Рішення № 130027144, 28.08.2025, Бершадський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/2797/23

Провадження № 2/126/54/2025

"28" серпня 2025 р.

м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Гуцола В. І.

із секретарем Шевчуком С.П.

за участі представника позивача адвоката Столітнього М.М.,

представника відповідача адвоката Шелудько О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу загального провадження за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту з тих підстав, що як стверджує, 29.03.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір № 3907115 про надання споживчого кредиту (далі кредитний договір). Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна» затверджених наказом № 53-ОД від 16.01.2020 року (далі правила) та розміщених їх сайті https://creditplus.ua/ru/documents. Згідно умов кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає 10000 грн. (п. 1.3. кредитного договору); строк кредиту 16 днів. Дата повернення кредиту (14.04.2021) вказується в графікуплатежів, що є додатком №1 до цього договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в розділі 4 цього договору (п. 1.4 кредитного договору). ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 10000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 . Відповідно до п. 1.5.1. кредитного договору знижена процентна ставка 0,95 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживачу в межах строку, визначеного в п. 1.4 договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, споживач як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту (до дати пролонгації (не включно), але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в п. 1.4 договору, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. 15.04.2021 відповідач здійснив оплату на рахунок кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 1710 грн. 00 коп. В зв`язку з чим, у відповідності до п. 1.4 та п. 4.2. кредитного договору відбулося продовження строку кредиту, ще на 16 днів (до 30.04.2021) з стандартною процентною ставкою 1,90% в день. Відповідно до п. 1.5. кредитного договору стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: - у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п.4.2 договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 договору. 30.04.2021 відповідач здійснив оплату на рахунок кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 2850 грн. 00 коп. В зв`язку з чим, у відповідності до п. 1.4 та п. 4.2. кредитного договору відбулося продовження строкукредиту, ще на 16 днів (до 16.05.2021) з стандартною процентною ставкою 1,90% в день. 16.05.2021 відповідач здійснив оплату на рахунок кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 3040 грн. 00 коп. В зв`язку з чим, у відповідності до п. 1.4 та п. 4.2. Кредитного договору відбулося продовження строку кредиту, ще на 16 днів (до 01.06.2021) з стандартною процентною ставкою 1,90% в день.

08.06.2021 відповідач здійснив оплату на рахунок кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 4370 грн. 00 коп. В зв`язку з чим, у відповідності до п. 1.4 та п. 4.2. кредитного договору відбулося продовження строку кредиту, ще на 16 днів (до 24.06.2021) з стандартною процентною ставкою 1,90% в день. 24.06.2021 відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії кредитного договору, в зв`язку з чим, а також керуючись пунктами 4.3. кредитного договору кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль. 30.06.2021 відповідач здійснив часткову оплату на рахунок кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 50 грн. 00 коп. 10.07.2021 відповідач здійснив часткову оплату на рахунок кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 50 грн. 00 коп. 16.05.2021 відповідач здійснив оплату на рахунок кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 7120 грн. 00 коп. В зв`язку з чим, у відповідності до п. 1.4 та п. 4.2. кредитного договору відбулося продовження строку кредиту, ще на 16 днів (до 01.08.2021) з стандартною процентною ставкою 1,90% в день.

01.08.2021 відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії кредитного договору, в зв`язку з чим, а також керуючись пунктами 4.3. кредитного договору кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль. Надалі відповідач оплати за кредитним договором не здійснював.

Підпунктом 3 п. 5.1. кредитного договору передбачено, що ТОВ «Авентус Україна» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди відповідача. Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед кредитором 3 травня 2022 року між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та ТОВ «ФК« Фінтраст Україна» , як фактором, було укладено договір факторингу № 03-05/2022, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору правагрошової вимоги за кредитним договором. Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Авентус Україна», повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту valikvelgan@gmail.com зазначену при укладенні кредитного договору відповідного повідомлення. Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 10000 грн. - тіло кредиту та 20140 грн. - нараховані проценти, всього - 30140 грн.

В подальшому позивач зменшив розмір позовних вимог в частині інфляційних втрат та трьох відсотків річних, просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 30140 грн., інфляційні втрати 1209,9 грн. та три відсотки річних 284,88 грн., всього 31634,78 грн.

Відповідач ОСОБА_1 позов не визнав повністю, пояснив що відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». У ст. 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. За змістом ч.ч. 3, 4, 6 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз 'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Стверджує, що він не підписував та не укладав договір № 3907115 про надання споживчого кредиту від 29.03.2021. Він не надсилав електронне повідомлення ТОВ «Авентус Україна», не заповнював формуляра заяви (форми) про прийняття пропозиції в електронній формі, не отримував одноразового ідентифікатора та не вчиняв дій, які вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір. ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» не надало суду жодних доказів на підтвердження проведення ідентифікації ОСОБА_1 при вході в особистий кабінет в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.

Посилання позивача на лист ТОВ «ФК «Вей фор пей» про перерахування коштів є безпідставним, оскільки з долученої копії довідки неможливо встановити на яку саме платіжну карту були зараховані кошти, чи належить вказана картка відповідачеві, що виключає можливість встановлення обставин про отримання відповідачем від ТОВ «Авентус Україна» вказаної суми коштів. Первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували перерахування коштів позивачу на підставі договору про надання споживчого кредиту № 39071 15 від 29.03.2021 на ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» не надало. В свою чергу вказаний лист не є первинним бухгалтерським документом та не містить даних щодо власника банківської картки. Розрахунки заборгованості, на які посилається позивач, не є первинними документами, які підтверджують отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві, а отже не є належними доказами існування боргу.

ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» не доведено виникнення права вимоги за кредитним договором від 29.03.2021 до відповідача. Відтак, надані позивачем документи, що містяться в матеріалах справи, не визнаються відповідачем, а в матеріалах справи відсутні будь-які інші належні та допустимі докази, які підтверджують надання відповідачу кредитних коштів.

Ввважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, слід відмовити також у стягненні витрат позивача на професійну правничу допомогу, які не є співмірними та не відповідають критерію реальності і розумності адвокатських витрат.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги є необгрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки відсутні належні, допустимі та достатні докази, що підтверджують підписання відповідачем договору про надання споживчого кредиту з відповідними додатками, а також отримання ним коштів згідно вказаного договору, тобто докази існування між сторонами договірних правовідносин, отже відсутні правові підстави для стягнення коштів. Просить стягнути з позивача «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на користь відповідача ОСОБА_1 судові витрати.

Представник відповідача вважає за необхідне надати суду додаткові пояснення. Щодо відступлення прав вимоги за кредитним договором. В матеріалах справи відсутній підписаний сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку № 2 до договору факторингу № 03-05/2022, що передбачено п. 1.2 договору факторингу, а наданий позивачем витяг з реєстру боржників, не є належним доказом набуття прав вимоги заборгованості. Відтак, відсутні підстави вважати, що до позивача не перейшло належним чином право вимоги. Щодо інфляційних втрат та 3% річних. Позивач нарахував з листопада 2021 року по червень 2023 року інфляційних втрат загальну суму 9795,5 грн. та 3% річних з 31.10.2021 по 08.11.2023 на загальну суму 1828,22 грн. Однак, відповідно до вимог п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Виходячи із наведеного, вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат та трьох проценти річних з теж є необґрунтованими. Щодо долученої відповіді АТ КБ «ПРИВАТБАНК». АТ КБ «ПРИВАТБАНК» зазначив, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітована картка № НОМЕР_2 , на яку 29.03.2021 здійснено переказ коштів на суму 10 000 UAH. Інформація про платника відсутня. З урахуванням вказаного, позивачем не надано доказів, що саме ТОВ «Авентус Україна» здійснено перерахування коштів у відповідності до умов договору № 3907115 про надання споживчого кредиту. Щодо нарахування відсотків. В позовній заяві позивач просять стягнути заборгованість за договір № 3907115 про надання споживчого кредиту. Позивач визначив заборгованість за договором в розмірі 41763.72 грн. з яких: сума кредиту 10000 грн., сума процентів за користування кредитом - 20140 грн., інфляційні втрати - 9795,5 грн., три відсотки річних - 1828,22 грн.

Однак, для розгляду позовних вимог необхідно врахувати також статус особи відповідача ОСОБА_1 . Згідно посвідчення серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 є учасником бойових дій, та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій. Згідно військового квитка серії НОМЕР_4 відповідач з 01.08.2014 проходив військову службу у військовій частині № НОМЕР_5 , 10.02.2022 він звільнений в запас. Однак, вже з 14.03.2022, знову проходить військову службу по теперішній час. Тобто, на час дії кредитного договору та нарахування відсотків по ньому відповідач перебував на військовій службі.

Положеннями п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний просить і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля. Особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій (абз. 5 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію»). Тож, дана пільга поширюється та діє для військовослужбовців, а також їх на дружин (чоловіків), з початку 18.03.2014 і до закінчення особливого періоду.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем під час дії особливого періоду брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у зв`язку з чим на нього поширюються пільги передбачені п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей", зокрема щодо відсутності обов`язку сплати процентів за користування кредитом.

Отже, на відповідача поширюється дія пільг, передбачених ч. 15 ст. 14 ЗаконуУкраїни «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Банки під час дії особливого періоду не мають право нараховувати відсотки, а у випадку нарахування - зобов`язані їх списати. Відтак, вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 процентів за договором, задоволенню не підлягають.

У відповіді на відзив позивач стверджує, що з доводами відповідача не погоджується вважає їх такими, що не відповідають дійсності та вимогам чинного законодавства з наступних підстав. Щодо укладення кредитного договору та погодження його умов. Кредитний договір укладений між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем повністю відповідає вимогам чинного законодавства України, нормативно-правове регулювання укладання електронного кредитного договору та процедура укладання електронного кредитного договору детально описана позивачем в позовній заяві. 29.03.2021 між сторонами за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний Договір № 3907115 про надання споживчого кредиту (далі кредитний договір). Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Згідно положень статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Таким чином, електронна форма договору прирівнюється до письмової, проте з певними особливостями щодо укладення таких договорів. Сторони вільні обрати форму правочину, в т.ч. електронну. Тож електронний договір не може бути визнаний недійсним виключно через те, що він має електронну форму. За ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства чи за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Зазвичай електронні кредитні договори підписуються за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Так, на підтвердження укладання договору про надання споживчого кредиту з ТОВ «Авентус Україна», позивачем було надано електронний доказ в паперовій формі (додаток до позовної заяви № 4), який було підписано шляхом зазначення одноразового ідентифікатора «A781850», який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений відповідачем для електронного підпису, у відповідності до вимог ч.ч. 6 та 8 ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що відповідач ознайомився та погодився з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі кредитний договір. Крім того, відповідачем на підтвердження укладення кредитного договору було здійснено платежі - оплату на рахунок кредитора в розмірі нарахованих процентів закористування кредитом, що підтверджується карткою обліку договору, що булла надана до позову.Відповідач, оформлюючи кредитний договір заходить на Веб-сайт ТОВ «Авентус Україна» https://www.creditplus.ua, реєструється та створює електронний кабінет, в якому йому надходить текст кредитного договору та де він має змогу ознайомитись з Правилами, Паспортом споживчого кредиту (додається до позовної заяви), інформацією передбаченою ч.2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ліцензією, фінансовим звітом тощо. Таким чином, відповідач має примірник оригіналу кредитного договору та паспорту споживчого кредиту. Доступ до особистого кабінету клієнта має тільки відповідач. А тому жодних сумнівів в тому, що 29.03.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було досягнуто згоди щодо всіх суттєвих вимог та укладено електронний Договір № 3907115 про надання споживчого кредиту не виникає. Щодо розрахунків та перерахування коштів. Оскільки ТОВ «Авентус Україна» не є банківською установою, то, відповідно, позбавлене можливості відкривати будь-які рахунки для клієнтів, і, як наслідок, формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками не може. Як на підставу своїх вимог щодо стягнення заборгованості товариством в свою чергубуло надано розрахунок заборгованості по кредитному договору, який оформлений належним чином як документ товариства. При цьому чинне законодавство України не містить вимог щодо засобів доказування за допомогою яких має підтверджуватись розмір заборгованості. Відповідно застосовуються загальні правила щодо доказів та обов`язків щодо доказування. Виходячи з наведеного, позивач вважає, що наданий розрахунок є належним тадопустимим доказом утвореної заборгованості у цій справі. Переказ коштів, виданих в рамках Кредитного договору здійснено шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто в заяві на отримання Кредиту та підтверджується копією довідки платіжного провайдера, зазначений платіжний провайдер має відповідну ліцензію Національного банку України на здійснення переказів коштів у національній валюті без відкриття рахунків (додається до позовної заяви) та внесений в Державний реєстр фінансових установ, що підтверджується свідоцтвом (додається). Одночасно позивач інформує, що платіжний провайдер надав первісному кредитору послуги з переказу грошових коштів відповідно до умов. З огляду на викладене вище, кредитні кошти відповідачу перераховувалися за допомогою платіжного провайдера, що має відповідну ліцензію та у спосіб, обумовлений умовами кредитного договору на банківську картку № НОМЕР_1 , що повною мірою відповідає вимогам чинного законодавства. Сума заборгованості за договором розрахована у відповідності до картки обліку договору від ТОВ "Авентус Україна". 01.08.2021 відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії кредитного договору, в зв`язку з чим, а також керуючись пунктами 4.3. кредитного договору кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль. Надалі відповідач оплати за кредитним договором не здійснював. Враховуючи викладене, нарахування процентів за користування кредитними коштами, виданими в рамках кредитного договору, здійснювалося в межах строку користування кредитом, враховуючи вимоги чинного законодавства та на підставі умов кредитного договору. Звертають увагу, що на виконання вимог чинного законодавства ані первісним кредитором, ані позивачем не здійснювалось нарахування неустойки та пені за невиконання умов кредитного договору. Враховуючи викладене, нарахування процентів за користування кредитним коштами, виданими в рамках кредитного договору, здійснювалося в межах строку користування кредитом, враховуючи вимоги чинного законодавства та на підставі умов кредитного договору. Таким чином, відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, чим порушив умови договору.

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Стаття 534 цього ж Кодексу передбачає, що у разі недостатності суми проведенного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; у третю чергу сплачується основна сума боргу.

У даному випадку сторонами правовідносин погоджено у належній формі строк кредитування, а нарахування здійснено відповідно до погодженого строку, нараховані відсотки не носять штрафного характеру, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту - процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором.

Щодо правомірності факторингу та повідомлення про відступлення прав вимоги. Підпунктом 3 п. 5.1. кредитного договору передбачено, що ТОВ «Авентус Україна» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди відповідача. Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Авентус Україна» повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту, зазначену при укладенні кредитного договору відповідного повідомлення про відступлення прав вимоги додається). Щодо реєстру боржників необхідно зазначити, що позивачем додано до позовної заяви належним чином оформлений витяг з даного реєстру, оскільки сам реєстр боржників містить персональні дані інших осіб, розголошення яких суперечить положенням ЗУ "Про захист персональних даних". Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредиторапереходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Щодо розрахунку судових витрат. Згідно ч. 1. ст. 1033 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Також слід зазначити, якщо стороною документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Тому просить позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити у повному обсязі.

Отже, надавши оцінку наявним у справі доказам на предмет їх належності, допустимості,достовірності, вірогідності а також із дослідження кожного із них окремо та у сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об`єктивного з`ясування обставин справи, приходить до висновку про відмову в задоволенні позову з наступних мотивів.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 29.03.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір № 3907115 про надання споживчого кредиту. Цей факт підтверджується договом № 3907115 про надання споживчого кредиту № 3907115 від вищевказаної дати, розрахунком заборгованості, з котрого видно, що 29.03.2021 відповідач отримав 10 тисяч гривень, станом на 29.10. 2021 сплатив 19950 гривень за цим договором, довідкою АТ КБ «Приватбанк» від 26.12.2024, з котрої видно що на ім`я відповідача в банку на емітовану карту № НОМЕР_2 здійснено переказ коштів на суму 10 000 гривень.

Судом встановлено, що 3 травня 2022 року між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», як фактором, було укладено договір факторингу № 03-05/2022, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором. Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Авентус Україна», повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначену при укладенні кредитного договору відповідного повідомлення.

Судом встановлено, що рішенням єдиного учасника ТОВ «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 змінено найменування товариства на ТОВ «Фінтраст Капітал», в зв`язку з чим належним позивачем в справі буде саме ТОВ «Фінтраст Капітал».

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 згідно посвідчення серії НОМЕР_3 є учасником бойових дій, та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Згідно військового квитка серії НОМЕР_4 відповідач з 01.08.2014 проходив військову службу у військовій частині № НОМЕР_5 , 10.02.2022 він звільнений в запас. Однак, вже з 14.03.2022, знову проходить військову службу по теперішній час.

Тобто, на час дії кредитного договору та нарахування відсотків по ньому відповідач перебував на військовій службі.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі. У статтях 1, 2 цього Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, за якими військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими вКонституції Українита законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації. В ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначено, що військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Вищевказаний пункт Закону є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

Вказані висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі № 522/12270/15-ц та від 11 грудня 2019 року у справі № 521/7927/16-ц.

Тож ця пільга поширюється та діє для військовослужбовців, а також їх на дружин (чоловіків), з початку 18.03.2014 і до закінчення особливого періоду.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем під час дії особливого періоду брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у зв`язку з чим на нього поширюються пільги передбачені п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей", зокрема щодо відсутності обов`язку сплати процентів за користування кредитом.

Тому суд вважає, що на відповідача поширюються пільги, передбачені ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Банки під час дії особливого періоду не мають право нараховувати відсотки, а у випадку нарахування - зобов`язані їх списати.

Таким чином, у період виконання умов кредитного договору відповідач мав статус військовослужбовця Збройних Сил України та на нього поширювались пільги, передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей», тобто до відповідача не могла застосовуватись відповідальність у виді штрафних санкцій та пені за невиконання зобов`язань за користування кредитом, а також був відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитом.

Враховуючи вищенаведені обставини та наведені положення законодавства, суд вважає,що та обставина, що позивач не знав і нараховував заборгованість по відсотках під час дії кредитного договору, не маючи даних про вказані обставини, не спростовують права відповідача, як військовослужбовця, на гарантоване законом надання йому відповідних пільг.

Згідно зі ст.ст. 12 ч.3, 60, 81 ч. 1 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відтак, вимоги позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_1 процентів за договором, а також інфляційних втрат та 3 % річних після фактичної сплати тіла кредиту погазадоволенню не підлягають. Тому суд вважає позов в іншій частині законним, обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обгрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обгрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVTN AND OTHERS v. UKRAINE. № 4909/04, § 58, ССПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до п. 2 ч. 2, ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі відмови в позові інші судові витрати покладаються на позивача, судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Тому понесені позивачем судові витрати стягненню з відповідача на підлягають.

На підставі вищенаведеного, п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей", керуючись ст. ст. 12, 60, 81, 251, 254, 255 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ :

В позові товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (03150, місто Київ, вул.Загородня, будинок 15, офіс 118/2, ЄДРПОУ 44559822) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) про стягнення заборгованості за споживчим кредитом - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повне рішення виготовлене 03.09.2025.

Суддя В. І. Гуцол