Рішення № 130020632, 03.09.2025, Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/1173/25

Провадження № 2-а/379/29/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2025 рокум.Тараща

Суддя Таращанського районного суду Київської області Невгад О.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківського РУГУ ДСНС України у Київській області, Головного управління ДСНС України у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови серії КХ № 001182 від 27.06.2025 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185-14 КУпАП,

У С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Таращанського районного суду Київської області з позовною заявою до Білоцерківського РУГУ ДСНС у Київській області, Головного управління ДСНС у Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за ч. 1ст. 185-14 КУпАП у якому просила суд: визнати протиправною та скасувати постанову серії КХ № 002110 від 27.06.2025 про притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 185-14КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 3417 грн. Провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити в зв`язку з відсутністю в її діях ознак складу адміністративного правопорушення, а також стягнути із суб`єкта владних повноважень судові витрати в сумі 605,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27 червня 2025 року провідним інспекторомВЗНС БілоцерківськогоРУ ГУДСНС Україниу Київськійобласті майоромслужби цивільногозахисту ФещенкомОлександром Миколайовичемвинесено постановусерії КХ№ 001182,якою їїпритягнуто доадміністративної відповідальностіза ч.1ст.185-14КУпАП танакладено адміністративнестягнення увиді штрафув розмірі3417гривень.Як вбачаєтьсяз даноїпостанови,27.06.2025року о09годині 50хвилин заадресою:Київська область,Білоцерківський район,с.Веселий Кут,по вул.Рибалко,2, ОСОБА_1 ,являючись посадовоюособою, відповідальноюза виконання порушеньвикладених вАкті обстеженняоб`єкта фондузахисних спорудцивільного захистувід 28березня 2025року №154,не виконалазаконні вимогивикладені вАкті обстеженняоб`єкта фондузахисних спорудцивільного захистувід 28березня 2025року №154,складеного провіднимінспектором ВЗНСБілоцерківського РУГУ ДСНСУкраїни уКиївській областіФещенком О.М. Вважає,що постановасерії КХ№001182від 27червня 2025року єтакою,що винесеназ порушеннямнорм чинногозаконодавства Українита порушуєїї правата законніінтереси,а відтак,підлягає визнаннюпротиправною таскасуванню.Водночас,призначаючи адміністративнестягнення посадовоюособою ДСНСне встановленообставин,що пом`якшуютьабо обтяжуютьвідповідальність,чим порушеновимоги пункту11розділу 111Інструкції зоформлення посадовимиособами ДСНСматеріалів проадміністративні правопорушення,затвердженої наказомМіністерства внутрішніхсправ Українивід 27072016№ 725із змінами(далі-Інструкція),де зазначено,що урозділі «постановив»посадова особаДСНС,яка розглядаламатеріали справи,зазначає прізвище,власне ім`я,по батькові(занаявності)особи,щодо якоївиноситься постанова,та післявстановлення обставин,що пом`якшуютьабо обтяжуютьвідповідальність завчинене правопорушення,і причетностіцієї особидо виконанняслужбових обов`язківвизначає видадміністративного стягненнята вимогистатті 280КУпАП.Такими діямипосадовою особоюДСНС булопорушено їїправа якособи,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності тапорядок розглядусправи проадміністративне правопорушення,що єпідставою дляскасування постановиу справіпро адміністративнеправопорушення.Крім того,в суперечвимог пункту12розділу IIIІнструкції,постанова немістить відміткипро датуїї надісланняпозивачці засобамипоштового зв`язку.Сама пособі постановапро адміністративнеправопорушення таопис інкримінованогоправопорушення неможуть бутидоказом вчиненняособою адміністративногоправопорушення,оскільки постанова-це процесуальнийдокумент,що маєвиноситися вжена основідосліджених доказів,а небути самостійнимдоказом,а описправопорушення єфабулою обвинуваченняга правовоюкваліфікацією інкримінованогоправопорушення,що маєбути доведеноабо спростованона основівідповідних доказів,що досліджуютьсяпід часрозгляду справипро адміністративнеправопорушення.Доказом обставин,зазначених воскаржуваній постановіє Протоколпро адміністративнеправопорушення серіїКХ №002110від 27червня 2025року таАкт обстеженняоб`єкта фондузахисних спорудцивільного захистувід 28березня 2025року №154.Водночас,зазначені документизаповнені посадовоюособою ДСНСненалежним чином, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії КХ № 001182 від 27 червня 2025 року не містить часу його складання; в Акті обстеження об`єкта фонду захисних споруд цивільного захисту від 28 березня 2025 року № 154 відсутні пояснення балансоутримувача об`єкта фонду або уповноваженої ним особи, та відсутня відмітка про відмову у наданні таких пояснень. Тобто, відповідач позбавив позивачку права на надання пояснень, які мають значення для подальшого правильного вирішення справи. Акт не містить строку (початок та завершення) проведення обстеження об`єкта фонду. Вважає, що вказані документи не можуть бути належними та достатніми доказами для доведення її вини у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У зв`язку з вище викладеним просить визнати протиправною та скасувати постанову серії КХ №002110 від 27 червня 2025 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185-14 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 3417 грн. Закрити провадження в справі про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 185-14 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Стягнути на її користь понесені судові витрати в розмірі 605,60 грн.

