Ухвала суду № 130011003, 06.09.2025, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 06.09.2025Справа № 554/13086/25 Провадження № 1-кс/554/11019/2025

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.09.2025 року м. Полтава

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

слідчого ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Полтаві клопотання старшого слідчого слідчої групи у кримінальному провадженні старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ Головного управління Національної поліції в Полтавській області майор поліції ОСОБА_5 , в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025172690000035 від 26.05.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369-2 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харків, громадянина України, одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчою групою ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025172690000035 від 26.05.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 15 листопада 2024 р. № 1338 затверджено Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи та критерії встановлення інвалідності.

З 1 січня 2025 р. експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою (далі експертні команди), до складу яких можуть входити лікарі, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, а також Центром оцінювання функціонального стану осіб відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;

Проведення оцінювання повсякденного функціонування особи організовується в кластерних та надкластерних закладах охорони здоров`я відповідно до Положення про експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

Пунктом 3 Постанови №1338 встановлено, що у закладах охорони здоров`я, в яких організовується проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, у строк до 3 грудня 2024 р. визначається та затверджується наказом керівника такого закладу охорони здоров`я перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд, а також перелік адміністраторів для забезпечення роботи таких команд.

Встановлення інвалідності повнолітнім особам, здійснення інших повноважень, прав і обов`язків, визначених Положенням про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, здійснюється експертними командами відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

Положенням про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою №1338 визначено основні організаційні засади формування та функціонування експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - експертні команди).

Експертні команди формуються та функціонують у кластерних та/або надкластерних закладах охорони здоров`я, а також за потреби та/або в разі відсутності затвердженої спроможної мережі закладів охорони здоров`я на території регіону в закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності (далі - заклади охорони здоров`я).

Експертні команди формуються з метою організації та проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - оцінювання) відповідно доПорядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особитакритеріїв направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджених Постановою № 1338.

Положенням про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи визначено основні організаційні засади формування та функціонування експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - експертні команди).

Експертні команди у своїй роботі керуютьсяКонституцією України,Законом України«Про запобігання корупції», іншими законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами.

Адміністратори закладів охорони здоров`я, на базі яких функціонують експертні команди відповідно допункту 24Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою № 1338 , та члени експертних команд діють на принципах верховенства права, законності, поваги та дотримання прав людини і громадянина, доброчесності, колегіальності, рівноправності членів команди, вільного обговорення і вирішення питань, об`єктивності, неупередженості та обґрунтованості прийнятих рішень, висновків і пропозицій.

Адміністратори та члени експертних команд мають діяти неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-якого громадянина, незалежно від своїх політичних, ідеологічних, релігійних та інших особистих поглядів або переконань, зокрема: ніколи не вдаватися до несправедливої дискримінації, виявляючи особливу прихильність або віддаючи перевагу будь-кому; однаково ставитися до усіх громадян, не допускати, щоб особиста упередженість або тиск з боку могли позначитися на об`єктивності зроблених оцінок і прийнятих рішень.

Таким чином працівники експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи є особами, уповноваженими на виконання функцій держави, що виконують організаційно-розпорядчі функції з ухвалення юридично значимих рішень із встановлення груп інвалідності, оцінки працездатності, в силу чого є службовими особами.

Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи встановлено, що направлення особи на оцінювання проводиться за електронним направленням, що сформоване в електронній системі лікуючим лікарем з надання первинної медичної допомоги, лікуючим лікарем з надання спеціалізованої медичної допомоги після проведення необхідних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності ознак, що відповідаютькритеріям направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим Постановою №1338. Електронне направлення формується та надсилається до закладу охорони здоров`я, в якому проводиться оцінювання, з урахуванням його завантаженості, а також побажань особи, щодо якої формується направлення, з приводу територіальної доступності в електронній формі за допомогою засобів електронної системи.

