Рішення № 130007093, 05.09.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

05.09.2025 р. справа №520/19550/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши за процедурою письмового провадження у порядку ст. 263 КАС України за позовом

ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, заявник)до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі за текстом - відповідач, владний суб`єкт, орган публічної адміністрації, Управління)провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, встановив:

Позивач у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ в Харківській області у перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі оновлених грошового атестату від 06.06.2025 № 19 та довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії від 06.06.2025 № 26/101; 2) зобов`язання ГУ ПФУ в Харківській області з 08.02.2023 здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням грошового забезпечення, зазначеного у грошовому атестаті від 06.06.2025 № 19 та довідці про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії від 06.06.2025 № 26/101.

Аргументуючи ці вимоги зазначив, що унаслідок вчинення органом публічної адміністрації протиправного управлінського волевиявлення не одержує пенсію у належному розмірі.

Відповідач із поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що оскільки Головне управління не було стороною в судовому процесі по вказаній справі, будь-яких зобов`язань рішенням суду у справі №520/25221/24 на головне управління не покладено, тому підстави для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням грошового атестату від 06.06.2025 № 19 та довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення від 06.06.2025 №26/101 відсутні.

Суд, вивчивши доводи усіх наявних у справі документів учасників спору, повно виконавши процесуальний обов`язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з`ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

За викладеними у позові твердженнями заявник перебуває на пенсійному обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримувє пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон №2262-XII) з 08.02.2023 року.

У вересні 2024р. заявник звернувся до суду з вимогами: 1) визнати протиправною бездіяльність УСБУ в Харківській області щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 ; 2) зобов`язати УСБУ в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 30.01.2020 - 31.08.2022 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи за відповідним Законом України "Про державний бюджет України" станом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022; 3) зобов`язати УСБУ в Харківській області скласти та направити до ГУ ПФУ в Харківській області для перерахунку пенсії ОСОБА_1 виправлені грошовий атестат та довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії, із відображенням в цих документах складових грошового забезпечення ОСОБА_1 , обрахованих з використанням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (2020, 2021, 2022).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 року по справі №520/25221/24 було визнано протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Харківській області щодо непроведення нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 з 30.01.2020 по 31.08.2022 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року. Зобов`язано Управління Служби безпеки України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з 30.01.2020 по 31.08.2022 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року станом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022. Позов в решті вимог - залишено без задоволення.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2025р. у справі №520/25221/24 було скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 в частині відмови у задоволенні позову. Ухвалено в скасованій частині постанову, якою задоволено позов ОСОБА_1 . Зобов`язано Управління Служби безпеки України в Харківській області скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області для перерахунку пенсії ОСОБА_1 грошовий атестат та довідку про розмір грошового забезпечення та премії для призначення пенсії, складеної, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб № 2262-XII, положень Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 704 від 30.08.2017, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на перше січня відповідного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 залишено без змін.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2025р. у справі №520/25221/24 за наслідками провадження за нововиявленими обставинами було скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року по справі №520/25221/24 в частині визнання протиправною бездіяльності Управління Служби безпеки України в Харківській області щодо непроведення нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 з 30.01.2020 по 22.06.2021 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року та зобов?язання Управління Служби безпеки України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з 30.01.2020 по 22.06.2021 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року станом на 01.01.2020, 01.01.2021. Ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Управління Служби безпеки України в Харківській області (код ЄДРПОУ 20001711, вул. Мироносицька, буд. 2, м. Харків, 61002) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії в частині: визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Харківській області щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 30.01.2020 22.06.2021; зобов`язати Управління Служби безпеки України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 30.01.2020 по 22.06.2021 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи за відповідним Законом України "Про державний бюджет України" станом на 01.01.2020, 01.01.2021.

На виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2025р. у справі №520/25221/24 Управління Служби безпеки України в Харківській області надіслало до Головного управління оригінали грошового атестату заявника від 06.06.2025 № 19 та довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення від 06.06.2025 №26/101.

Позивач через свого представника звернувся до відповідача із запитом від 17.07.2025р. щодо перерахунку пенсії заявника на підставі оновлених документів.

Листом від 18.07.2025р. №2000-0203-8/109295 ГУ ПФУ в Харківській області повідомило, що оскільки Головне управління не було стороною в судовому процесі по вказаній справі, будь-яких зобов`язань рішенням суду у справі №520/25221/24 на головне управління не покладено, тому підстави для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням грошового атестату від 06.06.2025 № 19 та довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення від 06.06.2025 №26/101 відсутні.