04.07.2025 суд постановив ухвалу, якою прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. У вказаній ухвалі суд встановив відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження - п`ять днів з дня вручення цієї ухвали.

04.07.2025 відповідач - Головне управління ДСНС України у Київській області отримало ухвалу про відкриття провадження у справі, а також позовну заяву з усіма додатками через свій електронний кабінет (а.с. 35).

Відповідачу - Білоцерківському РУГУ ДСНС України у Київській області ухвалу про відкриття провадження у справі, а також позовну заяву з усіма додатками було направлено засобами поштового зв`язку. В матеріалах справи наявний поштовий конверт, адресований Білоцерківському РУГУ ДСНС України у Київській області, який повернувся до суду з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою (а.с. 38).

14.07.2025 від представника відповідача 2 - ГУ ДСНСУкраїни уКиївській областіЯкобчук В.М.через ЕКЕСнадійшов відзивна позовнузаяву в якому представник відповідача заперечував протизадоволення позовув повномуобсязі,посилаючись нате,що з метою виконання вимог наказу Головного управління від 20.02.2025 № №НС-177/56 «Про проведення комплексних обстежень об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту» у період з 24 березня 2025 року по 28 березня 2025 року здійснювалось контрольне обстеження найпростішого укриття, яке перебуває на балансі відділу освіти Таращанської міської ради, розташоване за адресою: Київська область, Білоцерківський район, село Веселий Кут, вулиця Рибалко, 2. За результатами проведеного обстеження посадовими особами Білоцерківського РУ видано акт обстеження об`єкту фонду захисних споруд цивільного захисту від 28.03.2025 року за № 154 в якому зафіксовано два порушення, а саме:

- не забезпечений вільний доступ осіб з інвалідністю та іншим мало мобільним групам населення;

- приміщення не обладнано системою протипожежного захисту до ДБН В2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (пункт 1.2, глава 1, розділ ІV Правил пожежної безпеки в Україні, зареєстрованих наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417);