Після отримання закладом охорони здоров`я електронного направлення в електронній системі таке направлення розглядається адміністратором закладу охорони здоров`я (далі - адміністратор), який є уповноваженою особою закладу охорони здоров`я, в якому створено експертну команду. У закладі охорони здоров`я може бути уповноважено кількох осіб для виконання функцій адміністратора.

Після прийняття адміністратором електронного направлення до розгляду інформація про форму, дату та час розгляду надсилається особі, щодо якої буде проводитися оцінювання, на адресу її електронної пошти (у разі відсутності електронної пошти протягом п`яти календарних днів шляхом надсилання особі в паперовій формі засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі для лікаря, який направив (без зазначення персонального складу експертної команди, яка проводитиме оцінювання).

Так, ОСОБА_4 , будучи членом військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , лікарем-хірургом, лікарем ортопед-травматолог та лікарем ендоскопістом КНП «Козельщинська центральна лікарня» Козельщинської селищної ради Полтавської області, в середині травня місяця 2025 року, більш точної дати та часу наразі в ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи в приміщенні КНП «Козельщинська ЦЛ», що за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, селище Козельщина, вулиця Монастирська, 20, у ході спілкування з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дізнався, що останній є військовозобов`язаним, не має відстрочки від призову на військову службу та може бути призваний до лав Збройних Сил України під час мобілізації.

У зв`язку з цим, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_7 , що за грошову винагороду, враховуючи займані посади, особисті зв`язки він може здійснити вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, зокрема членами однієї з експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи Полтавської області та вирішити питання визнання дружини ОСОБА_8 особою з інвалідністю з подальшим встановленням групи інвалідності, що в подальшому буде слугувати для відстрочки від призову на військову службу по догляду за особою інвалідністю.

Зокрема 25.08.2025 будучи в приміщенні КНП «Козельщинська центральна лікарня», що за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, селище Козельщина, вулиця Монастирська, 20, близько 13:30 діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, з прямим умислом ОСОБА_4 висунув ОСОБА_7 вимогу на передачу грошових коштів в сумі 5000 (п`ять тисяч) доларів США за вплив на службових осіб експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» щодо прийняття позитивного рішення про отримання дружиною ОСОБА_9 2-ї групи інвалідності, що в подальшому надасть право останньому на відстрочку від призову на військову службу.

При цьому попередньо ОСОБА_4 діючи умисно, з метою отримання неправомірної вигоди виготовляв завідомо недостовірні медичні документи, серед яких: консультативний висновок спеціаліста від 14.08.2025 року; консультативний висновок спеціаліста від 20.08.2025 року; рентген знімок №22177 від 17.08.2025 року; рентген знімок №22176 від 17.08.2025 року з описом; рентген знімок № 22179 від 17.08.2025 року з описом; кардіо++ від 12.08.2025 року; мультиспіральну комп`ютерну томографію від 30.07.2025 року; виписку із медичної карти стаціонарного хворого хірургічного відділення № 1568 від 13.10.2023 року; виписку із медичної карти стаціонарного хворого хірургічного відділення № 1513 від 13.07.2024 року; виписку із медичної карти стаціонарного хворого хірургічного відділення № 2225 від 19.11.2024 року; виписку із медичної карти стаціонарного хворого хірургічного відділення № 1396 від 23.05.2025 року, та інші результати лабораторних, інструментальних, променевих обстежень, лектрокардіограми (ЕКГ) на ім`я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Водночас остання жодних із вказаних обстежень а так само лікування не проходила.

В подальшому, наприкінці серпня місяці 2025р. ОСОБА_4 , в після проведення виготовлення ним необхідних фіктивних діагностичних та лікувальних медичних документів на ім`я ОСОБА_9 , які в своїй сукупності мають формальні ознак, що відповідаютькритеріям направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, виготовив в електронній системі електронне направлення та надіслав з супровідними документами до закладу охорони здоров`я - КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради», в якому буде проводиться оцінювання повсякденного функціонування особи.