Так, станом на 08.02.2023 р. розмір нарахованої пенсії заявника становив 12.102,04 грн як 60% грошового забезпечення 20.170,06 грн.

Тобто пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» призначено позивачу з 08.02.2023р. з урахуванням грошового забезпечення, вказаного у виданих атестаті від 31.08.2022р., розрахунку вислуги років від 13.03.2023р. №189, додатках до грошового атестату та довідки про грошове забезпечення від 16.02.2023р. №26/22.

Стверджуючи про невідповідність закону управлінського волевиявлення органу публічної адміністрації з приводу відмови у перерахунку пенсії заявника на підставі грошового атестату від 06.06.2025 № 19 та довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії від 06.06.2025 № 26/101, заявник ініціював даний спір.

Надаючи оцінку обставинам спірних правовідносин та відповідності реально вчиненого управлінського волевиявлення субєкта владних повноважень вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі встановлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

У розумінні п.7 ч.1 ст.4 КАС України відповідач є субєктом владних повноважень.

Тому на відносини з реалізації відповідачем наданих законом повноважень поширюється дія ч.2 ст.19 Конституції України, де указано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Також на відносини з реалізації відповідачем наданих законом повноважень поширюється і дія ч.2 ст.2 КАС України, згідно з якою у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що в Україні як у правовій державі, де проголошена дія верховенства права та найвищою соціальною цінністю є людина, згідно з ст.ст. 1, 3, 8, ч.2 ст.19, ч.1 ст.68 Конституції України усі без виключення суб`єкти права (учасники суспільних відносин) зобов`язані дотримуватись існуючого правового порядку, утримуючись від використання права на "зло"/зловживання правом, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати покладені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.

Право громадян України на соціальний захист проголошено ст.46 Конституції України, конкретизовано п.6 ч.1 ст.92 Конституції України і з 01.01.2004р. деталізовано нормами, насамперед, Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який був прийнятий на зміну положенням Закону України від 05.11.1991р. №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення".

У силу дії бланкетної норми ст.4 Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" приписи Закону України від 09.04.1992р. №2662-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі за текстом - Закон України №2662-ХІІ) є спеціальною нормою права стосовно відносин за участю заявника та запроваджують дві окремі, самостійні і незалежні одна від одної процедури, за якими відбувається обчислення розміру пенсії громадянина, а саме: 1) за ст.43 Закону України №2662-ХІІ - у випадку призначення пенсії вперше та 2) за ст.63 Закону України №2662-ХІІ - у випадку збільшення розміру вже призначеної пенсії за подією збільшення розміру оплати праці працівника на аналогічній (прирівняній) посаді.

Водночас із цим, відсутні підстави для висновку про те, що норми Закону України №2662-ХІІ скасовують дію окреслених у ст.7 Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" принципів загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Суд наголошує на прямо передбаченій нормами Закону України №2662-ХІІ відмінності розрахункової бази для обчислення пенсії за ст.43 норми Закону України №2662-ХІІ та за ст.63 норми Закону України №2662-ХІІ.

Так, у процедурі за ст.43 Закону України №2662-ХІІ базовою розрахунковою величиною для обчислення пенсії є виплати (як винагорода за працю), одержані особисто особою-пенсіонером під час проходження служби (тобто складові елементи структури власного грошового забезпечення).

Натомість, у процедурі за ст.63 Закону України №2662-ХІІ базовою розрахунковою величиною для обчислення нового розміру раніше вже призначеної пенсії є реально отримані (а не уявно можливі до нарахування) виплати (як винагорода за працю) третьої сторонньої особи - діючого публічного службовця за рівнозначною посадою (або тією ж самою, або прирівняною).

Положення ч.18 ст.43 Закону України №2662-ХІІ цього правила не змінюють, адже присвячені регламентуванню випадку, коли з події призначення пенсії вперше та обчислення розміру вперше призначеної пенсії і до події виплати вперше призначеної пенсії настала подія збільшення поточної винагороди за службу відносно іншого діючого публічного службовця, на що однозначно показує застосування законодавцем ознаки - "невідкладно", котра взагалі не використовується у процедурі перерахунку пенсії за ст.63 Закону України №2662-ХІІ.

До того ж і у силу правового висновку постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019р. по зразковій справі №240/5401/18 процедура призначення пенсії (ст.43 Закону України №2262-XII) та процедура перерахунку пенсії (ст.63 Закону України №2262-XII) є різними як за змістом, так і за механізмом проведення.

