Ухвала суду № 130007804, 05.09.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про повернення зустрічної позовної заяви

05 вересня 2025 р. Справа № 460/9269/25

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши в порядку письмового провадження зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 у адміністративній справі за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ) про стягнення збитків, -

В С Т А Н О В И В :

27.05.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просив суд:

- стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_2 ) суму збитків 46649,65 грн. в рахунок держави в особи ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 адміністративну справу за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 передано до Харківського окружного адміністративного суду.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2025 справу №460/9269/25 розподілено судді Супрун Ю.О..

Ухвалою судді від 03.07.2025 провадження у справі відкрито. Розгляд справи ухвалено здійснювати відповідно до положень ст. 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження.

28.07.2025 року (документ сформований в системі "Електронний суд" 26.07.2025) ОСОБА_1 звернулась в суд з зустрічним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:

- наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.04.2023 року №20-ДС (по особовому складу державних службовців) ( АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) визнати незаконним, протиправним і скасувати.

Ухвалою суду від 31.07.2025 зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування наказу - залишено без руху. Надано заявнику термін для усунення недоліків зустрічної позовної заяви - протягом десяти календарних днів з моменту отримання даної ухвали, надавши вищевказані документи безпосередньо до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду.

11.08.2025 ОСОБА_2 до Харківського окружного адміністративного суду подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якому просила суд визнати причини пропуску строку позовної давності поважними, поновити строк звернення, вважати строк звернення до суду, як такий, що був зупинений та за викладених у заяві обставин не пропущений.

Заява вмотивована тим, що 15.04.2023 року ОСОБА_2 отримала цінний лист від ІНФОРМАЦІЯ_4 з копією оскаржуваного наказу та трудовою книжкою з якого їй стало відомо про існування наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.04.2023 року №20-ДС (по особовому складу державних службовців). Утім, об`єктивними причинами пропуску строку звернення до суду слугувала перебування заявника з 15.04.2023 по 26.07.2025 року у складі Збройних Сил України, які переведені на воєнний стан, безпосереднє виконання заявником обов`язків із забезпечення здійснення заходів з Національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з боку РФ, виконання службових (бойових) завдань у складі Збройних Сил України та обставини непереборної сили викликані введенням воєнного стану на території України - що є на думку заявника підставою для зупинення перебігу позовної давності.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, місто Харків у період з 24.02.2022 по 15.09.2022 належало до території активних бойових дій, а з 15.09.2022 по теперішній час є територією можливих бойових дій, розгляд клопотань було відтерміновано.

Крім того, на тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді у щорічній відпустці.

Розглянувши подану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до статті 177 КАС України відповідач, який не є суб`єктом владних повноважень, має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Частиною першою та другою статті 178 КАС України встановлено, що зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (частина 3 статті 178 КАС України).

Так, питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.

Зміст абзацу 1 ч.2 ст.122 КАС України указує на те, що початок перебігу строку звернення до суду пов`язується з днем коли особа дізналась, або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач проходив військову службу та оскаржує в даній зустрічній позовній заяві наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.04.2023 року №20-ДС.

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Суд звертає увагу, що військова служба відноситься до публічної служби.

Частина 5 статті 122 КАС України, передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Враховуючи те, що наведена процесуальна норма є спеціальною нормою у відношенні до ст.233 Кодексу законів про працю України, суд вважає, що така (ч.5 ст.122 КАС України) повинна застосовуватись до спірних правовідносин.

Встановлений статтею 122 КАС України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав є не тільки її дії, спрямовані на захист порушених прав, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Зі змісту зустрічної позовної заяви вбачається, що заявлені позовні вимоги стосуються оскарження наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.04.2023 року №20-ДС, яким з 06.04.2023 звільнено ОСОБА_1 , провідного спеціаліста відділу призову сектору комплектування ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до статті 85 Закону України «Про державну службу» та пункту 2 статті 36 Кодексу законів про працю України у зв`язку із закінченням строку призначення на посаду державної служби (виходом основного працівника ОСОБА_3 на роботу).

Відповідачем в заяві про поновлення процесуального строку не заперечується факт отримання 15.04.2023 копії наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.04.2023 року №20-ДС.

Відтак, відповідач щонайменше з 15.04.2023 знав про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, у заяві про поновлення процесуального строку для подачі зустрічного позову, відповідач узагальнено вказав про те, що строк звернення із зустрічним позовом порушено у зв`язку із перебуванням заявника з 15.04.2023 по 26.07.2025 року у складі Збройних Сил України, які переведені на воєнний стан, безпосереднє виконання заявником обов`язків із забезпечення здійснення заходів з Національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з боку РФ, виконання службових (бойових) завдань у складі Збройних Сил України.

Втім, твердження позивача про виконання службових обов`язків у період воєнного стану суд до уваги не приймає з огляду на відсутність доказів безпосередньої участі заявника у бойових діях або у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій РФ території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора.

Крім того, питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

За загальним правилом поважними причинами визнаються лише ті обставини, існування яких є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.

Верховний Суд у постанові від 18.10.2023 по справі № 926/4918/22 зауважив, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого строку (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №990/115/22).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, що викладена у постанові від 23.02.2023 у справі №640/7095/22 при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини. Такої ж правової позиції дотримується і Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 у справі № 320/1753/23.

Неможливість здійснення процесуальних дій учасником процесу задля визнання підстави поважною причиною пропуску процесуального строку має бути реальною. Суд враховує обставини щодо введення в Україні воєнного стану та проходження ним військової служби, однак неможливість подання зустрічної позовної заяви у встановлений законодавством строк в результаті дії таких обставин має бути конкретизована (із зазначенням конкретних причин та періоду, протягом якого вони діяли) та підтверджена відповідними доказами, які позивачем надані не були. Лише констатація факту, що позивач є військовослужбовцем не дозволяє суду дійти обґрунтованого висновку про наявність підстав для поновлення пропущеного процесуального строку. Суд не заперечує, що вказані обставини могли ускладнити дотримання строку на звернення до суду, проте вони не підтверджені достатніми та належними доказами.

Суд звертає увагу, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Необхідно зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Таким чином, позивач не використав надану йому можливість, не надав доказів наявності об`єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не навів поважних обставин, які не залежали від його волі та пов`язані з дійсними істотними перешкодами і труднощами, що перешкоджали звернутися до суду в межах встановленого строку.

Суд звертає увагу на те, що таке обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt, згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.

Оскільки позивач не навів будь-яких обставин і не надав відповідних доказів, які б свідчили про об`єктивну неможливість вчасного звернення до суду, отже не обґрунтував поважність причин пропуску строку звернення до суду, суд не вбачає жодних належних підстав для визнання причин пропуску такого строку поважними та його поновлення, у зв`язку з чим вважає наявними підстави для повернення зустрічного позову у зв`язку з пропуском місячного строку звернення до суду із цим позовом.

Згідно з частиною 2 статті 178 КАС України до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За приписами пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Суд встановив, що фактично відповідачем пропущено строк звернення до суду з зустрічним позовом встановленим КАС України, у зв`язку з чим у суду відсутні правові підстави для прийняття поданої відповідачем зустрічної позовної заяви.

Керуючись статтями 160, 161, 169 169, 178, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви відповідача про поновлення строку звернення до суду відмовити.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 - повернути позивачу.

Повернення зустрічної позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя Супрун Ю.О.