О. із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді спірних транспортних засобів, однак, приватним нотаріусом постановою від 08 листопада 2024 року відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину згідно діючого законодавства, так як нею не надані підтверджуючі документи по факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, складу спадщини, тощо, та роз`яснене нотаріусом право звернення до суду із позовом про захист особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Втім, ОСОБА_2 , яка є дружиною померлого ОСОБА_4 , та ОСОБА_3 , який є сином померлого ОСОБА_4 , входять до кола спадкоємців за законом першої черги (інших спадкоємців за законом чи заповітом не має), проживають в селищі Тошківка Сіверськодонецького району Луганської області, Гірська міська територіальна громада, територія якого була тимчасово окупована з 23.06.2022 року по даний і їй, з початку збройної агресії рф, відоме лише останнє їх місце проживання на момент початку війни, так як не має можливості з ними вільно спілкуватись.

До того ж, відповідно до Витягу зі спадкового реєстру №80710897 від 03 квітня 2025 року виданого приватним нотаріусом Сарненського районного нотаріального округу Войцехович О.О. відсутні дані про заведення спадкової справи та видачу свідоцтв про право на спадщину спадкоємцям після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкодавця ОСОБА_4 , протягом встановленого законом строку.

Отже, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як спадкоємці за законом першої черги, не вчиняли будь-яких дій, зокрема, щодо подання заяви про прийняття спадщини чи відмови від неї, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину у встановленому Цивільним кодексом України порядку після смерті ОСОБА_4 на території України, так як спадкова справа не заводилась, іншого порядку набуття права на спадщину, яка відкрилась на території тимчасово окупованого населеного пункту, не передбачено.

Таким чином, єдиним спадкоємцем за законом, який вчинив дії на території України щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , є вона.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, подавши заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задоволити.

До початку розгляду справи від міського голови Микульського Б.М. надійшла заява про розгляд справи без участі представника Дубровицької міської ради за наявними у справі матеріалами, проти позовних вимог не заперечує.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, хоча про розгляд справи були повідомлені своєчасно та належним чином шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному веб-сайті Судової влади України.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін, оскільки у справі достатньо матеріалів про їхні права та взаємовідносини.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов до наступного висновку.

Вивчивши письмові матеріали справи, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши надані докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов таких висновків.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 від 03 квітня 1981 року у батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася дитина ОСОБА_6 (а.с.8).

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_9 , виданого виконкомом Тошківської селищної ради м. Первомайська Луганської області, 04 жовтня 2002 року ОСОБА_6 зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 , про що зроблено запис за №20, а після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_7 » (а. с. 8).

Вищезазначені докази підтверджують, що ОСОБА_1 є рідною донькою ОСОБА_4 .

Також судом встановлено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Тошківка м. Первомайськ Луганської області, що вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_10 та довідки про смерть №с-01618, виданих 03 жовтня 2024 року (а.с.12).

Так, відповідно до «Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», який затверджено Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року N 309, м. Первомайськ, яке розташоване на території Алчевського району Луганської області, знаходиться з 07.04.2014 року в тимчасовій окупації, а селище Тошківка Сіверськодонецького району Луганської області, яке розташоване на території Гірської міської територіальної громади перебуває в тимчасовій окупації з 23 червня 2022 року по даний час.

Отже, зазначене місце смерті мого батька позивачки - ОСОБА_4 - смт. Тошківка м. Первомайська Луганської області є тимчасово окупованою територією України.

Відповідно до ст.1Закону України«Про забезпеченняправ ісвобод громадян таправовий режимна тимчасовоокупованій територіїУкраїни» тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території», державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Приписами ст.17Закону України«Про державнуреєстрацію актівцивільного стану» встановлено, що державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою або рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Встановлено, що для підтвердження факту смерті батька на тимчасово окупованій території та отримання свідоцтва про смерть за вимогами українського законодавства, позивачка звернулася до суду за місцем своєї реєстрації як внутрішньо переміщеної особи (а.с.7).

Рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 22 жовтня 2024 року, копія якого наявна у матеріалах справи, встановлено факт смерті громадянина України ОСОБА_4 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території в смт. Тошківка міста Первомайськ Луганської області, у віці 74 роки.

На підставі вказаного рішення суду 23 жовтня 2024 року Дубровицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції складено відповідний актовий запис №439 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_7 (а.с. 8 звор.бік).

Судом встановлено, що за життя ОСОБА_4 належали транспортні засоби Volkswagen Transporter, 1995 року випуску, зеленого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 та ЗАЗ-Daewoo, 1998 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_4 , що підтверджується наявним в матеріалах справи копіями свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_6 (а.с.14, 15).

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності у разі, якщо це право не визнається іншою особою, втрачено або відсутній правовстановлюючий документ.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Зважаючи на вимоги ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч. 1 ст. 1220 ЦК України). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ч.1ст. 1221 ЦК України).

Приписами п.21 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, доповненого Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» 3450-ІХ визначено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, та протягом шести місяців з дня його припинення або скасування у випадку, якщо місцем відкриття спадщини є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, територія, на якій ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупована російською федерацією територія, щодо яких не визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації, дату відновлення здійснення своїх повноважень органами державної влади у повному обсязі, заява про прийняття спадщини, заява про відмову від прийняття спадщини, заява про відмову від заповідального відказу, вимога кредитора спадкодавця до спадкоємців, заява про охорону спадкового майна, заява про згоду бути виконавцем заповіту після відкриття спадщини, інші заяви щодо спадщини, спільного майна подружжя (колишнього подружжя) в межах спадкової справи подаються нотаріусу незалежно від місця відкриття спадщини.

Отже, положення абзацу першогопункту 21Прикінцевих іперехідних положень ЦК України в частині місця подання заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні такого майна, або вимоги кредиторів, застосовуються також до спадщини, місцем відкриття якої є населений пункт, розташований на тимчасово окупованій території України, протягом усього періоду тимчасової окупації такої території та шести місяців після завершення тимчасової окупації. Законодавством не встановлюється правил обрання місця подання першої заяви (немає прив`язки до місця реєстрації чи довідки ВПО).

Спадкоємцями зазаповітом іза закономможуть бутифізичні особи,які єживими начас відкриттяспадщини,а такожособи,які булизачаті зажиття спадкодавцяі народженіживими післявідкриття спадщини(ч.1ст. 1222 ЦК України).

Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Як зазначено позивачкою та вбачається з матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_4 при житті не складав заповідальне розпорядження, у зв`язку з чим, спадкування відбувається за законом.

Відповідно до 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово, кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Статтею 1261 ЦК України встановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно із ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

В силу приписів ч. 1 ст. 1268, ч. 1,5 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.

Статтею 1296 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

У відповідності до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Аналогічна думка викладена в роз`ясненні, наданому Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування» №24-753/0-13 від 16 травня 2013 року відповідно до якого, визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Так, постановою приватного нотаріуса Сарненського районного нотаріального округу Рівненської області Войцехович О.О. від 08 листопада 2024 року (а.с.13) відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на автомобіль марки Volkswagen, модель Transporter, 1995 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 та ЗАЗ-Daewoo, модель FSO TF69Y, 1998 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 .

Підставами для відмови послугував той факт, що ОСОБА_1 не надано підтверджуючих документів щодо вчасного прийняття нею спадщини та наявності інших спадкоємців, які прийняли спадщину.

Відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє до цього часу.

Згідно із п. 7 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована російською федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.

Адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України (абз. 1 ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).

На час розгляду справи відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №376 від 28 лютого 2025 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №380/43786 від 11 березня 2025 року, до тимчасово окупованих російською федерацією територій України відноситься вся територія Алчевського району Луганської області, яка знаходиться в окупації з 07 квітня 2014 року, а також селище Тошківка, що розташоване на території Гірської міської територіальної громади, яке перебуває в тимчасовій окупації з 23 червня 2022 року.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав.

Згідно із ст.6 Європейської конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст. 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

У рішенні від 30 листопада 2004 року у справі «Case of Oneryildis v. Turkey» Європейський суд визнав, що поняття «майно» охоплює не лише річ, яка реально існує (матеріальна складова), але також стосується засобів праводомагання (юридична складова), включаючи право вимоги, відповідно до якого особа може стверджувати, що вона має принаймні «законне сподівання» стосовно ефективного здійснення права власності.

Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федоренко проти України» від 30 червня 2006 року визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем вірно обрано спосіб захисту свого права.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Виходячи з передбаченого ст.8 Конституції України принципу верховенства права, наведені норми Конституції України надають людині можливість будь-якими незабороненими законом засобами самому захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Отже, судом з матеріалів справи достовірно встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є рідною донькою та спадкоємцем за законом ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При цьому, обставин, які б вказували, що на спірне майно, окрім позивача, в порядку спадкування чи з інших підстав претендують інші особи, в ході судового розгляду не встановлено.

Крім того, судом встановлено, що відповідач - Дубровицька міська рада не оспорює право позивача на спадкове майно.

Таким чином, суд дійшов висновку, що отримати свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на майно позивачка не має можливості, оскільки в Україні введено воєнний стан, який станом на теперішній час не скасовано та беручи до уваги, що на час розгляду справи до тимчасово окупованих територій України відноситься вся територія, як Алчевського району Луганської області, так і селище Тошківка Сіверськодонецького району Луганської області, тому позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за законом є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При зверненні до суду позивач сплатила судовий збір, але в своїй позовній заяві, поданій до суду не зазначила, що бажає стягувати сплачений судовий збір з відповідача, тому суд не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно із ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 328, 392, 1216-1218, 1220, 1222, 1223, 1258, 1261, 1268, 1270, 1273 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76, 81-82, 89, 109, 137, 141, 259, 263-265, 268, 273, 282, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Дубровицької міської ради Сарненського району Рівненської області, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнанняправа власностіна спадковенерухоме майнов порядкуспадкування зазаконом задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 ,1981року народження,жителькою АДРЕСА_2 ,РНОКПП: НОМЕР_11 , право власності на транспортний засіб марки VolkswagenTransporter, реєстраційний номер НОМЕР_1 , загальний легковий пасажирський зеленого кольору 1995 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , який належав ОСОБА_4 на праві власності згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 15.05.2018 року та на транспортний засіб марки ЗАЗ-Daewoo, реєстраційнийномер НОМЕР_4 ,легковий (сєдан)сірого кольору1998року випуску,номер шасі(кузова,рами)VIN НОМЕР_5 ,який належав ОСОБА_4 направі власностізгідно свідоцтвапро реєстраціютранспортного засобу НОМЕР_6 від 24.11.2011року,в порядкуспадкування зазаконом післясмерті батька ОСОБА_4 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Дубровицький районний суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_11 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач: Дубровицька міська рада Сарненського району, ЄДРПОУ: 05390997, місцезнаходження: 34100, Рівненська область, Сарненський район, м. Дубровиця, вул. Воробинська, буд. 16.

Відповідач: ОСОБА_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_5 .

Відповідач: ОСОБА_3 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_6 .

Суддя: підпис.

Згідно з оригіналом.

Суддя Дубровицького

районного суду Тарасюк А.М.