Рішення № 130027200, 05.09.2025, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/6837/24

Провадження № 2/346/713/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2025 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді Третьякової І.В.,

за участю:

секретаря судових засідань Дутчак Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

25 грудня 2024 року ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом, в якому зазначило, що 04.01.2021р. між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 в електронній формі був укладений договір №2220176, відповідно до умов якого товариство повинно надати відповідачу грошові кошти (фінансовий кредит) в сумі 15000,00 грн., а позичальник зобов`язався повернути вказані кошти та сплатити проценти за їхнє користування у встановлені договором терміни. Отримавши кредитні кошти, позичальник своїх зобов`язань щодо повного та своєчасного повернення суми кредиту та сплати процентів не виконала, що призвело до виникнення заборгованості. 15.12.2021р. на підставі договору № 15/12-2021-22 ТОВ «МІЛОАН» відступило своє право грошової вимоги за договором № 2220176 ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», яке в свою чергу відступило дане право ТОВ «Коллект Центр» на підставі укладеного між ними договору №10-01/2023 від 10.01.2023р. Таким чином позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 та просить стягнути з неї заборгованість, яка виникла договором №2220176 від 04.01.2021 в загальному розмірі 40355,95 грн., з яких: 7486,00 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням та 32869,95 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги. Також просили стягнути з відповідача витрати на сплату судового збору в сумі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 13000,00 грн.

Ухвалою від 16.04.2025р. у справі було відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін. Роз`яснено відповідачу право на подання відзиву.

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в прохальній частині позовної заяви просив проводити розгляду справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання неодноразово не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд справи за її відсутності до суду не подавала. Про час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та у встановленому законом порядку шляхом направлення судових повісток за зареєстрованою адресою її місця проживання. Однак, поштові відправлення були повернуті до суду без вручення з зазначенням причини «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 123, 130, 135).

Відповідно до ч.7, 8 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно ч.4, 10 ст. 130 ЦПК України, у разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. Якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.

Абзацом 2 ч.1 ст. 131 ЦПК України визначено, що у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України).

Таким чином, аналіз вищевказаних процесуальних норм свідчить про те, що ОСОБА_1 належним чином повідомлялася про день, час та місце розгляду справи по якій вона є стороною, з огляду на володіння судом інформації про зареєстровану адресу її проживання та відсутності від неї повідомлень про зміну даної адреси.

Виходячи з наведеного, відповідно до ст. 223, 280 ЦПК України, суд розглядає справу у відсутності відповідача і ухвалює заочне рішення проти чого представник позивача в своєму клопотанні не заперечував.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04 січня 2021 року ТОВ «МІЛОАН» в особі генерального директора Вініченко Олексія Віталійовича, з однієї сторони та ОСОБА_1 з іншої сторони, уклали між собою Договір про споживчий кредит №2220176.

Договір укладено в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника. Підписання договору відповідачем було здійснено електронним підписом, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора F69588, який був відправлений їй 04.01.2021р. на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою генерального директора ТОВ «МІЛОАН» про ідентифікацію особи позичальника та акцептування ним договору.

В даному договорі сторони погодили, що кредитодавець зобов?язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п. 1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2. Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов?язується повернути Кредитодавцо кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п. 1.4 термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов?язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов?язків найманого працівника.

Сума (загальний розмір) кредиту становить 15000.00 гривень. Кредит надається строком на 29 днів з 04.01.2021р. (строк кредитування) Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредиту 02.02.2021р. (п. 1.2-.1.4 договору).

Комісія за надання кредиту - 1500,00 грн., яка нараховується за ставкою 10:00% від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом 5437,50 грн., які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку за кожен день строку користування кредитом. Стандартна процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2, 2.3 цього договору (п. 1.5.1-1.7 договору).

Згідно п. 2.1-2.2 договору, кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок. Позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, визначених в п. 1.5.1-1.5.2 договору, в термін (дату) вказаний в п. 1.4 У випадку, якщо позичальник продовжує строк кредитування, вказаний в п. 1.3 Договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою, визначеною п. 1.5.2 або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п. 1.6 Договору в сумі та на умовах визначених п.2.3 Договору.

Нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування з урахуванням особливостей передбачених п. 2.2.3 Договору.

Згідно п. 2.2.3 договору, проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п. 1.6 цього договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п. 1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п. 1.3, запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п. 1.6 договору. Якщо визначена п. 1.5.2 процента ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах згідно п. 2.3.1.2 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п. 1.6 договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов`язань позичальника зі сплати процентів протягом первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк кредитування, що продовжений на стандартних (базових) умовах це означає, що протягом первісного строку кредитування та/або в період пролонгації на пільгових умовах позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою встановленою п. 1.6 та процентною ставкою визначеною п.1.5.2 договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгації) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено товариством без письмової згоди позичальника.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що продовження вказаного в п. 1.3 договору строку кредитування може відбуватись на пільгових та стандартних (базових) умовах, наступним чином:

Позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою визначеною п. 1.5.2 договору.