Враховуючи вищевикладеневстановлено,що удіях табездіяльності посадовихосіб,які єбалансоутримувачем даногонайпростішого укриттяприсутній склададміністративного правопорушенняза якепередбачено адміністративнувідповідальність згідноз ч.1ст.185-14КУпАП.Представник відповідачазауважив,що згіднозі ст.9КУпАП адміністративнимправопорушенням (проступком)визнається протиправна,винна (умиснаабо необережна)дія чибездіяльність,яка посягаєна громадськийпорядок,власність,права ісвободи громадян,на встановленийпорядок управлінняі заяку закономпередбачено адміністративнувідповідальність. Сам фактадміністративного правопорушеннявиходить знаявності складуадміністративного правопорушенняневід`ємною складовоюякого єдокази,що підтверджуютьпротиправну поведінкуособи. Відповідно за даних обставин, відносно особи ОСОБА_1 головним інспектором відділу запобігання надзвичайних ситуацій Білоцерківського РУ ГУ ДСНС України у Київській області підполковником служби цивільного захисту Фещенком Олександром Миколайовичем складено протокол про адміністративне правопорушення серія КХ № 002110 від 27.06.2025 та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 27.06.2025 серія КХ № 001182 (далі постанова) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 3417 (три тисячі чотириста сімнадцять) гривень. Справу було розглянуто в присутності ОСОБА_1 , в ході розгляду справи порушниці було роз`яснено її права, передбачені частиною першою статті 268 КУпАП та статтями 59, 63 Конституції України. В ході розгляду справи посадовою особою Білоцерківського РУ відповідно до статті 280 КУпАП з`ясовувалось, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ОСОБА_1 в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність (наявні матеріали актів перевірок та огляду за попередні роки), чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу. У протоколі від 27.06.2025 № КХ 002110 ОСОБА_1 по суті порушення надала наступні пояснення: «вказаний в протоколі недолік, щодо облаштування найпростішого укриття автоматичної пожежної сигналізації, буде усунуто при наявності відповідного фінансування». Позивач стверджує, що постанова не містить відмітки про дату її надсилання засобами поштового зв`язку. Проте, відповідно п. 12 розділу III Інструкції з оформлення посадовими особами ДСНС матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом МВС від 27.07.2016 № 725 (далі Інструкція № 725) копія постанови вручено Позивачу 27.06.2025, що засвідчено її особистим підписом. Твердження Позивача щодо відсутності часу складання в постанові КХ № 001182 є помилковим, оскільки п. 11. Розділу III Інструкції № 725 не передбачено (на відміну від протоколу) вказання часу його складання, а лише зазначаються дата розгляду справи та населений пункт, в якому її винесено. Стосовно твердження Позивача у позбавленні її права на надання пояснень є також помилковим, оскільки остання мала змогу зазначити свої пояснення та пропозиції під час підписання акту обстеження фонду захисних споруд цивільного захисту від 28.03.2025 № 154 (акт підписано Позивачем особисто). Отже, Позивач була ознайомлена із змістом зазначеного акту, отримала його примірник та не скористалась своїм правом на надання будь яких пояснень. Строк проведення обстеження об`єкта фонду (початок та завершення) вказано на 3 сторінці акту обстеження фонду захисних споруд цивільного захисту від 28.03.2025 №154. Позивачу було відомо заздалегідь про проведення обстеження, Позивач брав участь у проведені обстеження та за результатами якого, Позивачем було підписано та отримано примірник акту обстеження об`єкта фонду захисних споруд цивільного захисту від 28.03.2025 № 154. Дані дії Позивача не змінюють факт наявності порушень, що викладені в постанові та акті обстеження об`єкта фонду захисних споруд цивільного захисту від 28.03.2025 №154 складеного за результатами проведення комплексного обстеження, а лише вказують на час коли Позивач почав вчиняти будь які дії для приведення укриття у відповідність до норм і стандартів чинного законодавства, що в свою чергу вказує на пасивну поведінку та бездіяльність балансоутримувача укриття. Враховуючи дані обставини, Відповідачем не було порушено вимог чинного законодавства, при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення серії КХ № 001182 від 27.06.2025. У зв`язку з наведеним просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Білоцерківського РУ ГУ ДСНС України у Київській області, ГУ ДСНС України у Київській області про накладення адміністративного стягнення у справі № 379/1173/25 про визнання протиправною та скасування постанови серії КХ № 001182 від 27.06.2025 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-14 КУпАП відмовити в повному обсязі.

Відповідач 1 БілоцерківськийРУГУ ДСНСУкраїни уКиївській області не скористався своїм процесуальним правом та не направив до суду відзив на позов ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Заперечення протирозгляду справив порядкуспрощеного позовногопровадження відсторін усправі ненадходили. Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін заявлено не було.

