Ухвала суду № 130030661, 08.09.2025, Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа № 468/593/23-к

1-кс/468/242/25

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська, 43

УХВАЛА

08.09.2025 року слідчий суддя Баштанського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого щодо ненадання скаржнику для ознайомлення матеріалів кримінального провадження №42023152030000013 в достатньому обсязі,

ВСТАНОВИВ:

До Баштанського районного суду Миколаївської області надійшла скарга адвоката ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого щодо ненадання скаржнику для ознайомлення матеріалів кримінального провадження №42023152030000013 в достатньому обсязі.

Зі скарги та долучених до неї матеріалів вбачається, що в межах кримінального провадження №42023152030000013 повідомлено про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КПК України.

20.08.2025 року захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_2 звернувся до слідчого із заявою про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування відповідно до ст. 221 КПК України, яке було задоволене слідчим частково та слідчий не надав змоги захиснику ознайомитись з усіма матеріалами, а лише надана можливість ознайомитись з протоколами допитів частини свідків та висновками експертиз.

Виходячи із диспозитивності, як загальної засади кримінального провадження, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом (ч.3 ст. 26 КПК України).

Ст. 303 КПК України передбачає вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача абопрокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, серед них: 1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк; 2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування; 3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження; 4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; 5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим; 6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки; 7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій; 8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу; 9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування; 10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом; 11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу.

Крім того, аналіз положень ст. 303 КПК України через призму положень ст. 307 КПК України вказує на те, що чинним КПК визначено не тільки вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача та прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, а і способи такого оскарження, а саме: рішення слідчого можуть бути оскарженні шляхом їх скасування, дії шляхом зобов`язання їх припинити, бездіяльність шляхом зобов`язання вчинити певну дію.

Зі змісту скарги слідує, що скаржник просить зобов`язати слідчого надати йому для ознайомлення матеріали кримінального провадження №42023152030000013 в більшому об`ємі, аніж слідчий фактично надав.

При цьому предметом оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора щодо нездійснення процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк (п.1 ч.1 ст. 303 КПК України), є невиконання дій саме у визначений строк, проте передбачене ст. 221 КПК України право сторони захисту знайомитися з матеріалами досудового розслідування не містить будь-яких строків надання слідчим чи іншою уповноваженою особою стороні захисту для ознайомлення матеріалів такого досудового розслідування.

Отже дії чи бездіяльність слідчого щодо надання для ознайомлення матеріалів досудового розслідування стороні захисту не підлягають оскарженню відповідно до ст. 303 КПК України.

Крім того, з матеріалів скарги слідує, що слідчий надав стороні захисту можливість ознайомитись з визначеним слідчим обсягом матеріалів досудового розслідування, при цьому зі змісту ст. 221 КПК України слідує, що на вказаній стадії досудового розслідування саме слідчий, дізнавач чи прокурор визначають обсяг матеріалів, які без шкоди для досудового розслідування можуть бути надані на ознайомлення стороні захисту, а з матеріалами досудового розслідування без обмеження їх обсягу сторона захисту має змогу ознайомитись після завершення досудового розслідування відповідно до ст. 290 КПК України.

При цьому відповідно до ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

За такого слідчий при визначенні обсягу матеріалів, які без шкоди для досудового розслідування можуть бути надані на ознайомлення стороні захисту, є самостійним в такій діяльності та слідчий суддя не має повноважень втручатись в таку процесуальну діяльність слідчого, тому відповідно до ст. 303 КПК України рішення, дії чи бездіяльність слідчого в цій частині не підлягають оскарженню до слідчого судді.

З описаного вище слідує, що вказані в скарзі дії чи бездіяльність слідчого не підлягають оскарженню в порядку ст. 303 КПК України, як наслідок цього, і питання правомірності чи неправомірності таких дій чи бездіяльності слідчого не підлягає вирішенню слідчим суддею.

Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України, слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.

Проаналізувавши вище викладене, слідчий суддя вважає, що відсутні законні підстави для відкриття провадження за даною скаргою на бездіяльність слідчого щодо ненадання скаржнику для ознайомлення матеріалів кримінального провадження №42023152030000013 в достатньому обсязі, яка не підлягає оскарженню в порядку ст. 303 КПК України, тому слід відмовити у відкритті провадження за скаргою.

На підставі викладеного та керуючись ст.303-304 КПК України слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого щодо ненадання скаржнику для ознайомлення матеріалів кримінального провадження №42023152030000013 в достатньому обсязі - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.

Слідчий суддя