Надіслане ОСОБА_4 вказане електронне направлення з супровідними документами розглянуто та проводено їх перевірку адміністратором КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради», на базі якого функціонують експертні команди, на предмет повноти наданої інформації, після чого прийнято рішення про призначення розгляду справи ОСОБА_9 з оцінювання повсякденного функціонування особи, у КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» на 04.09.2025р.

В подальшому,в періодз 03.09.2025р.по 04.09.2025р. ОСОБА_4 діючи конспіративно,через мобільнийзастосунок «WhatsApp» систематично здійснював телефонні дзвінки до ОСОБА_7 з вимогою термінової передачі йому грошових коштів в сумі 5000 доларів США.

04.09.2025 близько 13:30 в приміщенні кабінету №1 КНП «Козельщинська ЦЛ», що за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, селище Козельщина, вулиця Монастирська, 20, ОСОБА_4 діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, одержав від ОСОБА_7 неправомірну вигоду в розмірі 5000 доларів США за вплив на службових осіб експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» щодо прийняття позитивного рішення про отримання дружиною ОСОБА_9 2-ї групи інвалідності, що в подальшому надасть право останньому на відстрочку від призову на військову службу

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Харків, громадянин України, одружений, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.

04.09.2025р. о 13:36год. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст.208 КПК України, за підозрою у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України.

05.09.2025року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, а саме в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.

Наявність обґрунтованої підозри та причетність підозрюваного ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами в їх сукупності, а саме:

-рапортом про виявлення ознак кримінального правопорушення, від 26.05.2025р.;

-заявою гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про вчинення відносно нього кримінального правопорушення;

-повідомленням УСБУ в Полтавській області, №66/38/7-1107 від 02.06.2025р.;

-повідомленням УСБУ в Полтавській області №66/38/7-1863 від 01.09.2025р.;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 02.06.2025р.;

-протоколами допиту свідка ОСОБА_7 від 08.08.2025р.;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 26.08.2025р.;

-протоколом огляду документів від 02.09.2025р. з додатками;

-протоколом додаткового огляду від 03.09.2025р. з додатками;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 03.09.2025р.;

-протоколом затримання ОСОБА_4 та його особистого обшуку від 04.09.2025р.;

-протоколом обшуку КНП «Козельщинська центральна лікарня» Козельщинської селищної ради Полтавської області, що за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, селище Козельщина, вулиця Монастирська, 20, від 04.09.2025р.;

-протоколом обшуку за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 , що за адресою: АДРЕСА_1 , від 04.09.2025р.;

-протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій;

-іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Прокурор в судовому засіданні клопотання слідчого підтримав та просив його задовольнити з підстав наведених у ньому, приєднав до матеріалів клопотання 34 арк.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених..

Підозрюваний в судовому засіданні вказав, що вину не визнає, заперечує щодо задоволення клопотання слідчого та просить обрати йому запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою з огляду на те, що він є працюючим лікарем, а саме хірургом.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні підтримує свого підзахисного, вказав, що вважає підозру необґрунтованою, не погоджується з попередньою кваліфікацією злочину, заперечує щодо наявності ризиків передбачених ст. 177 КПК України, наголошує на позитивній характеристиці підзахисного та його сталих соціальних зв`язків . При визначенні розміру застави просить визначити її в мінімальному розмірі. Приєднав до матеріалів клопотання документи в кількості 10 арк.

Заслухавши сторін, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі „ Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У відповідності до ст. 5 п. „С" Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частиною першою статі 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Підставою застосування підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність ризиків, визначених п. 1, п. 2, п. 3, п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, коло яких наразі встановлюється, у цьому ж кримінальному провадженні, з метою зміни показань свідків на користь нього та/або іншого підозрюваного, що унеможливить якісне та об`єктивне проведення досудового розслідування та може позбавити можливості притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Так, перебуваючи на волі, підозрюваний, через усвідомлення втрати свободи на тривалий строк, оскільки ОСОБА_4 інкриміновано вчинення тяжкого злочину, кримінальна відповідальність за який передбачає позбавлення волі на строк до восьми років з конфіскацією майна, а тому останній може ухилятися від слідства та суду, що унеможливлює своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому кримінального покарання за скоєний злочин.

Підозрюваний ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час не встановлено місце знаходження ряду речових доказів, які підозрюваний ОСОБА_4 особисто або за участі інших осіб, перебуваючи на волі, може вчинити будь-які дії спрямовані на знищення таких предметів та речей, що матимуть доказове значення у вказаному кримінальному провадженню.

Підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , та членів експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» (анкетні відомості про яких на даний час встановлюються) так як, йому відомі анкетні їх дані та місце проживання у вказаному кримінальному провадженні. Таким чином підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на свободі може вчиняти тиск на вказаних вище осіб з метою зміни ними показань на його користь, що, в свою чергу, унеможливить притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.

Щодо ймовірності ризику незаконного впливу на вказаних свідків, слід зазначити, що підозрюваний ОСОБА_4 , через усвідомлення втрати свободи на тривалий строк позбавлення волі, а кримінальна відповідальність за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369-2 КК України, передбачає позбавлення волі на строк до восьми років, а тому підозрюваний ОСОБА_4 може ухилятися від слідства та суду, переховуватись від органів досудового розслідування, покинути межі території України, що унеможливлює своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення їй кримінального покарання за скоєний злочин.

Окрім цього наразі встановлюється повне коло осіб, причетних до вчинення вказаних кримінальних правопорушень, з якими підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі може оговорити захисну позицію.

Окрім того, підозрюваний ОСОБА_4 користуючись своїми можливими злочинними зв`язками та маючи авторитет, зможе вжити заходів для впливу на таких осіб з метою надання ними завідомо неправдивих показань, їх ненадання або перекручування обставин.

Можливе викривлення, зміна показань свідків на користь підозрюваного унеможливить якісне, повне та об`єктивне проведення досудового розслідування та позбавить можливості притягти винних осіб до кримінальної відповідальності.

Крім цього, підозрюваний ОСОБА_4 може здійснювати вплив як особисто так і через інших осіб на свідків, і їх близьких родичів, що в свою чергу підтверджує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

На даному етапі кримінального провадження ризик впливу на свідків існує до моменту безпосереднього отримання показань від свідків та їх дослідження. І тому заборона спілкуватися з певними особами як наслідок встановлення ймовірного впливу на них - об`єктивна необхідність забезпечення недоконаності показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.

Підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме не виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, вчиняти спроби будь-якого іншого перешкоджання здійсненню кримінального провадження, не виконувати процесуальні рішенні, у тому числі вирок суду, оскільки підозрюваний є працездатним, має задовільний стан здоров`я, підозрюваний у трудових правовідносинах не перебуває, постійних джерел до існування не має.

У зв`язку з чим, підозрюваний ОСОБА_4 усвідомлюючи про обізнаність методів проведення слідчих (розшукових) дій органів досудового розслідування, може особисто або опосередковано, шляхом надання іншим особами вказівок та вимог, вчинити кримінальні правопорушення, пов`язані для знищення речових доказів (в тому числі і інформації про неї) та конспірації своєї протиправної діяльності.

Таким чином, об`єктивна потреба у застосуванні до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зумовлюється переліченими ризиками у сукупності з тяжкістю інкримінованого йому кримінального правопорушення, даними про особу та іншими вищевикладеними обставинами.

У разі не обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній через усвідомлення можливого позбавлення волі на тривалий строк, а кримінальна відповідальність за злочин, який йому інкримінований передбачає позбавлення волі на строк до десяти років, і може та матиме реальну можливість ухилятися від слідства та суду, переховуватись від органів досудового розслідування, покинути межі території України, що унеможливлює своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому кримінального покарання за скоєні злочини.

При цьому більш м`які запобіжні заходи в світлі конкретних обставин справи не здатні у повній мірі нівелювати наведені у цьому клопотанні ризики та не забезпечать дієвості кримінального провадження як це може бути при застосуванні запобіжного заходу у виді застави, коли невиконання підозрюваним ОСОБА_4 встановлених обов`язків може стати приводом для звернення в дохід держави та зарахування застави до спеціального фонду Державного бюджету.

Відповідно до п. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

У справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини в справі Фокс, Кембел

і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.

У справі Феррарі-Браво проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання осіб під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання осіб під вартою може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. Також, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою містяться і в положеннях статей 177, 178, 183 КПК України.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, наявність у підозрюваного місця роботи або навчання, репутацію, майновий стан, наявність судимостей, наявність повідомлення про підозру у вчиненні іншого тяжкого кримінального правопорушення, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа тощо.

За віком та станом здоров`я підозрюваного ОСОБА_4 , відсутні протипоказання для застосування до нього такого запобіжного заходу.

У той же час, інші більш м`які запобіжні заходи не здатні запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України з наступних причин:

1) особисте зобов`язання не можливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , у зв`язку з тим, що цей запобіжний захід вимагає наявність особливої довіри до підозрюваного в підтвердження можливості дотримання процесуальних обов`язків, враховуючи тяжкість злочину, вимагається постійний контроль за поведінкою підозрюваного та наближеність його до місця здійснення досудового розслідування, що може бути досягнуто лише при застосуванні запобіжного заходу, пов`язаного з позбавленням його свободи. До того ж, останній перебуваючи на свободі зможе чинити тиск на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні з метою перешкоджання проведення досудового розслідування;

2) особиста порука наразі не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за підозрюваного ОСОБА_4 ;

3) застава - слідчому чи прокурору не надходили заяви або клопотання від підозрюваного, його захисника, рідних або інших осіб про врахування можливостей внесення грошових коштів на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України при звернені слідчого, прокурора до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу. Крім того, не здобуто достатніх відомостей про наявність офіційного джерела прибутку у підозрюваного;

4) домашній арешт - не можливо застосувати у зв`язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_4 підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків.

У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, враховуючи позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання сховатися, те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (п. 4 ст. 182 КПК України).

У зв`язку з викладеним, слідчий суддя приходить до висновку про можливість у даному випадку визначити підозрюваному розмір застави, з урахування матеріального стану підозрюваної особи, віку та стану його здоров`я, раніше не судимого в сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора, суду; прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади власний паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст.181,183,193,196 КПК України, слідчий суддя,-

ухвалила:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харків, громадянина України, одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, а саме з 04.09.2025 року з 13 год. 36 хв. до 02.11.2025 року до 13 год. 36 хв. з визначенням застави у розмірі 242240 грн.

Зобов`язатислідчого, який вніс клопотанняпро тримання під вартою, повідомити родичам заарештованогопро його задоволення.

Призначити заставу в розмірі 242 240 гривень, після внесення якої підозрюваний ОСОБА_4 звільняється з-під варти під заставу.

Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Полтавській області (розрахунковий рахунок UA398201720355289002000015950 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ЗКПО 26304855, отримувач ТУ ДСАУ в Полтавській області, призначення платежу застава.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вищедепозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особіПолтавського слідчого ізолятора УправлінняДержавної пенітенціарноїслужби УкраїнивПолтавській області.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити письмово прокурора, що звернувся з клопотанням та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_4 зобов`язаний виконувати покладені на ньогообов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави,та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки: прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора, суду; прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади власний паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Уповноваженаслужбова особа у разі внесення застави при звільненні ОСОБА_4 зобов`язанароз`яснятийого обов`язкиі наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання ним покладених обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та до нього може бути застосований запобіжній захід у виді тримання під вартою.

Термін дії обов`язків, покладених судом на ОСОБА_4 у разі внесення застави визначитипо02.11.2025 року.

Підозрюваного ОСОБА_4 взяти під варту в залі суду.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1