Пунктом 2.3.1.2 договору визначено пролонгацію на стандартних (базових) умовах. Позичальник може збільшити строк кредитування на 3 (три) дні шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п. 1.6 Договору.

Згідно п. 2.4.1 позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну передбаченого п. 1.4 Договору, а у випадку пролонгації - не пізніше дати завершення періоду на який продовжено строк кредитування.

У випадку, якщо станом на дату закінчення строку кредитування (настання дати повернення кредиту) будуть існувати будь-які боргові зобов`язання позичальника за цим договором, в тому числі, але не виключно, плата за кредит, пеня та/або інші платежі на користь кредитодавця встановлені умовами цього договору, то така заборгованість повинна бути сплачена позичальником одночасно з поверненням кредиту в термін, передбачений п. 1.4 договору або у дату завершення періоду пролонгації. Якщо заборгованість не буде погашена після завершення строку кредитування визначеного згідно п. 1.3 та п. 2.3 цього договору, виконання зобов`язань зі сплати платежів вважається простроченим позичальником та передбачає настання наслідків обумовлених розділом 4 «Відповідальність сторін» та п. 3.25 Договору.

Відповідно до п. 3.2.5 Договору, у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником умов цього договору кредитодавець з дотриманням вимог законодавства має право стягнути заборгованість в примусовому порядку та/або звернути стягнення на майно, що належить позичальнику на праві власності.

Згідно Графіка платежів за договором про споживчий кредит № 2220176 від 04.01.2021р. вбачається, що по закінченню строку кредитування визначеного п. 1.3 (29 днів), а саме 02.02.2021р. ОСОБА_1 повинна була сплатити грошові кошти в сумі 21937,50 грн., з яких: 15000,00 грн. - сума кредиту, 1500,00 грн. - комісія за надання кредиту та 5437,50 грн. - сума нарахованих процентів за користування кредитом.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором №2220176, у визначений умовами договору строк ОСОБА_1 своїх зобов`язань по поверненню суми кредиту та сплати відсотків не виконала. Станом на дату початку розрахунку (15.12.2021р.) загальна сума боргу становила 21230,65 грн., яка складалася з: 7486,00 грн. - сума кредиту, 12244,65 грн. заборгованість за відсотками та 1500,00 грн. - заборгованість по комісії.

15 грудня 2021р. ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «МІЛОАН» уклали між собою договір факторингу №15/12-2021-22, за умовами якого первісний кредитор зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 89575232,26 грн., а фактор зобов`язується здійснити фінансування в порядку передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між клієнтом і боржниками.

Відповідно до п. 6 договору факторингу №15/12-2021-22, оформлення відступлення права вимоги відбувається в такому порядку. За цим договором клієнт відступає, а фактор приймає право вимоги. Реєстр боржників в електронному вигляді (Додаток №1) передається фактору за актом приймання-передачі Реєстру Боржників в електронному вигляді (Додаток №2) не пізніше наступного робочого дня після здійснення повного Фінансування на користь Клієнта відповідно до Розділу 7. Право вимоги переходить до фактора після здійснення повної оплати фінансування з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників, який є підтвердженням передачі фактору права грошової вимоги до боржників, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно переданого Права вимоги.

15.12.2021р. між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «МІЛОАН» були підписані акти прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №15/12-2021-22, згідно якого Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників кількістю 4240 штук, після чого з урахуванням умов Договору Факторингу №15/12-2021-22 від 15.12.2021р. від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.

Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу №15/12-2021-22, ТОВ «Вердикт Капітал» набув право вимоги до ОСОБА_1 за заборгованістю, яка виникла за договором №2220176 в загальній сумі 21230,65 грн., з яких: 7486,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 12244,65 грн. - сума заборгованості за відсотками та 1500,00 грн. - заборгованість по комісії.

Як вбачається з долученого до справи розрахунку заборгованості, набувши право вимоги ТОВ «Вердикт Капітал» в період з 15.12.2021 по 23.02.2022р. тобто за період 71 день здійснило нарахування відсотків на суму заборгованості за тілом кредиту (7486,00 грн.) з розрахунку 5% в день та донарахувало ОСОБА_1 заборгованість по відсоткам на суму 26575,30 грн.

Крім цього, з даного розрахунку заборгованості також вбачається, що до 10 січня 2023р. боржницею було погашено заборгованість по комісії в сумі 1500,00 грн., а також частково погашено заборгованість по відсотках в сумі 5950,00 грн. Таким чином, в розрахунку заборгованості вказано, що станом на 10.01.2023р. сума боргу ОСОБА_1 в загальному становить 40355,95 грн.

10 січня 2023 року ТОВ «Коллект центр» та ТОВ «Верликт Капітал» уклали між собою договір №10/01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прави вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених в додатках №1 та №3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників за договорами позики (кредитними договорами) з урахуваннях усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти в розмірі та у порядку, визначених цим договором.

10 січня 2023р. між ТОВ «Коллект центр» та ТОВ «Верликт Капітал» був підписаний акт прийому-передачі боржників за договором №10/01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прави вимоги від 10.01.2023р. За вказаним актом первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв реєстр боржників кількістю 207 307 осіб. Після цього, з урахуванням умов договору №10/01/2023 від первісного кредитора до нового кредитора переходять права вимоги заборгованості до боржників і новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.

Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу №10/01/2023, ТОВ «Коллект центр» набув право вимоги до ОСОБА_1 за заборгованістю, яка виникла за договором №2220176 в загальній сумі 40355,95 грн., з яких: 7486,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу та 32869,95 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Звертаючись до суду, позивач вказав, що кредитні зобов`язання відповідача до теперішнього часу залишаються невиконаними, а тому просив стягнути з нього заборгованість в загальній сумі 40355,95 грн., з яких: 7486,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 32869,95 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками.

Мотиви і доводи суду та застосовані норми права

Згідно ст.. 626 ЦК України, договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Частиною 1 ст. 1054, 1055 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Згідно ст.. 4, 5 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансовою зокрема вважається послуга з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - підприємцями.

Статтею 6 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами господарювання на підставі договору.

Договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі:

1) у паперовому вигляді;

2) у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг";

3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги;

4) в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено статтею 526 Цивільного кодексу України.

Отже, укладення кредитних договорів онлайн знаходиться в рамках правового поля України. Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов`язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення позики за електронним договором є обов`язковим.

При цьому, судом, згідно ч.4 ст. 263 ЦПК України, враховані висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.

В даній справі судом встановлено, що ОСОБА_1 з фінансовою установою ТОВ «МІЛОАН» було укладено Договір, за яким відповідачем було отримано фінансові послуги з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Взявши на себе обов`язок з повернення кредитних коштів та сплати процентів за їхнє використання, ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконала, що призвело до виникнення станом на 15.12.2021р. заборгованості в розмірі 21230,65 грн.

Саме такий розмір заборгованості суд вважає обґрунтованим, оскільки нарахування відсотків позичальнику було здійснено в межах пролонгованого періоду строку кредитування та за розміром відсоткової ставки, передбаченої п. 1.6 Договору про споживчий кредит № 2220176.

Відсотки за період з 15.12.2021р. по 23.02.2022р. в сумі 26575,30 грн., які були донараховані ОСОБА_1 ТОВ «Вердикт Капітал» після набуття даним товариством права вимоги, суд вважає безпідставними, оскільки їх було нараховано за межами строку кредитування, що прямо суперечить п. 2.2.3 Договору, яким визначено, що після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгації) нарахування процентів за користування кредитом припиняється.

Крім цього, згідно ч.1 ст. 1077, ч.1 ст. 1078 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Пунктом 2.3 Договору факторингу №15/12-2021-43 укладеного між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «МІЛОАН» передбачено, що ТОВ «МІЛОАН» відступає факторові право грошової вимоги до боржників виключно в частині тих сум заборгованості, що визначені в реєстрах боржників, а відтак ТОВ «Вердикт Капітал» не мало права самостійно здійснювати нарахування відповідачу відсотків в період з 15.12.2021 по 23.02.2022р.

Суд також бере до уваги, що в період між 15.12.2021р. та 10.01.2023р. ОСОБА_1 сплатила заборгованість по комісії в сумі 1500,00 грн. та частково погасила заборгованість по відсотках на суму 5950,00 грн., що відображено в розрахунку заборгованості.

Таким чином, враховуючи вказані обставини, суд доходить висновку про наявність у ОСОБА_1 підтвердженої кредитної заборгованості на загальну суму 13780,65 грн. (7486,00 грн. - тіло кредиту та 6294,65 грн. - відсотки) , право вимоги на яку набув позивач за укладеними між ним та кредитодавцем відповідача договором про відступлення (купівлю-продаж) прави вимоги №10/01/2023, суд знаходить позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє за безпідставністю.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.

Щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу необхідно зазначити таке.

Відповідно до ч.1. п.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п.1,2 ч.2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження надання правової допомоги позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024, укладеного між адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» та ТОВ «Коллект центр», копію прайс-листа АО «Лігал Ассістанс» з переліком правничих послуг та їхньої вартості, заявку на надання юридичної допомоги №211 від 01.11.2024р. та витяг з акту №2 про надання юридичної допомоги від 29.11.2025р., в якому зазначено вид наданих послуг, витрачений час та їхню вартість (надання усної консультації 2 год. на суму 4000 грн. та складання позовної заяви 3 год. на 9000 грн.) на загальну суму 13000,00грн.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, (провадження № 14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження№ 12-171гс19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року в справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, суд доходить висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15.

При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною.

За таких обставин суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 13 000 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими, не підтвердженими належними та допустимими доказами та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд доходить висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект центр» понесені в даній справі витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 гривень.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 512-512, 526-530, 626, 638, 1048-1049, 1054-1055 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: ( АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (код ЄДРПОУ 44276926, адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3 офіс 306) заборгованість за договором про споживчий кредит №2220176 від 04.01.2021р. в сумі 13780,65 (тринадцять тисяч сімсот вісімдесят) гривень 65 коп., а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) гривень 00 коп., а всього: 19203 (дев`ятнадцять тисяч двісті три) гривні 05 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду безпосередньо або через Коломийський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 05.09.2025р.

Суддя: Третьякова І. В.