Рішення № 130028149, 04.09.2025, Погребищенський районний суд Вінницької області

Справа № 143/574/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2025 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Гуцола М.П.,

з участю секретаря судових засідань Москаленко С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

короткий зміст позовних вимог.

23.06.2025 до Погребищенського районного суду Вінницької області через систему «Електронний суд» надійшов позов ТОВ «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відповідно до якого представник позивача просить стягнути з відповідача заборгованість за договором №3522608830-471853 про надання коштів у позику, укладеним 23.09.2021, в розмірі 25535,40 грн, а також судові витрати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги вказано, що 23.09.2021 між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 в електронному вигляді був укладений кредитний договір №3522608830-471853 про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, на умовах строковості, зворотності, платності, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 7 300,00 грн, початковий строк кредитування 28 днів, відсоткова ставка 1,85 % на добу, зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування коштами, відповідно до умов та правил, зазначених у договорі.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти. В порушення умов укладеного договору відповідач свої зобов`язання належним чином не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка становить 25 535,40 грн, з яких:

- заборгованість за тілом кредиту - 7 300,00 грн;

- заборгованість за відсотками за користування позикою 18235,40 грн.

Аргументи учасників справи та позиція суду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в прохальній частині позовної заяви міститься його прохання про розгляд справи у його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі (а.с. 5).

Відповідач повідомлений про дату, час і місце судового засідання належним чином в силу пункту 3 ч.8 ст 128 ЦПК України, де зазначено, що днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (а.с. 47-48, 63-64) в судове засідання повторно не з`явився, відзив на позов не подав, причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення судового засідання не надіслав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання належним чином повідомленого учасника справи не перешкоджає розгляду справи по суті.

У відповідності до ст. 280 ЦПК України, за відсутності заперечень з боку позивача проти такого вирішення справи, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Процесуальні дії у справі.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2025 справу передано на розгляд судді Гуцолу М.П (а.с. 40).

Ухвалою суду від 24.06.2025 відкрито провадження у справі, призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін (а.с. 41). Окрім цього, витребувано з АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" письмові докази, які становлять банківську таємницю: письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структоурного підрозділу або посадової особи банку чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуску банківської картки № НОМЕР_1 ( та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) або на ім`я іншої особи ( із зазначенням ПІБ та РНОКПП такої особи); письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 22.09.2021 по 18.01.2022.

27.06.2025 в порядку витребування доказів до суду надійшла інформація з АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" (а.с. 49-52).

15.07.2025 розгляд справи відкладено у зв`язку з неявкою сторін.

04.09.2025 суд ухвалив проводити заочний розгляд за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши у сукупності надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Судом встановлено, що 23.09.2021 між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 в електронному вигляді укладений договір №3522608830-471853 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (далі - кредитний договір) (на звороті а.с. 9-14).

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору, кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у сумі 7 300,00 грн на засадах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п.п. 1.3.2, 1.3.3 кредитного договору проценти за користування кредитом: 3 915,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,85 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 2,20 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору кредит надається строком на 28 днів (лояльний період), початком якого є дата підписання договору, а закінченням є дата зарахування на поточний рахунок кредитодавця.

Згідно з п. 2.4 кредитного договору кредит надається позичальнику згідно його заявки шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок, вказаний позичальником у заявці.

У п. 3.1 кредитного договору визначено, що проценти нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом.

Відповідно до п. 3.6 кредитного договору факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення лояльного періоду користування кредитом є відкладальною обставиною, в розумінні ст.212 ЦК, що має наслідком продовження строку користування кредитом на наступних умовах: зобов`язання щодо повернення основної суми переносяться на наступний день після закінчення лояльного періоду, але не більше ніж на 90 днів після закінчення лояльного періоду (п. 3.7); з наступного дня після закінчення лояльного періоду позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 803 процента річних, що становить 2,2 проценти в день від суми кредиту за кожен день користування ним (п. 3.8).

На виконання умов укладеного договору позивач перерахував на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_3 грошові кошти у розмірі 7300,00 грн, що підтверджується змістом відповіді від 11.11.2024 №34461/47.1., повідомленням про успішне зарахування коштів через платіжну систему ТОВ «ТАС ЛІНК», випискою по рахунку, яка надана АТ КБ "УНІВЕРСАЛ БАНК" (а.с. 19, на звороті -20, 58-62).

З матеріалів справи, досліджених судом, встановлено, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу ОСОБА_1 , кредитні кошти в розмірі, який визначений договором. Разом з тим, відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування чужими коштами не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Зі змісту детального розрахунку заборгованості за кредитним договором №3522608830-471853 від 23.09.2021, борг становить 25535,40 грн, який складається із:

- заборгованості за тілом кредиту в сумі 7 300,00 грн;

- заборгованості за відсотками в сумі 18235,40 грн, яка нарахована за період 23.09.2021 по 18.01.2022 (а.с. 16-17). Відсотки нараховані в межах строку кредитування за відсотковою ставкою 1,85 за період з 23.09.2021 по 20.10.2021 (лояльний період), а за період з 21.10.2021 по 18.01.2022 за базовою процентною ставкою 2,20 в день, що відповідає умовам кредитного договору, а тому суд вважає наданий розрахунок правильним.

Мотиви, з яких виходить суд і застосовані норми права.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції чинній на час виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно з ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Як регламентовано в ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного суду від 12 січня 2021 р. у справі № 524/5556/19).

Вищевказаний кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом, а наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх. Отже, вказаний кредитний договір, підписаний сторонами, є чинним, у встановленому законом порядку недійсним не визнавався, сторони визначили всі істотні умови договору, а тому, саме з 23.09.2021 між сторонами виникли договірні відносини щодо користування кредитними коштами.

У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно положень ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Зобов`язання, згідно із ст. 526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов`язковості виконання договору.

Крім того, ч. 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Тому суд робить висновок, що 23.09.2021 між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_1 виникли договірні відносини у зв`язку з укладенням Договору про надання кредиту. Відповідач, будучи вільним в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаним з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, погодився на такі умови, підписавши електронним одноразовим ідентифікатором кредитні документи, таким чином погодивши умови сплати процентів за користування кредитними коштами. Даний договір був укладений в електронній формі у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», що повністю підтверджується матеріалами справи. ОСОБА_1 отримав кредитні кошти і у нього виникло зобов`язання повернути їх, у розмірах та у строки, зазначеними в кредитному договорі, однак не виконав обов`язок з повернення кредитних коштів і позивач вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку.

Суд зазначає, що відповідач, підписавши договір, підтвердив те, що ознайомився з текстом договору та Правилами, отримав всю необхідну інформацію, що забезпечує вірне розуміння змісту послуги та погодився з умовами кредитного договору, у тому числі строку кредитування, який відповідно до п. 3.6 та п. 3.7 кредитного договору, було продовжено на 90 днів, розміру кредиту та процентів, порядком їх нарахування, був обізнаний про реальну проценту ставку та орієнтовану загальну вартість кредиту.

Отже, оскільки відповідач порушив зобов`язання, встановлені Кредитним договором №3522608830-471853 від 23.09.2021, докази своєчасної та повної оплати заборгованості за цим Договором в матеріалах справи відсутні, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення суми заборгованості за цим Договором у розмірі 25535,40 грн.

Наданий позивачем розрахунок повністю відповідає умовам Договору про надання кредиту: у ньому відображені всі факти видачі суми кредиту, нарахування процентів, які здійснювались за фактичну кількість календарних днів користування кредитом та до закінчення дії кредитного договору лише на залишок неповернутої суми.

Крім того, відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості, а відтак наданий позивачем розрахунок заборгованості за відсутності альтернативного розрахунку від відповідача, приймається судом як достовірний.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на правничу допомогу.

За правилами п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

За положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат на оплату професійної правничої допомоги в сумі 10000,00 грн підтверджено змістом договору про надання правничої допомоги від 12.02.2025, укладеного між ТОВ «Кошельок» та адвокатським бюро «Герман Гурський та партнери», додатком до договору про надання правничої допомоги від 12.02.2025 (а.с. 35-36).

Обсяг виконаних адвокатом робіт підтверджується матеріалами справи.

Частинами 4, 5 статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи категорію і складність справи, зміст заявлених позивачем позовних вимог, обсяг робіт, виконаних адвокатом; з огляду на те, що позовні вимоги задоволено; суд вважає, що вимога позивача про стягнення витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню і стягує з відповідача на користь позивача 10000,00 грн витрат на оплату послуг з надання професійної правничої допомоги.

Суд вважає, що такий розмір витрат на правничу допомогу є реальним, обґрунтованим та співмірним з обсягом виконаних адвокатом робіт, що підтверджується матеріалами справи. На переконання суду розмір таких витрат не є завищеним або таким, що явно не співмірний із наданими адвокатом послугами.

На підставі статті 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений ним при зверненні з позовом судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 268, 273, 353, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» заборгованість за кредитним договором №3522608830-471853 від 23.09.2021 у розмірі 25535 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот тридцять п`ять ) грн. 40 к.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 к в рахунок відшкодування витрат понесених на сплату судового збору при подачі позовної заяви до суду та 10 000 (десять тисяч) грн. 00 к за правничу допомогу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Погребищенського районного суду Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги позивачем заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи (сторони):

Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК», місцезнаходження: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Антонова, 8-А, ЄДРПОУ 40842831.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя