Рішення № 130027939, 08.09.2025, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 641/7801/24

Провадження № 2/638/3126/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2025 року Шевченківський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді: Хайкіна В.М.,

за участю секретаря: Веремчук Д.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,-

ВСТАНОВИВ:

05.11.2024 року до Комінтернівського районного суду м. Харкова через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява Моторного (транспортного) страхового бюро України в особі представника Гермаш С.М. до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, згідно прохальної частини якої просить суд: стягнути з відповідача на користь позивача завдані збитки в порядку регресу в розмірі 23604,00 грн.; витрати по сплаченому судовому збору в розмірі 3028,00 грн. покласти на відповідача. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.05.2023 року приблизно о 11 год. 10 хв. в м. Харків, по вул. Косарєва, мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ЗАЗ» державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля Honda державний номерний знак НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП транспортному засобу Honda державний номерний знак НОМЕР_2 було завдано механічних пошкоджень, а власнику вказаного автомобіля матеріального збитку. Відповідно до постанови Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 30.05.2023 року, вказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача. На дату скоєння ДТП відповідач не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Власник пошкодженого автомобіля Honda державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_2 12.05.2023 року повідомила Моторне (транспортне) страхове бюро України про ДТП та в подальшому звернулась до МТСБУ з заявою про отримання відшкодування шкоди. Згідно звіту автотоварознавчого дослідження, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Honda державний номерний знак НОМЕР_2 склала 23931,49 грн. На підставі наказу про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, МТСБУ здійснило регламентну виплату потерпілому в розмірі 22154,00 грн. крім того, позивачем були понесені додаткові витрати на збір документів та визначення розміру шкоди в розмірі 1450,00 грн. Враховуючи наведене, загальний розмір фактично понесених витрат позивача склав 23604,00 грн. З метою досудового врегулювання спору, відповідачеві було направлено претензію про відшкодування збитків в порядку регресу, однак ніяких дій зі сторони відповідача щодо погашення заборгованості в добровільному порядку проведено не було. Відтак, позивач змушений звертатись до суду за захистом свої прав та законних інтересів.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 06.11.2024 року цивільну справу передано на розгляд до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.12.2024 року цивільну справу повернуто до Комінтернівського районного суду м. Харкова.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 15.01.2025 року виправлено допущену описку в ухвалі суду від 065.11.2024 року у цивільній справі №641/7801/24 та справу передано до Дзержинського районного суду м. Харкова..

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 10.02.2025 року прийнято справу до провадження судді Хайкіна В.М. та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Зауважень щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження не надходило.

Відповідач ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву, який би відповідав вимогам статті 178 ЦПК України, чи будь-яких письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів, заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову, до суду не надав.

Суд, дослідивши доводи позивача, викладені у позові, та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно зістаттею 264 ЦПК Українипід час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Згідно зістаттею 263 ЦПК Українирішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право порушити в суді чи відповідному органі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов`язків; таким чином, пункт передбачає «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору.

Відповідно достатті 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановлені його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріплені можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Відповідно до частини 1статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частини 1, 3статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. За положенням частини 1статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріпленостаттею 15 Цивільного кодексу України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначенийстаттею 16 Цивільного кодексу України, відповідно до приписів якої, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому, способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до постанови Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 30.05.2023 року у справі №644/2799/23, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн.

Також вказаною постановою суду встановлено, що ОСОБА_1 10.05.2023 року о 11 год. 10 хв. в м. Харків керував транспортним засобом ЗАЗ Daewoo Т13110, днз НОМЕР_1 , в м. Харків по вул. Косарєва в районі будинку №21, рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем Honda Civic, днз НОМЕР_2 , чим порушив вимоги п. 10.9 ПДР України.

Відповідно до частини 6 статті 82ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, суд вважає встановленими та доведеними ті обставини, що саме між винними діями ОСОБА_1 , водія транспортного засобу ЗАЗ Daewoo Т13110, н/з НОМЕР_1 , та заподіянню шкоди транспортному засобу Honda Civic, днз НОМЕР_2 , існує прямий причинно-наслідковий зв`язок.

ОСОБА_2 , як власник транспортного засобу Honda Civic, днз НОМЕР_2 , 12.05.2023 року звернулась до Моторного (транспортного) страхового бюро України із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, додавши посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, страховий поліс ОСЦПВ, паспорт громадянина України, схему ДТП, ідентифікаційний код.

Судом встановлено, що на момент настання страхового випадку цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Тобто, на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_1 не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно звіту №298/23 про лцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 23.05.2023 року, оцінювачем визначено: ринкову вартість досліджувального автомобіля на момент пошкодження у розмірі 119202,66 грн.; вартість відновлювального ремонту складає 47261,12 грн.; коефіцієнт фізичного зносу 0,7; вартість відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу 23931,49 грн. з урахуванням ПДВ.

