Рішення № 130030947, 05.09.2025, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

05.09.2025

Справа № 489/2444/25

Провадження №2/489/1899/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2025 м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Рум`янцевої Н.О.,

із секретарем судових засідань Ставратій Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

встановив.

Позивач звернувся до суду з позовом, яким просить визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю у три місяці з дня набрання законної сили рішенням суду. Мотивуючи свої вимоги тим, що він є рідним сином ОСОБА_2 . Його мати, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , після її смерті відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1 . Мати на випадок своєї смерті, заповіту не залишала. Він є спадкоємцем першої черги за законом. Інші спадкоємці, які мали намір прийняти спадщину відсутні. Він звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Постановою приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Ємельяновою О.В. йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки ним пропущено строки для подавання заяви про прийняття спадщини, строком у 10 днів. В передбачуваний законом термін для прийняття спадщини він не звернувся, оскільки є людиною неосвіченою і не компетентною в юридичних питаннях та вирішив, що оскільки він є єдиним спадкоємцем, то незалежно від часу звернення до нотаріальної контори для оформлення спадщини. Також, з новин йому було відомо про те, що всі строки для прийняття спадщини продовжуються у звязку з дією воєнного стану.

Від представниці відповідача надійшли пояснення по справі, відповідно до яких просить розглядати справу з урахуванням додаткових пояснень. Вказує, що у додатках до позовної заяви виявлено невідповідність прізвища спадкодавця у деяких документах, а саме, відповідно до свідоцтва про смерть прізвище матері ОСОБА_1 зазначено як « ОСОБА_3 », а згідно свідоцтва про народження позивача, матір`ю зазначена ОСОБА_4 . Відсутність документів про зміну прізвища спадкодавця унеможливлює зробити висновок про наявність родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .

Ухвалою суду від 09.04.2025, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до підготовчого судового засідання в порядку загального позовного провадження та витребувано докази.

Ухвалою суду від 26.05.2025, закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. На позовних вимогах наполягає. Просить позов задовольнити.

Від представниці ММР надійшла заява про розгляд справи за її відсутності. Просить рішення прийняти у відповідності до приписів чинного законодавства.

Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін,на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

Як вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідним сином ОСОБА_6 та ОСОБА_4 .

Квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 21.06.1999.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 . Після її смерті відкрилася спадщина, зокрема, на квартиру АДРЕСА_1 .

25 березня 2025 ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ємельянової О.В. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ємельянової О.В. від 25.09.2025, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки пропущено строки для прийняття спадщини спадкоємцем, так як заявник звернувся 25 березня 2025, термін прийняття спадщини закінчився 15 березня 2025.

Відповідно до листа приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Ємельянової О.В. від 24.04.2025 за вих. № 71/01-16, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 заведена не була у звязку з пропуском спадкоємцем строку, встановленого законодавством для прийняття спадщини, про що зазначено у постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії, яку спадкоємець отримав 25.03.2025.

Вказане підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) сформованою 22.04.2025.

Норми права та мотиви їх застосування.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1ст. 5 ЦПК України,здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1, ч. 2, ч. 3ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті1220,1222,1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина першастатті 1269 ЦК України).

Згідно з частиною третьоюстатті 1272 ЦК Україниза позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьоїстатті 1272 ЦК Українипро надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

При розгляді спорів про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, слід дослідити чи вчиняв державний нотаріус після встановлення ним наявності заповіту спадкодавця дії для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, чи здійснювався виклик спадкоємця за заповітом, в тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі, що свідчило б про належне сприяння для здійснення особистого розпорядження спадкодавця.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеногостаттею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Позивач зазначає, що ним пропущено передбачуваний законом термін для прийняття спадщини, оскільки він є людиною неосвіченою і не компетентною в юридичних питаннях та вирішив, що оскільки він є єдиним спадкоємцем, то незалежно від часу звернення до нотаріальної контори для оформлення спадщини. Крім того, з новин йому було відомо про те, що всі строки для прийняття спадщини продовжуються у звязку з дією воєнного стану.

Пунктом 3 постанови КабінетуМіністрів Українивід 28лютого 2022р.№ 164«Деякі питаннянотаріату вумовах воєнногостану» установлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 719 від 24.06.2022).

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.05.2023 № 469, вказаний п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» виключено.

При цьому суд враховує також позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 676/47/21 (провадження № 61-8014св22) де зазначено, що правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюютьсяЦивільним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України; строк на прийняття спадщини по своїй сутностіє присічним(статті1270,1272 ЦК), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину … а тому пункт 3постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суперечить статтям1270,1272 ЦК Україниі не підлягає застосуванню.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року в справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24) зроблено такі висновки: «Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість.

Проаналізувавши встановлені обставини у справі, оцінивши надані докази в їх сукупності та наведені позивачем причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , суд вважає їх поважними, позивач є єдиним спадкоємцем майна своєї матері, факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, крім того, строк пропуску позивача є тривалістю у 10 днів, тобто є нетривалим, тому суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

вирішив:

позов ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк, тривалістю у три місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили, для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Миколаївська міська рада, юридична адреса: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, ЄДРПОУ 26565573.

Повний текст судового рішення складено «05» вересня 2025.

Суддя Н.О. Рум`янцева