Відтак, суд не знаходить підстав для поєднання цих процедур за будь-якими компонентами (за винятком визначення загальної структури грошового забезпечення як розрахункової бази обчислення розміру пенсії), адже протилежне з невідворотною неминучістю призводить до порушення принципу юридичної визначеності як невідємного складового елементу проголошеного ст.8 Конституції України верховенства права за рахунок штучного створення показника грошового забезпечення - неіснуючої винагороди за службу, яка фізично у дійсності не одержується жодним із діючих публічних службовців (військовослужбовців) і арифметично складається із видів (та розмірів) грошового забезпечення, отриманих у минулому самим заявником (тобто власної винагороди за службу) та видів (та розмірів) грошового забезпечення, котрі наразі отримуються діючим публічним службовцем (тобто винагороди за службу третьої сторонньої особи).

Підсумовуючи викладені вище міркування, суд доходить до переконання про те, що управлінське волевиявлення суб`єкта владних повноважень з приводу призначення пенсії за вислугу років вперше здійснюється у порядку ст.ст.12, 13, 43 Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а управлінське волевиявлення суб`єкта владних повноважень з приводу перерахунку розмірі раніше вже призначеної пенсії за вислугу років вперше здійснюється у порядку ст.ст.43, 63 Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

При цьому, суд зважає, що у ч.3 ст.51 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі за текстом - Закон України від 09.04.1992р. №2662-ХІІ) мовиться про перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або у зв`язку із введенням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

Також і у ч.4 ст.63 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" мовиться про перерахунок пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

На подальший розвиток норм ст.63 Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" Урядом України було прийнято постанову КМУ від 13.02.2008р. №45, якою затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі за текстом - Порядок №45).

Згідно з п.1 Порядку №45 пенсії, призначені відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі - Закон), у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.3 Порядку №45 підставою для перерахунку пенсії є довідка про підвищене грошове забезпечення, а у силу приписів п.9 Порядку №45 Пенсійний фонд України та його головні управління мають право перевіряти правильність складення довідок.

Суд відмічає, що оскільки у межах спірних правовідносин предметом спору є управлінське волевиявлення суб"єкта владних повноважень з приводу обчислення розміру пенсії під час призначення пенсії вперше, то положення ст.63 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та Порядку №45 є незастосовними.

Натомість, на подальший розвиток норм ст.ст.12, 13, 43 Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" було прийнято Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.02.2007р. за №135/13402; далі за текстом - Порядок №3-1).

Згідно з п.1 Розділу І Порядку №3-1 військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) (членам їх сімей), пенсії згідно із Законом призначаються і виплачуються головними управліннями Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - орган, що призначає пенсію).

Відповідно до п.2 Розділу І Порядку №3-1 заява про призначення пенсії за вислугу років, по інвалідності подається військовослужбовцем, звільненим зі служби, та особою, яка має право на пенсію згідно із Законом або відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку (заява про призначення/перерахунок пенсії), до органу, що призначає пенсію, через уповноважений орган (структурний підрозділ), який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення пенсій Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Міністерства юстиції України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Служби судової охорони, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Управління державної охорони України (далі - уповноважений орган (структурний підрозділ)), за останнім місцем служби.

Пунктом 2 Розділу ІІ Порядку №3-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за вислугу років, по інвалідності додаються такі документи: 1) подання про призначення пенсії, підготовлене уповноваженим органом (структурним підрозділом) (додаток 7 до цього Порядку); 2) витяги з наказів про звільнення та (або) виключення зі списків особового складу (за винятком осіб, окремі періоди проходження служби яких не підлягають розголошенню) або їх копії; 3) розрахунок вислуги років для призначення пенсії / виписка з розрахунку вислуги років для призначення пенсії або їх копії (за винятком осіб, окремі періоди проходження служби яких не підлягають розголошенню); 4) грошовий атестат та довідка про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (додаток 8 до цього Порядку); 5) військово-медичні документи про стан здоров`я звільненої особи (за винятком осіб, які не проходили військово-лікарську комісію); 6) документи про страховий стаж особи, які передбачені підпунктом 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07 липня 2014 року № 13-1) (далі - Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування») (для призначення пенсії згідно з пунктом «б» статті 12 Закону); 7) документи, що підтверджують право на встановлення особі надбавок, підвищень та інших доплат (за наявності), які передбачені пунктом 4 цього розділу; 8) заява в довільній формі про відсутність громадянства держави-окупанта (для призначення пенсій громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримали громадянства Російської Федерації та не одержують пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації). Орган, що призначає пенсію, додає одержаний на запит документ про те, що особа не перебуває на обліку в органах пенсійного забезпечення Російської Федерації як одержувач пенсії. Для призначення пенсії по інвалідності орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержану ним від медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК) виписку з акта огляду МСЕК про визнання заявника особою з інвалідністю.

Як то указано у п.1 Розділу ІІІ Порядку №3-1, уповноважений орган (структурний підрозділ) у 10-денний строк з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і подання про призначення пенсії і направляє до органу, що призначає пенсії.

Застосовуючи положення наведених норм права до установлених обставин спору, суд доходить до переконання про те, що усі документи для призначення пенсії за вислугу років вперше готуються без безпосередньої участі та поза фізичними можливостями легального впливу зацікавленої особи - компетентним підрозділом державного органу за останнім місцем служби зацікавленої особи і особисто передаються згаданим суб"єктом права до теоргану системи ПФУ.

Тож, недоліки (вади, дефекти, помилки) у реалізації відповідним суб"єктом владних повноважень управлінської функції під час оформлення документів для призначення пенсії 9у тому числі і грошового атестата) не можуть бути виявлені зацікавленою особою - набувачем пенсії.

У межах спірних правовідносин такі недоліки були виявлені і нівельовані лише постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2025р. у справі №520/25221/24.

Визначаючись з приводу календарної дати, з якої у межах спірних правовідносин заявник набув право на обчислення вперше призначеної пенсії за достовірними документами про грошове забезпечення, суд відмічає, що згідно з ч.2 ст.63 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Проте, у межах спірних правовідносин наявний не випадок додаткової подачі заявником інших документів за минулий період, а вчинення суб"єктом владних повноважень УСБУ в Харківській області неправомірного управлінського волевиявлення з приводу складання відносно заявника грошового атестату з неправильними арифметичними значенням показників видів грошового забезпечення.

Відтак, положення ч.2 ст.63 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" слід кваліфікувати у якості незастосовних відносно спірних правовідносин.

Частиною 4 ст.45 Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Проте, у межах спірних правовідносин документи для призначення пенсії заявникові подавались не ним особисто, а відповідним підрозділом державного органу - місця проходження публічної служби (Управління СБУ в Харківській області) і згідно з законом заявник не був наділений ані важелями впливу, ані механізмами корегування суті, змісту та характеру правової поведінки Управління СБУ в Харківській області.

Відтак, положення ч.4 ст.45 Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" слід кваліфікувати у якості незастосовних відносно спірних правовідносин.

Частиною 2 ст.98 Закону України від 05.11.1991р. №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" визначено - якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії у зв`язку з введенням у дію цього Закону (про стаж роботи, заробіток, сімейний стан та інші), то пенсія знову перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців перед поданням додаткових документів і не раніше ніж з дня введення в дію цього Закону.

Проте, у межах спірних правовідносин документи для призначення пенсії заявникові подавались не ним особисто, а відповідним підрозділом державного органу - місця проходження публічної служби (Управління СБУ в Харківській області) і згідно з законом заявник не був наділений ані важелями впливу, ані механізмами корегування суті, змісту та характеру правової поведінки Управління СБУ в Харківській області.

Відтак, положення ч.2 ст.98 Закону України від 05.11.1991р. №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" слід кваліфікувати у якості незастосовних відносно спірних правовідносин.

Суд зважає на те, що визначенням ч.1 ст.1 Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Тож, у розумінні ст.1 Протоколу Першого до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року пенсія (рівно як і правомірні очікування та обгрунтовані легітимні сподівання на отримання пенсії) є майном громадянина.

Як то указано у ч.3 ст.51 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

З огляду на зміст рішення Конституційного Суду України від 28.08.2020р. №10-р/2020 та зважаючи на ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. по справі «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011р. по справі «Серков проти України» (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05), суд вважає, що у даному конкретному випадку зміст ч.3 ст.51 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" слід тлумачити як набуття заявником права на отримання належного розміру вперше призначеної пенсії саме з календарної дати призначення пенсії, позаяк невірне обчислення розміру пенсії за висновками постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2025р. у справі №520/25221/24 відбулось через неправильне складання грошового атестату заявника та суміжних до грошового атестату документів про винагороду за службу.

Відтак, суд зважає, що право реально існуючого громадянина на отримання призначеної на підставі достовірних і правдивих документів пенсії підпадає під захист за ст.1 Протоколу Першого до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і право власності на згадані кошти не може бути обмежено, бо указане є невиправданим втручанням у право учасника суспільних відносин на мирне володіння майном.

При цьому, суд приймає до уваги те, що відповідач не наводить будь-яких обставин того, що відомості грошового атестату від 06.06.2025 №19 та оновленої довідки про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення від 06.06.2025 №26/101, виданих Управлінням СБУ в Харківській області, не відповідають вимогам законодавства чи унеможливлюють здійснення перерахунку пенсії заявника.

Отже, відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону України № 2262-XII, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також правових позицій Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Пантелеєнко проти України» (29.06.2006), «Дорани проти Ірландії» (31.07.2003), «Салах Шейх проти Нідерландів» та «Каіч та інші проти Хорватії» (17.07.2008), суд дійшов висновку, що у даному випадку заявник має право на перерахунок пенсії з дати її призначення - 08.02.2023р.

Суд зауважує, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) суб`єкта владних повноважень викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України.

Обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений у першу чергу саме на субєкта владних повноважень ч.2 ст.77 КАС України і повинен виконуватись шляхом подання до суду доказів на спростування вимог приватної особи та зазначення у процесуальних документах належних аргументів відповідності закону вчиненого волевиявлення.

Водночас із цим, за змістом правових позицій постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020р. по справі №520/2261/19 та постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023р. у справі №916/3027/21 обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного ч.1 ст.77 КАС України обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги.

Тому під час відправлення правосуддя у даній конкретній справі суд виходить із того, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

Кваліфікуючи реально вчинене у спірних правовідносинах управлінське волевиявлення суб`єкта владних повноважень, суд виходить із того, що за загальним правилом під рішенням суб`єкта владних повноважень слід розуміти письмовий акт, під дією суб`єкта владних повноважень слід розуміти вчинок посадової/службової особи, під бездіяльністю суб`єкта владних повноважень слід розуміти невиконання обов`язків, під відмовою суб`єкта владних повноважень слід розуміти письмово зафіксоване діяння з приводу незадоволення звернення приватної особи.

За змістом правових позицій постанови Верховного Суду від 03.06.2020р. у справі №464/5990/16-а та постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2022р. у справі №9901/276/19 протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень є зовнішня форма поведінки (діяння) органу/посадової особи у вигляді неприйняття рішення (нездійснення юридично значимих дій) у межах компетенції за наявності фізичної змоги реалізувати управлінську функцію.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить до переконання про те, що у спірних правовідносинах субєктом владних повноважень було вчинено управлінську функцію у формі відмови, але у ході розгляду справи владним суб`єктом не подано доказів відповідності закону оскарженого волевиявлення з приводу відмови у перерахунку розміру раніше призначеної пенсії за усіма складовими компонентами грошового забезпечення на підставі грошового атестату від 06.06.2025 № 19 та довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії від 06.06.2025 № 26/101.

У спірних правовідносинах поведінка владного суб`єкта носила активний характер, що виключає її кваліфікацію у якості бездіяльності, відмова адміністративного органу у перерахунку пенсії оформлена листом, існування якого свідчить як про закінчення процедури розгляду і вирішення звернення заявника, і є перешкодою для вчинення за цим зверненням будь-яких волевиявлень управлінського характеру, так і про обрання владним суб`єктом активного способу поведінки у спірних правовідносинах, що виключає її кваліфікацію у якості протиправної бездіяльності.

Тому за цим епізодом позов належить залишити без задоволення.

При цьому, право та охоронюваний законом інтерес заявника повністю та ефективно поновлюються визнанням протиправної спірної відмови, що зумовлює необхідність виходу за межі позовних вимог у порядку ч. 2 ст. 9 КАС України, і обтяженням пенсійного органу обов`язком здійснити перерахунок пенсії.

При розв`язанні спору, суд зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії"), вичерпно реалізував усі діючі механізми з`ясування об`єктивної істини; надав оцінку усім юридично значимим факторам та нормам закону, котрі здатні вплинути на правильне вирішення спору; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; повно та детально виклав власні висновки та міркування як з приводу тлумачення належних норм права, так і з приводу усіх слушних доводів поданих учасниками спору процесуальних документів.

Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.

Решта доводів сторін окремій оцінці у тексті судового акту не підлягає, позаяк не впливає на правильність розв`язання спору по суті.

Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4-12, 72-77, 90, 211, 241-244, 246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов - залишити без задоволення.

Вийти за межі позову.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, оформлену листом від 18.07.2025р. №2000-0203-8/109295.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити обчислення пенсії ОСОБА_1 з 08.02.2023р. відповідно до грошового атестату Управління Служби безпеки України в Харківській області від 06.06.2025 №19 та довідки Управління Служби безпеки України в Харківській області про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення від 06.06.2025 №26/101 та провести виплату пенсії з урахуванням проведених платежів.

Роз`яснити, що рішення суду підлягає оскарженню згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України.

Суддя А.В. Сліденко