Відповідно до ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню, виходячи із таких підстав.

Постановою усправіпроадміністративне правопорушеннясеріїКХ№ 001182від27червня2025провіднимінспектором ВЗНСБілоцерківського РУГУ ДСНСУкраїни уКиївській областімайором службицивільного захистуФещенком ОлександромМиколайовичем позивачку ОСОБА_1 притягнутодоадміністративної відповідальностізач.1ст.185-14КУпАП та накладеноадміністративнестягнення -штрафуврозмірі 3417гривень.(а.с.26).

Суть адміністративного правопорушення полягала в тому, що 27.06.2025 року о 09 годині 50 хвилин за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Веселий Кут, по вул. Рибалко, 2, ОСОБА_1 , являючись директором Веселокутської гімназії Таращанської міської ради, яка є балансоутримувачем найпростішого укриття, не виконала законні вимоги викладені в Акті обстеження об`єкта фонду захисних споруд цивільного захисту від 28 березня 2025 року №154, а саме п. 2 Акту приміщення не обладнано системою протипожежного захисту до ДБН В2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (пункт 1.2, глава 1, розділ ІV Правил пожежної безпеки в Україні, зареєстрованих наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417).

У графі «примірник постанови отримав» наявний підпис позивачки та дата отримання 27.06.2025.

Актом № 154 від 28.03.2025 встановлено наявністьпорушень вимогзаконодавства,а саме:

- не забезпечено вільний доступ осіб з інвалідністю та іншим мало мобільним групам населення;

- приміщення не обладнано системою протипожежного захисту до ДБН В2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (пункт 1.2, глава 1, розділ ІV Правил пожежної безпеки в Україні, зареєстрованих наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417);

Відповідно донаказу в.о.начальника Відділуосвіти Таращанськоїміської радиКиївської області від 16.09.2024 № 101/03-01 ОСОБА_1 призначено виконуючою обов`язки директора Веселокутської гімназії Таращанської міської ради Київської області з 17 вересня 2024 року. (а.с.11).

11.04.2025 в.о. директора Веселокутської гімназії ОСОБА_1 звернулась до начальника відділу освіти Таращанської міської ради Білоцерківського району Київської області ОСОБА_2 з клопотанням про допомогу в обладнанні укриття автоматичною пожежною сигналізацією та системою оповіщення, а також у придбанні будівельних матеріалів для облаштування пандуса в укриття (а.с.24).

В.о. начальника Відділуосвіти Таращанськоїміської радиКиївської області звернулась ОСОБА_3 до міського голови м. Тараща Кривошеєва М. щодо необхідності виділення коштів в сумі 52774,62 грн. для розробки проектно-кошторисної документації систем протипожежного захисту (системи пожежної сигналізації, системи керуванням евакуації) (а.с.22).

Згідно частини 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 7 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Елементами верховенства права є принцип рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці. Принцип правової визначеності означає, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями.

КУпАП закріплено низку гарантій забезпечення прав суб`єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. В сукупності з конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту особи.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до пунктів 1-2 частини першої статті 32 Кодексу цивільного захисту України (далі КЦЗ України) до захисних споруд цивільного захисту належать: сховище - герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів; протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості та дії звичайних засобів ураження.

Згідно з частиною другою статті 32 КЦЗ України для укриття населення також використовуються споруди подвійного призначення - наземні або підземні будівлі/споруди чи їх окремі частини, що спроектовані або пристосовані для використання за основним функціональним призначенням, у тому числі для захисту населення, та в яких створені умови для тимчасового перебування людей.

Найпростіше укриття є складовою фонду захисних споруд цивільного захисту.

Механізм створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту (далі - захисні споруди), у тому числі споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, та ведення його обліку визначає Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138 (далі Порядок №138).

Також питання утримання та експлуатації фонду захисних споруд цивільного захисту внормовано Вимогами щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579 (далі - Вимоги № 579).

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 2 розділу І «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України №1417 від 30.12.2014, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697, ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами державної влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Згідно ч. 1 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Статтею 66 Кодексу цивільного захисту України вказано, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Статтею 17-1 КЦЗ України визначені повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, яким є Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) (пункт 1 Положення про Державну службу з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, у редакції, чинній на момент звернення до суду із цим позовом), який здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 цього ж Положення, частина 3 статті 17-1 КЦЗ України).

Згідно з частиною другою статті 17-1 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, серед іншого, перевіряє стан дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту та складає відповідні акти.

Частиною першою статті 19 КЦЗ України визначені повноваження органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту до яких, крім іншого, віднесено: забезпечення цивільного захисту на відповідній території; взаємодія з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, щодо виконання завдань цивільного захисту; організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; прийняття рішень про подальше використання захисних споруд цивільного захисту державної та комунальної власності у разі банкрутства (ліквідації) суб`єкта господарювання, на балансі якого вона перебуває, та безхазяйних захисних споруд; організація обліку фонду захисних споруд цивільного захисту; здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту; організація проведення технічної інвентаризації захисних споруд цивільного захисту, виключення їх за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, з фонду захисних споруд цивільного захисту.

Згідно з ч. 3 ст. 55 глави 13 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної безпеки покладається на власника (власників) земельної ділянки та іншого об`єкта нерухомого майна або наймачів (орендарів) земельної ділянки та іншого об`єкта нерухомого майна, якщо це обумовлено договором найму (оренди), а також на керівника (керівників) суб`єкта господарювання.

Відповідно до частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України, до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту, серед іншого, належить забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту.

Відповідно до частини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Отже, Кодексом цивільного захисту України передбачено функціонування єдиної державної системи цивільного захисту, яка, за визначенням Положення про єдину державну систему цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.01.2014 № 11, є сукупністю органів управління, сил і засобів центральних та місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, виконавчих органів рад, підприємств, установ та організацій, що забезпечують реалізацію державної політики у сфері цивільного захисту.

Відповідно до частини восьмої статті 32 КЦЗ України утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Відповідно до пунктів 9-11 Порядку №138 утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами. Так, утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами (пункт 9 Порядку №138). Згідно із пунктом 10 Порядку балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд. Пунктом 3 Порядку №138 визначено, що балансоутримувачі захисних споруд - власники, користувачі, юридичні особи, на балансі яких перебувають захисні споруди (у тому числі споруди, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації).

Згідно із пунктом 11 Порядку вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.

Відповідно до пункту 1 Розділу І Вимог №579, споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни. Балансоутримувач відповідно до норм цих Вимог забезпечує утримання, контроль за станом, проведення перевірок, технічного обслуговування, поточних та капітальних ремонтів конструктивних елементів, спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення захисних споруд під час усього періоду використання сховищ у режимі ПРУ (пункт 6 Розділу VIII Вимог).

Системний аналіз вищезазначених норм законодавства, дає підстави для висновку, що основним критерієм розмежування повноважень та відповідальності у сфері додержання вимог законодавства щодо утримання фонду захисних споруд цивільного захисту між особами, які фактично використовують чи утримують такі споруди, незалежно від правової підстави такого користування, є перебування об`єкта на балансовому рахунку. Отже особою, яка зобов`язана забезпечувати утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд є саме балансоутримувач, тобто власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

Обов`язок утримання таких об`єктів у стані, який відповідає нормативним вимогам безпосередньо кореспондується з наявністю відповідних фінансових можливостей, що випливає із формулювання у ст.32 КЦЗ України «за рахунок власних коштів».

Дотримання правил пожежної безпеки саме на об`єктах фонду захисних споруд в частині визначення відповідальної за це особи, має окреме правове регулювання, пов`язане з особливим їх призначенням, складністю та специфічними вимогами до обладнання таких об`єктів, які потребують, щоб відповідальний орган або особа мали реальні механізми та можливості забезпечення їх дотримання.

Саме для того, щоб розмежувати обов`язки і відповідальність конкретних органів та посадових осіб з числа вищенаведених, необхідно під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення з`ясовувати обставини, які є складовою об`єктивної та суб`єктивної сторони правопорушення, а саме, у кого на балансі перебуває споруда цивільного захисту, хто несе відповідальність за обладнання указаної споруди системами протипожежного захисту, з яких джерел такі роботи фінансуються, ким мають виконуватися, та чи була реальна можливість, фінансові та технічні спроможності у особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, здійснити ефективні заходи щодо виявлення та усунення порушень.

Як вбачається з аналізу норм законодавства та досліджених матеріалів справи, орган місцевого самоврядування Таращанська міська рада, яка одночасно є власником захисної споруди, а також уповноважений нею орган - Відділ освіти Таращанської міської ради, який є її балансоутримувачем, наділені, повноваженнями, мають власні кошти та зобов`язані в силу прямих вказівок закону забезпечувати утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням, у тому числі шляхом обладнання їх відповідними системами протипожежного захисту.

Суд звертає увагу, що для покладення на конкретну особу адміністративної відповідальності, недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов`язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані.

Зважаючи наспецифіку створеннята функціонуваннязахисних споруд,в.о.директора Веселокутськоїгімназії Таращанськоїміської радимає вкрайобмежені повноваження,а такожне наділенийфінансовими татехнічними можливостямидля ефективногозабезпечення дотриманняпротипожежних вимогна цихоб`єктах,а томуу даномувипадку неповинен нестивідповідальність запорушення правилпожежної безпеки.

Провідним інспектором ВЗНС Білоцерківського РУ ГУ ДСНС України у Київській області майором служби цивільного захисту Фещенком Олександром Миколайовичем перед складанням протоколу про адміністративне правопорушення відносно позивачки мав з`ясувати межі її компетенції.

Вищевказане свідчить про відсутність у діях позивачки суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідачем не надано беззаперечних доказів, які підтверджують вчинення позивачем адміністративного правопорушення, виконання посадовою особою дій в дотримання вимог ст. 280 КУпАП, забезпечення всебічного та повного з`ясування обставин, що підлягають встановленню та дослідженню при розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Принцип презумпції невинуватості передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти, встановлені судом, у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 185-14 КУпАП, а отже наявні підстави для скасування спірної постанови.

При цьому, суд враховує, що недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення. Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Водночас, забезпечення таких прав має бути здійснене у правовий спосіб, у межах наданих відповідним державним органам повноважень та не за рахунок порушення прав осіб, які притягуються до відповідальності за правопорушення, якого не вчиняли.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи щодо рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на встановлені обставини суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю у зв`язку з відсутністю в діях Позивача складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.ч. 1, 3, 5 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено та заявлено до стягнення судовий збір у розмірі 605,5 грн., які підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 72, 77, 90, 134, 139, 241-256, 271, 286 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Білоцерківського РУ ГУ ДСНС України у Київській області, Головного управління ДСНС України у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серія КХ №001182 від 27.06.2025 - задовольнити.

Скасувати постанову провідного інспектора ВЗНС Білоцерківського РУ ГУ ДСНС України у Київській області майора служби цивільного захисту Фещенка Олександра Миколайовича серії КХ № 001182 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 185-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а провадження у справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області на користь ОСОБА_1 відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 605 гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач 1: Білоцерківське РУ ГУ ДСНС України у Київській області (місцезнаходження: вул. Фастівська, 21а, м. Біла Церква, Білоцерківський район, Київська область, 09113).

Відповідач 2: Головне управління ДСНС України у Київській області (місцезнаходження: вул. Межигірська, 8, м. Київ, 04071).

Повне судове рішення складено та підписано 03.09.2025.

Суддя Таращанського районного суду

Київської області Олександр НЕВГАД