Наказом Моторного (транспортного) страхового бюро України №3/12278 від 12.07.2023 року прийнято рішення про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_2 , у розмірі 22154,00 грн.

Факт виплати вказаних коштів ОСОБА_2 підтверджується платіжною інструкцією №973242 від 13.07.2023 року.

Крім того, як вбачається із платіжної інструкції №972853 від 04.07.2023 року Моторне (транспортне) страхове бюро України сплатило ТОВ СОС Сервіс Україна 1450,00 грн. за оплату послуг аваркома (експерта) по справі №92561 згідно рахунку №2433 від 20.06.2023 року, т.з НОМЕР_2 .

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 7 Закону України «Про страхування» страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є обов`язковим.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Пунктом 2.1. статті 2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Суб`єктами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ), потерпілі (стаття 4 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відповідно до статті 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно із абзацом 1 пункту 22.1. статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до частини шістнадцятої статті 9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (частина перша статті 25 Закону України «Про страхування»).

В силу положень статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до частин першої, другої статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

За змістом частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З аналізу змісту глави 82 Цивільного кодексу України вбачається, що законодавець розрізняє поняття «особа, яка завдала шкоду» та «особа, яка відповідає за шкоду». За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі частини першої статті 1191 Цивільного кодексу України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Така конструкція цивільно-правової відповідальності надає потерпілому можливість більш ефективно та оперативно захистити свої права та інтереси.

Правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою.

У даній справі Моторне (транспортне) страхове бюро України здійснив відшкодування регламентної виплати потерпілому у дорожньо-транспортній пригоді ОСОБА_2 страховика винної особи з посилання на те, що цивільно-правова відповідальність позивача на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди не була застрахованою.

Відповідно до частини 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до пункту 1.2. статті 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховики - страхові організації, що мають право на здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Законом України «Про страхування».

Звертаючись із позовом до суду МТСБУ обґрунтував наявність у нього права на стягнення шкоди в порядку регресу із посиланням на приписи статі 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зазначивши про здійснення ним регламентної виплати потерпілій у ДТП особі регламентної за страховика винної особи, цивільно-правова відповідальність якої в ДТП не була застрахована відповідачем.

Правовий статус МТСБУ у свою чергу визначено в Законі України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Так, за пунктом 39.1. статті 39 цього Закону МТСБУ є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Таке бюро є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту.

Відповідно до пункту 22.1. статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Отже, у спірних правовідносинах позивач не є страховиком потерпілої особи (власника пошкодженого транспортного засобу) за договором добровільного страхування, а регламентна виплата, яку здійснило МТСБУ цій особі, припинила деліктне зобов`язання між власниками транспортних засобів, що постраждали внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду від 22 жовтня 2020 року у справі №910/18279/19.

Згідно з абзацом 2 пункту 22.1. статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Виключний перелік регламентних виплат, що здійснюються МТСБУ передбачено статтями 41 та 42 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». У вказаних нормах визначено, що МТСБУ відшкодовує шкоду на умовах, передбачених цим Законом.

Підставою заявлених вимог про відшкодування шкоди в порядку регресу позивачем визначено із посиланням на приписи пункту 41.1. статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обставини перерахування ним в порядку статті 41 зазначеного Закону потерпілій у ДТП особі регламентної виплати за страховика винної особи, цивільно-правова відповідальність якої в ДТП не була застрахована.

Згідно з пунктом 38.2.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив ДТП, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Отже, зазначена стаття передбачає наявність у МТСБУ права на пред`явлення регресного позову за наявності однієї з умов, що вказані у пункті 38.2 цієї статті.

Таким, чином, оскільки в результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини водія ОСОБА_1 , був пошкоджений автомобіль Honda Civic, днз НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_2 , а відповідач на час скоєння вказаного ДТП не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в свою чергу з фонду захисту потерпілих та МТСБУ виплачено власнику транспортного засобу грошові кошти в рахунок відшкодування шкоди, завданої в результаті ДТП, яка сталася з вини відповідача, тому позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України підлягають задоволенню з урахуванням витрат, пов`язаних на збір документів.

Згідно вимог частини 2 статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З урахуванням наведеного, суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі.

Керуючись статтями 4, 5, 11-13, 43, 76-77, 81, 83, 141, 263-265, 268, 272-274, 279, 280-284, 354 ЦПК України, ст. ст. 1166, 1188, 1191 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, яке розташоване за адресою: м. Київ, Русанівський бульвар, 8, код ЄДРПОУ 21647131, завдані збитки в порядку регресу у розмірі 23604 (двадцять три тисячі шістсот чотири) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, яке розташоване за адресою: м. Київ, Русанівський бульвар, 8, код ЄДРПОУ 21647131 витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя: