Рішення № 130027929, 08.09.2025, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/3739/25

Провадження № 2/638/3498/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2025 року Шевченківський районний суд м. Харкова

в складі головуючого судді: Хайкіна В.М.,

за участю секретаря: Веремчук Д.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

28.02.2025року черезпідсистему «Електроннийсуд» доДзержинського районногосуду м.Харкова надійшлапозовна заяваТовариства зобмеженою відповідальністю«Бізнес позика»в особіпредставника Дармограй А.Т.до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитним договором,згідно прохальноїчастини якоїпросить суд:стягнути звідповідача накористь позивачазаборгованість задоговором №295685-КС-002про наданнякредиту від01.09.2023року,що становить43313,67грн.,яка складаєтьсяз:суми простроченихплатежів потілу кредиту 13729,94грн.,суми простроченихплатежів попроцентах 28626,05грн.,суми простроченихплатежів закомісією 957,68грн.;стягнути звідповідача накористь позивачасплачений судовийзбір урозмірі 2422,40грн.Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.09.2023 року між позивачем та відповідачем укладено договір №295685-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Позивач 01.09.2023 року направив відповідачу пропозицію (оферту) укласти договір №295685-КС-002 про надання кредиту. 01.09.2023 року відповідач прийняла пропозицію щодо укладення кредитного договору. Позивачем направлено відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-9072 на номер телефону НОМЕР_1 , котрий був введений відповідачем. Таким чином між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання кредиту. Позивач свої зобов`язання за договором кредиту виконав та надав відповідачу грошові кошти в розмірі 16000,00 грн., шляхом перерахування на банківську карту відповідача № НОМЕР_2 . До теперішнього часу відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, а лише частково сплатила кошти на загальну суму 13116,27 грн. Зважаючи на те, що відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, у відповідача станом на 08.02.2025 року утворилась заборгованість за договором №295685-КС-002 про надання кредиту в розмірі 43313,67 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 13729,94 грн., суми прострочених платежів по процентах 28626,05 грн., суми прострочених платежів за комісією 957,68 грн.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 14.03.2025 року відкрито провадження у вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

31.03.2025 року до суду надійшли затребувані документи.

Відповідач ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву, який би відповідав вимогам статті 178 ЦПК України, чи будь-яких письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів, заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову, до суду не надала.

Суд, дослідивши доводи позивача, викладені у позові, та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що 01.09.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено договір №295685-КС-002 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем дистанційно в електронній формі у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Положеннями п. 2.1. Договору встановлено, що кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 16 000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів.

У Договорі визначено строк кредиту 24 тижні; стандартна процентна ставка за кредитом в день 2,00000000, фіксована; знижена процентна ставка за кредитом в день 1,15184513, фіксована; комісія за надання кредиту 2400,00 грн; загальний розмір наданого кредиту 16000,00 грн.; строк дії договору до 16.02.2024 року, орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 41640,00 грн., орієнтовна реальна процентна ставка 9219,16%; дата видачі кредиту 01.09.2023 року; дата повернення кредиту 16.02.2024 року.

Мета (цілі) отримання кредиту: для придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Цей кредит є споживчим кредитом.

Пунктом 3.2. Договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом, нараховуються за ставкою вказаною у п. 2.4 договору на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, в залежності від дотримання позичальником графіку платежів, що вказаний в п. 3.2.3 та Додатку №1 до договору і розраховується в порядку описаному нижче.

Відповідно до п. 3.2.2 Договору сторони домовились, що у разі якщо повернення кредиту не здійснюється відповідно до погодженого графіку платежів, наведеного в п.п. 3.2.3 та Додатку № 1 до договору (за виключенням дострокового повернення кредиту), внаслідок чого виникає прострочка по кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів то умови про нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, що вказана в п. 2.4. договору. При цьому нарахування процентів за стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня, від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п. 3.2.3 та Додатку №1 до договору, та до закінчення строку дії договору.

Відповідно до п.п. 4.2.1, 4.2.3 Договору позичальник зобов`язаний виконувати цей договір у порядку та в строки (терміни), встановлені договором. Повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені договором до закінчення строку (терміну) дії договору.

У п.п. 4.3.10.1 Договору встановлено, що кредитодавець має право у випадку, якщо будуть мати місце будь-які або всі можливі випадки невиконання позичальником взятих на себе обов`язків та недотримання умов, передбачених чим договором, вимагати повернення суми кредиту, сплати всієї суми нарахованих процентів за користування кредитом та комісії (якщо комісія не була сплачена позичальником раніше), в повному обсязі у разі затримання сплати частини боргу за кредитом та/або процентів за користування кредитом та/або комісії на строк (термін), що перевищує один календарний день.

Згідно з п.п. 6.1, 6.2 Договору сторони несуть відповідальність за порушення умов договору відповідно до Цивільного кодексу України, Закону України «Про споживче кредитування», інших нормативно- правових актів законодавства України та цього договору. Закінчення строку (терміну) дії договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення та/або невиконання умов договору, які мали місце під час дії договору.

У п.п. 7.1 Договору зазначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до дати вказаної в п. 2.7 договору.

Відповідно до п. 7.12 Договору спосіб перерахування позичальнику кредиту: у безготівковій формі шляхом переказу коштів (однією або декількома транзакціями) на поточний (картковий) рахунок позичальника, який відповідає банківській платіжній картці, що наведена в розділі 8 Договору.

Вказаний договір підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-9072.

Договір містить повну інформацію щодо особи позичальника, його персональні дані, номер мобільного телефону, на який було відправлено одноразовий ідентифікатор в якості аналога власноручного підпису позичальника.

Зі змісту Договору вбачається, що між сторонами узгоджений графік повернення кредиту.

До вказаного договору додані пропозиція (оферта) щодо укладання договору №295685-КС-002 про надання кредиту від 01.09.2023 року, прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти договір №295685-КС-002 про надання кредиту від 01.09.2023 року, візуальна форма послідовності дій клієнта та анкета клієнта, анкета клієнта, Правила надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес позика».

Умови кредитування, серед іншого, відображені й в паспорті споживчого кредиту, який підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-9072.

З долученого до матеріалів справи підтвердження вбачається, що 01.09.2023 року ТОВ «Бізнес позика» на підставі договору №295685-КС-002 від 01.09.2023 року про надання кредиту перерахувало на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_3 грошові кошти у сумі 16000,00 грн.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 08.02.2025 року у відповідача утворилась заборгованість за договором №295685-КС-002 від 01.09.2023 року про надання кредиту в розмірі 43313,67 грн., з яких заборгованість за кредитом 13729,94 грн.; заборгованість за відсотками 28626,05 грн., заборгованість за комісією 957,68 грн..

Зі змісту інформації наданої на виконання ухвали суду від 14.03.2025 року про витребування доказів вбачається, що банківська картка № НОМЕР_2 була емітована Акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_1 .

Даних про повернення позики матеріали справи не містять.

Як вбачається з наданого АТ КБ «Приватбанк» руху коштів по картці, на картковий рахунок № НОМЕР_2 , відкритий на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 були зараховані грошові кошти у розмірі 16000,00 грн.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина 1 статті 638 ЦК України).

За правилами частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями частини 2 статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом статті 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Статтею 3 Закону України Про електронну комерцію визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Приписами статті 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. За положеннями статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Нормами частини першої статті 1048 ЦК України врегульовано правовідносини щодо сплати процентів саме за правомірне користування чужими грошовими коштами, коли боржник одержує можливість законно не сплачувати кредитору борг упродовж певного часу, а саме - упродовж строку кредитування, визначеному в кредитному договорі.

Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 910/1238/17.

За змістом статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.

Відповідно до п. 2.4. договору стандартна процентна ставка за кредитом: в день 2,0%, фіксована. Знижена процентна ставка за кредитом: в день 1,15184513 %, фіксована.

За умовами п. 3.2. договору протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за кредитом (надалі - проценти за користування кредитом), нараховуються за ставкою, вказаною у п. 2.4. договору, на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, у залежності від дотримання позичальником графіку платежів, що вказаний в п. 3.2.3. та додатку №1 до договору, і розраховується в порядку, описаному нижче.

Згідно з п. 3.2.1. договору у разі, якщо погашення кредиту здійснюється згідно з погодженим сторонами графіком платежів, що наведений в п. 3.2.3. та додатку №1 до договору, чи в разі дострокового повернення суми наданого кредиту, то зобов`язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом розраховуються відповідно до зниженої процентної ставки, що вказана в п.2.4. договору.

Відповідно до умов п. 3.2.2. договору сторони домовились, що у разі якщо повернення кредиту не здійснюється згідно з погодженим графіком платежів, що наведений в п. 3.2.3. та додатку №1 до договору, (за виключенням дострокового повернення кредиту), внаслідок чого виникає прострочка за кредитом, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів, то умови про нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, що вказана в п. 2.4. договору. При цьому, нарахування процентів за стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п. 3.2.3. та додатку№1 до договору, та до закінчення терміну дії договору.

Позивач зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а відповідач, всупереч викладеним у кредитному договорі умовам, в установлені терміни не повернув належні до сплати грошові суми, тим самим порушив встановлений графік обов`язкових платежів.

ТОВ Бізнес Позика, заявляючи позов про стягнення кредитної заборгованості, просило у тому числі, крім заборгованості за неповернутим кредитом та комісії, стягнути складову його повної вартості, зокрема й заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.

Матеріалами справи підтверджується, що у підписаному позичальницею договорі визначені тип та розмір процентних ставок плати за користування кредитом: фіксована знижена процентна ставка у розмірі 1,15288411 % за кожен день користування кредитом та фіксована стандартна процентна ставка у розмірі 2,0%, якщо буде допущена прострочка сплати заборгованості.

Суд звертає увагу на те, що сума заборгованості по відсотках нараховувалась в межах строку дії договору з 01.09.2023 року по 16.02.2024 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком.

З врахуванням викладеного вбачається, що розрахунок заборгованості, наданий позивачем по кредитному договору №295685-КС-002 від 01.09.2023 року, повністю відповідає умовам договору, а розмір нарахованих процентів відповідає положенням статей 1048, 1050 та 1056-1 ЦК України.

Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України врегульовано правовідносини щодо сплати процентів саме за правомірне користування чужими грошовими коштами, коли боржник одержує можливість законно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. А саме - протягом строку кредитування, визначеному в кредитному договорі.

Це відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 23.05.2018 р. по справі № 910/1238/17.

У спірних правовідносинах позивачем було заявлено позовні вимоги про стягнення процентів за користування кредитом, що нараховані на залишок по тілу кредиту у межах строку дії договору, який був встановлений умовами договору №295685-КС-002 від 01.09.2023 року, строк дій якого 16.02.2024 року.

Таким чином, оскільки відповідачем не було належним чином виконано умови кредитного договору та не спростовано будь-якими доказами правильність розрахунку заборгованості позивача, суд вважає, що заборгованість за процентами за користування кредитом підлягає стягненню в розмірі 28626,05 грн.

Щодо вимог про стягнення комісії за надання кредиту, суд зазначає наступне.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частини першої, другої та п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

За пунктом 4 частини 1статті 1 Закону України «Про споживче кредитування»загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною 2статті 8 Закону України «Про споживче кредитування»до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Закон України «Про споживче кредитування»передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини 1 статті1та частини 2 статті8 Закону України «Про споживче кредитування»Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією жпостановоювизнано такою, що втратила чинність,постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Пунктом 5 Правил про споживчий кредит передбачено, що банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимогЗакону України «Про споживче кредитування»та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування»розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Частиною 1статті 11 Закону України «Про споживче кредитування»передбачено, що після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною 5статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинностіЗаконом України «Про споживче кредитування»щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частиною 1 та частиною 2 статті11, частиною 5 статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, постанові Верховного Суду від 29 листопада 2023 року у справі № 461/2857/20.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частиною 1 та частиною 2статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частини 1 та частини 2 статті11, частини 5 статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1статті 81 ЦПК України).

З матеріалів справи не вбачається необхідності внесення плати за додаткові, супутні послуги банку. Банком в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена комісія за обслуговування кредиту.

Враховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, то положення договору та вимоги про стягненняпрострочених платежівпокомісії за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до частини 1 та частини 2 статті11, частини 5 статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23.

Таким чином, підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача прострочених платежів за комісією у розмірі 957,68 грн., не вбачається.

Будь-яких доказів того, що відповідач не отримувала картку після підписання нею 01.09.2023 року договору про споживчий кредит, чи доказів повідомлення ним банку чи правоохоронним органам про використання сторонніми особами випущеної на його ім`я та з використанням його персональних даних картки суду не надано.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти повернуті в добровільному порядку лише частково, то вказане свідчить про порушення прав позивача, яке підлягає захисту шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої та не повернутої суми кредитних коштів.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт існування у відповідача перед позивачем заборгованості за простроченими платежами по тілу кредиту, простроченими платежами по процентах, яка нимдобровільно не сплачується.

Станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів сплати нею зазначеної суми заборгованості.

Перевіривши наданий банком розрахунок заборгованості за кредитним договором та виписку по рахунку, суд дійшов висновку про те, що отримання відповідачем у кредит грошових коштів підтверджено належними доказами по справі і у відповідача, в силу правовідносин, що склалися, виникло зобов`язання повернути надані кредитні кошти у розмірі 42355,99 грн.

Таким чином, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору суд вирішує на підставі статті 141 ЦПК України.

Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, позовні вимоги задоволено частково, а відтак з урахуваннямрозміру задоволених вимог відшкодуванню відповідачем на користь позивача підлягають судові витрати за подачу позову в сумі 2373,95 грн.

Керуючись статтями 4, 5, 11-13, 81, 141, 265, 274-279 ЦПК України, статтями 509, 525, 526, 549, 550, 611, 612, 625, 626, 629, 1049, 1054 ЦК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», код ЄДРПОУ 41084239, м. Київ, б-р Лесі Українки, 26, оф. 411, заборгованість за договором №295685-КС-002 про надання кредиту від 01.09.2023 року в розмірі 42355 (сорок дві тисячі триста п`ятдесят п`ять) грн. 99 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», код ЄДРПОУ 41084239, м. Київ, б-р Лесі Українки, 26, оф. 411, судовий збір у розмірі 2373 (дві тисячі триста сімдесят три) грн. 95 коп.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя: